ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
***
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Недільно-дівчачий блюз (Jefferson Airplane)
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго…
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Образи новаторського роману
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
***
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Прощальний лист маестро (поетична пiсляпародiя)

"Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,
Чимскоріш чимчикую сюди,
У природній оцей санаторій.
...
Як лікуєш ти душу уміло!
Дай тих ліків, природо, усім.

(Ярослав Чорногуз "Санаторій людства")


"Раз іду з театрального залу
А у мене уже гаманця
В гардеробі театру украли.
...
У маршрутці «бурмило» штовхнув,
...
Чом ти, місто, все зіткане з суму?

Я по вулицях тихо блукав,
І про вірші все мріяв чудові.
І у люк з нечистотами впав,
...
Виринаю увесь у лайні.
Біля люка «ментів» стоїть пара.
Різко руки скрутили мені:
...
Ох, життя в цьому місті - не мед,
Нам у руки дали по лопаті:
- Хто в село? Треба гній розкидати!
Я сміливо ступив наперед."

(Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)")

Ярослав Чорногуз

Ви гадаєте, в місті я?.. Ні,
Поселився за ним - і навіки:
На баскому гнідому коні
Відшукав від депресії ліки.

Помічні дуже вила й коса
І пробудження вранці о п'ятій -
О, природи чудова краса!
Геть забув я про місто прокляте.

Не беруть мене зовсім жалі:
Бурячки посадив на городі -
І курличуть мені журавлі,
Як у вирій летять. При нагоді

Випасаю отару овець...
І січкарню купив у сільмазі...
Ледь зібравши докупи стілець,
Вам листа я пишу на бомазі

Розказати, як мило отут,
У прекрасній природі оазі -
На дровах я варю собі суп,
Як закінчиться гас в керогазі.

Перемішую я чобітьми
Під ногами грязюку весною -
І скрипить у мороз під саньми,
І сідло на коні піді мною!

Як глибокі упадуть сніги -
Прокидаю весь день до знемоги...
Не пишу, друзі, віршів і книг,
І забув я про сайти і блоги...

Та зате не вкрадуть гаманця,
Не штовхне у маршрутці бурмило...
Ось лише підкручу каганця -
Те писання так очі втомило...

У селі не впаду я у люк,
Різко руки не скрутять ментяри -
Тут розноситься бусела стук
І немає (повірите?) чварів.

Загудів гучно в пічці вогонь...
Замість мене, хто грає в оркестрі?..
Не зігрію ніяк щось долонь...
Чари міста, прощайте...
.......................Маестро.


25.07.2012

* Джерело пародії: Ярослав Чорногуз "Санаторій людства" (http://maysterni.com/publication.php?id=60892), Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)" (http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Санаторій людства, Ярослав Чорногуз Чари міста (пародія у відповідь)


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-25 14:51:58
Переглядів сторінки твору 4357
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:05:52 ]
Про ментяру не згадуйте всує,
Бо навідатись може й в село...;-)))))
Рада, хтось хоч життя не марнує,
Хоч комусь у житті повезло!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валерчику, прочитала з задоволенням геть УСЕ! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:14:53 ]
Дякую, Патарочко, ти справжній друг! :)
А що, на твою думку, досить залишити в епіграфі лише "пародію у відповідь" Ярослава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:37:56 ]
За справжнього друга дякую ;-))))), але я ні на що не натякала, я просто геть усе з задоволенням прочитала.;-))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:40:47 ]
А, вже пізно, "геть усе" я прибрав, а залишив лиш необхідне. :) А хто захоче тепер прочитати геть усе, нехай не лінується і пройде за посиланнями. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:48:02 ]
Просто ти, Валерчику, багато додумуєш сам (мені кажуть, що я теж цим грішу ;-)))), а я справді ні на що не натякала.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:57:34 ]
Та нічого страшного, Патарочко, це ж я сам вперше такий не зовсім вдалий експеримент зробив, адже зазвичай беру в епіграф тільки ті слова, які обігрую в пародії. Думаю, зараз вона має кращий вигляд, аніж з отим здоровенним епіграфом, більшим в кілька разів за неї. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неля Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:21:40 ]
Доброго дня, Валерію. Було би значно краще, якби Ви трішки вкоротили епіграф. Можливо, краще вказати посилання на ті вірші(але це моя скромна думка).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:27:04 ]
Вітаю, Нелю! :)
Та я так і зробив одразу ж після натяку Патари. :) Дякую Вам за відгук та підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-25 21:21:21 ]
Доброго вечора, Валерію! Що, набридло мирне животіння? Захотілося козацького герцю? Ну-ну, дочекайтеся!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:04:08 ]
Доброго ранку, Ярославе! :)
Та надивився, як тут все чубляться стінка на стінку, от і подумав собі: "А чи не схрестити і нам пародійні шпаги десь збоку, як це бувало вже не раз?" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-25 23:39:05 ]
Валерію, отримала неймовірне задоволення від читання. Маю схожий досвід - втекла зі Львова по-ближче до гір, завела город і грядки, вирощую бурячки і морковку, відразу за хатою починаються дикі поля, річка, гори з вікна видно - КРАСА! Тому Маестро розумію на всі сто)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:07:30 ]
Дякую, Наталю! :)
У фільмі "Бережись автомобіля" звучать такі слова: "Всі пішоходи мріють стати автомобілістами, а всі автомобілісти - знову пішоходами".
Так і міські жителі мріють бути поближче до природи, а сільські прагнуть благ цивілізації. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 02:06:52 ]
Попри мою задерикуватість, хотів відзначити Вашу зрослу майстерність у цьому вірші, написано з симпатією, розумінням, хоч є місця неоковирні з наголосами - На дровАх я варю собі суп, хоч можна - я на дрОвах варю собі суп - і зразу наголос на місце стає (Ви прочитуєте вголос ритмічно свої творіння після написання?)
Ви знаєте - навіть Ваш єдиний реальний укол - замість мене хтО грає в оркестрі (взагалі я граю в капелі, слово "оркестрі" вжито для рими зі словом маестро!) - і той підказує, що краще бути самому в селі кобзарем між людей, тебе більше знатимуть і шануватимуть, ніж праця у колективі, хай і елітному, який нівелює творчу особистість певною мірою, бо ти хочеш-не-хочеш, а мусиш підпорядковувати своє "я" вимогам спільної праці. Ми ж ментально індивідуалісти, у нас навіть по спорту видно - найвищі досягнення в індивідуальних видах спорту - Бубка, Кличко, Клочкова... а колективних - футболу, волейболу, баскетболу, водному поло, регбі, хокею ми, як кажуть у Києві - в глибокій ж..і, що підтвердило і "Євро-2012".
Та й живете Ви в гарному українському місті - Львові, де нема русифікації і хамства на кожному кроці навіть у центрі столиці, а що робиться вечорами на околицях, де я виріс, то страшно й розповідати. Треба колись написати серію прозових оповідань по типу - бандитський Київ, як є серіали про Санкт-Петербург чи Москву.
А за Львів моя донька у 15 років побувавши вперше у Львові, сказала: "Я б хотіла тут жити!"
На Сихові й на Майорівці у Львові не убивають і не гвалтують частенько чи не грабують, як на Відрадному, Борщагівці чи Подолі... Ні, краще гній розкидати по полю за Києвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:21:06 ]
Мені надзвичайно приємно, Ярославе, що Ви це помітили і відзначили.
О, з неправильними наголосами я борюсь зі всіх сил, перевіряю у словниках майже кожне слово, підозріле щодо наголосів, але ж вони, диверсанти, так і прагнуть пролізти хоч у найменшу шпаринку.)) Дякую за підказку, виправив.
О, ні, Ярославе, зовсім не укол: якщо на протязі вірша я пробував ніби врівноважити переваги та недоліки життя у селі порівняно з містом, то у фіналі захотів показати все-таки ностальгію маестро за містом, за культурним та артистичним життям. Саме тому і з'явилась ця фраза: "Замість мене, хто грає в оркестрі?.."
Дякую за розлогий відгук, Ярославе.