ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.09.18 09:41
Засумував мій друг, похнюпив носа,
Макітра сива лускає від дум.
Гаргара із Полтави гостроноса
На парадиз накликала біду.

Де сяде - неодмінно буде купа,
Від смороду - амок, не продихнеш.
У кожнім слові - ніч, убивча трута,

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чому муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.

Світлана Майя Залізняк
2019.09.17 10:10
Ок-ре-мо

Малину ще збираємо
і гардероб осінній...
Синиці над сараями,
а журавель на сіні.

Ловити чи жар-птицями

Микола Соболь
2019.09.17 06:58
А далі буде тьма (на триста літ).

І згарище книжок про самостійність.
У гніті проросте духовна бідність,

А з неї неминучий рабства плід.

Керує мла всесвітнього потоку.

Ярослав Чорногуз
2019.09.17 05:55
Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?
Вєрко ти пихосмедючко,
Доносучко Шапокляк?!

Вже від сорому Полтава
Ледь не падає навзнак.
Бо ганьбить її лукава

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:

Олександр Сушко
2019.09.16 12:03
І знову бій. Повсюди вороги,
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Кацапів хочу знищить до ноги,
А хохлаків повісити на гілці.

Одні стріляють точно межи віч,
А інші - чорним байдужем у душу.
Зірвати б їхні посмішки з облич,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Зимове…

Грудневій жінці

Образ твору
Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
Торкалась неба в Часу на плечі…
Збіга сльоза знайомою стежинкою
У вигойданий смуток – по щоці.

Ой, де ж ви, карі очі, ніжні рученьки?
У серці – щем… воно ж не льодяне.
Обійстя посивілої Снігуроньки
Укотре Ладо-квітень обмине.

Зима така – що вічність їй суперниця:
Триває, і триває, і трива…
Мітла. Замети спогадів. Метелиця.
Самотня баба… баба снігова…

14.03.2013



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 19:48:48
Переглядів сторінки твору 4176
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.17 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:14:16 ]
Як гарно!
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 01:14:15 ]
Жінка про жінку... Чудові поетичні образи і, що дуже радує, непідробна симпатія до героїні (в дійсності не так часто зустрінеш щиро-дружні почуття між жінками). І Ваша героїня, пані Любо, жива, вона відповідає авторці (хоча б тим, що, не танучи, зустрічає весну). Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:15:01 ]
Ще й яка симпатія )))
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:17:27 ]
Любо, яке ж воно... справжнє. Мабуть, саме так має відчувати зиму сніжинка, котра впала на землю. А не намагатись пурхати навіть з пудовими гирями на промінчиках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:15:42 ]
Геть гирі! ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 06:21:03 ]
треба їй ще самотнього діда підшукати....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:16:11 ]
Так де ж його знайдеш... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 07:27:25 ]
Буває, навесні або влітку насниться сніг на вулиці. Прокидаюсь, жахаючись сну, дивлюсь на вулицю, а там все зеленіє. І відлягає від серця. Оце тепер така весна непевна, що не знаєш, яким буде ранок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:17:35 ]
А я, насправді, з кожним роком більше люблю зиму... І мені завжди трохи шкода, коли вона закінчується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:09:34 ]
Пішла сьогодні снігова баба у контрнаступ - меме й мете! А Ваш вірш про жінку бальзаківського віку та світовідчуття - прекрасний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:18:17 ]
Дякую, Богдане! Так... сьогодні вона всіх двірників перемела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 11:43:18 ]
Гарно. Особливо остання строфа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:19:04 ]
Дякую...
От як воно вміє ліпити-переліплювати - життя )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 12:19:50 ]
Увесь особистий життєвий шлях жінки-ЛГ - у трьох витончено-прозорих строфах: від дівчинки-сніжинки - до баби снігової... Але серце "ж не льодяне"! тому є надія, що з весною її снігова "бабість" розтане, напоїть собою землю і проросте молодим соковитим пагінцем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:19:50 ]
Ви зазирнули в суть... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 15:56:52 ]
Пані, Любо, щемко...Доля дала мені недавно знайомство з прекрасною жінкою. ЇЇ внучка потрапила в ДТП. Бабуся примчалася до дівчини аж з Маріуполя, і мала 78 років. Попри вік була , як дівчинка, усміхнена, оптимістична, весела. Гарно одягалася, ще й про всю палату дбала! Віку нема у жінки... Бажаю довгих років молодості.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:21:01 ]
Навзаєм )
Дякую, Юліє, за чудовий приклад!