ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Відана Баганецька (1985) / Вірші

 ***
Я весь Всесвіт тобі віддам.
Я себе цим вогнем спалю.
Я б убила тебе, але там:
я люблю. Я люблю. Я люблю.
Я щомить захлинаюсь - і знов
п'ю, панічно стискаю горня.
Я не вірю, проте - це любов,
біле ікло, гарчить вовченя.
Я не маю від тебе образ -
і нічого, крім аркушів двох,
двох касет, тисяч струмів щораз,
більш нічого. Вітри та пісок.
Моє серце колюче, мов дріт.
Ця любов небезпечна, як кров.
Моя кров полилася у світ:
це любов. Це любов, це любов.
Мої мрії - гіркий корвалол.
Я віддячу тобі, постривай.
Був в долонях і знову пішов:
ще чекай. Почекай. Зачекай.
Мені байдуже - ці імена,
це минуле сімнадцяти літ!.
Бо я хочу тебе - чуєш? - на
цілу мить! цілий день. Цілий світ.

2004




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-08 20:20:20
Переглядів сторінки твору 1823
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.807 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.795 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.10.20 08:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 09:18:58 ]
Як на мене, "Всесвіт" - це щось неподільне, і це відчувається, починаючи з неба і закінчуючи назвою, у якій визначальними чинниками значення виступають займенник з іменником, пов'язані між собою якимсь високомолекулярним зв'язком єднання двох значень у одно ціле.
Другий займенник ("ций"), на мою думку, не додає інформативности.
Вірш вражає тематикою, образністю, і, напевне, якщо я не помиливсь, трагічністю, яка залишилась далеко позаду - на відстані восьми років.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Відана Баганецька (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 09:46:28 ]
Пане Семене, Ви маєте на увазі, що не варто було б уточнювати "весь Всесвіт"? може і так, але тоді, коли писалося, малося на увазі, що не просто "свій Всесвіт", який у кожного з нас є, а так-таки весь, звіданий і незвіданий, свій та чужий
Щодо вказівних займенників - "цей вогонь", "ця любов", "ці імена" - то вони якраз прив'язують оте всеохоплююче і тому непідвладне авторці почуття (почування) до теперішнього моменту, це як Present Continuous vs. Present Indefinite, тобто це те, що відбувається в цю мить, в цей відрізок часу і є саме зараз надзвичайно важливим
Якось так
За гарний відгук дякую! Не помилилися, трагічність була, о, ще й яка!.. "Переживання - це те, що маєш пережити", як каже той, від кого народжено вірш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 09:51:54 ]
Свій всесвіт - це той всесвіт, який пишеться з маленької літери, і саме вона є підказкою і в инших словах - наприклад, Космос і космос, любов і Любов, доброта і Доброта.
Я зрозумів, що означає Ваш "цим", але ж тексті повинен буть якийсь більш явний логічний зв'язок.
І я Вам дякую за те, що Ви так само як і я, прийшли без меча чи палиці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Відана Баганецька (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 10:04:49 ]
О, мені часто дорікають, що я вимагаю від людей телепатії :)
Щодо Всесвіту - все-таки не погоджуся: не тому, що не згодна з Вашими аргументами, а скорше тому, що (будучи, можливо, занадто повітряною та емоційно нестійкою) усілякими способами намагаюся віднайти для себе опору в реальному часі - та і в реальності загалом :)
Меч чи палиця? Нє, не чула :) Я взагалі людина миролюбна і неконфліктна :)