ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Рондель+

"сиджу у тінистому місці дикого пляжу
і спостерігаю за кругообігом голих тіл у природі"

Еміль Боєв

Образ твору


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-09 16:27:33
Переглядів сторінки твору 4111
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:37:59 ]
О, як приємно - мій вірш надихнув тебе на рондель, Гарріо! :)
Але от дивуюсь я ліричному герою ронделя - навіщо було тратити гроші на бінокль, коли можна було просто пролізти у ту дірку в паркані і помилуватись на всю ту красу зблизька? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:39:37 ]
Ой, необачно поставив я твоєму віршу "5.5", аж тоді побачив, що твій рейтинг поета вищий за 5.5. То що, забрати, чи вже нехай буде? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 16:53:04 ]
Яка різниця?
Я чув, що останнього часу на сайті 5,5 - це вже не оцінка. А на "шістки" я не розраховую.
Скромність прикрашає людину, а інфляційні процеси у грошообігу не повинні, нмсдд, поширюватись і на літературу, бо і "шістка" згодом не вдовольнятиме апетити нових майстрів поетичного пера.
Ти ж колись за цієї причини зазнав математичних і моральних збитків. Але це було давно. Тоді ще існувала совість. Нині панують інші цінності.

Без лекції,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 16:55:36 ]
І ставити "шістку" за те, що я взяв у епіграф твій рядок або написав яку-небудь дурницю за темою твого вірша - це означає кумівство з елементами корупцію.
Дешева рибка хай залишається для дешевої юшки, яку ми з тобою не їмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:56:08 ]
Це правда. Повністю з тобою згоден, Гарріо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 16:46:44 ]
В мене свої погляди на це.
+ технологічні моменти:
- довелось би роздягатися, а не дуже хотілось;
- поки я шукав у Інтернеті гідний уваги слайд, то на які кадри я лише не натрапляв... Чоловіки жахливі, а от жінки - ні.
Ось набери що-небудь зі словом "нудисти" - і побачиш такі фотосесії, що ого-го.
Історичний анігдот.
Прийшов кавказець у лазню, до каси підійшов, а йому кажуть, що сьогодні жіночий день (у Княжичах, до речі, так само було раніше), і хай він приходить завтра, коли митимуться чоловіки.
А кавказець питає: "Я што, педік?".
Можна сміятись.
Ги-ги-ги :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:54:32 ]
Ні-ні, на нудистському пляжі зовсім не обов'язково роздягатись самому - там повна і абсолютна демократія і плюралізм думок - хто як хоче, так і ходить.
А в Інтернеті краще не дивитись - там такого можна надивитись на будь-яку тему, що "най Бог боронить". :)
До речі, і в Пушкіна є розповідь про грузинські бані, де роздягались повністю всі разом, лиш мились окремо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 20:42:20 ]
анекдот - зачьот)))) ахахаа


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 20:56:39 ]
Смаковитий ронделик!
Але чому ж ви ображаєте, Гарріо, усіх не смуглолицих жінок? У них що дивитись ні на що? Несправедливо, ох несправедливо!!!...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 21:58:53 ]
За годину пляжування і Ви засмагнете.
"Адєсса, солнце, дєнь чюдесний"...
Далі не писатиму (не привласнюватиму), бо не крадій і не імпровізатор. Поезія належить авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 21:39:16 ]
закінчення НМСД (хтів написати вульгарне, але не буду, поясню, що мав на увазі) :
Бабусі, матусі, тітки та сестриці,
Милуються вами діди... - тобто діди милуються своїми голими бабусями, матусями, тітками, сестрицями - інцест? Оце здоровя у старих (із категорії "Зрелые" - ?)
не сподобалось "срамотні трикутнички" - 1)вже дуже прямолінійно 2) а чому срамотні -? може вони чарівні чи солодкі чи щось таке грайливо-поетичне: а Ви в лоб - "срамота" :)

Гаврила был примерным мужем.
Гаврила женам верен был. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 22:30:41 ]
Врешті-решт ті відпочивальниці (за відпочивальників не кажу, бо мені вони нецікаві) комусь бабусі, тітки, кохані etc.
Оспівувати ті геометричні чудеса Природи не вважав за доцільне, бо на сайті є кому це робити і без мене. Те ж саме скажу про дурнувате гигикання з чергових клоунад. Тонка цинічність - це майже невловимий нюанс.

Без пояснень і прояснень,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 20:39:20 ]
ахахахахххаааа))) герой-вуаєрист, ахахаха, розсмішив, але майстерно так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 20:50:32 ]
В Європі ми посміхаємось одне у одному, і водночас - усім. Так заведено вже давно. І ніхто нікому не зауважить, що в цьому є щось непристойне. А от не посміхатись - це вже якось не по-людськи.
А у нас можна отримати по пиці, якщо посміхатимешся незнайомій дівчині (молодій жінці, бабусі etc.).
І дивитись не прийнято на тих, хто, як і де до яких висот роздягнувся.
Мій герой маскується. Щоправда, він не стільки мій, як сама бачиш, чий :)
Складна тема, нмсдд. Її ще розкривати і розкривати. Я лише пройшовся неподалік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 20:59:04 ]
то давай ще щось, можливо, не втому руслі, проте у тебе й почуття гумору й майстерність дозволяють)

посміхаюся незнайомим теж, коли настрій ю-ху)