ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лариса Пугачук
2016.05.25 10:33
Теплий вечір.
Вітер ледь колихає
Кетяг акації на колінах.

Котеня зголодніле
Треться об ноги,
Жалібно дивиться в очі.

Василь Луцик
2016.05.25 10:22
Космос вислуховую, бога вибудовую.

Смерті вихор...
Смертний – тихо
слухай пульсуюче сонце,
слухай пульсуючу кров.

Бо вони у тобі – обоє.

Серго Сокольник
2016.05.25 03:48
Злобный комар опустился на нос.
.....................................
Это не стенка, всего лишь допрос.
Вовсе не факт, что под пыточный блюз
В жажде раскаянья я расколюсь
(Ну, а под пытками лучше всего
Думать, не сделаны мной отчего
Кары небесные н

Ярослав Чорногуз
2016.05.25 02:49
Я сам у тихому гаю,
Лише пташки тривожать тишу.
І сивину сумну мою
Вітрець, мов листячко, колише.

І сонця відсвіти ясні
Поволі вечір випиває.
Неначе Бог у вишині

Шон Маклех
2016.05.25 00:01
Рання осінь
Зазирає в вікно мого дому –
А там ніч.
Лагідний вітер
Кватирку мою відчиняє –
А там пустка.
Навіть миші цей дім покинули
(Бо навіщо

Шон Маклех
2016.05.24 23:59
Моє життя – це книга стара:
Потріпана, зачитана, без малюнків
Але з чорною палітуркою.
Хтось думав, що там вірші,
А там проза – банальніша,
Ніж спогади безхатька
Про життя своє вільне;
Нудніша, аніж журнал капітана,

Іван Потьомкін
2016.05.24 20:44
Хто бачив бодай раз, як свиня їсть, надовго запам’ятає невситиме хрюкання.
Недарма ж і про декого з людей кажуть: «Їсть, як свиня».
Тaк було й того дня під велетенським дубом. Наче набої,вкладались жолуді в пащеку рохлі і не було кінця краю цьому.
К

Нінель Новікова
2016.05.24 18:07
Наша Семенівка у 1941 році була захоплена німецькими військами. Було встановлено жорсткий окупаційний режим. Сто п’ятдесят чоловік молоді було відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Під час однієї із облав, захопили і мою майбутню матуся, яка до вій

Лариса Пугачук
2016.05.24 14:50
Блукало
ЯкОсь мишеня
Між листячком, між осіннім
(Це те мишеня, котре
Іще не дійшло до обіду,
Влаштованого Котом усупереч всім Грінпісам).
Як раптом почуло воно кроки чиїсь неспішні
І тінь велику, мов світ, побачило крізь щілинку.

Володимир Бойко
2016.05.24 10:00
Напливають несподівані слова,
Не питаючи ні стежки, ані броду.
Перейшовши Крим і Рим, вогонь і воду,
Вже не слухається серця голова.

На душі вогонь уже не клекотить,
Ворушиться, мов зміюка, ностальгія.
Я тебе не розумів – й не зрозумію.

Шон Маклех
2016.05.24 02:00
Мій шлях Я народився в Дубліні (Ірландія) у 1 квітня 1915 року і майже все життя прожив у цьому давньому і казковому місті - Темній Гавані (крім кількох років поневірянь, подорожей і перебування в Ольстері в найбільш буремні його роки і періодичного ві

Шон Маклех
2016.05.24 01:16
У сутінкові епохи особливо яскраво світять людські постаті. Не сприймайте це як аксіому і доведену закономірність. Це констатація факту. Я маю на увазі саме сутінкові епохи, а не «темні віки» (в існуванні яких я сумніваюсь, принаймні для таких країн як Ір

Леся Геник
2016.05.23 22:04
Лягти б у траву на хвильку
і проз невагоме листя
вдивлятись у небо синє,
в невидимий тан зірок.
Закутатися у спокій
і марно себе не гризти
розятреною мушнею
кусючо-їдких думок.

Володимир Маслов
2016.05.23 18:23
Вверху глухі, внизу німі,
країна в ямі...
І незалежність у сумі,
важка, як камінь.

За що молились я і ти,
якому богу,
коли не можемо знайти

Нінель Новікова
2016.05.23 17:21
Поволі підростаючи у цьому зеленому раю, незважаючи на бідність, я почувалася майже щасливою дитиною. Ніхто не ламав і не гнобив мене. Душа моя співала у садочку, наче вільна пташка. Зі своєю особливою спостережливістю та майже не дитячою схильністю обду

Мирон Шагало
2016.05.23 15:51
Остання битва, і близько вечір,
мов Жозефіни остання ласка.
Поблідло небо від кровотечі.
Невже поразка?

Якесь незвичне це Ватерлоо —
чуже немовби, й немовби знане.
Поля, горби ці — чи ви від злого
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Елизавета Обелець
2016.05.19

Інна Баштова
2016.05.11

Яна Правобережная
2016.05.02

Андрій Кандиба
2016.04.30

Александр Калесник
2016.04.29

Семен Кит
2016.04.28

Юрко Бужанин
2016.04.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Вірші

 Ukrainian Patriot's Credo
Get up, my country, feel your strengh,
enjoy your freedom whole,
be & remain yourself at length
in gaiety & dole.

We suffer from our own old sins -
from a small Russian plague.
I'll tell you what it strictly means,
It not at all is vague!

That illness catches you in sun,
as well as in moonlight,
it gets your daughter & your son -
though functions out of sight.

When you don't use your native tongue,
when you forgot your kin,
when you believe a Moscow monk
to absolve each your sin.

When you don't know exactly who
fought for your country free,
at least search Google or Yahoo
your conscience to agree

with the essential facts & trends,
& to think over again -
for what a Nationalist stands
& why he is a Man.


Basil Bucolic



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-26 21:03:49
Переглядів сторінки твору 2215
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.638
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2016.05.11 01:39
Автор у цю хвилину відсутній