ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Гідне згадки

Водоймище колгоспного ставка
Ми, підлітки сільські, вважали морем,
А вигадками - ВІЛ і ДНК.
А сила телебачення стійка -
Вже знаємо про все, про що говорим,
І дивимося фільми про роки,
В яких буяє Святістю Природа,
І вторять Їй рипучі вітряки...
Чудовим житіє було таки.
Як на гурмана - справжня насолода.

Освіта безкоштовна та диплом.
А перший дотик до дівочих персів,
А поцілунки в тиші за селом...
Минуле гідне згадки загалом.
Чи не тому воно в моєму серці?

(2012)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-13 18:01:51
Переглядів сторінки твору 5297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.902 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.02 13:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-13 18:17:53 ]
Душевно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 18:50:35 ]
Душевна відкритість є, якщо я правильно розумію, що таке поезія, є одним з головних чинників серед усіх инших, що визначають її наявність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-13 18:36:12 ]
Вірш гідний високої оцінки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 18:52:42 ]
напевне, і в аспекті його технічної досконалости :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 21:34:22 ]
Минуле гідне згадки загалом...
Влучно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 21:35:46 ]
Доброго дня, шановний Семене!
:-)
Чудово!
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 22:22:35 ]
ех, юність... ;-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-12-14 07:23:55 ]
Гадаю, Семене, що не лише з твого серця не зникає минуле, тим паче, коли багатьом є про що та про кого згадати?..)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-14 09:16:07 ]
Так...
Я вловлюю настрої, подібні до моїх, і у Вашій творчости. І мене накриває така ж сама хвиля ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-14 08:23:49 ]
"Чудовим те життя було таки..." юність...це незабутнє...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-15 09:02:21 ]
Банальний авторський підхід, погоджуюсь. З минулим пов'язуємо будь-що, яким би близьким чи далеким воно не було. Можливо, факт цієї банальности (Ви так не писали, але я такої думки) виправдовує инший факт або навіть фактор - фактор бездумного людського втручання, а не лише усвідомлення Божественної Сутности Природи.
Погоджуюсь з усім, що написано Вами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-14 11:27:25 ]
Ловіть пародію, Семене:

http://maysterni.com/publication.php?id=84978

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-14 13:48:51 ]
Хотілось би відзначити і тут, що найбільше у вірші сподобались рядки:

А перший дотик до дівочих персів,
А поцілунки в тиші за селом... (с)

які практично бе(з з)мін :) взяв і у пародію. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-14 12:17:19 ]
Доброго дня, шановний Семене!
:-)
Прошу Вас покритикувати мого віршика "Вершина". Написався він за 10 хвилин, то Ваше око знайде багато огріхів.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-15 06:41:54 ]
Аби то минуле підносило не лише серцебиття, але й все інше, що прийнято називати настроєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-15 09:11:24 ]
:) Він покращився після ознайомлення з пародією.
Це якраз той випадок, коли домальовування створило новий твір з новими деталями.
Перелічувать їх у своєму було б зайвим.

Багато чого лишилось у підлітковому минулому. Дещо або навіть і декого вдалось забрать у теперішнє майбутнє. Велосипед, деяку оптику, ще деякі речі, мене і моїх рідних і друзів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 13:32:27 ]
Доброго дня, шановний Семене!
:-)
Зайдіть за посиланням, а потім далі...
http://maysterni.com/publication.php?id=85215
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-22 18:44:39 ]
Хм...
Фантазією - ланки ДНК... не дуже поетично в даному творі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-22 19:15:46 ]
Спочатку було ВІЛ і ДНК.
Та мені здалось, що якось забагато абревіатур, і одна з них дуже сумна - принаймні, для східної частини України. Де б я про неї не читав, йдеться як не про Луганськ, то про якесь инше місто чи населений пункт саме на сході. А про цей схід вже не хочеться чуть, настільки там одним весело, а другим - ні. А вже ті веселощі дісталися і столиці.

Про цю біду та цього носія спадковости я вперше почув приблизно одночасно. Тому вони і зустрілись у першому варіанті цього рядка. Потім ця двійця розпалась - як "Modern Talking" (англ.) чи що-небудь инше. Багато чого розпадається на частини. Це ж так? Так.

Я самотужки шукаю себе у Поезії. Якщо знайду, то залишусь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-23 19:55:38 ]
успіху Вам у пошуках...