ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Уляна Світанко
2014.10.31 00:24
Я морем розливалась по судинам,
шалена до безтями, мов отрута,
дивилась в очі звіру безупину,
вершини найскладніші щоб здобути.

Та звіра нацькують якось на мене:
без масок вже не друзі - ті ж актори,
в душі я збережу лиш сокровенне -

Любов Долик
2014.10.30 23:46
А ти отака іще - біла,
тільки у чорні квасольки.
А мама тобі говорила -
візьми собі парасольку.
Вона - також у горошок -
такий, як ти любиш - білий.
А ти лиш укрилася нею -
і темно, і світ немилий...

Любов Долик
2014.10.30 23:17
Отак іде собі
дитя по небу,
руками ловить
лагідних птахів..
чи може снить?
чи просто є потреба -
іти землею,
сіяти зірки?

Уляна Демченко
2014.10.30 23:13
Поезд легонько тронул. Поехали. Рита удобно уселась возле окна, вытянула глянцевый журнал, начала читать. До Вишнегорска сутки езды. Соседнее место пустовало. Это ее немного тревожило, ведь дорога длинная... Вдруг резко открылась дверь, и в купе вошел и

Любов Долик
2014.10.30 22:50
Химерне Таїті
туманами вкрите,
а дівчинка море
пасе на піску,
а в дивному світі
(кавовому світі?
чи у шоколадному ?) -
тягнуться віти

Анна Віталія Палій
2014.10.30 22:20
Покрита лаком труна блищала навіть у притіненій залі. Ті, що прийшли віддати останню шану покійному, перешіптувалися. Бо ще ніхто не видів ні такої трумни*, ні такої культури провадження похорону. «Де-де-де» – підбираючи губи і похитуючи головами вправо-в

Марина Лавра
2014.10.30 21:37
а відповідь пекла як ляпас,
єдинослово - йменням "просто",
і три дивацькі крапки у кінці,
потойбікзадзеркалля гостро
ті літери маячать зором,
утаємничено і неозоро
проникли у Всесвіт ревізором
з суцільними "постій" і "досить",

Ніна Виноградська
2014.10.30 20:04
Олександрові Олехо

Я так не хочу осені душі,
Хотіла би залишитися в літі.
Коли під ноги стелять спориші
Листки маленькі, росами омиті.

Я так не хочу жовту заметіль,

Галина Гнатюк
2014.10.30 17:45
Розгойдують вітри
Калинове намисто,
Аж обертом іде
У кленів голова…
Прозорішає світ –
Паде іржаве листя
У всі твої пісні,
У всі мої слова.

Анонім Я Саландяк
2014.10.30 17:33
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”(вибрані тексти не Поетичних Майстерень). V. Всі теоретичні науки оперують знаннями взявши апріорні синтетичні судження за принципи (начала-основу) 1. Всі математичні

Олександр Олехо
2014.10.30 14:27
О душе, подорожня в мега-світі
поезії, емоцій, чулих дум.
Чуже тепло залишила у літі,
своє перевела в осінній сум.

Під голим небом, в обширі і часі,
шукає слід утрати між людей.
Їх так багато. У безликій масі

Ніна Виноградська
2014.10.30 13:34
Я визнаю, то, може, був мій гріх,
Але заміни я би не хотіла.
З усіх жіночих радостей і втіх,
Душі неспокій визнаю, не тіла.

Щоб випивати цей блаженний хміль
У тиші, переповненій чеканням.
І відчувати той солодкий біль,

Ніна Виноградська
2014.10.30 13:10
Завжди невчасно випадає сніг,
Хоч календар уже означив зиму.
І так повільно виповзають дні
І зменшуються з осені незримо.

Ніхто не передбачує біди,
Вона приходить раптом і невчасно.
На всьому залишаючи сліди,

Валентина Попелюшка
2014.10.30 12:49
Коханий любить їх до пива,
Я – замість хліба до борщу.
– Ти де рецептик відхопила? –
Спитайте – скромно помовчу.

А потім випалю нескромно,
Що то – мій авторський рецепт,
Одна з десятка вдала спроба,

Світлана Майя Залізняк
2014.10.30 10:02
Стій на горі.
Дивися на світила.
Цей світ ловив і круасани пік...
Лякав боями, тішив сонним тилом.
Тепер ти бачиш дно небесних рік.

Сюди не забрести гепарду, мавпі,
Отут немає мертвих, півживих.

Іван Потьомкін
2014.10.30 09:22
Тільки той, хто любив до останнього атома в тілі,
Хто втрачав назавжди, хто в долонях тримав свій смуток,
Смуток, схожий на втомлені крила орлині,
Що забули про небо, високе й синє,-
Знає,що я втратив в тобі, мій Сіоне,.
Ну, а той, від кого ні дружин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Кошова
2014.10.26

Евген Василенко
2014.10.24

Влад Любенко
2014.10.23

Лєрауваренко Роксана Лєрауваренко Роксана
2014.10.20

Ігор Старенький
2014.10.20

Віктор Остапчук
2014.10.20

Сергій Малишев
2014.10.18






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Вірші

 Ukrainian Patriot's Credo
Get up, my country, feel your strengh,
enjoy your freedom whole,
be & remain yourself at length
in gaiety & dole.

We suffer from our own old sins -
from a small Russian plague.
I'll tell you what it strictly means,
It not at all is vague!

That illness catches you in sun,
as well as in moonlight,
it gets your daughter & your son -
though functions out of sight.

When you don't use your native tongue,
when you forgot your kin,
when you believe a Moscow monk
to absolve each your sin.

When you don't know exactly who
fought for your country free,
at least search Google or Yahoo
your conscience to agree

with the essential facts & trends,
& to think over again -
for what a Nationalist stands
& why he is a Man.


Basil Bucolic



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-26 21:03:49
Переглядів сторінки твору 380
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.638
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2014.09.17 17:25
Автор у цю хвилину відсутній