ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

  Amoretti. Сонет XVIII (переклад з Едмунда Спенсера)
Колеса, обертаючись невпинно,
Стирають повністю і сталь міцну.
Коли постійно падають краплини,
Вони руйнують скелю кам’яну.
Я гірко сльози ллю без талану, –
Кохана м’якшати й не почина.
Мій біль її очей не привернув,
Лишилась незворушною вона.
Коли молю – зухвалий сміх луна.
Не сльози їй, вода – моє ридання.
Зітхаю – каже, це – мистецтва знак.
Акторством зве вона усі благання.
Кричить і плаче серденько моє –
В її душі – і сталь, і кремінь є.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 10:46:58
Переглядів сторінки твору 3985
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.017 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.091 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.07.23 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 10:49:23 ]
Edmund Spenser

Amoretti

XVIII
The rolling wheel that runneth often round,
The hardest steel in tract of time doth tear:
And drizling drops that often do redound,
The firmest flint doth in continuance wear.
Yet cannot I, with many a dropping tear,
And long entreaty, soften her hard heart:
That she will once vouchsafe my plaint to hear,
Or look with pity on my painful smart.
But when I plead, she bids me play my part,
And when I weep, she says tears are but water:
And when I sigh, she says I know the art,
And when I wail she turns herself to laughter.
So do I weep, and wail, and plead in vain,
Whiles she as steel and flint doth still remain.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 11:56:07 ]
Олено, відразу впізнаю Ваш перекладацький почерк. Це дуже добре! І цей переклад на високому рівні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 11:22:22 ]
Дякую, Богдане, за цікавий висновок! Чесно кажучи, я не замислювалася над своїм перекладацьким почерком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-30 11:58:34 ]
Важко сказати щось про переклад, почерк і т.д. не знаючи мови на відповідному рівні.
Та все ж на рідній, українській, дуже здивував (як вчителя) рядок:
"Вода, не сльози їй – моє ридання".
Наскільки я розумію анг., то відповідний рядочок
"And when I weep, she says tears are but water:"
у перекладі звучить десь так:
"Коли я плачу, вона каже, що сльози всього лиш вода".
У Вашому перекладі усе навпаки:
вода, не сльози і т.д.
але, вибачте, ми все ж плачемо слізьми, а не водою...

і ще одне, відносно, "м'якшати" - кохана ж не з пластиліну...я маю на увазі, що в даному випадку це слово не звучить відповідно вкладеному змісту, нмсд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:32:53 ]
Спасибі, Ксеніє, за коментар і висловлену думку! Стосовно десятого рядка погоджуюсь із Вами, внесла деякі виправлення. Вислів "людина пом'якшала" в значенні душею, серцем, на мою думку, є припустимим у даному контексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 12:12:51 ]
Олено, читаючи Ваші переклади, зробив спостереження, про яке давно хотів сказати:
якщо відсторонитися від того, що Ваші переклади є перекладами, і розглядати їх як окремі (незалежні, самостійні) тексти, то майше всі ці україномовні вірші містять бідне/примітивне римування, як ось в цьому: "є-моє", "благання-ридання", "камяну-талану" - таке нікуди не годиться...
Тому пропоную різноманітніше/цікавіше римувати або...
Коментар мій може видатися різким, але це залежить від тембру голосу та інтонації співрозмовника, а кажу я Вам ці слова щиро без дещиці негативу.
З повагою!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:45:42 ]
Дякую, Костянтине, за відгук та увагу до моїх перекладів! На мою думку, основними ознаками якості перекладу є збереження авторського віршованого розміру, порядку римування, а також основного змісту і образів. При таких завдання деякі жертви просто необхідні. Готова погодитись із Вами лише в тому, що деякі рими треба вживати лише в крайньому випадку, якщо немає іншого виходу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 18:16:10 ]
Олено,щодо римування примітивного і непримітивного хочу сказати: кваліфіковані перекладачі звертають увагу на оригінал.І якщо примітивні рими є в оригіналі, то вони,як правило, зберігаються і в перекладі, це не гандж перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:03:35 ]
Сергію, спасибі за підтримку і роз'яснення! В англійській мові відсутнє відмінювання, тому для англомовної поезії характерна наявність значної кількості примітивних рим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:11:42 ]
Ось закінчення цього твору російською мовою(перекладач Олександр Лук'янов):

Молю, стенаю, плачу - всё напрасно,
Скала и сталь тверды в ней ежечасно.