ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Фешак Адріана / Вірші

 заповіді.... порушення... світотворення....
розпускається день під великим знаменням цитрини
ти порушуєш заповідь, чиниш перелюб і брешеш...
в накрохмалені мрії бризкає колір калини
ще на вчора майстерно спланованих зречень
розтлумачують сни ахінейно, але чомусь віриш
не фарбуєш вуста... принципово, а чи ритуально
капле сік... в простирадло...
за кого ти свідчиш?
він покине цей світ...
шоста діва вмирає реально
сто символів страху принесеш вівтареві пробачень
скибки сліз... що на дотик нагадують лід
розпускається день... ледь набравши окрасу означень
консервація па*яті...
жінка народжує світ

Контекст :


Найвища оцінка Інґвар Олафсон 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-23 16:31:40
Переглядів сторінки твору 4856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.564 / 5.33  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.268 / 5  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 16:43:22 ]
Образи чудові... навіть більше... але читається важко... і псує загальне враження... тре шось міняти...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 16:43:47 ]
шо???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 16:48:27 ]
Юрко то називає розміром і ритмікою, чи шось таке... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 16:49:49 ]
а... то не страшно.... ну не вмію я так жиби всьо плясало і ритм і рима і ше зміст десь якийсь.... не маг тіко вчуся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:17:16 ]
Адріанко,

Мушу погодитись з Ростиком...

"...в накрохмалені мрії бризгає колір калини
ще на вчора майстерно спланованих зречень
розтлумачують сни ахінейно, але чомусь віриш
не фарбуєш вуста... принципово, а чи ритуально
капле сік... в простирадло...
за кого ти свідчиш?
він покине цей світ...
шоста діва вмирає реально..." - ця вся частина не є для мене зрозумілою.
Розумію, що це виплеск емоції, але гублюсь у зрозумінні.
З любов`ю до Твоєї творчості,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:25:45 ]
Юрію, рада бачити... зара всьо тлумачну...
був такий міф... де мало вмерти шість дів щоб нечисть отримала владу, до дів вночі приходили Боги і попереджали їх... та юними були діви... червоними та стиглими були їхні вуста а тіла прагнули свого, і всі дівки до яких вони ся дотуляли отримували дивну вроду. Ся так стало шо одна діва почала захищати нечистоту.... бо прийшла вона до неї в образі чесного і добре вбраного пана і повірила вона тому пану і віддалася му... гінші діви тоже не встояли і таким чином влада Чорного не оминула світ.....
ну то скорочений варіант....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:31:58 ]
О, теперка зрозуміло - дєкую.
Може якось дати референцію (ну тіпа див. легенду таку то...) у самому вірші,
бо як такий матолок, як я буде читати то
подумає же гірше матолка, як він не здибати. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:38:21 ]
ну молоток би ся не запитав, а зробив вумний вигляд жи вшьо му ясно...
а так то...
Юрія, а як сам вірш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:45:24 ]
набрашки - набравши.
Знаменням цитрини - дуже дуже гарно. Це мабуть ранок...
Жінка народжує світ - дуже упевнено.
Не ясно шо таке консервація пам"яті. І ще питання, колір калини те ж саме шо й сік? кров?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:48:47 ]
Хіх, не молоток, а матолок. :-)

Уяви собі, що Ти не знаєш цієї легенди - це ж
тіко вочи кліпають. Шо то за шоста діва... і т.д.

Тепер, коли розтлумачила - цілком по-іншому
читається. Цікава інтерпретація і образи.
Дещо завільний як на мене стиль...
Але це краще ніж, підтосовка до якоїсь примітивної рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:50:02 ]
так кров
жінка без чоловіка світу не породить
цитрина - і ранок і кислість просоння
а про пам*ять і її консервацію - першооснови забуваються втрачаються, видозмінюються і ми їх отримуємо в якомусь маринаті чи шо.... то як огірки справжні і квашені ВО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:51:56 ]
Я думаю, що тепер усім і усе зрозуміло. Дякую, Адріано :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:51:58 ]
Юрію, про риму я так само думаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 17:57:55 ]
???бризгає???
Щось мені підказує, що в українській мові це слово пишеться і вимовляється не так. Чи може я помиляюся?
Твір мені до вподоби.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 18:04:18 ]
Твір справді не може неподобатися :)
Як каже моя подруга - просто велика кількість глухих приголосних створює негативний ефект до автора... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-23 22:30:43 ]
"Розпускається день під великим знаменням цитрини..."
З першого рядка заворожуєте, Адріано...
Вельми цікавий твір...