ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***

Жить и верить - это замечательно.
Перед нами - небывалые пути:
Утверждают космонавты и мечтатели,
Что на Марсе будут яблони цвести.

Хорошо, когда с тобой товарищи,
Всю вселенную проехать и пройти.
Звёзды встретятся с Землёю расцветающей,
И на Марсе будут яблони цвести.

Я со звёздами сдружился дальними,
Не волнуйся обо мне и не грусти.
Покидая нашу Землю, обещали мы,
Что на Марсе будут яблони цвести!

(російською)
1963

Музика В.Мураделі, слова Є.Долматовськоґо

гаплик

Ніфеліни та аннуаки - VIP-персони міжзоряного екіпажу планети Нібіру.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-21 16:02:41
Переглядів сторінки твору 3165
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.882
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 16:44:04 ]
було б смішно, якби не було так сумно.
але гарно обіграли )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-21 16:50:48 ]
Я полюбляю чиїсь тексти у якости епіграфів. Виникає своєрідний обмін думками навіть якщо співбесідник нічого не скаже. Я не дописую того, що він не казав і не збиравсь казать.
Вірш виник сам по собі. Пісня про марсіянські квітучі сади, на мою думку, додає ясности і полемічного фінального забарвлення. Немає на Марсі яблук донині. Дай, Боже (звертаюсь до нього щоранку і щовечора), зберегти те, що є, хоча б на Землі.
Сподіваюсь на те, що вірш було сприймать легко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 16:57:30 ]
думаю, і так зрозуміло, тому коментувати не було особливої потреби ). але може хтось і недотумкає )).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-21 17:20:29 ]
Та воно так, Яно.
Але ж я візуально учень. Мені можуть щось зауважить, бо вважатимуть, що це моя помилка - наприклад, дві приголосні літери (кажу без пафосу) у суміжних словах. А ці слова, між иншим, можуть належать до двох різних стоп. Це аргумент? Так. Або зауважать щось инше. Я ж візуально учень. Мене можна вчить. Мої рядки можна брати "на контроль". Нещодавно щось таке таке вже було.
В мене зараз нема якогось бажання займатись флудом і штучно підтримувать "пливучість" мого вірша зайвими, на перший погляд, коментарями.
Не читайте :)
І не відповідайте :)
Явище має місце. Якщо про нього казати, то можна у такий спосіб багато чого відмолити. Мене можуть почуть зірки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 17:25:11 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 00:34:03 ]
Галактично, з елементами фантастики, але космічно..
Головне - про Нібіру не забули згадати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-22 08:55:28 ]
Вона ще не один рік може зоряно нагадувать про себе, якщо не прилетить за графіком, встановленим аннуаками та ніфелімами. Планета керована, і вона ще може якось обминуть нашу або призвести до мінімальних збитків і трагедій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 11:15:30 ]
Земля і земляни - спокійно! Хоча б через те, що Творець все держить під контролем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-22 13:10:05 ]
На жаль, на жаль, Володимире...
Богів не настільки обмежена кількість, яка вгадується у Вашому дописі.
Їх більше. У них існує Міжгалактичний або Всесвітній Синод. Точна назва поки що не визначена ніким на Землі. Там сформовуються колегіальні рішення. Демократичний централізм має глибокі корені. Яке рішення ухвалить цей колегіальний орган, таким воно буде.
Я такої думки, і вона далеко як не моя особиста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 22:58:20 ]
Несправедливо судите, пане Семене.
Несправедливо...

Будівничий має право радчого голосу, а не ті хто виформовують лише "колегіальні рішення"... Лише той, що "землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її, і який сам про себе каже :
Я Господь, і нема більше іншого Бога!

А демократичний централізм з його "глибокими" коренями в цьому випадку, даруйте, подібний на перекоти-поле...

Ех, прочитати б вам пророка Ісаю:
Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!

Чи не сам Господь розповідає тут про себе ?
А ви про якісь міфічні міжгалактичні зібрання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-23 14:46:22 ]
Одноосібно таке вселенське господарство сотворить важко. Напевне, були помічники і якась Рада, про яку добре відомо як про синод міжгалактичних масштабів.
Одна особа - це і ризиковано.

Але я не сперечатимусь, бо Ваша доказова база, беззаперечно, міцніша за чиїсь вигадки в Інтернеті, які, вірогідно, не правдивіші за мої :)