ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2020.07.09 19:52
Легенда про Кічкас
Тече, тече Дніпро-Ріка
І течія його стрімка,
Не здатна сила ніяка
Її спинити.
А вище Хортиці колись
Як за пороги трохи вниз
Був кажуть гарний перевіз.
І ним ходити.

Сергій Губерначук
2020.07.09 09:15
Розбрат
Не взнаки тобі плакати,
названий брате.
Я з тобою, як з матір’ю
разом ридаю.
А сміюся – без тебе,
бо іншого знаю,
і тепер з ним одним
я, як є, винуватий.

Віктор Кучерук
2020.07.09 06:22
* * *
Огидно руку в руку брати
І промовлять якісь слова,
Коли на дружби циферблаті
Секундна стрілка лиш жива.
Дарма шикуєшся в кільватер
У сподіванні дальших справ, –
Негідний вчинок твій, як фатум,
Ланцюг стосунків розірвав...

Дума Козак
2020.07.08 23:02
За межею бідності
Давно не бачив я таких скрутних часів.
Гадаю, для країни це критичні роки…
Ми опинились за межею бідності усі,
але, нажаль, по різні її боки…

Серго Сокольник
2020.07.08 22:27
Істинне
Зі хмар полону, де розтанув мар лід
Цілунків сонячних із місячним гало,
Упали на осоння перші краплі
Небесних сліз, які пролиті за теплом

Надій на те, що ніби неможливе,
Та все ж омріяне, мов літній зорепад,
Що здійснення бажання породив у

Іван Потьомкін
2020.07.08 21:58
Розплата за зраду
Підійшов Олекса, став біля вікна.
Марусенька в хаті, та чомусь сумна.
Постукав легенько тричі у вікно:
«Пусти, люба, в хату. Не бачились давно».
«Ой хоч стукай, Лексієчко, не стукай.
Піди собі Галюточки пошукай».
«Нащо ж брала перстники і коралі теж

Євген Федчук
2020.07.08 19:43
Легенда про острів Перун
Як у Києві на горі крутій
Жив колись страшний трьохголовий змій.
Не в печері жив – на самій горі
І в страху були і малі, й старі.
Бо не їв той змій ні свиней, ні кіз,
М’ясо лиш людське залюбки він гриз.
І навкруг гори все кістки лежать,
Та боїться

Олександр Панін
2020.07.08 15:02
Не примара
Лабіринти Сновидінь

Душа померлої дружини
Розмовляє із коханою
Колишнього чоловіка

***

Ігор Шоха
2020.07.08 14:29
Відкриття і винаходи
І винайти нічого я не міг,
і навичок ученого не маю,
та висуваю носа за поріг
і день новий,буває, відкриваю.

***
І бозна-чим забита голова,
і вітер виє і війною віє,

Ігор Деркач
2020.07.08 13:23
Заручники минулого
Ідуть поети. Їхня роль така –
у пору смути суще освітити,
аби платили інші менше мито,
коли життя не варте п’ятака.

Їх проводжають авгури-піїти,
у кого доля не така тяжка
на фоні оглашенного совка,

Галина Сливка
2020.07.08 13:10
***
Леготом, леготом... Ниткою променя
В голчине вушко щасливе і зболене
Вперто всиляю - шитво ж бо не скінчене...
Крила журавчині долею мічені...
Ритмом пульсуючим - серцю не байдуже -
Помисли з діями зв'язую в райдугу.
Шляху мелодію зросять сльозинам

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
* * *
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.

Сергій Губерначук
2020.07.08 08:14
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!..
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.

На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Тягар смутку
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Легенда про картоплю
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Без остраху
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

 Зворушливо, проникливо і свято




Мукачівському хору хлопчиків та юнаків присвячено

Співають діти, і душа співає,
Окрилена від музики і слів,
У радості підноситься до раю,
Мов сам Господь її благословив.

Промінчиками сяють оченята -
Розквітли в душах паростки добра.
Зворушливо, проникливо, завзято
Духовний спів дарує дітвора.

Забулося на мить усе буденне,
А головне сягнуло до глибин.
Я слухаю, щаслива і блаженна,
У цьому хорі мій співає син.

Повернеться з небес душа крилата
У сяянні щасливої сльози -
Залишаться у ній відлунням свята
Дзвінкі та щирі діток голоси.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Власний сайт Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
автор музики - Григорій Китастий


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-30 00:05:34
Переглядів сторінки твору 2379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.082 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:11:06 ]
Забулося на мить усе буденне,
А головне сягнуло до глибин.
Я слухаю, щаслива і блаженна,
Бо в цьому хорі мій співає син. !!!!!!!!!!!!!!!!
Дуже зворушливо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 00:16:40 ]
Дякую, Юлечко! В першому ряду третій зліва. Тільки це фото трирічної давності, як і віршик:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:18:13 ]
Яка то, Валюш, різниця....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 00:23:41 ]
Перейшов у іншу голосову партію:)
Але звісно ж, для суті вірша різниці нема. А згадала я про цей вірш, бо в суботу знову була на концерті духовного співу, наш хор приймав у себе дівочий хоровий колектив "Журавлик" з Кам'янця-Подільського. Все було так само "Зворушливо, проникливо і свято". Шкода, відеофайл з концерту ще не змогла сюди додати.
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 07:50:38 ]
Гарний у Вас козак росте і заняття йому знайшли добре! От і вірш передав гордість за сина, радість і піднесення.
Ще можна увагу звернути на:
1. діти, і душа - кома зайва
2. Окрилена від - неправильно сформульована фраза. Мало б бути:
Окрилена музикою і словами (ким, чим) але тоді треба над римою і ритмом працювати...
3.І в радості - третє І у рядку -
У радості?
4.сяюТЬ В ОЧенятах - аж проситься тут:
сяють оченята:
Розквітли в душах паростки добра.
5.Бо в цьому - у цьому? (хорі)
6. Сучасний світ мінливий і жорстокий,
Багато в ньому зла, нещирих слів, - чудове закінчення газетної статті, але ж не вірша такої чудової поетеси! - щось тут придумайте поетичніше.

Ото і все. Чи зникла проблема з антивірусом? Не видає більше попереджень?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 23:00:22 ]
Дякую, Ярославе! І за відсутність нарешті набридливого банера теж окрема подяка, вже не вискакує:)
Спробувала дещо змінити. Над окриленою ще думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-30 13:06:16 ]
Я слухаю, щаслива і блаженна,
Бо в цьому хорі мій співає син. !!!

Валю, молодчинка! Пишіть, пишіть про все! Це ж Ваше життя, найголовніше в ньому, це справжність почуттів та емоцій!
І все це близьке людям, а тому необхідне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 23:03:16 ]
Дякую, Лесю! Я іноді сама над собою кепкую, що моя поезія - не з розряду "високих", а така собі "побутова". Та, може, комусь і така потрібна - підтримає, підкаже, втішить...
Ваші слова додають віри у себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-01 01:18:52 ]
А що таке "висока" поезія?! Коли у віршах я знаходжу
втілення того, що мені близьке, мені наболіло, мене хвилює, коли я розраджуюсь, стаю кращою, мені легшає... Можна багато говорити про вплив поезії на читача. Це для мене справжня поезія. І, головне, я маю вірити автору.
А штучні віршики з пафосними фразами, вичурні, причесані тощо мене не торкають. І я одразу бачу фальш, просто бажання поета сподобатися оточуючим.

Отже, Валю, Ваша поезія - це ПОЕЗІЯ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 10:56:23 ]
Дуже зворушена і вдячна, Лесю! Нарешті знайшла гарний запис хору і запрошую Вас його послухати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-30 18:46:50 ]
Радий за Вас!
На Ваш смак -
Промінчиками сяють в оченятах
Пророслі в душах паростки добра.

Промінчиками сяють оченята,
Ростуть у душах паростки добра.
Длбрий і світлий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 23:04:37 ]
Дякую, Мішелю! Розглянула і Ваш варіант. Все ж вибрала розквітлі паростки. Весна ж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 10:07:29 ]
"Отже, Валю, Ваша поезія - це ПОЕЗІЯ", як сказала пані Леся Низова - найкраща оцінка, яка лиш може бути. І я з нею цілком погоджуюся.
Ця поезія направду чудодійна. Уже встиг випробувати її дію і на собі ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 10:55:34 ]
Дякую! Чуда діяти може тільки Бог, і то не моя заслуга, а Його. А мені приємно, що це відгукується у Вашому серці і в серцях багатьох людей. Це і є справжнє щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 11:02:37 ]
Надзвичайно щира і зворушлива поезія. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-05 20:57:26 ]
Дякую, пані Інно! Христос воскрес! Зі святом!