Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.27
15:40
У селі сталася новина. Про неї хто говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять
2026.05.27
12:44
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.
Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.
Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки
2026.05.27
10:41
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка
по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка
по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій
2026.05.27
08:29
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще
2026.05.27
07:36
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26
2026.05.27
00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!
Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!
Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
2026.05.26
21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
2026.05.26
21:04
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?
Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?
Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.
2026.05.26
19:58
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл
2026.05.26
17:59
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".
Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".
Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
2026.05.26
15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
2026.05.26
15:07
Згарище
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
2026.05.26
13:11
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
2026.05.26
12:46
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
2026.05.26
11:02
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
2026.05.26
09:41
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!".
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXVII
1.
бився
вибився
вщент
у люди
передзвін
‘у вся’
спис
у груди
серця
благовіст-
переборе
небом
відкрови
згасни
горем
2.
вітер
холодив
дихав рівно
духом гіркоти-
дзвонарівни
виходив
кути
вигнав
душу
в море наготи
царство мушель
де
міняє сон
кров на спокій
де
нема ікон
грізнооких
тільки
світла рій
мандрівничий
обліпив зорю
і обличчя
3.
загуди
в мені
світлий рою
медоносні
дні
під горою
де хрестам
рости
і всихати
а слова
прості
брами свята
а душа
болить
там
де сухо
облітає мить
ріже вухо
і такі
як я
дзвонолови
без хули
стоять
перед словом
4.
з груші
дзвонаря
духу чарка
очі
не горять
недогарки
хто їх
запалив
душу витряс
і підлив
смоли
в чобіт вітру
в груші
дзвонаря
смак безмовний
гнав на місяць
шлях
срібла повний
5.
золоті
слова
дзвоном куті
як мені
без вас
небо чути
не один
такий
стоголосий
зодягну
зірки
в ранні роси
наплету
для рік
крутоверті
хай вирує
вік
в оці смерті
пожинатиму
пережите
поминатиму
запах літа
а як
вкриє сніг
мов кольчуга
дзвоном
по мені
стане хуга
6.
дзвоне-
вершнику
сонце тане
ти слова підкуй
для майдану
роздаровуй
бій
розторочуй
неозорий
біль
світ за очі
хай на всіх
биття
стане більше
вишивай життя
кровним віршем
хай віддзяволить
зграйка псяча
хай вже їм
болить
що в нас
плаче
дзвоне-
вершнику
клич на віче
гірше клятих куль
голий відчай
7.
що
у храм веде
неміч гонить
ділять між людей
серце
дзвони
і вібрує
в нас
прапраспокій
і чекає на
слушні кроки
1 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXVII
1.бився
вибився
вщент
у люди
передзвін
‘у вся’
спис
у груди
серця
благовіст-
переборе
небом
відкрови
згасни
горем
2.
вітер
холодив
дихав рівно
духом гіркоти-
дзвонарівни
виходив
кути
вигнав
душу
в море наготи
царство мушель
де
міняє сон
кров на спокій
де
нема ікон
грізнооких
тільки
світла рій
мандрівничий
обліпив зорю
і обличчя
3.
загуди
в мені
світлий рою
медоносні
дні
під горою
де хрестам
рости
і всихати
а слова
прості
брами свята
а душа
болить
там
де сухо
облітає мить
ріже вухо
і такі
як я
дзвонолови
без хули
стоять
перед словом
4.
з груші
дзвонаря
духу чарка
очі
не горять
недогарки
хто їх
запалив
душу витряс
і підлив
смоли
в чобіт вітру
в груші
дзвонаря
смак безмовний
гнав на місяць
шлях
срібла повний
5.
золоті
слова
дзвоном куті
як мені
без вас
небо чути
не один
такий
стоголосий
зодягну
зірки
в ранні роси
наплету
для рік
крутоверті
хай вирує
вік
в оці смерті
пожинатиму
пережите
поминатиму
запах літа
а як
вкриє сніг
мов кольчуга
дзвоном
по мені
стане хуга
6.
дзвоне-
вершнику
сонце тане
ти слова підкуй
для майдану
роздаровуй
бій
розторочуй
неозорий
біль
світ за очі
хай на всіх
биття
стане більше
вишивай життя
кровним віршем
хай віддзяволить
зграйка псяча
хай вже їм
болить
що в нас
плаче
дзвоне-
вершнику
клич на віче
гірше клятих куль
голий відчай
7.
що
у храм веде
неміч гонить
ділять між людей
серце
дзвони
і вібрує
в нас
прапраспокій
і чекає на
слушні кроки
1 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
