ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вихрущ
2017.01.23 14:32
Час потрібно пропускати як
Повітря крізь легені. Дихати
Спогадами не травмувати
Себе роками. Є вірші котрі
Повторюють а все одно не
Запам’ятаєш. А є що зростаються
В серці. Колють сухими гілками
Дряпають до крові. Не дають

Кристіан Грей
2017.01.23 13:53
Бентего моя неозора,
Моя непозбувна печаль,
Піду у далекі гори,
Де бурі ведмеді ричать.

Нехай на шляху буреломи,
Нехай буревії в лице,
Для мене це все ні по чому,

Сергій Гупало
2017.01.23 13:32
Теплий вітер не надовго.
Буде холод, буде дощ.
До моєї остороги
Гойну стежечку подовж.
Добра думка щемно гріє,
Це не пристрасті вогонь.
Холоди – не чорториї,
Ловлять дотики долонь.

Лесь Українець
2017.01.23 13:20
Потираючи долоні,
Ревно служимо мамоні.
А на магію довкола
Не зважаємо ніколи.

Ліна Масляна
2017.01.23 12:22
Холодна кава – смак без задоволення
Ще можна пити, але вже не та
Тебе мені сьогодні не дозволено
У ліжку незім’ятому – пуста
Прохання «Приїзди» усе на розгляді
Холодна кава і затемний шоколад
Як інкарнація твоїх далеких поглядів
На зміну в часі вла

Тетяна Левицька
2017.01.23 12:01
Ссилка на пісню:
http://makrus-studio.com/node/1317


Сохнуть верби молоді,
за дощами бідкають,
білий вельон по воді
закружляв лебідкою.

Сергій Сірий
2017.01.23 09:24
Пахнуть порохом ще твої руки,
І у снах ще кричиш ти: «Вогонь!..»
Я в собі убивала розлуку
Теплим спомином рідних долонь.

Я так довго на тебе чекала,
Проклинала ту суку-війну.
І думками щодня розганяла

Іван Потьомкін
2017.01.23 08:03
Про що ти хочеш розказати ,скрипко?
Чом найчастіше ти сумна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи скрипалева в тім вина?
Чи, може, музика і в радощах сумна?

Олександр Жилко
2017.01.23 05:47
В українських квартирах,
у цих затишних кімнатах
ніхто не малює тілами
товстезні бестселери,
великі прозові романи.

В українських квартирах ,
у цих неспокійних кімнатах

Вячеслав Семенко
2017.01.23 00:24
Ні шквал новин, ускладнення застудні
вже не страшать. У плетиві доріг
боюсь хвилин байдужості до чуда
народження ранкової зорі.
*
Я про любов не вмію голосно,
лише краплинно по листочку, пошепки.
Та зорі в небі підуть колесом!

Світлана Майя Залізняк
2017.01.22 23:18
Незаписані вірші відлітають за Чутове.
Фіолетово, зимно. Три стежини розплутати б...
Цвенькотіли горобчики про поліпшення пасіки,
А ведмеді прокинулись, побрели з контрабасами.

У картавця захланного погляд схожий на Дюрерів.
Не надійся на смертного

Світлана Мельничук
2017.01.22 20:30
Знов душа тягарем придушена.
Так силкуюсь, а – не лечу.
Дорога ти моя «віддушино»,
Чим за тебе я заплачу?
Що захочеш за мить обману,
За солодку щемливу мить.
Так, я птахом уже не стану.
Що ж так небо мені болить?

Ніна Виноградська
2017.01.22 14:00
Світлої пам'яті "кіборга" Ігоря Брановицького


Отак і жив до самого останку
Рятуючи других. Його життя
У ворога в полоні, у кайданках,
Для "кіборга" не стало каяттям.

Олександр Олехо
2017.01.22 10:41
Вряди-годи шукав бентегу,
як непозбувну виглядав,
неначе альфу і омегу,
яких раніше і не знав.

І ось повісив на обличчя
зніяковілі почуття
і вираз тужного величчя

Ірина Бондар Лівобережна
2017.01.22 10:31
Що то за спогад? Тепла, м’яка напівтінь,
Хвиля бентежна. Нерозшифроване хоку.
Хто ти, химеро з найтонших моїх сновидінь?
Сплав первородних бажань десь на відстані кроку?

Ця ідеальна константа хороших манер
В переплетінні із реготом дикого лісу.
Хо

Петро Скоропис
2017.01.22 07:52
Минуло, либонь, коло року. Я вернувся до місця битви,
до научених крила розпрямити під помах бритви
або – в ліпшім разі – під заломленою бровою,
птиць, офарблених сутінком і зіпсутою кров’ю.

Тепер тут торгують рештками твоїх щиколоток, бронзи
смаг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди неритмізованої поезії):

Ніна Виноградська
2008.01.22

Редакція Майстерень
2006.12.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Виноградська (1961) / Огляди неритмізованої поезії

 По колу
Погаснуть вікна.
Вляжеться юрба
Нових плодити,
Землю хилитати.
Із віку в вік
Скрипить стара верба.
Все, як було -
Дитина, батько, мати.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-19 20:56:45
Переглядів сторінки твору 1351
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.042 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.974 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.23 13:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-07 09:00:26 ]
Так коротко,і правдиво