ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Щоб не розбити щастя



Можливо оминути біль, біду?
Чи долю не об’їдеш і на конях?
Мов кришталеву вазу, по льоду
Несу примхливе щастя у долонях.

А під ногами лід такий слизький,
Та ще й прикритий снігом. Як не впасти?
І добре, коли хтось, тобі близький,
Підтримає, щоб не розбити щастя.

Аби тендітну ношу зберегти,
Роблю неквапом виважені кроки,
Хоч іноді доволі важко йти
І впорожні буває, без мороки.

А я свою "мороку" дорогу
Збирала у долоні по краплинці…
По кризі, що захована в снігу,
Пройти вдається тільки мудрій жінці...

Звуковий супровід - Вероніка Доліна, авторська пісня "Гололед".





Дорогі шанувальники слова! Є привід і наш обов'язок, щоб зібратися!...





Найвища оцінка Інна Ковальчук 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-19 12:58:23
Переглядів сторінки твору 9488
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.250 / 5.75  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 10:05:58 ]
Гарно, мудро, поетично і музично - як завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 15:27:10 ]
Дякую, Інно! Думка поетів такого рівня, як Ви - для мене дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 14:50:53 ]
Хоч практично усі рими не відповідають сучасним тенденціям, але "6" - виставлено. ОМГ, які колись тут розгорталися суперечки навкруги "6", виставленої віршу Ніки Новікової... А зараз: дієслівні рими - 6, іменникові - 6, прикметникові - 6. Продовжуйте в том ж дусі, пані та панове, і ваші імена будуть записані золотими літерами в сучасну українську літературу. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 14:51:58 ]
Дивуюсь, чому Редакція Майстерень не реагує на оце засилля 6-ток.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 15:46:43 ]
Емілю, оскільки Ви, як я зрозуміла, маєте власну думку відносно всього, що відбувається на ПМ, є небайдужою людиною, хотіла б знати Вашу думку відносно того, що
обговорюють тут:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 15:57:40 ]
Я завжди мав свою власну думку на все, що відбувається навкруги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 15:53:00 ]
У тому то й справа, що надзавданням кожного поета є принести у поезію щось нове, ще не винайдене попередниками, а не йти битими шляхами і повторювати в секстильйонний раз одні і ті ж прописні істини - я не Вас маю на увазі у даному випадку. Легше за все римувати дієслівними римами, які ледь не всі мають однакові закінчення - але тоді вірші виглядатимуть просто школярськими. Якби я був просто читач, можливо, мені б подобались і такі вірші - але оцей масовий захват простенькими віршами один одного і виставляння найвищих оцінок одні одним в результаті факірських дій (я вже згадував про масову "безкоштовну роздачу білих слонів") на сайті, який колись позиціонував себе як сайт з високими вимогами до високої поезії мені спостерігати дуже дивно, якщо не сказати більше. А Вам особисто цікаво отримувати лише схвальні відгуки?
Ліна Костенко колись написала (цитую з пам'яті):

Чекаю дня, коли собі скажу:
Оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу,
І як захочу, щоб вона сконала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 16:36:37 ]
Напевне, пане Емілю, таки не все у поезії вимірюється правилами віршування, "сучасними тенденціями". Якщо хочеш висловити те, що на душі, щиро тим поділитися, не завжди можна трансформувати свої почуття у "вилизані" рими, не втративши суті. Може, такі генії і є серед нас. Я до їх числа не належу. Оцінки колись були валивими для мене в школі. Зараз залюбки віддала б їх Вашим заслуженим віршам, та нема тут такої опції.
Почитайте Лесю Українку. Як добре, що в часи її творчості не було "сучасних тенденцій". О, там було б стільки роботи сучасним поетичним критикам! І рими - не просто дієслівні чи іменникові, і такі "шикарні" скупчення, та цілий букет "гріхів" поетичних. Але є в них щось таке, що переживе нас із Вами, Емілю, і всіх наших і не наших критиків. Мабуть, оте "щось" і відрізняє справжню поезію від вдало проримованих рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-22 09:23:40 ]
Леся Українка писала 100 років назад. "Сучасних поетичних критиків", тоді навіть у генеральному проекті не було. ) Та й зараз їх немає. ) Поети займаються самообслуговуванням, допомагаючи чи критикуючи одні одних. Хочеться Вам писати, як 100 років назад - пишіть, хто ж забороняє? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-22 13:56:32 ]
Ви мені радите читати Лесю Українку :), я ж, у свою чергу, пораджу почитати вірші, наприклад, Юлії Шешуряк, Ніки Новікової, Ганни Осмоловської (пам'ятаю, сторінка останньої була миттєво видалена з сайту за її проханням під час липневих подій минулого року - але то нічого, погугліть, знайдете) - які там чудові і незвичайні рими! І зміст цікавий, попри все! :) Ось вони, на мій погляд, і достойно репрезентують сучасну поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 03:23:21 ]
Обов'язково пошукаю. Кожен, Емілю, пише по-своєму. Леся - це Леся, Юля - це Юля, Еміль - це Еміль, а Валя - це Валя. Щоб знаходити нові рими - потрібні нові слова:)) Особисто для мене важливіша суть написаного. Якщо від вдалої рими вона втратиться - я пожертвую римою. І щиро порадію за того, кому вдалось зберегти і те, й інше. І буду у них вчитися. І прийму до уваги всі зауваження, які тут пишете Ви і не тільки Ви. Бо маю намір вчитися, вдосконалюватися. І не буду заздрити нічиїй "славі" чи успіхові. Чесно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 18:29:49 ]
Сумно, коли на сторінках поета влаштовують особисті баталії, забувши про сам вірш. А він - чудовий. В ньому душа цієї тендітної, мудрої жінки. Дякую! Читала із задоволенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 19:00:48 ]
Дякую, Оленко!
Рада, що нарешті надійшов коментар до вірша, а не до коментарів:))