ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Згадка про вагон і перон
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Про ворону, вербу і молодість
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
***
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
* * *
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
* * *
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Нестямний час (Jefferson Airplane)
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
По-англійськи
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
У чистоти політ
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
Кишеня
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
***
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
-- Путіну за обстріли --
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Зміни
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Хоча б...
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Прозріння
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Безсоння, дане нам як привілей


За днями дні кудись біжать від нас,
Втікають і роки - встигай лічити.
Лише безсоння виділяє час
Осмислити життя і відпочити.

Від нього я хотіла утекти,
Тому, що скористатися не вміла.
Боялася як зла, як самоти,
Його як самоту, не розуміла.

Допоки безтурботні, молоді,
Безсоння в нашій долі – гість нечастий.
І заглядає іноді тоді,
Коли ночами мріємо про щастя.

А як позаду літній ювілей,
І вже нема потреби поспішати, -
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь "навтішати".

А хтось не тільки ніч - і день проспить
І не збагне через буденну звичність,
Що сон – то небуття коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.


1998 (2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-28 22:58:09
Переглядів сторінки твору 4378
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.049 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-28 23:15:56 ]
Що сон – у небутті коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.

Вразило.

Валю, на Вашій сторінці мені весь час хочеться затриматися... Усе дуже гармонійно. І думка, і Ваші власні емоції, і форма викладу, і мелодія. Для мене все ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 23:22:39 ]
Дякую, Лесю! Добра Ви душа! З Квітною Неділею Вас! І ЩАСТЯ-ПРЕЩАСТЯ на все життя!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:38:38 ]
І Вас, Валю, зі святом!!!
Дякую за побажання)))

Згадала батьків вірш за темою:

Не трать дорогоцінний час на сни,
Бо все одно не збудуться вони.
Все надбане в думках перебери:
Якщо все так, як слід, тоді – помри.
Коли ж не так, тоді ще поживи
І кожну мить, мов дар небес, лови.
Й не в дисонансі будуть – в унісон
Життя реальне і пророчий сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:09 ]
Дякую за ці рядки, Лесю! Звичайно, до такого професіоналізму у вираженні думок мені ще рости і рости. Буду старатись:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-28 23:46:30 ]
Яка зрозуміла мені ця тема! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:45 ]
Вдячна Вам, Світлано, за розуміння і постійну підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:36:15 ]
Валентина таки пішла на поводу Ярослава і змінила своїй традиції не дивлячись на те, що всі інші проти...
Таки маєте вплив на неї, пане Ярославе. Вітаю. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:08:29 ]
Будете сміятися, Санаторе, але все простіше і банальніше - як вже увійшло у звичку, скопіювала код попереднього вірша, у якому ми з Вами вирішили поекспериментувати і поставили мелодію без автостарту, змінивши назву мелодії і картинки. отакий от вплив:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 01:01:31 ]
Тема вибрана небуденна. Час на сон - ось додатковий час, котрий у нас під рукою. Добре, що це тут прозвучало. Проте, за кадром лишилося: а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду? Хоча б натяк, хай би і на другому плані ще щось було.
Тому, що скористатися - тут кома зайва
Боялася, як зла - кома зайва
самота- самоту, ми-в нашій, проспить-проспить - повтори справді важливі?
І вже нема - Уже нема?
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь навтішати. - розмита фраза, нечітка, прочитайте її уважно, "втішати" тут мало б лапки мати, по змісту судячи.
Що сон – у небутті коротка мить, - Що сон – то небуття коротка мить? - так об`ємніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:05:28 ]
Доброго ранку, Ярославе! Бачу, Ви теж маєте нічний "привілей":)
Вірш написаний автором у 30-річному віці. Звідки ж мені тоді було знати, що вирішує людина, коли позаду літній ювілей. Ось ще кілька років пройде - і знатиму:). Тоді, напевне, в котрий раз відредагую, і вірш наповниться новим змістом. Ваші зауваження врахую. Дякую, що хвилини свого дорогоцінного безсоння провели за аналізом мого вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:16:39 ]
Одне "проспить" вже зникло. "Що сон - то небуття коротка мить" - так було у мене в початковому варіанті, але я думала, що так "у справжній поезії" не пишуть, що "то" або "ц" після тире - штамп, через свою необізнаність вирішила цю фразу скоригувати. Повертаю першу версію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 05:36:17 ]
"Безсоння ж – хай маленька, але вічність" - о так, -за мить нічного безсоння - часом вирішується більше, аніж у часі денному:)
є і тім велика правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 06:58:31 ]
Дякую, Роксолано! Ніч загострюэ усі відчуття: і страх, і переживання, і кмітливість:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 13:10:51 ]
Вночі...
У рядках, у сторінках, у книжках...
В небі місяць яскравим горішком,
А у мене кімната і стіни,
Та ще лампа і запахи тіней.

Упіймаю, схоплю, розтривожу
Найдавнішу утомлену ношу,
Оживлю на хвилину думками
Й відпущу у політ вітряками…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:29:55 ]
Дякую, Танюшо! Отакі вони, безсонні ночі:) І вірші вночі пишуться легше, мабуть, тому, що буденні клопоти сплять:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 14:14:48 ]
Останні два рядки - гуд!, аби лиш безсоння не стало нездоланною звичкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:08:36 ]
Мова не йде про безсоння як хворобу, а про додатковий час на роздуми про головне:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 17:17:57 ]
"Лише безсоння виділяє час осмислити життя...", як мудро сказано. Підтримую на всі сто!!! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:31:26 ]
Дякую Вам за підтримку! Оце, мабуть, і є відповідь на питання пана Ярослава: "а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду?" Осмислює життя наша ЛГ!