ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Павлюк Ігор

 9 липня 2013 року (поетична пародія) (Д)

Густе цвітіння яблуні.
Тривога.
На серці молодому депресняк.
...
Від того всього, мов «сльоза по с...ці»,
З небес до яблунь зірка потече.
Перевернувся у Землі Горацій,
А Муза зашептала «Ще... іще...»

Передбачаю яблука огромні
У цім саду, що знав грозу й бджолу...

Продовжувала Муза:
«Omnia! Omnia!»*
І якось акцентовано: «Лублу...»
__________________
Слово з виразу «Omnia mea mecum porto» (лат.) – «Все своє ношу з собою».

Ігор Павлюк

Колись, було, в тринадцятому році
Прийшла до мене дівка - Самота,
А з нею поряд, зовсім ще нівроку,
І Муза юна, ликом осяйна.

І у тандемі Музи з Самотою
Писав тривожні вірші до зорі -
А потім ми зосталися утроє
У таємничій ранішній порі.

Текли у віршах «сльози по с.ачині»
З квітучих яблунь вгору до небес
І ґелґотала Муза на латині:
«Omnia mea mecum» понад плес.

Перевертався у Землі Горацій
І що є сили голосно хропів -
Йому наснилось, що дістав по «с.аці» -
І він здригнувся тисячу разів.

На лоба впало яблуко огромне,
Розплющив очі – о, світає вже,
А поряд Муза так шепоче томно:
«Лублу тебе, коханий, je t’аіme, je…”


09.07.2013

* Je t’аіme (франц.) - Я тебе кохаю.

** Джерело натхнення: Ігор Павлюк "14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ" (Контекст : http://poezia.org/ua/id/37558/, http://maysterni.com/publication.php?id=92961)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ігор Павлюк 14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-09 10:38:23
Переглядів сторінки твору 3323
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.322 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 15:02:08 ]
Шановний пане Ігоре, прошу прийняти мою нову пародію на Ваш з вірш з толерантністю та гумором. Я боровся з собою зі всіх сил, але пародія написалась сама собою, хоч як я не опирався. :))
Дякую за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 15:20:37 ]
Щиро дякую, шановний пане Еміль! Чудова пародія. Щось розписалися на мене пародії поети. Сприймаю це як добре і світле знамення. Тисну руку. А пародію забираю у свій архів. Будьмо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:15:19 ]
І я Вам не менш щиро вдячний, за розуміння і толерантне сприйняття моїх пародій. Якщо пам'ятаєте, це вже моя друга пародія на Ваші вірші (вона була написана наступною після пародії Івана Гентоша - зате цього разу я Івана випередив) :). Сподіваюсь, будуть іще - бо ж Ваші вірші такі сильні і натхненні, що нічого дивного нема у тому, що й пародисти деколи надихаються ними. Міцно тисну руку у відповідь. І дійсно - будьмо, бо ми ж того варті.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:27:56 ]
Якщо забули, то перша моя пародія ось тут:

http://maysterni.com/publication.php?id=80522


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 16:46:09 ]
Моцно, моцно, Емілю!
Оригінально обіграно - також сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:49:28 ]
Дякую, дякую, Іване!
Мені приємна твоя похвала, друже, причому дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-09 18:32:20 ]
Дякую, пане Емілю! Дуже цікаво і якось навіть по-своєму (не за формою, а за змістом) вишукано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-10 08:18:48 ]
Дяка й Вам, пане Юрію! О, мої пародії бувають такі далекі від оригіналу, як Герцен від народу. Я рідко коли дотримуюсь сюжету оригіналу, розвиваючи чи гіперболізуючи його, як це зазвичай роблять пародисти, а частіше створюю свій оригінальний сюжет, обігруючи лиш деякі вислови з вірша іншого поета, який служить мені джерелом натхнення. Колись великі письменники сучасності тут навіть мене за це дуже сварили, переконуючи, що мої пародії - не зовсім пародії, чи, скоріше, зовсім не пародії. Можливо, частково чи повністю вони таки були праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 19:11:07 ]
І Муза гелготала на латині:
«Omnia mea mecum» - й щось там ще..
Забираю в афоризми, якщо Ви не проти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-10 08:22:29 ]
Будь ласка, Інно, беріть, мені не шкода, лиш не забувайте вказувати автора епіграфа і посилання, звідки він (епіграф) узятий. Можливо, колись я таки вийду з підпілля у Всесвітній Павутині і почну публікуватись під своїми справжніми іменем та прізвищем. Ось тоді народ і взнає своїх героїв. :)))
Щиро вдячний Вам за відгук та увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-10 11:16:52 ]
Взаємно. Згадав і Вашу попередню пародію. Перечитав. Вони обов*язково увійдуть до майбутньої книги пародій на мене. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-11 11:33:46 ]
Ви справді збираєтесь випускати таку книгу, пане Ігоре, чи це жарт? :) Якщо це справді так, то буду дуже гордий з цього. Але перед версткою книги дуже прошу Вас зв'язатись зі мною, і я повідомлю Вам свої справжні ім'я та прізвище, оскільки в Інтернеті я знаходжусь під різними псевдонімами на різних сайтах, а от у ЗМІ (в газетах, журналах, альманахах, антологіях) публікуюсь під своїми справжніми іменем та прізвищем. Щоправда, двічі в журналах все-таки проскочили публікації під моїми псевдонімами, але я дізнався про це вже згодом. Згода, пане Ігоре?
Чи все-таки це жарт? :)