ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Прощальний лист маестро (поетична пiсляпародiя)

"Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,
Чимскоріш чимчикую сюди,
У природній оцей санаторій.
...
Як лікуєш ти душу уміло!
Дай тих ліків, природо, усім.

(Ярослав Чорногуз "Санаторій людства")


"Раз іду з театрального залу
А у мене уже гаманця
В гардеробі театру украли.
...
У маршрутці «бурмило» штовхнув,
...
Чом ти, місто, все зіткане з суму?

Я по вулицях тихо блукав,
І про вірші все мріяв чудові.
І у люк з нечистотами впав,
...
Виринаю увесь у лайні.
Біля люка «ментів» стоїть пара.
Різко руки скрутили мені:
...
Ох, життя в цьому місті - не мед,
Нам у руки дали по лопаті:
- Хто в село? Треба гній розкидати!
Я сміливо ступив наперед."

(Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)")

Ярослав Чорногуз

Ви гадаєте, в місті я?.. Ні,
Поселився за ним - і навіки:
На баскому гнідому коні
Відшукав від депресії ліки.

Помічні дуже вила й коса
І пробудження вранці о п'ятій -
О, природи чудова краса!
Геть забув я про місто прокляте.

Не беруть мене зовсім жалі:
Бурячки посадив на городі -
І курличуть мені журавлі,
Як у вирій летять. При нагоді

Випасаю отару овець...
І січкарню купив у сільмазі...
Ледь зібравши докупи стілець,
Вам листа я пишу на бомазі

Розказати, як мило отут,
У прекрасній природі оазі -
На дровах я варю собі суп,
Як закінчиться гас в керогазі.

Перемішую я чобітьми
Під ногами грязюку весною -
І скрипить у мороз під саньми,
І сідло на коні піді мною!

Як глибокі упадуть сніги -
Прокидаю весь день до знемоги...
Не пишу, друзі, віршів і книг,
І забув я про сайти і блоги...

Та зате не вкрадуть гаманця,
Не штовхне у маршрутці бурмило...
Ось лише підкручу каганця -
Те писання так очі втомило...

У селі не впаду я у люк,
Різко руки не скрутять ментяри -
Тут розноситься бусела стук
І немає (повірите?) чварів.

Загудів гучно в пічці вогонь...
Замість мене, хто грає в оркестрі?..
Не зігрію ніяк щось долонь...
Чари міста, прощайте...
.......................Маестро.


25.07.2012

* Джерело пародії: Ярослав Чорногуз "Санаторій людства" (http://maysterni.com/publication.php?id=60892), Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)" (http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Санаторій людства, Ярослав Чорногуз Чари міста (пародія у відповідь)


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-25 14:51:58
Переглядів сторінки твору 4466
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:05:52 ]
Про ментяру не згадуйте всує,
Бо навідатись може й в село...;-)))))
Рада, хтось хоч життя не марнує,
Хоч комусь у житті повезло!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валерчику, прочитала з задоволенням геть УСЕ! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:14:53 ]
Дякую, Патарочко, ти справжній друг! :)
А що, на твою думку, досить залишити в епіграфі лише "пародію у відповідь" Ярослава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:37:56 ]
За справжнього друга дякую ;-))))), але я ні на що не натякала, я просто геть усе з задоволенням прочитала.;-))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:40:47 ]
А, вже пізно, "геть усе" я прибрав, а залишив лиш необхідне. :) А хто захоче тепер прочитати геть усе, нехай не лінується і пройде за посиланнями. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:48:02 ]
Просто ти, Валерчику, багато додумуєш сам (мені кажуть, що я теж цим грішу ;-)))), а я справді ні на що не натякала.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:57:34 ]
Та нічого страшного, Патарочко, це ж я сам вперше такий не зовсім вдалий експеримент зробив, адже зазвичай беру в епіграф тільки ті слова, які обігрую в пародії. Думаю, зараз вона має кращий вигляд, аніж з отим здоровенним епіграфом, більшим в кілька разів за неї. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неля Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:21:40 ]
Доброго дня, Валерію. Було би значно краще, якби Ви трішки вкоротили епіграф. Можливо, краще вказати посилання на ті вірші(але це моя скромна думка).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:27:04 ]
Вітаю, Нелю! :)
Та я так і зробив одразу ж після натяку Патари. :) Дякую Вам за відгук та підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-25 21:21:21 ]
Доброго вечора, Валерію! Що, набридло мирне животіння? Захотілося козацького герцю? Ну-ну, дочекайтеся!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:04:08 ]
Доброго ранку, Ярославе! :)
Та надивився, як тут все чубляться стінка на стінку, от і подумав собі: "А чи не схрестити і нам пародійні шпаги десь збоку, як це бувало вже не раз?" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-25 23:39:05 ]
Валерію, отримала неймовірне задоволення від читання. Маю схожий досвід - втекла зі Львова по-ближче до гір, завела город і грядки, вирощую бурячки і морковку, відразу за хатою починаються дикі поля, річка, гори з вікна видно - КРАСА! Тому Маестро розумію на всі сто)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:07:30 ]
Дякую, Наталю! :)
У фільмі "Бережись автомобіля" звучать такі слова: "Всі пішоходи мріють стати автомобілістами, а всі автомобілісти - знову пішоходами".
Так і міські жителі мріють бути поближче до природи, а сільські прагнуть благ цивілізації. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 02:06:52 ]
Попри мою задерикуватість, хотів відзначити Вашу зрослу майстерність у цьому вірші, написано з симпатією, розумінням, хоч є місця неоковирні з наголосами - На дровАх я варю собі суп, хоч можна - я на дрОвах варю собі суп - і зразу наголос на місце стає (Ви прочитуєте вголос ритмічно свої творіння після написання?)
Ви знаєте - навіть Ваш єдиний реальний укол - замість мене хтО грає в оркестрі (взагалі я граю в капелі, слово "оркестрі" вжито для рими зі словом маестро!) - і той підказує, що краще бути самому в селі кобзарем між людей, тебе більше знатимуть і шануватимуть, ніж праця у колективі, хай і елітному, який нівелює творчу особистість певною мірою, бо ти хочеш-не-хочеш, а мусиш підпорядковувати своє "я" вимогам спільної праці. Ми ж ментально індивідуалісти, у нас навіть по спорту видно - найвищі досягнення в індивідуальних видах спорту - Бубка, Кличко, Клочкова... а колективних - футболу, волейболу, баскетболу, водному поло, регбі, хокею ми, як кажуть у Києві - в глибокій ж..і, що підтвердило і "Євро-2012".
Та й живете Ви в гарному українському місті - Львові, де нема русифікації і хамства на кожному кроці навіть у центрі столиці, а що робиться вечорами на околицях, де я виріс, то страшно й розповідати. Треба колись написати серію прозових оповідань по типу - бандитський Київ, як є серіали про Санкт-Петербург чи Москву.
А за Львів моя донька у 15 років побувавши вперше у Львові, сказала: "Я б хотіла тут жити!"
На Сихові й на Майорівці у Львові не убивають і не гвалтують частенько чи не грабують, як на Відрадному, Борщагівці чи Подолі... Ні, краще гній розкидати по полю за Києвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:21:06 ]
Мені надзвичайно приємно, Ярославе, що Ви це помітили і відзначили.
О, з неправильними наголосами я борюсь зі всіх сил, перевіряю у словниках майже кожне слово, підозріле щодо наголосів, але ж вони, диверсанти, так і прагнуть пролізти хоч у найменшу шпаринку.)) Дякую за підказку, виправив.
О, ні, Ярославе, зовсім не укол: якщо на протязі вірша я пробував ніби врівноважити переваги та недоліки життя у селі порівняно з містом, то у фіналі захотів показати все-таки ностальгію маестро за містом, за культурним та артистичним життям. Саме тому і з'явилась ця фраза: "Замість мене, хто грає в оркестрі?.."
Дякую за розлогий відгук, Ярославе.