ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Поверховий сон
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті...
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Дівчина із цинамону (Neil Young)
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Прощальний лист маестро (поетична пiсляпародiя)

"Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,
Чимскоріш чимчикую сюди,
У природній оцей санаторій.
...
Як лікуєш ти душу уміло!
Дай тих ліків, природо, усім.

(Ярослав Чорногуз "Санаторій людства")


"Раз іду з театрального залу
А у мене уже гаманця
В гардеробі театру украли.
...
У маршрутці «бурмило» штовхнув,
...
Чом ти, місто, все зіткане з суму?

Я по вулицях тихо блукав,
І про вірші все мріяв чудові.
І у люк з нечистотами впав,
...
Виринаю увесь у лайні.
Біля люка «ментів» стоїть пара.
Різко руки скрутили мені:
...
Ох, життя в цьому місті - не мед,
Нам у руки дали по лопаті:
- Хто в село? Треба гній розкидати!
Я сміливо ступив наперед."

(Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)")

Ярослав Чорногуз

Ви гадаєте, в місті я?.. Ні,
Поселився за ним - і навіки:
На баскому гнідому коні
Відшукав від депресії ліки.

Помічні дуже вила й коса
І пробудження вранці о п'ятій -
О, природи чудова краса!
Геть забув я про місто прокляте.

Не беруть мене зовсім жалі:
Бурячки посадив на городі -
І курличуть мені журавлі,
Як у вирій летять. При нагоді

Випасаю отару овець...
І січкарню купив у сільмазі...
Ледь зібравши докупи стілець,
Вам листа я пишу на бомазі

Розказати, як мило отут,
У прекрасній природі оазі -
На дровах я варю собі суп,
Як закінчиться гас в керогазі.

Перемішую я чобітьми
Під ногами грязюку весною -
І скрипить у мороз під саньми,
І сідло на коні піді мною!

Як глибокі упадуть сніги -
Прокидаю весь день до знемоги...
Не пишу, друзі, віршів і книг,
І забув я про сайти і блоги...

Та зате не вкрадуть гаманця,
Не штовхне у маршрутці бурмило...
Ось лише підкручу каганця -
Те писання так очі втомило...

У селі не впаду я у люк,
Різко руки не скрутять ментяри -
Тут розноситься бусела стук
І немає (повірите?) чварів.

Загудів гучно в пічці вогонь...
Замість мене, хто грає в оркестрі?..
Не зігрію ніяк щось долонь...
Чари міста, прощайте...
.......................Маестро.


25.07.2012

* Джерело пародії: Ярослав Чорногуз "Санаторій людства" (http://maysterni.com/publication.php?id=60892), Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)" (http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Санаторій людства, Ярослав Чорногуз Чари міста (пародія у відповідь)


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-25 14:51:58
Переглядів сторінки твору 4394
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:05:52 ]
Про ментяру не згадуйте всує,
Бо навідатись може й в село...;-)))))
Рада, хтось хоч життя не марнує,
Хоч комусь у житті повезло!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валерчику, прочитала з задоволенням геть УСЕ! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:14:53 ]
Дякую, Патарочко, ти справжній друг! :)
А що, на твою думку, досить залишити в епіграфі лише "пародію у відповідь" Ярослава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:37:56 ]
За справжнього друга дякую ;-))))), але я ні на що не натякала, я просто геть усе з задоволенням прочитала.;-))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:40:47 ]
А, вже пізно, "геть усе" я прибрав, а залишив лиш необхідне. :) А хто захоче тепер прочитати геть усе, нехай не лінується і пройде за посиланнями. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:48:02 ]
Просто ти, Валерчику, багато додумуєш сам (мені кажуть, що я теж цим грішу ;-)))), а я справді ні на що не натякала.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:57:34 ]
Та нічого страшного, Патарочко, це ж я сам вперше такий не зовсім вдалий експеримент зробив, адже зазвичай беру в епіграф тільки ті слова, які обігрую в пародії. Думаю, зараз вона має кращий вигляд, аніж з отим здоровенним епіграфом, більшим в кілька разів за неї. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неля Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:21:40 ]
Доброго дня, Валерію. Було би значно краще, якби Ви трішки вкоротили епіграф. Можливо, краще вказати посилання на ті вірші(але це моя скромна думка).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:27:04 ]
Вітаю, Нелю! :)
Та я так і зробив одразу ж після натяку Патари. :) Дякую Вам за відгук та підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-25 21:21:21 ]
Доброго вечора, Валерію! Що, набридло мирне животіння? Захотілося козацького герцю? Ну-ну, дочекайтеся!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:04:08 ]
Доброго ранку, Ярославе! :)
Та надивився, як тут все чубляться стінка на стінку, от і подумав собі: "А чи не схрестити і нам пародійні шпаги десь збоку, як це бувало вже не раз?" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-25 23:39:05 ]
Валерію, отримала неймовірне задоволення від читання. Маю схожий досвід - втекла зі Львова по-ближче до гір, завела город і грядки, вирощую бурячки і морковку, відразу за хатою починаються дикі поля, річка, гори з вікна видно - КРАСА! Тому Маестро розумію на всі сто)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:07:30 ]
Дякую, Наталю! :)
У фільмі "Бережись автомобіля" звучать такі слова: "Всі пішоходи мріють стати автомобілістами, а всі автомобілісти - знову пішоходами".
Так і міські жителі мріють бути поближче до природи, а сільські прагнуть благ цивілізації. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 02:06:52 ]
Попри мою задерикуватість, хотів відзначити Вашу зрослу майстерність у цьому вірші, написано з симпатією, розумінням, хоч є місця неоковирні з наголосами - На дровАх я варю собі суп, хоч можна - я на дрОвах варю собі суп - і зразу наголос на місце стає (Ви прочитуєте вголос ритмічно свої творіння після написання?)
Ви знаєте - навіть Ваш єдиний реальний укол - замість мене хтО грає в оркестрі (взагалі я граю в капелі, слово "оркестрі" вжито для рими зі словом маестро!) - і той підказує, що краще бути самому в селі кобзарем між людей, тебе більше знатимуть і шануватимуть, ніж праця у колективі, хай і елітному, який нівелює творчу особистість певною мірою, бо ти хочеш-не-хочеш, а мусиш підпорядковувати своє "я" вимогам спільної праці. Ми ж ментально індивідуалісти, у нас навіть по спорту видно - найвищі досягнення в індивідуальних видах спорту - Бубка, Кличко, Клочкова... а колективних - футболу, волейболу, баскетболу, водному поло, регбі, хокею ми, як кажуть у Києві - в глибокій ж..і, що підтвердило і "Євро-2012".
Та й живете Ви в гарному українському місті - Львові, де нема русифікації і хамства на кожному кроці навіть у центрі столиці, а що робиться вечорами на околицях, де я виріс, то страшно й розповідати. Треба колись написати серію прозових оповідань по типу - бандитський Київ, як є серіали про Санкт-Петербург чи Москву.
А за Львів моя донька у 15 років побувавши вперше у Львові, сказала: "Я б хотіла тут жити!"
На Сихові й на Майорівці у Львові не убивають і не гвалтують частенько чи не грабують, як на Відрадному, Борщагівці чи Подолі... Ні, краще гній розкидати по полю за Києвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:21:06 ]
Мені надзвичайно приємно, Ярославе, що Ви це помітили і відзначили.
О, з неправильними наголосами я борюсь зі всіх сил, перевіряю у словниках майже кожне слово, підозріле щодо наголосів, але ж вони, диверсанти, так і прагнуть пролізти хоч у найменшу шпаринку.)) Дякую за підказку, виправив.
О, ні, Ярославе, зовсім не укол: якщо на протязі вірша я пробував ніби врівноважити переваги та недоліки життя у селі порівняно з містом, то у фіналі захотів показати все-таки ностальгію маестро за містом, за культурним та артистичним життям. Саме тому і з'явилась ця фраза: "Замість мене, хто грає в оркестрі?.."
Дякую за розлогий відгук, Ярославе.