ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.11.19 10:09
Пригадую невимушені наші кухонні бесіди, котрі сягали і найвищої політики.
Немовби були ми поінформовані не згірше дипломатів..
Кричали ми й перебивали один одного, але не сердився ніхто.
До яких уже не пригадати півнів текли наші розмови на відстані

Тамара Шкіндер
2019.11.19 08:05
Притупилося майстра перо,
Зашарілася й зблідла рима.
Муза вдарила під ребро,
Підтяла підступно, незримо.

Загубились найкращі слова,
Між рядками гуляє вітер,
Та йде обертом голова -

Віктор Кучерук
2019.11.19 08:00
Ще недавно сонце гріло
Зрання аж до темноти,
І в багряних заметілях
Не ховалися світи.
Та минає все на світі
Швидко сміхом чи слізьми, –
Вже у груди цілить вітер
Раннім холодом зими.

Олександр Сушко
2019.11.19 00:44
У храмі плаче Бог. Лунають меси звуки,
Кровиця ручаєм стікає на олтар
Ровесників моїх - безногих і безруких,
Убитих у боях, полоні, просто так.

Запалені свічки погаснули від кривди,
Павуча борода вкриває образи.
Ти спав на небесах, коли вмирали ді

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Ввижаються знову мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих.
Я наче побачив Уляну -

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачем було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Щоб не розбити щастя



Можливо оминути біль, біду?
Чи долю не об’їдеш і на конях?
Мов кришталеву вазу, по льоду
Несу примхливе щастя у долонях.

А під ногами лід такий слизький,
Та ще й прикритий снігом. Як не впасти?
І добре, коли хтось, тобі близький,
Підтримає, щоб не розбити щастя.

Аби тендітну ношу зберегти,
Роблю неквапом виважені кроки,
Хоч іноді доволі важко йти
І впорожні буває, без мороки.

А я свою "мороку" дорогу
Збирала у долоні по краплинці…
По кризі, що захована в снігу,
Пройти вдається тільки мудрій жінці...

Звуковий супровід - Вероніка Доліна, авторська пісня "Гололед".





Дорогі шанувальники слова! Є привід і наш обов'язок, щоб зібратися!...





Найвища оцінка Інна Ковальчук 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-19 12:58:23
Переглядів сторінки твору 3856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.250 / 5.75  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 10:05:58 ]
Гарно, мудро, поетично і музично - як завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 15:27:10 ]
Дякую, Інно! Думка поетів такого рівня, як Ви - для мене дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 14:50:53 ]
Хоч практично усі рими не відповідають сучасним тенденціям, але "6" - виставлено. ОМГ, які колись тут розгорталися суперечки навкруги "6", виставленої віршу Ніки Новікової... А зараз: дієслівні рими - 6, іменникові - 6, прикметникові - 6. Продовжуйте в том ж дусі, пані та панове, і ваші імена будуть записані золотими літерами в сучасну українську літературу. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 14:51:58 ]
Дивуюсь, чому Редакція Майстерень не реагує на оце засилля 6-ток.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 15:46:43 ]
Емілю, оскільки Ви, як я зрозуміла, маєте власну думку відносно всього, що відбувається на ПМ, є небайдужою людиною, хотіла б знати Вашу думку відносно того, що
обговорюють тут:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 15:57:40 ]
Я завжди мав свою власну думку на все, що відбувається навкруги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 15:53:00 ]
У тому то й справа, що надзавданням кожного поета є принести у поезію щось нове, ще не винайдене попередниками, а не йти битими шляхами і повторювати в секстильйонний раз одні і ті ж прописні істини - я не Вас маю на увазі у даному випадку. Легше за все римувати дієслівними римами, які ледь не всі мають однакові закінчення - але тоді вірші виглядатимуть просто школярськими. Якби я був просто читач, можливо, мені б подобались і такі вірші - але оцей масовий захват простенькими віршами один одного і виставляння найвищих оцінок одні одним в результаті факірських дій (я вже згадував про масову "безкоштовну роздачу білих слонів") на сайті, який колись позиціонував себе як сайт з високими вимогами до високої поезії мені спостерігати дуже дивно, якщо не сказати більше. А Вам особисто цікаво отримувати лише схвальні відгуки?
Ліна Костенко колись написала (цитую з пам'яті):

Чекаю дня, коли собі скажу:
Оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу,
І як захочу, щоб вона сконала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 16:36:37 ]
Напевне, пане Емілю, таки не все у поезії вимірюється правилами віршування, "сучасними тенденціями". Якщо хочеш висловити те, що на душі, щиро тим поділитися, не завжди можна трансформувати свої почуття у "вилизані" рими, не втративши суті. Може, такі генії і є серед нас. Я до їх числа не належу. Оцінки колись були валивими для мене в школі. Зараз залюбки віддала б їх Вашим заслуженим віршам, та нема тут такої опції.
Почитайте Лесю Українку. Як добре, що в часи її творчості не було "сучасних тенденцій". О, там було б стільки роботи сучасним поетичним критикам! І рими - не просто дієслівні чи іменникові, і такі "шикарні" скупчення, та цілий букет "гріхів" поетичних. Але є в них щось таке, що переживе нас із Вами, Емілю, і всіх наших і не наших критиків. Мабуть, оте "щось" і відрізняє справжню поезію від вдало проримованих рядків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-22 09:23:40 ]
Леся Українка писала 100 років назад. "Сучасних поетичних критиків", тоді навіть у генеральному проекті не було. ) Та й зараз їх немає. ) Поети займаються самообслуговуванням, допомагаючи чи критикуючи одні одних. Хочеться Вам писати, як 100 років назад - пишіть, хто ж забороняє? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-05-22 13:56:32 ]
Ви мені радите читати Лесю Українку :), я ж, у свою чергу, пораджу почитати вірші, наприклад, Юлії Шешуряк, Ніки Новікової, Ганни Осмоловської (пам'ятаю, сторінка останньої була миттєво видалена з сайту за її проханням під час липневих подій минулого року - але то нічого, погугліть, знайдете) - які там чудові і незвичайні рими! І зміст цікавий, попри все! :) Ось вони, на мій погляд, і достойно репрезентують сучасну поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 03:23:21 ]
Обов'язково пошукаю. Кожен, Емілю, пише по-своєму. Леся - це Леся, Юля - це Юля, Еміль - це Еміль, а Валя - це Валя. Щоб знаходити нові рими - потрібні нові слова:)) Особисто для мене важливіша суть написаного. Якщо від вдалої рими вона втратиться - я пожертвую римою. І щиро порадію за того, кому вдалось зберегти і те, й інше. І буду у них вчитися. І прийму до уваги всі зауваження, які тут пишете Ви і не тільки Ви. Бо маю намір вчитися, вдосконалюватися. І не буду заздрити нічиїй "славі" чи успіхові. Чесно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 18:29:49 ]
Сумно, коли на сторінках поета влаштовують особисті баталії, забувши про сам вірш. А він - чудовий. В ньому душа цієї тендітної, мудрої жінки. Дякую! Читала із задоволенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 19:00:48 ]
Дякую, Оленко!
Рада, що нарешті надійшов коментар до вірша, а не до коментарів:))