ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ЦУКЕРНЯ
Образ твору Той спогад солодкий, мов зерня,
Що зросле з людського тепла –
Івано-Франківська цукерня
В уяві моїй ожила.

Романтики сповнений вечір –
Нас хміль без вина оповив…
Рікою волосся на плечі,
На плечі лилося твої.

І меблі м`які, старовинні,
Полотна з минулих епох,
І музики ніжна інтимність –
«Осіння рапсодія», ох!

Так звався десерт, що дала нам
Та кельнерка у фартушку…
Так рідко в житті поталанить
Його зняти ношу важку,

Поринути, ніби востаннє
У солод буття, а не сіль.
Чуть рідної мови звучання,
Що тут долина звідусіль.

Сидіти між друзів гостинних,
Неначе у колі сім`ї…
І марити так ностальгійно
За містом вкраїнським своїм.

24.07.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
м. Київ.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-24 05:04:09
Переглядів сторінки твору 6090
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.135 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.135 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 09:28:29 ]
Солодка Івано-Франкывська "Цукерня", подих шляхетної старовини... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 10:02:52 ]
Точно сказано, Аделе - саме так - подих шляхетної старовини - все місто ніби овіяне нею, як і Львів чи Чернівці...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 10:34:03 ]
Вітаю, Ярославе! Смачний і лагідний спогад, чудовий вірш!Таки напевне і товариство добірне було, що надихнуло на такий гарний вірш! Я побачила усіх, вдихнула аромати цієї казкової цукерні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-24 10:42:53 ]
Цукерня в Івано-Франківську
Тепло у душі залишила,
Я там смакував українське,
Що завжди для мене є милим.
І слово, і пісня, і страви -
Усе те від мого народу
І кельнерка, знаючи справу,
Несла лише зельтерську воду.;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 10:43:05 ]
Вітаю, Любо! Ось і товариство з"явилось. Назар Незнаний, Олеся Овчар і я. А фотографувала нас Адель. Дякую їй, що знайшла і надіслала фото!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-24 10:45:40 ]
От так наче побувала у тій цукерні, так затишно і приємно... А в Івано-Франківську була лише проїздом. :-(((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 10:50:36 ]
Це - свого роду - обличчя міста, Патарочко! По таких закладах наші західні, особливо, міста і запам"ятовуються. У Ю.Винничука є ціла книжка "Кнайпи Львова" називається. І там вони детально описані.
Дякую за відгук і експромт!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 12:15:30 ]
Повіяло затишком і звабливими ароматами смколиків...
Образ твору промовисто розповідає про приємну атмосферу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-07-24 15:38:46 ]
Той вечір забути не в силі -
Романтики тихий причал.
Гойдали нас затишку хвилі,
А вечір про щастя мурчав)))
Як приємно, дорогий мій пане Ярославе, знову поринути у чарівну атмосферу того вечора. Я час від часу гойдаюся на теплих хвилях тих спогадів... Джуе приємно, що Вам цукерня припала до душі, як і мені. Неймовірний закуток для впертих романтиків))) У мене завдяки їй теж рядки народились: "Кав’ярня “Затишна”, провулок Долі" та "Відгомін осінньої рапсодії " (до речі, результат зустрічі з Вами). Обов'язково покажу цей вірш пану Юрію. Частіше б Ви до нас приїжджали! От би вечір ПМ-івських читань в цукерні зробити. Та це мене, мрійницю, вже занесло. Хоча, мріяти ж не забороняється)))
Натхнення Вам і хай солодке зерня спогадів проросте розкішним солодко-плодовим древом реальності!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 15:49:41 ]
Дякую, смакуйте Ірино, на здоров"я, вибачте, що віртуально. Але атмосфера там дійсно - казкова.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 16:37:15 ]
Так, Олесю, плід дозріває поволі. Вже як утретє я побував у цій цукерні ще й із Ю.Височанським, а до того - з тобою, Аделею й Назаром, аж тоді спомин визрів у вірш. Всьому свій час. Дуже гарна ідея - влаштувати там у цукерні "ПМ" - читання, об"єднайте зусилля з Аделею і Юрієм, і може вийде щось, я приїду обов"язково. А ці наші вірші про цукерню - у мене така мрія з"явилася - аби хтось переписав гусячим пером н старовинному папері, взяв у рамочку і повісив у цукерні. Гарний спогад би був. Пригадую, як у Феодосії був у кафе "Антресоль". Там є кімната із старовинними стелажами, де бувала Цвєтаєва і там її книги стоять і досі. Теж така мила атмосфера, романтична.
Спасибі за вірші і гарні роздуми, сонечко. Цукерня - знакове місце для зустрічей поетів-романтиків. Хай там відбуваються дива!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 20:13:13 ]
Ідея і справді заманлива. Треба тільки щоб визріла. І тоді - Хай там відбуваються дива!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-24 17:25:06 ]
Ярославе, такий вірш чудовий, а тут ще й стільки ідей він з собою приніс! О, хотіла б я відвідати тую цукерню, та ще й вірші в авторському виконанні послухати... Гарно було б!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 18:18:14 ]
Дякую, Ларисо! Там - у цукерні - навіть туалет романтичний - ідеальна чистота, все у дереві, старовинні залізні добротні крани умивальника, кругле дзеркало з віньєтками, акуратно, і навіть світло вмикається за допомогою вмикача, який нагадує в мініатюрі штурвал корабля!
Чудове місце для натхнення - маю на увазі не тільки туалет, але й усю цукерню. А ще у Франківську є кафе "Бункер" у стилі січових стрільців усе обладнано і "Десятка", де теж старовина всуціль - і можна посмакувати львівське пиво поїсти недорого, багато і дуже смачно. Я вже мовчу про романтичне озеро Франківська. То - окрема тема.
Отож треба знову влаштовувати фестиваль незалежного поета в цьому місті і поетичні читання - з музикою! - в цукерні! Навіть виставку традиційного образотворчого мистецтва можна до цього дня там зробити - розвісити картини реалістичні у стилі ретро на стінах - звучатиме бандура, гітара - ось Вам і ціла романтична аура.
У Києві на Подолі я одного разу виступав у такому залі - він належав тоді Фонду спряння мистецтв - арт-салон! Реклама була б цукерні! - Супер!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 18:26:09 ]
Ярославе, я теж мав бути тоді там. Шкода. Були б познайомилися. Та я думаю(особливо після написання такого вірша), що ви не останній раз були в м. Станіславі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-24 18:36:37 ]
Дякую, Володю, шкода, що не познайомились! Теж сподіваюсь, що я не востаннє був у Станіславі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-29 08:38:51 ]
Івано-Франківськ особливе місто! Вірш передав його український дух, дуже гарно, ностальгійно, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-01-05 20:10:25 ]
Спасибі сердечне, дорога Таню! Справді місто неповторне - Івано-Франківськ!))))