ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2020.07.04 19:45
Amoretti. Сонет LV (переклад з Едмунда Спенсера)
Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.
Я думаю: яка з-поміж стихій
З’єднала вроду й серце крижане?
То не земля: вона й висот сягне,
І не вода: вогнем любов зоріє.
Повітря? Ні, завзяття в ній міцне.
І не вогонь, бо не палають

Євген Федчук
2020.07.04 19:17
Легенда про острів Хортиця
З прадавніх літ лежить серед Дніпра
Великий острів - Хортицею зветься.
Немов природи надзвичайна гра,
В яку ріка віками з шумом б’ється.
Високії гранітні береги,
Могутні скелі хвилі ті стрічають.
Шумить Дніпро. Йому не до

Роксолана Вірлан
2020.07.04 18:12
Завжди мрій
Зазорена у цю ріку,
Струмій на хвилі неподатливій...
Усе життя на волоску
І попри вирви чорні й патові,

Оце дивися тут і мрій,
І не дозволь собі не мріяти.
Он поле із- під житніх вій

Олександр Сушко
2020.07.04 18:02
Все що маю
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
В рай пускають навіть без трусів,
А у владу - виключно за гроші.

На горба народу Мойша "гопс!",
Скликав до корита всю родину.
В шахрая життя - країна Оз,

Олександр Панін
2020.07.04 15:19
Пісня для Коханого
Вже потвори нічні не гарчать,
Кришталевий зірок передзвін…
Тихо, ніжно співає дівча –
Спить Коханий – єдиний, один.

***

"Я кохаю тебе, Дорогий,

Сергій Губерначук
2020.07.04 13:52
Мов гілочка плакуча…
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля безпорадна!

Микола Соболь
2020.07.04 07:58
Кожному своє
Комусь болить на фронті кожна втрата.
Залита кров’ю – матінка-земля.
Двохсотими вертаються солдати.
Під артою* здригаються поля…

Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
Тобі було півкроку до мети…
На милицях йде площею каліка –

Ярослав Чорногуз
2020.07.04 05:45
Світиш
Вночі легкий вітрець несе
І прохолоду, і розраду.
Затихло на алеях все,
Лиш місяць бродить понад садом.

Вгодований і повний він,
І як солодку вату – лиже
Довгасту хмарку в темряві…

Євген Федчук
2020.07.03 19:30
Легенда про три гори
Стоять у Призов’ї три могили.
Найменша називається Корсак
Найвища з них Бельмак, чи то Горіла,
Та ще середня Синя, чи Токмак.
Я вам легенду хочу розповісти
Про три високі степові гори.
Було то у часи прадавні, звісно,
Якої

Іван Потьомкін
2020.07.03 10:15
Езоп
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Сергій Губерначук
2020.07.03 10:04
Педагоґічне
Велика криса* не їла рису,
а виключно целофан.
Жила на світі в одній кобіті,
що влізла у сарафан.

Попереду довгі роки вигнання
на каторгу у Сибір,
плювати, у ній жевріє останнє:

Тетяна Левицька
2020.07.03 08:59
Світи мені
Дай руку, сонце, і іди за мною,
не обертайся на презирство й сміх.
Хто судить всіх не відчуває болю,
і не вмирає кожен день  за гріх.

Хай кине камінь той в крилату спину,
хто не злукавив навіть у думках.
Я відколола  сонця половину,

Ігор Деркач
2020.07.03 07:35
Побрехеньки
Що у світі діється...
Зайві ще надіються,
що оклигають живими
із болячками своїми,
поки десь подінуться.

***
Знаємо, що коїться:

Микола Соболь
2020.07.03 06:55
Відчуття
Радій сьогоденню.
Довкола безмежна блакить
і думка про вічне летить,
здається буденно…
А ми? Не відчули.
Як всесвіт торкається нас
його необтяжливий глас –
трембіта гуцула,

Дума Козак
2020.07.02 22:43
Iз осудом не поспiшайте
Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
Поглянув той з-під лоба строго,
примружив очі враз ясні

Євген Федчук
2020.07.02 19:00
Легенда про Каховське море
Каховське море, хвиля в берег б’є,
Пінявий слід лишає за собою.
Кигичуть чайки десь над головою,
А вранці сонце із води встає,
І враження, немов то, справді, море,
Таке ж безмежне, як і всі моря.
Та відчуттям не варто довірять:
Оманливі чарівні ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

  Безсоння, дане нам як привілей


За днями дні кудись біжать від нас,
Втікають і роки - встигай лічити.
Лише безсоння виділяє час
Осмислити життя і відпочити.

Від нього я хотіла утекти,
Тому, що скористатися не вміла.
Боялася як зла, як самоти,
Його як самоту, не розуміла.

Допоки безтурботні, молоді,
Безсоння в нашій долі – гість нечастий.
І заглядає іноді тоді,
Коли ночами мріємо про щастя.

А як позаду літній ювілей,
І вже нема потреби поспішати, -
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь "навтішати".

А хтось не тільки ніч - і день проспить
І не збагне через буденну звичність,
Що сон – то небуття коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.


1998 (2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-28 22:58:09
Переглядів сторінки твору 2097
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.049 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-28 23:15:56 ]
Що сон – у небутті коротка мить,
Безсоння ж – хай маленька, але вічність.

Вразило.

Валю, на Вашій сторінці мені весь час хочеться затриматися... Усе дуже гармонійно. І думка, і Ваші власні емоції, і форма викладу, і мелодія. Для мене все ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 23:22:39 ]
Дякую, Лесю! Добра Ви душа! З Квітною Неділею Вас! І ЩАСТЯ-ПРЕЩАСТЯ на все життя!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:38:38 ]
І Вас, Валю, зі святом!!!
Дякую за побажання)))

Згадала батьків вірш за темою:

Не трать дорогоцінний час на сни,
Бо все одно не збудуться вони.
Все надбане в думках перебери:
Якщо все так, як слід, тоді – помри.
Коли ж не так, тоді ще поживи
І кожну мить, мов дар небес, лови.
Й не в дисонансі будуть – в унісон
Життя реальне і пророчий сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:09 ]
Дякую за ці рядки, Лесю! Звичайно, до такого професіоналізму у вираженні думок мені ще рости і рости. Буду старатись:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-28 23:46:30 ]
Яка зрозуміла мені ця тема! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:00:45 ]
Вдячна Вам, Світлано, за розуміння і постійну підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 00:36:15 ]
Валентина таки пішла на поводу Ярослава і змінила своїй традиції не дивлячись на те, що всі інші проти...
Таки маєте вплив на неї, пане Ярославе. Вітаю. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:08:29 ]
Будете сміятися, Санаторе, але все простіше і банальніше - як вже увійшло у звичку, скопіювала код попереднього вірша, у якому ми з Вами вирішили поекспериментувати і поставили мелодію без автостарту, змінивши назву мелодії і картинки. отакий от вплив:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 01:01:31 ]
Тема вибрана небуденна. Час на сон - ось додатковий час, котрий у нас під рукою. Добре, що це тут прозвучало. Проте, за кадром лишилося: а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду? Хоча б натяк, хай би і на другому плані ще щось було.
Тому, що скористатися - тут кома зайва
Боялася, як зла - кома зайва
самота- самоту, ми-в нашій, проспить-проспить - повтори справді важливі?
І вже нема - Уже нема?
Безсоння дане нам як привілей,
Аби життям удосталь навтішати. - розмита фраза, нечітка, прочитайте її уважно, "втішати" тут мало б лапки мати, по змісту судячи.
Що сон – у небутті коротка мить, - Що сон – то небуття коротка мить? - так об`ємніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:05:28 ]
Доброго ранку, Ярославе! Бачу, Ви теж маєте нічний "привілей":)
Вірш написаний автором у 30-річному віці. Звідки ж мені тоді було знати, що вирішує людина, коли позаду літній ювілей. Ось ще кілька років пройде - і знатиму:). Тоді, напевне, в котрий раз відредагую, і вірш наповниться новим змістом. Ваші зауваження врахую. Дякую, що хвилини свого дорогоцінного безсоння провели за аналізом мого вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 07:16:39 ]
Одне "проспить" вже зникло. "Що сон - то небуття коротка мить" - так було у мене в початковому варіанті, але я думала, що так "у справжній поезії" не пишуть, що "то" або "ц" після тире - штамп, через свою необізнаність вирішила цю фразу скоригувати. Повертаю першу версію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 05:36:17 ]
"Безсоння ж – хай маленька, але вічність" - о так, -за мить нічного безсоння - часом вирішується більше, аніж у часі денному:)
є і тім велика правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 06:58:31 ]
Дякую, Роксолано! Ніч загострюэ усі відчуття: і страх, і переживання, і кмітливість:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 13:10:51 ]
Вночі...
У рядках, у сторінках, у книжках...
В небі місяць яскравим горішком,
А у мене кімната і стіни,
Та ще лампа і запахи тіней.

Упіймаю, схоплю, розтривожу
Найдавнішу утомлену ношу,
Оживлю на хвилину думками
Й відпущу у політ вітряками…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:29:55 ]
Дякую, Танюшо! Отакі вони, безсонні ночі:) І вірші вночі пишуться легше, мабуть, тому, що буденні клопоти сплять:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 14:14:48 ]
Останні два рядки - гуд!, аби лиш безсоння не стало нездоланною звичкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:08:36 ]
Мова не йде про безсоння як хворобу, а про додатковий час на роздуми про головне:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 17:17:57 ]
"Лише безсоння виділяє час осмислити життя...", як мудро сказано. Підтримую на всі сто!!! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:31:26 ]
Дякую Вам за підтримку! Оце, мабуть, і є відповідь на питання пана Ярослава: "а що ж саме ЛГ вирішила у час безсоння, коли літній ювілей позаду?" Осмислює життя наша ЛГ!