ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Гриби
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Сніги минулого
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Гіацинтова хата (The Doors)
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Держави хитрого грача
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

  Amoretti. Сонет XVIII (переклад з Едмунда Спенсера)
Колеса, обертаючись невпинно,
Стирають повністю і сталь міцну.
Коли постійно падають краплини,
Вони руйнують скелю кам’яну.
Я гірко сльози ллю без талану, –
Кохана м’якшати й не почина.
Мій біль її очей не привернув,
Лишилась незворушною вона.
Коли молю – зухвалий сміх луна.
Не сльози їй, вода – моє ридання.
Зітхаю – каже, це – мистецтва знак.
Акторством зве вона усі благання.
Кричить і плаче серденько моє –
В її душі – і сталь, і кремінь є.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 10:46:58
Переглядів сторінки твору 4067
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.017 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.091 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.09.17 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 10:49:23 ]
Edmund Spenser

Amoretti

XVIII
The rolling wheel that runneth often round,
The hardest steel in tract of time doth tear:
And drizling drops that often do redound,
The firmest flint doth in continuance wear.
Yet cannot I, with many a dropping tear,
And long entreaty, soften her hard heart:
That she will once vouchsafe my plaint to hear,
Or look with pity on my painful smart.
But when I plead, she bids me play my part,
And when I weep, she says tears are but water:
And when I sigh, she says I know the art,
And when I wail she turns herself to laughter.
So do I weep, and wail, and plead in vain,
Whiles she as steel and flint doth still remain.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 11:56:07 ]
Олено, відразу впізнаю Ваш перекладацький почерк. Це дуже добре! І цей переклад на високому рівні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 11:22:22 ]
Дякую, Богдане, за цікавий висновок! Чесно кажучи, я не замислювалася над своїм перекладацьким почерком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-30 11:58:34 ]
Важко сказати щось про переклад, почерк і т.д. не знаючи мови на відповідному рівні.
Та все ж на рідній, українській, дуже здивував (як вчителя) рядок:
"Вода, не сльози їй – моє ридання".
Наскільки я розумію анг., то відповідний рядочок
"And when I weep, she says tears are but water:"
у перекладі звучить десь так:
"Коли я плачу, вона каже, що сльози всього лиш вода".
У Вашому перекладі усе навпаки:
вода, не сльози і т.д.
але, вибачте, ми все ж плачемо слізьми, а не водою...

і ще одне, відносно, "м'якшати" - кохана ж не з пластиліну...я маю на увазі, що в даному випадку це слово не звучить відповідно вкладеному змісту, нмсд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:32:53 ]
Спасибі, Ксеніє, за коментар і висловлену думку! Стосовно десятого рядка погоджуюсь із Вами, внесла деякі виправлення. Вислів "людина пом'якшала" в значенні душею, серцем, на мою думку, є припустимим у даному контексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 12:12:51 ]
Олено, читаючи Ваші переклади, зробив спостереження, про яке давно хотів сказати:
якщо відсторонитися від того, що Ваші переклади є перекладами, і розглядати їх як окремі (незалежні, самостійні) тексти, то майше всі ці україномовні вірші містять бідне/примітивне римування, як ось в цьому: "є-моє", "благання-ридання", "камяну-талану" - таке нікуди не годиться...
Тому пропоную різноманітніше/цікавіше римувати або...
Коментар мій може видатися різким, але це залежить від тембру голосу та інтонації співрозмовника, а кажу я Вам ці слова щиро без дещиці негативу.
З повагою!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:45:42 ]
Дякую, Костянтине, за відгук та увагу до моїх перекладів! На мою думку, основними ознаками якості перекладу є збереження авторського віршованого розміру, порядку римування, а також основного змісту і образів. При таких завдання деякі жертви просто необхідні. Готова погодитись із Вами лише в тому, що деякі рими треба вживати лише в крайньому випадку, якщо немає іншого виходу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 18:16:10 ]
Олено,щодо римування примітивного і непримітивного хочу сказати: кваліфіковані перекладачі звертають увагу на оригінал.І якщо примітивні рими є в оригіналі, то вони,як правило, зберігаються і в перекладі, це не гандж перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:03:35 ]
Сергію, спасибі за підтримку і роз'яснення! В англійській мові відсутнє відмінювання, тому для англомовної поезії характерна наявність значної кількості примітивних рим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:11:42 ]
Ось закінчення цього твору російською мовою(перекладач Олександр Лук'янов):

Молю, стенаю, плачу - всё напрасно,
Скала и сталь тверды в ней ежечасно.