ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 (Не)тутешнє
Образ твору Хатина-привид на краю зими...
Усе сучасне, а вона – в старому:
Тамує в грудях нетутешню втому,
Вдихає синь сінешніми дверми,
Печалі видихає через комин.

Озветься пічка позіхом чудним, -
Домовичок зіскочить на долівку, -
Дохрумкує вогонь вишневу гілку...
А вітровій то дмухає на дим,
То хмарку снігу здмухує з причілка.

Зорить у ніч віконце золоте:
Чого ж іще? – криниця і дровітня.
Гойдає сад мереживні суцвіття...
І знову до світанку замете
Ту стежку, що з минулого століття.

16.12.2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-16 20:15:35
Переглядів сторінки твору 7725
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 16:23:29 ]
Дуже втішена Вашим відгуком, Володимире! Дякую щиро.
Над Вашою порадою подумаю... Бо в моїй уяві той повтор був свідомим і виглядав природнім - вітер дмухає то на дим (як на гарячий чай), то на причілок: дим гнеться до землі, а сніжинки спурхують собі... )
Буду думати. Втім, "хлипає" - точно ні, бо тут уже пахне дощем, а не снігом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 15:50:37 ]
Посто заворожує така тиха,меланхолійна розповідь, хочеться зайти до тої хати, розпалити дрова у печі, погодувати домовичка - і ... чекати світлого свята! Дякую за гарний, хочі сумний настрій, ЛЮБО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 16:26:01 ]
Ти ж моя хороша!
Домовичок аж розчулився )
Дякуємо обоє!
Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 19:11:06 ]
Цудний образ ретро-хатини, Лю'.
Після 'вітровій' тире не проситься?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 20:17:41 ]
Проситься...
Але ловлю себе на думці іноді (як от після попереднього вірша)- чи не занадто часто мені проситься? ) Тож часом стримую себе.
Люблю тире і трикрапки, - грішна.
Гм... Ще прислухаюсь. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 22:05:10 ]
хатинка-бабуся...
безмовна... мудра...

так хочеться у дитинство - до бабці на Різдво...

але... але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:50:37 ]
і мені...

Дякую, Лу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-12-17 22:06:41 ]
Так іграшково, казково, мініатюрно, затишно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:52:05 ]
незважаючи на вітровій? )
Дякую, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 22:14:44 ]
чудова казкова картина...
але от саркастично-протокольна назва
(нмсд) створює прикрий дисонанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:55:18 ]
"Сказка ложь, да в ней намек"...
І дисонанс присутній. Саме так. Більше того - він тут головний герой, як це не сумно... (
Дякую, Наталю, що Ви зауважили це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 23:21:29 ]
Мереживні суцвіття слів і рим чарують і бентежать одночасно, а я Вам дякую й кажу: "Прекрасно!" за вітровій, що дмухає на дим і за натхнення, що навідалося вчасно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:57:54 ]
Щиро дякую, пане Володимире! Особливо за "бентежать" і за екпромт...
І Вам - натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 00:35:57 ]
Пані Любо! Я на сторінці Низового в коментарі Вам написала один його вірш - я подумала, що Ви так само відчуваєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 12:48:58 ]
Справді... Ви добре подумали, П.Лесю. Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-22 01:47:35 ]
Якщо горить вогонь в печі, та ще й так смачно хрумкає - життя є в тій хатинці, ще вона не привид.
Кожна строфа, кожний рядок - прекрасні образи і метафори. Атмосфера тепла від печі - відчутна! Заворожуючи-пісенно...