ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Липня Дух нектариться
Нічні тумани, як молока емішів,
луни півбринза впала з неба лавиці.
Бджолиними дощами захурделивши,
у розпелюсті липня дух нектариться,

нуркує у блаватове розморення,
квіткова ліпота морочить голову,
в кишенці у душі роки просолені,-
прозоряться і молодіють... сотове

кубельце твого вулика - світлішає
і місто запорошене - одужує
y грозосвяттi... а будення змишене -
розсірюється і смачніє грушeю,

пергою яблуневою суреміє,
крилятами прожилчато- парчевими
у меді неба липне. Боже, xто ми є?-
підсоняхи - в життя межи деревами,

Любистки на припоні серця вкоханім
і материнки зо дзвінкими тремоло,
дорослі діти в літа теплім диханні,
котрих у мрії липня мить одхлебнулa.

понічнІ - ранкові,
луна - місяць,
нуркувати - пірнати,
ліпотА - краса,
кубельце - гніздечко,
змишене будення - будні схожі на миш,
блавати - волошки
суреміє - сурмити,
одхлебнути - ковтнути, відпити.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-07 19:39:57
Переглядів сторінки твору 3769
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.23 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-07 21:30:09 ]
...в кишенці у душі роки просолені
прозоряться і молодіють... сотове

кубельце твого вулика - світлішає
і місто запорошене - одужує...


Ляночко, ти допомогла побачити липневу красу, від якої душа може одужати... Мені передались твоє світобачення й почуття. Принаймні я замислилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 02:03:34 ]
О, Лесенько, така вдячна за усе провідчуте...а оті "просолені роки" - то сама закваска вірша.
Дякую за виокреслене!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-07-07 21:45:10 ]
Роксоляно, оце потихеньку зі словником і дядьком Гуглом читаю і відкриваю для себе нові слова. Було б добре, як на мене, все ж зробити зноски зі значеннями діалектних слів, як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 02:01:41 ]
:)Ярославе. направду вдячна за Вашу наполелгливість, адже зі словником- це бере таки трохи часу. Прошу вибачення за відсутність пояснення до окремих слів. Але я власне не знаю, які діалектичні слова у цьому вірші - є невідомими. Здається, що зустрічаю такі далектизми часто у авторів ПМ- тому, радо поясню, якщо спитаєтеся:)
Безмежно вдячна за відвідини моєї сторінки. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-07 23:34:35 ]
Нектариться і духмяниться вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 01:57:21 ]
Радію такому сприйняттю, Інночко! :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-07 23:54:38 ]
Відчувається духмяний дух липня, аж паморочиться в голові. А от "молока емішів" для мене загадка:) І "луна" віддає ехом, а не місяцем:) Але ж розумію, що Роксолана не провокує нас такою лексикою, а по-своєму її тлумачить. Тому десь погоджуюсь з Ярославом.
Незгасної духмяності у словотворенні!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 03:56:35 ]

Дякую, Мирославе і за враження про вірш, і за конкретні запитання.
Щодо Емішів, або Амішів:

Значна частина сучасних емішів (понад 200 тисяч) живе в США і Канаді. Найконсервативніші групи амішів США зберігають в побуті Пенсильванську німецьку мову (серед англо-американців відому під назвою «Пенсильванська голландська», Dutch
Вони прихильники старого традиційного способу життя. Основна їх частина відмовляється від будь-яких технічних засобів, що можуть пов'язувати їх із зовнішнім світом: електрики, водопроводу, центрального опалювання, телефона та ін. Більшість із них носить одяг і головні убори певних кольорів і фасонів, їздить в старовинних візках (запряжених кіньми), використовує лише залізні колеса, орють землю кінним плугом. Діти і жінки амішів ходять босоніж у теплу пору. Їм забороняється служити в армії, фотографуватися, водити автомобілі і літати на літаках, мати комп'ютери, телевізори, радіоприймачі. Аміші СЛАВЛЯТьСЯ ОРГАНІЧНО ЧИСТИМ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ: МОЛОКО,СИРИ, БРИНЗА і т. д.
...............................................................................................................................................................................
Стосовно "ЛУНА" - однозначно,- це архаїзм! слово це широковикористовуване у старослов"янській мові, як і багацько слів, що увійшли і в сучасну українську мову. В українській іконографії до 16 століття так і підписували: МІСЯЦь - ЛУНА. Ехо- мені особисто- це слово чужиться. Я намагаюся, використовуючи семантичне підґрунтя, пізнати це слово і вичути у ньому логічні і дотичні грані саме українськости. "Місяць" - окреслює циклічність, часові межі, калемдрність,- якщо ж "ЛУНА" - це ДІЯ: ОДЛУНЮВАТИ СОНЯЧНЕ СВІТЛО, ВТОРИТИ. Вочевидь, підпершися семіологією і семантикою- можемо говорити про витвір цього слова- нашим давнім предком- українцем. Гадаю, що Місяць- мун( англ) - це впливи кельтські- хоча досліджувати варто і цікаво.

Буду вдячна, якби знайшлися ще запитання щодо діалектизмів чи незнайомих слів, бо власне ж не знаю, які слова виписувати.
Дякую!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 07:43:17 ]
не знала, звісно, що зовуть цих людей еміші(аміші) - та бачила у фільмах)

прочитала зацікавлено і вірш, і ось це пояснення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 16:17:02 ]
спасибі, Ксенічко!- тішуся, що читала;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-08 08:07:03 ]
Почитаєш - і хочеться жити. Мені до душі Ваш унікальний стиль письма. Маловживані незаяложені слова змушують вчитуватися ще й ще. Це ж добре! Промовиш слово вголос - і воно стає рідним. "Дорослі діти в літа теплім диханні", подякуймо Лані за неповторний, довершений Липня Дух!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 16:19:21 ]
о. Тетянко, так приємно, що прониклися оцим липневим настроєм - се Вам велике дякую, що пірнали у змісти. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 09:10:30 ]
подумалось, що вірш цей не можна розкладати на частини-слова, не треба думати, відшукуючи потаємну суть і глибину значень слів,бо палахкотить липень, ой як солодко-млосно палахкотить)))дякую, Роксоланочко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 01:31:59 ]
Ой, Танюсь, - ну розчулила Ти мене... дякую за цілісне сприйняття. за відгук такий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-08 17:22:00 ]
Та тут, читаючи, перечитуючи сей вірш не тіко xочеться одxлебнути цілющого нектару, а обпитися до нестяму...
Спасибі, Роксолянко! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 01:32:49 ]
Пий :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 21:13:54 ]
...в кишенці у душі роки просолені,-
прозоряться і молодіють... сотове...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 01:33:42 ]
Дякусики за виокреслене, Світланко! Щасти!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 01:21:41 ]
Таке солодко-медово-липневе... і справжнє, як органічні продукти емішів і ще більшості селян в Україні ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 06:40:03 ]
Дякую, Галюнь!
Гарно, коли органічні прoдукти у більшости селян України-
це вселяє надію, що не прогенноінженеримось до кісток :)))