ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Павлюк Ігор

 9 липня 2013 року (поетична пародія) (Д)

Густе цвітіння яблуні.
Тривога.
На серці молодому депресняк.
...
Від того всього, мов «сльоза по с...ці»,
З небес до яблунь зірка потече.
Перевернувся у Землі Горацій,
А Муза зашептала «Ще... іще...»

Передбачаю яблука огромні
У цім саду, що знав грозу й бджолу...

Продовжувала Муза:
«Omnia! Omnia!»*
І якось акцентовано: «Лублу...»
__________________
Слово з виразу «Omnia mea mecum porto» (лат.) – «Все своє ношу з собою».

Ігор Павлюк

Колись, було, в тринадцятому році
Прийшла до мене дівка - Самота,
А з нею поряд, зовсім ще нівроку,
І Муза юна, ликом осяйна.

І у тандемі Музи з Самотою
Писав тривожні вірші до зорі -
А потім ми зосталися утроє
У таємничій ранішній порі.

Текли у віршах «сльози по с.ачині»
З квітучих яблунь вгору до небес
І ґелґотала Муза на латині:
«Omnia mea mecum» понад плес.

Перевертався у Землі Горацій
І що є сили голосно хропів -
Йому наснилось, що дістав по «с.аці» -
І він здригнувся тисячу разів.

На лоба впало яблуко огромне,
Розплющив очі – о, світає вже,
А поряд Муза так шепоче томно:
«Лублу тебе, коханий, je t’аіme, je…”


09.07.2013

* Je t’аіme (франц.) - Я тебе кохаю.

** Джерело натхнення: Ігор Павлюк "14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ" (Контекст : http://poezia.org/ua/id/37558/, http://maysterni.com/publication.php?id=92961)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ігор Павлюк 14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-09 10:38:23
Переглядів сторінки твору 1761
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.322 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 15:02:08 ]
Шановний пане Ігоре, прошу прийняти мою нову пародію на Ваш з вірш з толерантністю та гумором. Я боровся з собою зі всіх сил, але пародія написалась сама собою, хоч як я не опирався. :))
Дякую за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 15:20:37 ]
Щиро дякую, шановний пане Еміль! Чудова пародія. Щось розписалися на мене пародії поети. Сприймаю це як добре і світле знамення. Тисну руку. А пародію забираю у свій архів. Будьмо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:15:19 ]
І я Вам не менш щиро вдячний, за розуміння і толерантне сприйняття моїх пародій. Якщо пам'ятаєте, це вже моя друга пародія на Ваші вірші (вона була написана наступною після пародії Івана Гентоша - зате цього разу я Івана випередив) :). Сподіваюсь, будуть іще - бо ж Ваші вірші такі сильні і натхненні, що нічого дивного нема у тому, що й пародисти деколи надихаються ними. Міцно тисну руку у відповідь. І дійсно - будьмо, бо ми ж того варті.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:27:56 ]
Якщо забули, то перша моя пародія ось тут:

http://maysterni.com/publication.php?id=80522


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 16:46:09 ]
Моцно, моцно, Емілю!
Оригінально обіграно - також сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:49:28 ]
Дякую, дякую, Іване!
Мені приємна твоя похвала, друже, причому дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-09 18:32:20 ]
Дякую, пане Емілю! Дуже цікаво і якось навіть по-своєму (не за формою, а за змістом) вишукано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-10 08:18:48 ]
Дяка й Вам, пане Юрію! О, мої пародії бувають такі далекі від оригіналу, як Герцен від народу. Я рідко коли дотримуюсь сюжету оригіналу, розвиваючи чи гіперболізуючи його, як це зазвичай роблять пародисти, а частіше створюю свій оригінальний сюжет, обігруючи лиш деякі вислови з вірша іншого поета, який служить мені джерелом натхнення. Колись великі письменники сучасності тут навіть мене за це дуже сварили, переконуючи, що мої пародії - не зовсім пародії, чи, скоріше, зовсім не пародії. Можливо, частково чи повністю вони таки були праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 19:11:07 ]
І Муза гелготала на латині:
«Omnia mea mecum» - й щось там ще..
Забираю в афоризми, якщо Ви не проти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-10 08:22:29 ]
Будь ласка, Інно, беріть, мені не шкода, лиш не забувайте вказувати автора епіграфа і посилання, звідки він (епіграф) узятий. Можливо, колись я таки вийду з підпілля у Всесвітній Павутині і почну публікуватись під своїми справжніми іменем та прізвищем. Ось тоді народ і взнає своїх героїв. :)))
Щиро вдячний Вам за відгук та увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-10 11:16:52 ]
Взаємно. Згадав і Вашу попередню пародію. Перечитав. Вони обов*язково увійдуть до майбутньої книги пародій на мене. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-11 11:33:46 ]
Ви справді збираєтесь випускати таку книгу, пане Ігоре, чи це жарт? :) Якщо це справді так, то буду дуже гордий з цього. Але перед версткою книги дуже прошу Вас зв'язатись зі мною, і я повідомлю Вам свої справжні ім'я та прізвище, оскільки в Інтернеті я знаходжусь під різними псевдонімами на різних сайтах, а от у ЗМІ (в газетах, журналах, альманахах, антологіях) публікуюсь під своїми справжніми іменем та прізвищем. Щоправда, двічі в журналах все-таки проскочили публікації під моїми псевдонімами, але я дізнався про це вже згодом. Згода, пане Ігоре?
Чи все-таки це жарт? :)