ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
Рідна хата
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
* * *
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 АДРІАНІ
Ти не можеш летіти. І навіть не можеш пливти.
Цей тягар тягне вниз і до болю нагадує зраду.
Ти – маленький солдат на великому тлі суєти.
Ще війна непочата. І ще не відомо, заради
чого (кого) усе це. І хто скерував ці думки.
Випробовує Небо реакцію душ на байдужість.
На вологій щоці залишається слід від руки.
І Тобі обирати, що варте в житті, що не дуже...
Кожен злам, по ідеї, це крок не назад, а вперед.
Кожен біль – подарунок. (Не мусиш мене розуміти).
Вибір – Твій. Це життя віддає Тобі все, що бере.
Навіть більше... Приймай! Тільки не відвертайся від Світу...

4 січня”07




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-05 21:16:00
Переглядів сторінки твору 4013
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.185 / 5.5  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.177 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 22:21:59 ]
Кх-кх, Гм. (прокашлюється)
Вважаю, що літати можна по-різному.
От якраз політ Адріани є особливим (тут є ще декілька людей, які пишуть у подібному стилі)- він (цей політ) поміж грозових хмар, оминаючи блискавиці. Знаєте - це мені нагадує один мультик "", там якраз герої "видобували" енергію через залякування дітей, але з часом зрозуміли, що сміх - це та ж енергія - тай перейшли від "залякування" до "смішення". Тут я би провів аналогію - енергія "небайдужості" живить наші Душі, незважаючи на її колір. Отже, коли ми пишимо - ми всі літаємо (навіть коли падаєм) :-)
А от з "...Це життя віддає Тобі все, що бере..." погоджуюсь - як до життя ставитись, так і воно буде ставитись до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 22:22:57 ]
Sorry, forgot the name "Monsters Inc." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 22:29:22 ]
Привіт.
Афористичність завжди вирізняла інтелектуальну лірику. Власне, вона є ознакою сучасної літератури в умовах постмодерних баталій.
Поезія вимагає запитань, і дуже приємно, що вона змушує дошукатися відповідей.
"Це життя віддає Тобі все, що бере", і тому не потребує дискусії правдивість сказаного.
Твоя лірика - містка, внутрішньо збалансована, самодостатня, аби вдаватися до інтерпретації. А от декодування окремих образів та концептів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 23:29:16 ]
Юра, дякую за "розбір польотів" :) Відверто кажучи, я не мала на увазі, що Адріана не може літати насправді. Перший рядок можна замінити на одне слово "втома"...І слід мені зізнатися у тому, що коли написала цього вірша, відчула, що хочу його подарувати Адріані...Він не був спеціальною відповіддю на її твори, так що прошу все буквально не сприймати...

P.S. про цей мультик чула, але не бачила. Треба буде виправити ситуацію:)

Тарасе, безмежно вдячна...Ваша думка багато важить для мене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 23:53:56 ]
Я би зовсім не хотів, щоби у Вас склалася думка, що я стараюсь (не знаю як висловитись влучніше) чимось "задіти" Вас. Навпаки - пишу коментарі від захоплення, бажання троха розбавити однотонні фарби похвал, часом навести читачам усмішку, ну і від "небайдужости". :-)
Ви мені скажіть, якщо щось не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 23:59:23 ]
Юро, все "так" :) Я завжди рада Вас бачити! Мабуть, моя відповідь прозвучала дуже серйозно :) А прохання не сприймати буквально - це до всіх, хто знає Адріану...І до Адріани в першу чергу. Щоб я, бува, чимось її не зачепила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-06 01:51:39 ]
"Це життя віддає Тобі все, що бере.
Навіть більше... Приймай! Тільки не відвертайся від Світу..."
Так воно і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-11 17:13:26 ]
Іринко, дякую....
Дійсно щиро спасибі.... в мене.... та просто бракне слів...
Образність вірша вражає... спасибі за тепло...
а про політ.... я літаю, падаю, знов літаю, знов падаю... а істинна мрія про вічний політ - це вже половина того лету...
Я насправді оптимістка... а у вірші запаковую біль...
Ще раз спасибі за оптимізм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-11 19:37:45 ]
Дякую, Марто...Я це відчула у своєму житті.... Так воно і є...

Адріано... Якщо Вам потепліло на душі - то я щаслива :) Пишіть... Мрійте...Бажаю Вам польотів без падінь! Довгих і щасливих!
Дякую за відгук...