ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 (Не)тутешнє
Образ твору Хатина-привид на краю зими...
Усе сучасне, а вона – в старому:
Тамує в грудях нетутешню втому,
Вдихає синь сінешніми дверми,
Печалі видихає через комин.

Озветься пічка позіхом чудним, -
Домовичок зіскочить на долівку, -
Дохрумкує вогонь вишневу гілку...
А вітровій то дмухає на дим,
То хмарку снігу здмухує з причілка.

Зорить у ніч віконце золоте:
Чого ж іще? – криниця і дровітня.
Гойдає сад мереживні суцвіття...
І знову до світанку замете
Ту стежку, що з минулого століття.

16.12.2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-16 20:15:35
Переглядів сторінки твору 8379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 16:23:29 ]
Дуже втішена Вашим відгуком, Володимире! Дякую щиро.
Над Вашою порадою подумаю... Бо в моїй уяві той повтор був свідомим і виглядав природнім - вітер дмухає то на дим (як на гарячий чай), то на причілок: дим гнеться до землі, а сніжинки спурхують собі... )
Буду думати. Втім, "хлипає" - точно ні, бо тут уже пахне дощем, а не снігом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 15:50:37 ]
Посто заворожує така тиха,меланхолійна розповідь, хочеться зайти до тої хати, розпалити дрова у печі, погодувати домовичка - і ... чекати світлого свята! Дякую за гарний, хочі сумний настрій, ЛЮБО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 16:26:01 ]
Ти ж моя хороша!
Домовичок аж розчулився )
Дякуємо обоє!
Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 19:11:06 ]
Цудний образ ретро-хатини, Лю'.
Після 'вітровій' тире не проситься?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 20:17:41 ]
Проситься...
Але ловлю себе на думці іноді (як от після попереднього вірша)- чи не занадто часто мені проситься? ) Тож часом стримую себе.
Люблю тире і трикрапки, - грішна.
Гм... Ще прислухаюсь. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 22:05:10 ]
хатинка-бабуся...
безмовна... мудра...

так хочеться у дитинство - до бабці на Різдво...

але... але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:50:37 ]
і мені...

Дякую, Лу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-12-17 22:06:41 ]
Так іграшково, казково, мініатюрно, затишно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:52:05 ]
незважаючи на вітровій? )
Дякую, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 22:14:44 ]
чудова казкова картина...
але от саркастично-протокольна назва
(нмсд) створює прикрий дисонанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:55:18 ]
"Сказка ложь, да в ней намек"...
І дисонанс присутній. Саме так. Більше того - він тут головний герой, як це не сумно... (
Дякую, Наталю, що Ви зауважили це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2012-12-17 23:21:29 ]
Мереживні суцвіття слів і рим чарують і бентежать одночасно, а я Вам дякую й кажу: "Прекрасно!" за вітровій, що дмухає на дим і за натхнення, що навідалося вчасно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-18 10:57:54 ]
Щиро дякую, пане Володимире! Особливо за "бентежать" і за екпромт...
І Вам - натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 00:35:57 ]
Пані Любо! Я на сторінці Низового в коментарі Вам написала один його вірш - я подумала, що Ви так само відчуваєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 12:48:58 ]
Справді... Ви добре подумали, П.Лесю. Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-22 01:47:35 ]
Якщо горить вогонь в печі, та ще й так смачно хрумкає - життя є в тій хатинці, ще вона не привид.
Кожна строфа, кожний рядок - прекрасні образи і метафори. Атмосфера тепла від печі - відчутна! Заворожуючи-пісенно...