ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Безсоння, дане нам як привілей


За днями дні кудись біжать від нас,
Втікають і роки - встигай лічити.
Лише безсоння виділяє час
Осмислити життя і відпочити.

Від нього я хотіла утекти,
Тому, що скористатися не вміла.
Боялася як зла, як самоти,
Його як самоту, не розуміла.

Допоки безтурботні, молоді,
Безсоння в нашій долі – гість нечастий.
І заглядає іноді тоді,
Коли ночами мріємо про щастя.

А як позаду літній ювілей,
І вже нема потреби поспішати, -
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь "навтішати".

А хтось не тільки ніч - і день проспить
І не збагне через буденну звичність,
Що сон – то небуття коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.


1998 (2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-28 22:58:09
Переглядів сторінки твору 3833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.049 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-28 23:15:56 ]
Що сон – у небутті коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.

Вразило.

Валю, на Вашій сторінці мені весь час хочеться затриматися... Усе дуже гармонійно. І думка, і Ваші власні емоції, і форма викладу, і мелодія. Для мене все ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 23:22:39 ]
Дякую, Лесю! Добра Ви душа! З Квітною Неділею Вас! І ЩАСТЯ-ПРЕЩАСТЯ на все життя!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:38:38 ]
І Вас, Валю, зі святом!!!
Дякую за побажання)))

Згадала батьків вірш за темою:

Не трать дорогоцінний час на сни,
Бо все одно не збудуться вони.
Все надбане в думках перебери:
Якщо все так, як слід, тоді – помри.
Коли ж не так, тоді ще поживи
І кожну мить, мов дар небес, лови.
Й не в дисонансі будуть – в унісон
Життя реальне і пророчий сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:09 ]
Дякую за ці рядки, Лесю! Звичайно, до такого професіоналізму у вираженні думок мені ще рости і рости. Буду старатись:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-28 23:46:30 ]
Яка зрозуміла мені ця тема! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:45 ]
Вдячна Вам, Світлано, за розуміння і постійну підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:36:15 ]
Валентина таки пішла на поводу Ярослава і змінила своїй традиції не дивлячись на те, що всі інші проти...
Таки маєте вплив на неї, пане Ярославе. Вітаю. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:08:29 ]
Будете сміятися, Санаторе, але все простіше і банальніше - як вже увійшло у звичку, скопіювала код попереднього вірша, у якому ми з Вами вирішили поекспериментувати і поставили мелодію без автостарту, змінивши назву мелодії і картинки. отакий от вплив:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 01:01:31 ]
Тема вибрана небуденна. Час на сон - ось додатковий час, котрий у нас під рукою. Добре, що це тут прозвучало. Проте, за кадром лишилося: а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду? Хоча б натяк, хай би і на другому плані ще щось було.
Тому, що скористатися - тут кома зайва
Боялася, як зла - кома зайва
самота- самоту, ми-в нашій, проспить-проспить - повтори справді важливі?
І вже нема - Уже нема?
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь навтішати. - розмита фраза, нечітка, прочитайте її уважно, "втішати" тут мало б лапки мати, по змісту судячи.
Що сон – у небутті коротка мить, - Що сон – то небуття коротка мить? - так об`ємніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:05:28 ]
Доброго ранку, Ярославе! Бачу, Ви теж маєте нічний "привілей":)
Вірш написаний автором у 30-річному віці. Звідки ж мені тоді було знати, що вирішує людина, коли позаду літній ювілей. Ось ще кілька років пройде - і знатиму:). Тоді, напевне, в котрий раз відредагую, і вірш наповниться новим змістом. Ваші зауваження врахую. Дякую, що хвилини свого дорогоцінного безсоння провели за аналізом мого вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:16:39 ]
Одне "проспить" вже зникло. "Що сон - то небуття коротка мить" - так було у мене в початковому варіанті, але я думала, що так "у справжній поезії" не пишуть, що "то" або "ц" після тире - штамп, через свою необізнаність вирішила цю фразу скоригувати. Повертаю першу версію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 05:36:17 ]
"Безсоння ж – хай маленька, але вічність" - о так, -за мить нічного безсоння - часом вирішується більше, аніж у часі денному:)
є і тім велика правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 06:58:31 ]
Дякую, Роксолано! Ніч загострюэ усі відчуття: і страх, і переживання, і кмітливість:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 13:10:51 ]
Вночі...
У рядках, у сторінках, у книжках...
В небі місяць яскравим горішком,
А у мене кімната і стіни,
Та ще лампа і запахи тіней.

Упіймаю, схоплю, розтривожу
Найдавнішу утомлену ношу,
Оживлю на хвилину думками
Й відпущу у політ вітряками…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:29:55 ]
Дякую, Танюшо! Отакі вони, безсонні ночі:) І вірші вночі пишуться легше, мабуть, тому, що буденні клопоти сплять:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 14:14:48 ]
Останні два рядки - гуд!, аби лиш безсоння не стало нездоланною звичкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:08:36 ]
Мова не йде про безсоння як хворобу, а про додатковий час на роздуми про головне:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 17:17:57 ]
"Лише безсоння виділяє час осмислити життя...", як мудро сказано. Підтримую на всі сто!!! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:31:26 ]
Дякую Вам за підтримку! Оце, мабуть, і є відповідь на питання пана Ярослава: "а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду?" Осмислює життя наша ЛГ!