ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 (Не)тутешнє
Образ твору Хатина-привид на краю зими...
Усе сучасне, а вона – в старому:
Тамує в грудях нетутешню втому,
Вдихає синь сінешніми дверми,
Печалі видихає через комин.

Озветься пічка позіхом чудним, -
Домовичок зіскочить на долівку, -
Дохрумкує вогонь вишневу гілку...
А вітровій то дмухає на дим,
То хмарку снігу здмухує з причілка.

Зорить у ніч віконце золоте:
Чого ж іще? – криниця і дровітня.
Гойдає сад мереживні суцвіття...
І знову до світанку замете
Ту стежку, що з минулого століття.

16.12.2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-16 20:15:35
Переглядів сторінки твору 7446
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 16:23:29 ]
Дуже втішена Вашим відгуком, Володимире! Дякую щиро.
Над Вашою порадою подумаю... Бо в моїй уяві той повтор був свідомим і виглядав природнім - вітер дмухає то на дим (як на гарячий чай), то на причілок: дим гнеться до землі, а сніжинки спурхують собі... )
Буду думати. Втім, "хлипає" - точно ні, бо тут уже пахне дощем, а не снігом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 15:50:37 ]
Посто заворожує така тиха,меланхолійна розповідь, хочеться зайти до тої хати, розпалити дрова у печі, погодувати домовичка - і ... чекати світлого свята! Дякую за гарний, хочі сумний настрій, ЛЮБО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 16:26:01 ]
Ти ж моя хороша!
Домовичок аж розчулився )
Дякуємо обоє!
Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 19:11:06 ]
Цудний образ ретро-хатини, Лю'.
Після 'вітровій' тире не проситься?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 20:17:41 ]
Проситься...
Але ловлю себе на думці іноді (як от після попереднього вірша)- чи не занадто часто мені проситься? ) Тож часом стримую себе.
Люблю тире і трикрапки, - грішна.
Гм... Ще прислухаюсь. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 22:05:10 ]
хатинка-бабуся...
безмовна... мудра...

так хочеться у дитинство - до бабці на Різдво...

але... але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:50:37 ]
і мені...

Дякую, Лу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-12-17 22:06:41 ]
Так іграшково, казково, мініатюрно, затишно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:52:05 ]
незважаючи на вітровій? )
Дякую, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 22:14:44 ]
чудова казкова картина...
але от саркастично-протокольна назва
(нмсд) створює прикрий дисонанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:55:18 ]
"Сказка ложь, да в ней намек"...
І дисонанс присутній. Саме так. Більше того - він тут головний герой, як це не сумно... (
Дякую, Наталю, що Ви зауважили це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 23:21:29 ]
Мереживні суцвіття слів і рим чарують і бентежать одночасно, а я Вам дякую й кажу: "Прекрасно!" за вітровій, що дмухає на дим і за натхнення, що навідалося вчасно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:57:54 ]
Щиро дякую, пане Володимире! Особливо за "бентежать" і за екпромт...
І Вам - натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 00:35:57 ]
Пані Любо! Я на сторінці Низового в коментарі Вам написала один його вірш - я подумала, що Ви так само відчуваєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 12:48:58 ]
Справді... Ви добре подумали, П.Лесю. Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-22 01:47:35 ]
Якщо горить вогонь в печі, та ще й так смачно хрумкає - життя є в тій хатинці, ще вона не привид.
Кожна строфа, кожний рядок - прекрасні образи і метафори. Атмосфера тепла від печі - відчутна! Заворожуючи-пісенно...