ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
***
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Блазень
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
"Помпеї: За мить до Вічності" (Післямова)
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
Небесний монолог
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
* * *
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
* 221 *
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Мелодія жовтня (рондель)
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Роса (сонет)
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Стрибок
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
***
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
Шалені коні (The Rolling Stones)
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Вразливий
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Безсоння, дане нам як привілей


За днями дні кудись біжать від нас,
Втікають і роки - встигай лічити.
Лише безсоння виділяє час
Осмислити життя і відпочити.

Від нього я хотіла утекти,
Тому, що скористатися не вміла.
Боялася як зла, як самоти,
Його як самоту, не розуміла.

Допоки безтурботні, молоді,
Безсоння в нашій долі – гість нечастий.
І заглядає іноді тоді,
Коли ночами мріємо про щастя.

А як позаду літній ювілей,
І вже нема потреби поспішати, -
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь "навтішати".

А хтось не тільки ніч - і день проспить
І не збагне через буденну звичність,
Що сон – то небуття коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.


1998 (2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-28 22:58:09
Переглядів сторінки твору 4817
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.049 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-28 23:15:56 ]
Що сон – у небутті коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.

Вразило.

Валю, на Вашій сторінці мені весь час хочеться затриматися... Усе дуже гармонійно. І думка, і Ваші власні емоції, і форма викладу, і мелодія. Для мене все ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 23:22:39 ]
Дякую, Лесю! Добра Ви душа! З Квітною Неділею Вас! І ЩАСТЯ-ПРЕЩАСТЯ на все життя!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:38:38 ]
І Вас, Валю, зі святом!!!
Дякую за побажання)))

Згадала батьків вірш за темою:

Не трать дорогоцінний час на сни,
Бо все одно не збудуться вони.
Все надбане в думках перебери:
Якщо все так, як слід, тоді – помри.
Коли ж не так, тоді ще поживи
І кожну мить, мов дар небес, лови.
Й не в дисонансі будуть – в унісон
Життя реальне і пророчий сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:09 ]
Дякую за ці рядки, Лесю! Звичайно, до такого професіоналізму у вираженні думок мені ще рости і рости. Буду старатись:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-28 23:46:30 ]
Яка зрозуміла мені ця тема! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:45 ]
Вдячна Вам, Світлано, за розуміння і постійну підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:36:15 ]
Валентина таки пішла на поводу Ярослава і змінила своїй традиції не дивлячись на те, що всі інші проти...
Таки маєте вплив на неї, пане Ярославе. Вітаю. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:08:29 ]
Будете сміятися, Санаторе, але все простіше і банальніше - як вже увійшло у звичку, скопіювала код попереднього вірша, у якому ми з Вами вирішили поекспериментувати і поставили мелодію без автостарту, змінивши назву мелодії і картинки. отакий от вплив:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 01:01:31 ]
Тема вибрана небуденна. Час на сон - ось додатковий час, котрий у нас під рукою. Добре, що це тут прозвучало. Проте, за кадром лишилося: а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду? Хоча б натяк, хай би і на другому плані ще щось було.
Тому, що скористатися - тут кома зайва
Боялася, як зла - кома зайва
самота- самоту, ми-в нашій, проспить-проспить - повтори справді важливі?
І вже нема - Уже нема?
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь навтішати. - розмита фраза, нечітка, прочитайте її уважно, "втішати" тут мало б лапки мати, по змісту судячи.
Що сон – у небутті коротка мить, - Що сон – то небуття коротка мить? - так об`ємніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:05:28 ]
Доброго ранку, Ярославе! Бачу, Ви теж маєте нічний "привілей":)
Вірш написаний автором у 30-річному віці. Звідки ж мені тоді було знати, що вирішує людина, коли позаду літній ювілей. Ось ще кілька років пройде - і знатиму:). Тоді, напевне, в котрий раз відредагую, і вірш наповниться новим змістом. Ваші зауваження врахую. Дякую, що хвилини свого дорогоцінного безсоння провели за аналізом мого вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:16:39 ]
Одне "проспить" вже зникло. "Що сон - то небуття коротка мить" - так було у мене в початковому варіанті, але я думала, що так "у справжній поезії" не пишуть, що "то" або "ц" після тире - штамп, через свою необізнаність вирішила цю фразу скоригувати. Повертаю першу версію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 05:36:17 ]
"Безсоння ж – хай маленька, але вічність" - о так, -за мить нічного безсоння - часом вирішується більше, аніж у часі денному:)
є і тім велика правда:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 06:58:31 ]
Дякую, Роксолано! Ніч загострюэ усі відчуття: і страх, і переживання, і кмітливість:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 13:10:51 ]
Вночі...
У рядках, у сторінках, у книжках...
В небі місяць яскравим горішком,
А у мене кімната і стіни,
Та ще лампа і запахи тіней.

Упіймаю, схоплю, розтривожу
Найдавнішу утомлену ношу,
Оживлю на хвилину думками
Й відпущу у політ вітряками…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:29:55 ]
Дякую, Танюшо! Отакі вони, безсонні ночі:) І вірші вночі пишуться легше, мабуть, тому, що буденні клопоти сплять:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 14:14:48 ]
Останні два рядки - гуд!, аби лиш безсоння не стало нездоланною звичкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:08:36 ]
Мова не йде про безсоння як хворобу, а про додатковий час на роздуми про головне:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 17:17:57 ]
"Лише безсоння виділяє час осмислити життя...", як мудро сказано. Підтримую на всі сто!!! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:31:26 ]
Дякую Вам за підтримку! Оце, мабуть, і є відповідь на питання пана Ярослава: "а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду?" Осмислює життя наша ЛГ!