ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
* * *
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
В рожевих дзеркалах. (Романс)
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
* 119 *
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
* * *
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 2)
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

  Amoretti. Сонет XVIII (переклад з Едмунда Спенсера)
Колеса, обертаючись невпинно,
Стирають повністю і сталь міцну.
Коли постійно падають краплини,
Вони руйнують скелю кам’яну.
Я гірко сльози ллю без талану, –
Кохана м’якшати й не почина.
Мій біль її очей не привернув,
Лишилась незворушною вона.
Коли молю – зухвалий сміх луна.
Не сльози їй, вода – моє ридання.
Зітхаю – каже, це – мистецтва знак.
Акторством зве вона усі благання.
Кричить і плаче серденько моє –
В її душі – і сталь, і кремінь є.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 10:46:58
Переглядів сторінки твору 3914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 10:49:23 ]
Edmund Spenser

Amoretti

XVIII
The rolling wheel that runneth often round,
The hardest steel in tract of time doth tear:
And drizling drops that often do redound,
The firmest flint doth in continuance wear.
Yet cannot I, with many a dropping tear,
And long entreaty, soften her hard heart:
That she will once vouchsafe my plaint to hear,
Or look with pity on my painful smart.
But when I plead, she bids me play my part,
And when I weep, she says tears are but water:
And when I sigh, she says I know the art,
And when I wail she turns herself to laughter.
So do I weep, and wail, and plead in vain,
Whiles she as steel and flint doth still remain.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 11:56:07 ]
Олено, відразу впізнаю Ваш перекладацький почерк. Це дуже добре! І цей переклад на високому рівні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 11:22:22 ]
Дякую, Богдане, за цікавий висновок! Чесно кажучи, я не замислювалася над своїм перекладацьким почерком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-30 11:58:34 ]
Важко сказати щось про переклад, почерк і т.д. не знаючи мови на відповідному рівні.
Та все ж на рідній, українській, дуже здивував (як вчителя) рядок:
"Вода, не сльози їй – моє ридання".
Наскільки я розумію анг., то відповідний рядочок
"And when I weep, she says tears are but water:"
у перекладі звучить десь так:
"Коли я плачу, вона каже, що сльози всього лиш вода".
У Вашому перекладі усе навпаки:
вода, не сльози і т.д.
але, вибачте, ми все ж плачемо слізьми, а не водою...

і ще одне, відносно, "м'якшати" - кохана ж не з пластиліну...я маю на увазі, що в даному випадку це слово не звучить відповідно вкладеному змісту, нмсд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:32:53 ]
Спасибі, Ксеніє, за коментар і висловлену думку! Стосовно десятого рядка погоджуюсь із Вами, внесла деякі виправлення. Вислів "людина пом'якшала" в значенні душею, серцем, на мою думку, є припустимим у даному контексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 12:12:51 ]
Олено, читаючи Ваші переклади, зробив спостереження, про яке давно хотів сказати:
якщо відсторонитися від того, що Ваші переклади є перекладами, і розглядати їх як окремі (незалежні, самостійні) тексти, то майше всі ці україномовні вірші містять бідне/примітивне римування, як ось в цьому: "є-моє", "благання-ридання", "камяну-талану" - таке нікуди не годиться...
Тому пропоную різноманітніше/цікавіше римувати або...
Коментар мій може видатися різким, але це залежить від тембру голосу та інтонації співрозмовника, а кажу я Вам ці слова щиро без дещиці негативу.
З повагою!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:45:42 ]
Дякую, Костянтине, за відгук та увагу до моїх перекладів! На мою думку, основними ознаками якості перекладу є збереження авторського віршованого розміру, порядку римування, а також основного змісту і образів. При таких завдання деякі жертви просто необхідні. Готова погодитись із Вами лише в тому, що деякі рими треба вживати лише в крайньому випадку, якщо немає іншого виходу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 18:16:10 ]
Олено,щодо римування примітивного і непримітивного хочу сказати: кваліфіковані перекладачі звертають увагу на оригінал.І якщо примітивні рими є в оригіналі, то вони,як правило, зберігаються і в перекладі, це не гандж перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:03:35 ]
Сергію, спасибі за підтримку і роз'яснення! В англійській мові відсутнє відмінювання, тому для англомовної поезії характерна наявність значної кількості примітивних рим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:11:42 ]
Ось закінчення цього твору російською мовою(перекладач Олександр Лук'янов):

Молю, стенаю, плачу - всё напрасно,
Скала и сталь тверды в ней ежечасно.