ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

 Зворушливо, проникливо і свято




Мукачівському хору хлопчиків та юнаків присвячено

Співають діти, і душа співає,
Окрилена від музики і слів,
У радості підноситься до раю,
Мов сам Господь її благословив.

Промінчиками сяють оченята -
Розквітли в душах паростки добра.
Зворушливо, проникливо, завзято
Духовний спів дарує дітвора.

Забулося на мить усе буденне,
А головне сягнуло до глибин.
Я слухаю, щаслива і блаженна,
У цьому хорі мій співає син.

Повернеться з небес душа крилата
У сяянні щасливої сльози -
Залишаться у ній відлунням свята
Дзвінкі та щирі діток голоси.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Власний сайт Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
автор музики - Григорій Китастий


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-30 00:05:34
Переглядів сторінки твору 4617
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.082 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:11:06 ]
Забулося на мить усе буденне,
А головне сягнуло до глибин.
Я слухаю, щаслива і блаженна,
Бо в цьому хорі мій співає син. !!!!!!!!!!!!!!!!
Дуже зворушливо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 00:16:40 ]
Дякую, Юлечко! В першому ряду третій зліва. Тільки це фото трирічної давності, як і віршик:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:18:13 ]
Яка то, Валюш, різниця....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 00:23:41 ]
Перейшов у іншу голосову партію:)
Але звісно ж, для суті вірша різниці нема. А згадала я про цей вірш, бо в суботу знову була на концерті духовного співу, наш хор приймав у себе дівочий хоровий колектив "Журавлик" з Кам'янця-Подільського. Все було так само "Зворушливо, проникливо і свято". Шкода, відеофайл з концерту ще не змогла сюди додати.
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 07:50:38 ]
Гарний у Вас козак росте і заняття йому знайшли добре! От і вірш передав гордість за сина, радість і піднесення.
Ще можна увагу звернути на:
1. діти, і душа - кома зайва
2. Окрилена від - неправильно сформульована фраза. Мало б бути:
Окрилена музикою і словами (ким, чим) але тоді треба над римою і ритмом працювати...
3.І в радості - третє І у рядку -
У радості?
4.сяюТЬ В ОЧенятах - аж проситься тут:
сяють оченята:
Розквітли в душах паростки добра.
5.Бо в цьому - у цьому? (хорі)
6. Сучасний світ мінливий і жорстокий,
Багато в ньому зла, нещирих слів, - чудове закінчення газетної статті, але ж не вірша такої чудової поетеси! - щось тут придумайте поетичніше.

Ото і все. Чи зникла проблема з антивірусом? Не видає більше попереджень?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 23:00:22 ]
Дякую, Ярославе! І за відсутність нарешті набридливого банера теж окрема подяка, вже не вискакує:)
Спробувала дещо змінити. Над окриленою ще думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-30 13:06:16 ]
Я слухаю, щаслива і блаженна,
Бо в цьому хорі мій співає син. !!!

Валю, молодчинка! Пишіть, пишіть про все! Це ж Ваше життя, найголовніше в ньому, це справжність почуттів та емоцій!
І все це близьке людям, а тому необхідне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 23:03:16 ]
Дякую, Лесю! Я іноді сама над собою кепкую, що моя поезія - не з розряду "високих", а така собі "побутова". Та, може, комусь і така потрібна - підтримає, підкаже, втішить...
Ваші слова додають віри у себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-01 01:18:52 ]
А що таке "висока" поезія?! Коли у віршах я знаходжу
втілення того, що мені близьке, мені наболіло, мене хвилює, коли я розраджуюсь, стаю кращою, мені легшає... Можна багато говорити про вплив поезії на читача. Це для мене справжня поезія. І, головне, я маю вірити автору.
А штучні віршики з пафосними фразами, вичурні, причесані тощо мене не торкають. І я одразу бачу фальш, просто бажання поета сподобатися оточуючим.

Отже, Валю, Ваша поезія - це ПОЕЗІЯ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 10:56:23 ]
Дуже зворушена і вдячна, Лесю! Нарешті знайшла гарний запис хору і запрошую Вас його послухати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-30 18:46:50 ]
Радий за Вас!
На Ваш смак -
Промінчиками сяють в оченятах
Пророслі в душах паростки добра.

Промінчиками сяють оченята,
Ростуть у душах паростки добра.
Длбрий і світлий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 23:04:37 ]
Дякую, Мішелю! Розглянула і Ваш варіант. Все ж вибрала розквітлі паростки. Весна ж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 10:07:29 ]
"Отже, Валю, Ваша поезія - це ПОЕЗІЯ", як сказала пані Леся Низова - найкраща оцінка, яка лиш може бути. І я з нею цілком погоджуюся.
Ця поезія направду чудодійна. Уже встиг випробувати її дію і на собі ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 10:55:34 ]
Дякую! Чуда діяти може тільки Бог, і то не моя заслуга, а Його. А мені приємно, що це відгукується у Вашому серці і в серцях багатьох людей. Це і є справжнє щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 11:02:37 ]
Надзвичайно щира і зворушлива поезія. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-05 20:57:26 ]
Дякую, пані Інно! Христос воскрес! Зі святом!