ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Прощальний лист маестро (поетична пiсляпародiя)

"Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,
Чимскоріш чимчикую сюди,
У природній оцей санаторій.
...
Як лікуєш ти душу уміло!
Дай тих ліків, природо, усім.

(Ярослав Чорногуз "Санаторій людства")


"Раз іду з театрального залу
А у мене уже гаманця
В гардеробі театру украли.
...
У маршрутці «бурмило» штовхнув,
...
Чом ти, місто, все зіткане з суму?

Я по вулицях тихо блукав,
І про вірші все мріяв чудові.
І у люк з нечистотами впав,
...
Виринаю увесь у лайні.
Біля люка «ментів» стоїть пара.
Різко руки скрутили мені:
...
Ох, життя в цьому місті - не мед,
Нам у руки дали по лопаті:
- Хто в село? Треба гній розкидати!
Я сміливо ступив наперед."

(Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)")

Ярослав Чорногуз

Ви гадаєте, в місті я?.. Ні,
Поселився за ним - і навіки:
На баскому гнідому коні
Відшукав від депресії ліки.

Помічні дуже вила й коса
І пробудження вранці о п'ятій -
О, природи чудова краса!
Геть забув я про місто прокляте.

Не беруть мене зовсім жалі:
Бурячки посадив на городі -
І курличуть мені журавлі,
Як у вирій летять. При нагоді

Випасаю отару овець...
І січкарню купив у сільмазі...
Ледь зібравши докупи стілець,
Вам листа я пишу на бомазі

Розказати, як мило отут,
У прекрасній природі оазі -
На дровах я варю собі суп,
Як закінчиться гас в керогазі.

Перемішую я чобітьми
Під ногами грязюку весною -
І скрипить у мороз під саньми,
І сідло на коні піді мною!

Як глибокі упадуть сніги -
Прокидаю весь день до знемоги...
Не пишу, друзі, віршів і книг,
І забув я про сайти і блоги...

Та зате не вкрадуть гаманця,
Не штовхне у маршрутці бурмило...
Ось лише підкручу каганця -
Те писання так очі втомило...

У селі не впаду я у люк,
Різко руки не скрутять ментяри -
Тут розноситься бусела стук
І немає (повірите?) чварів.

Загудів гучно в пічці вогонь...
Замість мене, хто грає в оркестрі?..
Не зігрію ніяк щось долонь...
Чари міста, прощайте...
.......................Маестро.


25.07.2012

* Джерело пародії: Ярослав Чорногуз "Санаторій людства" (http://maysterni.com/publication.php?id=60892), Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)" (http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Санаторій людства, Ярослав Чорногуз Чари міста (пародія у відповідь)


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-25 14:51:58
Переглядів сторінки твору 4646
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:05:52 ]
Про ментяру не згадуйте всує,
Бо навідатись може й в село...;-)))))
Рада, хтось хоч життя не марнує,
Хоч комусь у житті повезло!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валерчику, прочитала з задоволенням геть УСЕ! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:14:53 ]
Дякую, Патарочко, ти справжній друг! :)
А що, на твою думку, досить залишити в епіграфі лише "пародію у відповідь" Ярослава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:37:56 ]
За справжнього друга дякую ;-))))), але я ні на що не натякала, я просто геть усе з задоволенням прочитала.;-))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:40:47 ]
А, вже пізно, "геть усе" я прибрав, а залишив лиш необхідне. :) А хто захоче тепер прочитати геть усе, нехай не лінується і пройде за посиланнями. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:48:02 ]
Просто ти, Валерчику, багато додумуєш сам (мені кажуть, що я теж цим грішу ;-)))), а я справді ні на що не натякала.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:57:34 ]
Та нічого страшного, Патарочко, це ж я сам вперше такий не зовсім вдалий експеримент зробив, адже зазвичай беру в епіграф тільки ті слова, які обігрую в пародії. Думаю, зараз вона має кращий вигляд, аніж з отим здоровенним епіграфом, більшим в кілька разів за неї. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неля Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:21:40 ]
Доброго дня, Валерію. Було би значно краще, якби Ви трішки вкоротили епіграф. Можливо, краще вказати посилання на ті вірші(але це моя скромна думка).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:27:04 ]
Вітаю, Нелю! :)
Та я так і зробив одразу ж після натяку Патари. :) Дякую Вам за відгук та підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-25 21:21:21 ]
Доброго вечора, Валерію! Що, набридло мирне животіння? Захотілося козацького герцю? Ну-ну, дочекайтеся!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:04:08 ]
Доброго ранку, Ярославе! :)
Та надивився, як тут все чубляться стінка на стінку, от і подумав собі: "А чи не схрестити і нам пародійні шпаги десь збоку, як це бувало вже не раз?" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-25 23:39:05 ]
Валерію, отримала неймовірне задоволення від читання. Маю схожий досвід - втекла зі Львова по-ближче до гір, завела город і грядки, вирощую бурячки і морковку, відразу за хатою починаються дикі поля, річка, гори з вікна видно - КРАСА! Тому Маестро розумію на всі сто)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:07:30 ]
Дякую, Наталю! :)
У фільмі "Бережись автомобіля" звучать такі слова: "Всі пішоходи мріють стати автомобілістами, а всі автомобілісти - знову пішоходами".
Так і міські жителі мріють бути поближче до природи, а сільські прагнуть благ цивілізації. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 02:06:52 ]
Попри мою задерикуватість, хотів відзначити Вашу зрослу майстерність у цьому вірші, написано з симпатією, розумінням, хоч є місця неоковирні з наголосами - На дровАх я варю собі суп, хоч можна - я на дрОвах варю собі суп - і зразу наголос на місце стає (Ви прочитуєте вголос ритмічно свої творіння після написання?)
Ви знаєте - навіть Ваш єдиний реальний укол - замість мене хтО грає в оркестрі (взагалі я граю в капелі, слово "оркестрі" вжито для рими зі словом маестро!) - і той підказує, що краще бути самому в селі кобзарем між людей, тебе більше знатимуть і шануватимуть, ніж праця у колективі, хай і елітному, який нівелює творчу особистість певною мірою, бо ти хочеш-не-хочеш, а мусиш підпорядковувати своє "я" вимогам спільної праці. Ми ж ментально індивідуалісти, у нас навіть по спорту видно - найвищі досягнення в індивідуальних видах спорту - Бубка, Кличко, Клочкова... а колективних - футболу, волейболу, баскетболу, водному поло, регбі, хокею ми, як кажуть у Києві - в глибокій ж..і, що підтвердило і "Євро-2012".
Та й живете Ви в гарному українському місті - Львові, де нема русифікації і хамства на кожному кроці навіть у центрі столиці, а що робиться вечорами на околицях, де я виріс, то страшно й розповідати. Треба колись написати серію прозових оповідань по типу - бандитський Київ, як є серіали про Санкт-Петербург чи Москву.
А за Львів моя донька у 15 років побувавши вперше у Львові, сказала: "Я б хотіла тут жити!"
На Сихові й на Майорівці у Львові не убивають і не гвалтують частенько чи не грабують, як на Відрадному, Борщагівці чи Подолі... Ні, краще гній розкидати по полю за Києвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:21:06 ]
Мені надзвичайно приємно, Ярославе, що Ви це помітили і відзначили.
О, з неправильними наголосами я борюсь зі всіх сил, перевіряю у словниках майже кожне слово, підозріле щодо наголосів, але ж вони, диверсанти, так і прагнуть пролізти хоч у найменшу шпаринку.)) Дякую за підказку, виправив.
О, ні, Ярославе, зовсім не укол: якщо на протязі вірша я пробував ніби врівноважити переваги та недоліки життя у селі порівняно з містом, то у фіналі захотів показати все-таки ностальгію маестро за містом, за культурним та артистичним життям. Саме тому і з'явилась ця фраза: "Замість мене, хто грає в оркестрі?.."
Дякую за розлогий відгук, Ярославе.