ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Ліщинська (1971) / Вірші

 Шлях із пенелоп у медеї
Це пережити б. Наскрізь прогораю.
У небо димом - обіцянки раю.
Бо на припоні до дітей і хати
Ми, пенелопи, навчені чекати
Мужів із ловів, із коханок пут.
Тож іноді в медеї наша путь.

Не пережити. І сліпучим краєм
Караю, краю, краю, краю, краю…

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-21 11:32:31
Переглядів сторінки твору 4340
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.628 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.084 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.23 20:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 17:32:24 ]
Ох, мужі невірні, бійтеся! Сильно!
Маленьке спотикання - "Тож іноді медеями на(с зв)уть" - мо, полегшити - "нас іноді медеями зовуть"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 09:48:09 ]
Дякую, Любцю!
Як то часто буває: в інших помічаю те, що в себе - ну ніяк, мов полуда на очах. :-) Рідненька, спасибі, що підказала, вже виправляю, а завдяки тобі відразу ж іще збіг "(б п)ережити" зауважила в першому рядкові та позбулася і його. Цьомаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 18:25:43 ]
от і вір тим хлопам :-(.
макітру йому на голову і макогоном, макогоном. би знав)).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 09:54:22 ]
В сучасному світі, сповненому ідеалів гуманізму, прав та волі людини, це неприпустимо - макогоном! :-) Краще залишити йому дітей, поїхати відпочивати і завести коханця. Або двох. Ну, права і свободи для всіх, чи не так? Жартую. Макогоном - надійніше. :-)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 23:29:32 ]
Не можу погодитися з попередніми коментаторами - у вірші чітко сказано, що мужі "на ловах"! Якраз для "дітей і хати" гарують, здобич добувають (провіант). А на полюванні всяке трапляється - то ж дехто і сам "в пута" потрапляє. Їх пожаліти тре...
А як без жартів - то глибоко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 09:57:34 ]
Певно, що треба пожаліти бідняток. :-) Мамонтів все менше, а "пут" - на кожнім кроці. :-)
А як без жартів, то спасибі, Іванку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 12:34:20 ]
Звичайно, чоловіки (як і жінки щодо макітри і макогона)теж солідарні (щоправда, в іншому аспекті). Тому тисну руку Іванові, жінкам-коментаторам бажаю зберегти макітри до наступної куті, а авторці - подальшого натхнення у пошуку нових засобів упливу на нечемних чоловіків!:)))
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-23 20:47:34 ]
Дякую, Мирославе!
Авторку з ЛГ плутати не слід, перша, на відміну від другої, знає чудові й безкровні засоби впливу на чоловіків. ;-)