Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.30
15:24
Професор стояв перед авдиторією
поважний
і сивий як сама іронія
розсипаючи метафори
немов бісер
перед колегами
Він презентував збірку
своїх лаконічних як подих
поважний
і сивий як сама іронія
розсипаючи метафори
немов бісер
перед колегами
Він презентував збірку
своїх лаконічних як подих
2026.05.30
12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
2026.05.30
11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
2026.05.30
11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXVII
1.
бився
вибився
вщент
у люди
передзвін
‘у вся’
спис
у груди
серця
благовіст-
переборе
небом
відкрови
згасни
горем
2.
вітер
холодив
дихав рівно
духом гіркоти-
дзвонарівни
виходив
кути
вигнав
душу
в море наготи
царство мушель
де
міняє сон
кров на спокій
де
нема ікон
грізнооких
тільки
світла рій
мандрівничий
обліпив зорю
і обличчя
3.
загуди
в мені
світлий рою
медоносні
дні
під горою
де хрестам
рости
і всихати
а слова
прості
брами свята
а душа
болить
там
де сухо
облітає мить
ріже вухо
і такі
як я
дзвонолови
без хули
стоять
перед словом
4.
з груші
дзвонаря
духу чарка
очі
не горять
недогарки
хто їх
запалив
душу витряс
і підлив
смоли
в чобіт вітру
в груші
дзвонаря
смак безмовний
гнав на місяць
шлях
срібла повний
5.
золоті
слова
дзвоном куті
як мені
без вас
небо чути
не один
такий
стоголосий
зодягну
зірки
в ранні роси
наплету
для рік
крутоверті
хай вирує
вік
в оці смерті
пожинатиму
пережите
поминатиму
запах літа
а як
вкриє сніг
мов кольчуга
дзвоном
по мені
стане хуга
6.
дзвоне-
вершнику
сонце тане
ти слова підкуй
для майдану
роздаровуй
бій
розторочуй
неозорий
біль
світ за очі
хай на всіх
биття
стане більше
вишивай життя
кровним віршем
хай віддзяволить
зграйка псяча
хай вже їм
болить
що в нас
плаче
дзвоне-
вершнику
клич на віче
гірше клятих куль
голий відчай
7.
що
у храм веде
неміч гонить
ділять між людей
серце
дзвони
і вібрує
в нас
прапраспокій
і чекає на
слушні кроки
1 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXVII
1.бився
вибився
вщент
у люди
передзвін
‘у вся’
спис
у груди
серця
благовіст-
переборе
небом
відкрови
згасни
горем
2.
вітер
холодив
дихав рівно
духом гіркоти-
дзвонарівни
виходив
кути
вигнав
душу
в море наготи
царство мушель
де
міняє сон
кров на спокій
де
нема ікон
грізнооких
тільки
світла рій
мандрівничий
обліпив зорю
і обличчя
3.
загуди
в мені
світлий рою
медоносні
дні
під горою
де хрестам
рости
і всихати
а слова
прості
брами свята
а душа
болить
там
де сухо
облітає мить
ріже вухо
і такі
як я
дзвонолови
без хули
стоять
перед словом
4.
з груші
дзвонаря
духу чарка
очі
не горять
недогарки
хто їх
запалив
душу витряс
і підлив
смоли
в чобіт вітру
в груші
дзвонаря
смак безмовний
гнав на місяць
шлях
срібла повний
5.
золоті
слова
дзвоном куті
як мені
без вас
небо чути
не один
такий
стоголосий
зодягну
зірки
в ранні роси
наплету
для рік
крутоверті
хай вирує
вік
в оці смерті
пожинатиму
пережите
поминатиму
запах літа
а як
вкриє сніг
мов кольчуга
дзвоном
по мені
стане хуга
6.
дзвоне-
вершнику
сонце тане
ти слова підкуй
для майдану
роздаровуй
бій
розторочуй
неозорий
біль
світ за очі
хай на всіх
биття
стане більше
вишивай життя
кровним віршем
хай віддзяволить
зграйка псяча
хай вже їм
болить
що в нас
плаче
дзвоне-
вершнику
клич на віче
гірше клятих куль
голий відчай
7.
що
у храм веде
неміч гонить
ділять між людей
серце
дзвони
і вібрує
в нас
прапраспокій
і чекає на
слушні кроки
1 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
