ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Нібіру

Жить и верить - это замечательно.
Перед нами - небывалые пути:
Утверждают космонавты и мечтатели,
Что на Марсе будут яблони цвести.

Хорошо, когда с тобой товарищи,
Всю вселенную проехать и пройти.
Звёзды встретятся с Землёю расцветающей,
И на Марсе будут яблони цвести.

Я со звёздами сдружился дальними,
Не волнуйся обо мне и не грусти.
Покидая нашу Землю, обещали мы,
Что на Марсе будут яблони цвести!

(російською)
1963

Музика В.Мураделі, слова Є.Долматовськоґо



Прощальний приплив марсіянських морів
Забрало на себе тяжіння Нібіру
В жорстокому танго космічного виру,
І сад яблуневий під корінь згорів,
Загинуло безліч рокит, яворів.
І людство принесено Сонцю в офіру.
А здалеку Місяць блаженно зорів
У німбі гало крізь задимленість сіру.

- Агов, ніфеліми, агов, аннуаки!
Навіщо убили мільйон марсіян?
Згортайте наступні космічні атаки.

Звертаюсь до вас як народний боян.
Не треба поводитись, як вовкулаки,
Залиште у спокої Землю й землян.

(2012)

Ніфеліни та аннуаки - VIP-пасажири міжзоряного екіпажу планети Нібіру.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-21 16:02:41
Переглядів сторінки твору 3420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.08.29 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 16:44:04 ]
було б смішно, якби не було так сумно.
але гарно обіграли )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 16:50:48 ]
Я полюбляю чиїсь тексти у якости епіграфів. Виникає своєрідний обмін думками навіть якщо співбесідник нічого не скаже. Я не дописую того, що він не казав і не збиравсь казать.
Вірш виник сам по собі. Пісня про марсіянські квітучі сади, на мою думку, додає ясности і полемічного фінального забарвлення. Немає на Марсі яблук донині. Дай, Боже (звертаюсь до нього щоранку і щовечора), зберегти те, що є, хоча б на Землі.
Сподіваюсь на те, що вірш було сприймать легко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 16:57:30 ]
думаю, і так зрозуміло, тому коментувати не було особливої потреби ). але може хтось і недотумкає )).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 17:20:29 ]
Та воно так, Яно.
Але ж я візуально учень. Мені можуть щось зауважить, бо вважатимуть, що це моя помилка - наприклад, дві приголосні літери (кажу без пафосу) у суміжних словах. А ці слова, між иншим, можуть належать до двох різних стоп. Це аргумент? Так. Або зауважать щось инше. Я ж візуально учень. Мене можна вчить. Мої рядки можна брати "на контроль". Нещодавно щось таке таке вже було.
В мене зараз нема якогось бажання займатись флудом і штучно підтримувать "пливучість" мого вірша зайвими, на перший погляд, коментарями.
Не читайте :)
І не відповідайте :)
Явище має місце. Якщо про нього казати, то можна у такий спосіб багато чого відмолити. Мене можуть почуть зірки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-21 17:25:11 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 00:34:03 ]
Галактично, з елементами фантастики, але космічно..
Головне - про Нібіру не забули згадати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 08:55:28 ]
Вона ще не один рік може зоряно нагадувать про себе, якщо не прилетить за графіком, встановленим аннуаками та ніфелімами. Планета керована, і вона ще може якось обминуть нашу або призвести до мінімальних збитків і трагедій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 11:15:30 ]
Земля і земляни - спокійно! Хоча б через те, що Творець все держить під контролем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 13:10:05 ]
На жаль, на жаль, Володимире...
Богів не настільки обмежена кількість, яка вгадується у Вашому дописі.
Їх більше. У них існує Міжгалактичний або Всесвітній Синод. Точна назва поки що не визначена ніким на Землі. Там сформовуються колегіальні рішення. Демократичний централізм має глибокі корені. Яке рішення ухвалить цей колегіальний орган, таким воно буде.
Я такої думки, і вона далеко як не моя особиста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 22:58:20 ]
Несправедливо судите, пане Семене.
Несправедливо...

Будівничий має право радчого голосу, а не ті хто виформовують лише "колегіальні рішення"... Лише той, що "землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її, і який сам про себе каже :
Я Господь, і нема більше іншого Бога!

А демократичний централізм з його "глибокими" коренями в цьому випадку, даруйте, подібний на перекоти-поле...

Ех, прочитати б вам пророка Ісаю:
Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!

Чи не сам Господь розповідає тут про себе ?
А ви про якісь міфічні міжгалактичні зібрання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 14:46:22 ]
Одноосібно таке вселенське господарство сотворить важко. Напевне, були помічники і якась Рада, про яку добре відомо як про синод міжгалактичних масштабів.
Одна особа - це і ризиковано.

Але я не сперечатимусь, бо Ваша доказова база, беззаперечно, міцніша за чиїсь вигадки в Інтернеті, які, вірогідно, не правдивіші за мої :)