ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2015.02.26 21:59
Мене навчила німоти
Печаль пізнання.
А засіб від утрат мети -
Струм проминання -
Питому течію забув,
Проник під скелі,
І легіт гусне поміж букв,
І хмари з гелю.

Катерина Ляшевська
2015.02.26 15:30
думаю про воду яка повагом збирається на носику погано закрученого крана
як падає вона поночі самогубцями зі щонайвищого мосту краплями в раковину
як глухо і страшно непрочитаними листами розриває се падіння поховальну тишу
як коле вода мені розплескан

Мирон Шагало
2015.02.26 13:35
Дрімлять експонати в пишній залі,
сходи кам’яні — смаків забутих дань,
згадки в рамі, жовклі та зів’ялі.
Тільки ж ти, любове наша, не зів’янь.

Час устигнув це перемолоти:
задуми й труди; вони уже «колись».
І спинились тут чиїсь турботи.

Світлана Майя Залізняк
2015.02.26 12:53
В застигле олово криниці
Шептання злото шугоне...
Якщо прогляне таємниця,
І слово кинуте одне,
Прокрає паволоку сіру,
Розімкне лагідні вуста,
Атласним ворсом надвечір"я
Ізблисне з квітки і листа.

Марися Лавра
2015.02.26 10:23
поїхав шапіто
одиноку самотність межи очі кинув
невідворотність покинутої ляльки
останню насмішливу посмішку
самими кутиками губ обкусаних у кров
у спадок лишивши по собі
лялечко безтурботно щаслива колись
як житимеш далі

Серго Сокольник
2015.02.26 00:12
Кто-то вернулся... Кому-то в дорогу...
Все привыкают к войне понемногу.
Гречка не порох. И масло не пушки.
Словно явясь из былого, старушки
Сахар и спички, мыло и соль
Впрок закупают... Военная боль
Взглядов... Сурово-спокойные лица...
Неиз

Андрій Басанець
2015.02.25 21:46
Коли алкоголь уже майже допитий, а склянка на столі стоїть понура й нервова, як вивих у темряві, перед очима, як і завжди холодним вечором, проступає вікно з важкими коричневими завісами. З темноти проступають балконні двері, вони напіврозчинені, і крізь

Світлана Майя Залізняк
2015.02.25 20:07
Як славно, що нема кохань
В ці дні схололі.
Сніжиста лімфа поривань
Веде гринджоли...

І тьмавий слід - у тиш ясну,
І вигримляння
Рівняють вензельного сну

Любов Бенедишин
2015.02.25 19:33
Розгойдали небо.
Аж хочеться крикнути:
Досить!!!
Спотворена дійсність.
Безсилих безсонь
каламуть.
Війна шаленіє -
життя людські

Світлана Майя Залізняк
2015.02.25 17:50
А ти насправді
Кошеня шукаєш,
Чимала кішка -
Крицева печаль,
І так свою провину
Вміло креслиш -
Блуканнями
В імлистім гамані,

Ірина Саковець
2015.02.25 16:33
Сірі скелети лип. Сиві рубці доріг.
Темінь снує сатин і накриває піших.
Коле небесну плоть місяця гострий ріг.
Холод, не чути рук. Гусне у венах тиша.
Сниться тополі жах – сотні лунких сокир.
Пихкають димарі, мовби малі вулкани.
Глоду колючі сни. Гл

Юрій Строкань
2015.02.25 14:32
Цілуй мене, мила, цілуй
Цілуй, не втрачай років
Так швидше сходять сніги
З іржавих моїх дахів

Так крига втрачає міць
Ковтнувши гарячий вдих
Так зими тікають з лиць

Іван Потьомкін
2015.02.25 13:18
Опріч кіно , концертів і вистав безмежне розмаїття,
Навідайсь в поліклініку. Вдивись у черги безбережні.
Слідом за безпомильним серцем скажи всім оптимістам:
«Нема здорових...Є поки що якслід недообстежені...»

Анна Віталія Палій
2015.02.25 11:59
Ворог нам показує,
Де маєм дивитися,
Що маєм побачити,
А чого і ні;
Що маєм подумати,
Щоби помилитися.
Хто впізнає ворога
На оцій війні?

Наталка Янушевич
2015.02.25 08:25
Ювілей Цей рік видався особливим. Одразу стільки – і все в одні руки: весілля, підвищення, ювілей. Але Надя вважала це моральною компенсацією за попередні шкереберті. Жінка практично сама тягнула двох дітей, поки їхній біологічний татусь зник, не по

Юріо Сидорів
2015.02.24 22:36
На багатих атолах Поділля
Дивовижно веселе похмілля.
А на бідних - ще ні.
Спалять злидні сумні
Ті багаті атоли Поділля.

В зоопарку в Новому Роздолі
Парувалися ящери голі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Влад Досич
2015.02.23

Ігор Цирульніков
2015.02.23

Вікуша Рассказова
2015.02.23

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Юрий Бакштаев
2015.02.21

Мовчан Зоряна Мовчан Зоряна
2015.02.20

Юлія Бричко
2015.02.19






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Вірші

 Ukrainian Patriot's Credo
Get up, my country, feel your strengh,
enjoy your freedom whole,
be & remain yourself at length
in gaiety & dole.

We suffer from our own old sins -
from a small Russian plague.
I'll tell you what it strictly means,
It not at all is vague!

That illness catches you in sun,
as well as in moonlight,
it gets your daughter & your son -
though functions out of sight.

When you don't use your native tongue,
when you forgot your kin,
when you believe a Moscow monk
to absolve each your sin.

When you don't know exactly who
fought for your country free,
at least search Google or Yahoo
your conscience to agree

with the essential facts & trends,
& to think over again -
for what a Nationalist stands
& why he is a Man.


Basil Bucolic



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-26 21:03:49
Переглядів сторінки твору 479
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.638
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2015.02.20 22:21
Автор у цю хвилину відсутній