ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

  Amoretti. Сонет XVIII (переклад з Едмунда Спенсера)
Колеса, обертаючись невпинно,
Стирають повністю і сталь міцну.
Коли постійно падають краплини,
Вони руйнують скелю кам’яну.
Я гірко сльози ллю без талану, –
Кохана м’якшати й не почина.
Мій біль її очей не привернув,
Лишилась незворушною вона.
Коли молю – зухвалий сміх луна.
Не сльози їй, вода – моє ридання.
Зітхаю – каже, це – мистецтва знак.
Акторством зве вона усі благання.
Кричить і плаче серденько моє –
В її душі – і сталь, і кремінь є.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 10:46:58
Переглядів сторінки твору 3887
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 10:49:23 ]
Edmund Spenser

Amoretti

XVIII
The rolling wheel that runneth often round,
The hardest steel in tract of time doth tear:
And drizling drops that often do redound,
The firmest flint doth in continuance wear.
Yet cannot I, with many a dropping tear,
And long entreaty, soften her hard heart:
That she will once vouchsafe my plaint to hear,
Or look with pity on my painful smart.
But when I plead, she bids me play my part,
And when I weep, she says tears are but water:
And when I sigh, she says I know the art,
And when I wail she turns herself to laughter.
So do I weep, and wail, and plead in vain,
Whiles she as steel and flint doth still remain.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 11:56:07 ]
Олено, відразу впізнаю Ваш перекладацький почерк. Це дуже добре! І цей переклад на високому рівні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 11:22:22 ]
Дякую, Богдане, за цікавий висновок! Чесно кажучи, я не замислювалася над своїм перекладацьким почерком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-30 11:58:34 ]
Важко сказати щось про переклад, почерк і т.д. не знаючи мови на відповідному рівні.
Та все ж на рідній, українській, дуже здивував (як вчителя) рядок:
"Вода, не сльози їй – моє ридання".
Наскільки я розумію анг., то відповідний рядочок
"And when I weep, she says tears are but water:"
у перекладі звучить десь так:
"Коли я плачу, вона каже, що сльози всього лиш вода".
У Вашому перекладі усе навпаки:
вода, не сльози і т.д.
але, вибачте, ми все ж плачемо слізьми, а не водою...

і ще одне, відносно, "м'якшати" - кохана ж не з пластиліну...я маю на увазі, що в даному випадку це слово не звучить відповідно вкладеному змісту, нмсд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:32:53 ]
Спасибі, Ксеніє, за коментар і висловлену думку! Стосовно десятого рядка погоджуюсь із Вами, внесла деякі виправлення. Вислів "людина пом'якшала" в значенні душею, серцем, на мою думку, є припустимим у даному контексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 12:12:51 ]
Олено, читаючи Ваші переклади, зробив спостереження, про яке давно хотів сказати:
якщо відсторонитися від того, що Ваші переклади є перекладами, і розглядати їх як окремі (незалежні, самостійні) тексти, то майше всі ці україномовні вірші містять бідне/примітивне римування, як ось в цьому: "є-моє", "благання-ридання", "камяну-талану" - таке нікуди не годиться...
Тому пропоную різноманітніше/цікавіше римувати або...
Коментар мій може видатися різким, але це залежить від тембру голосу та інтонації співрозмовника, а кажу я Вам ці слова щиро без дещиці негативу.
З повагою!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:45:42 ]
Дякую, Костянтине, за відгук та увагу до моїх перекладів! На мою думку, основними ознаками якості перекладу є збереження авторського віршованого розміру, порядку римування, а також основного змісту і образів. При таких завдання деякі жертви просто необхідні. Готова погодитись із Вами лише в тому, що деякі рими треба вживати лише в крайньому випадку, якщо немає іншого виходу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 18:16:10 ]
Олено,щодо римування примітивного і непримітивного хочу сказати: кваліфіковані перекладачі звертають увагу на оригінал.І якщо примітивні рими є в оригіналі, то вони,як правило, зберігаються і в перекладі, це не гандж перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:03:35 ]
Сергію, спасибі за підтримку і роз'яснення! В англійській мові відсутнє відмінювання, тому для англомовної поезії характерна наявність значної кількості примітивних рим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:11:42 ]
Ось закінчення цього твору російською мовою(перекладач Олександр Лук'янов):

Молю, стенаю, плачу - всё напрасно,
Скала и сталь тверды в ней ежечасно.