ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2020.04.04 20:25
Було це у далекі ті віки,
Що ми про них забули все, що знали.
Лиш душі ті, що по світах літали
У ті часи дісталися-таки
І звідти нам крупинки принесли
Історії, легенди? Я не знаю.
Та, як почув, так переповідаю,
Аби і ви дізнатися змогли.

Нінель Новікова
2020.04.04 19:14
Ти – відлуння забутого гімну
В моїй долі у дикі ці дні,
О, Кармен, як же сумно і дивно,
Що ти знову приснилась мені.
Зовні трепет, якесь шарудіння,
Страхітливі, виснажливі сни,
І твоя здичавіла чарівність –
Як гітара, як бубон весни!

Віктор Кучерук
2020.04.04 19:01
Як стала газета не в моді
І зникло з кишені драже, –
Я думав, що вік мій відходить
Чи з глузду поїхав уже.
Без правил та інших обмежень
На слово, події й місця, –
Щоденно блукаю в мережі
Й ніяк не знаходжу кінця.

Олександр Панін
2020.04.04 14:30
Не вдивляйся
в безодню
темної ночі,
Бо не побачиш
нічого,
Не дивись
у безодню
місячної ночі:

Шон Маклех
2020.04.04 14:23
Я мислю метафорично,
Ти мислиш метафорично,
Ми мислимо метафорично,
Він мислить метафорично,
Вони мислять метафорично.

А тим часом приїхав
Пан Гапличковський

Олександр Сушко
2020.04.04 12:26
На Печерську сієста. Фіскал підраховує скальпи,
Хабарі та пеню для голодних державних ротяк.
Годі мріяти, люди! Хапайте лопати і сапи
Та біжіть на городи - спасайтесь від влади хоч так.

Рік проспав у болоті, цяцянки та облизні в жмені,
На екрані -

Олексій Кацай
2020.04.04 11:19
безглуздий неначебто степ Євразій двохсот
зловлено обрій волоком широт і довгот
витягнуто на мапи і він з-за клітчастих ґрат
ще евклідових координат
упершись в них небом на неевклідовість дивиться
яка і фракталиться й ковилами хилиться
до горби

Микола Соболь
2020.04.04 09:09
На розбитих руках перетворяться рани на шрами.
Бахнув постріл і з неба летить, підвиваючи, смерть.
Чи врятує тебе цього разу молитвою мама?
Та погані думки ще до вибуху вигнані геть.

Зачерствіла душа, дуже рідко з’являються сльози.
Те, що бачили оч

Сергій Губерначук
2020.04.04 09:07
Миготіли жирандолі
у простій сільській стодолі.
На солом’яну голівку,
на солом’яну долівку
воском крапало поволі
сяйво на роздерту дівку.

Ніч мовчала і повчала,

Іван Потьомкін
2020.04.03 21:38
Старий кабан ікла гострив
Об стовбур товстелезний дуба.
Лис молоденький раптом нагодивсь
Й бере на глузи діда:
«Нема мисливців, гончаків не чуть,
А ви марнуєте таку чудову днину...»
«Як станеш старшим,- кабан на те,-
Та, може, й дещо розумнішим,

Євген Федчук
2020.04.03 19:44
Було це в ті часи, як на Русі
Роди князівські без кінця плодились,
Князівства їхні між синів ділились
Та, все одно, не стачило на всіх.
Безперестанку чубились вони
Поміж собою, аби брат у брата
Міг шмат землі для себе відібрати.
Ще й кликали собі з

Олександр Панін
2020.04.03 19:15
Мажор - синок розлігся на дивані,
Розлігся на дивані син-мажор,
В чортячій посміхається нірвані,
В нірвані, чи без неї, все ж - піжон!

"Гей, чортиці,
спокусливі "кицоньки",
Я люблю вас,

Ніна Виноградська
2020.04.03 16:33
Вже плюєм на святе – на молитву, на пісню, на мову,
На батьківський поріг, на криницю і на джерело.
Повторилося те, що вбивало всі наші основи –
Замість жита – бур’ян засівали, і це вже було.

Хоч століття пройшло та не повні від хлібу комори,
Бо за

Анастасія Романюк
2020.04.03 14:31
Замість твоїх обіймів, втопаю в укривалі.
Закрию двері, приспущу гардини
І ляжу спати, щоб думки мої повсталі
Поснули тихо й серце не будили.

Чотири стінки, хоч-не-хоч шалієш.
Безумлю я, од всіх мотивів горопашних,
Та що мені то все, як ти мене пр

Іван Потьомкін
2020.04.03 10:16
У гомін Голосієва, у спомин,
Ставки минувши, висповідь несу.
Іще довкруг оголені дерева,
Травиця назирці іще,
Та вже весни передковічне мрево
Стискає серце в нерозважний щем
І так саднить-розсаджує словами.
Ішов на сповідь, думав

Сергій Губерначук
2020.04.03 08:18
Аби в твої вуста – та й правда..,
я б зосередився на них.
Вони – твоя козирна карта
у грі, де мій затято вдих.

Чим більше ці вуста цілуєш,
чим солодше милуєш їх,
тим швидше зрадженим ти будеш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ріль
2020.01.18

Юлія Савіцька
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Идиот-2. Неожиданное продолжение известного романа

Від часів Салтикова-Щедріна мало що змінилося в менталітеті адміністративного апарату, що віддано прислужує тому чи тому режиму...
_______________________________________

"Петропавловск-Камчатский городской отдел судебных приставов провел проверку в отношении автора романа «Идиот» Ф. М. Достоевского по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду). В возбуждении уголовного дела отказано в связи с кончиной писателя. И это вовсе не скверный анекдот, а вполне реальная история..."

Кирилл Маренин, журналист

Петропавловск-Камчатский городской отдел судебных приставов провел проверку в отношении автора романа «Идиот» Ф. М. Достоевского по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду). В возбуждении уголовного дела отказано в связи с кончиной писателя. И это вовсе не скверный анекдот, а вполне реальная история.

Все началось в апреле 2011 года. В мировом суде житель Камчатского края Евгений Федорко, отвечая на вопрос своего оппонента, произнес слово «идиот». Судья Светлана Бобкова, на заседании у которой это случилось, сделала Федорко замечание. Могла сделать и больше: указать ему на дверь, оштрафовать или подвергнуть административному аресту. На этом инцидент (по большому счету пустяковый) был бы исчерпан. Однако дальнейшие события приняли просто вселенские масштабы.

Судебный пристав Е. Иванов, который охранял порядок на судебном заседании, написал рапорт о том, что в действиях Федорко обнаружены признаки преступления, предусмотренные ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду, выразившееся в оскорблении участников судебного разбирательства).

Сразу разберемся, что есть оскорбление с точки зрения уголовного права. Это унижение чести и достоинства другого лица, выраженное в неприличной форме (статья 130 УК РФ). Как пишет член российской Гильдии лингвистов – экспертов, профессор И. Стернин в статье «О понятии «неприличная форма высказывания» в лингвистической экспертизе», неприличная языковая форма в юридическом понимании - это негативная характеристика лица с использованием нецензурных слов и выражений. «Идиот» в число нецензурных слов не входит. Стало быть, состава уголовного преступления в действиях Федорко нет.

Однако есть и другие «специалисты», такие как А. Скорик, доцент кафедры русского языка Камчатского госуниверситета, которая по заданию службы судебных приставов делала экспертизу слова «идиот». Вывод А. Скорик вполне тянет на открытие в области русского языка. По ее мнению, слово «идиот» является неприличным, но может использоваться как медицинский термин.

В итоге из рапорта пристава Е. Иванова родилось целое уголовное дело, которое расследовалось два года и выросло в два с половиной тома! На раскрытие этого «преступления» были брошены немалые силы. Во-первых, шесть дознавателей службы судебных приставов. Во-вторых, их начальники, которые усердно проверяли дело и требовали направить его в суд. В-третьих, сотрудники прокуратуры, которые сначала указали на необходимость возбуждения самого дела, а потом требовали законности при его расследовании. Кроме того, в эту кипучую деятельность был вовлечен суд, который рассматривал жалобы Федорко на незаконные действия приставов (всего было проведено минимум 14 судебных заседаний).

В рамках уголовного дела допрошены свидетели (включая судью С. Бобкову), оформлено шесть принудительных приводов.

Привод - это когда бригада здоровых лбов на служебной машине едет за свидетелем или подозреваемым, чтобы доставить его на следственное действие, если тот сам явиться не хочет. В нашем случае выезжали за Федорко, хотя он мог прийти добровольно.

Три постановления о приводе были изданы еще до того, как уголовное дело появилось. Четвертый привод был оформлен через час после возбуждения дела. В тот день Федорко улетал в командировку и не подозревал, что за ним устроили погоню. Судебные приставы нагрянули в аэропорт, ворвались в самолет, напугали пассажиров. Но Федорко не нашли, потому что он улетел на вертолете. И его объявили во всероссийский розыск!

Суд признал все шесть постановлений о приводе незаконными, поскольку Федорко ни разу не был уведомлен о том, что его хотят видеть дознаватели.

После этого Федорко стал каждый день находить в своем почтовом ящике повестки о вызове на допрос. Так, в декабре 2011-го и январе 2012-го он был вызван к дознавателю более 20 раз.

Федорко был, мягко говоря, удивлен этими явно неадекватными действиями судебных приставов. И он написал в их службу такое заявление:

«О существовании слова «Идиот» я узнал из курса школьной программы, в частности, романа Ф. М. Достоевского «Идиот».

По мнению дознавателя Кошмана, совпадающему с мнением заместителя прокурора Петропавловска-Камчатского Дудина, слово «идиот» является бранным, оскорбительным, следовательно, содержащим неприличную форму. По их мнению, употребление в общественном месте слова «идиот» недопустимо и считается преступлением, которое они мне вменили.

Причиной, способствовавшей совершению мной этого преступления, явилось тлетворное влияние на меня романа Ф. М. Достоевского.

Поэтому считаю своим долгом, как гражданина РФ, сообщить нашим доблестным защитникам правопорядка о лицах, способствовавших совершению мной этого преступления. Это уже указанный мной выше, ныне покойный Достоевский, царствие ему небесное.

На основании изложенного прошу возбудить уголовное дело в отношении Достоевского Ф. М., как подстрекателя к совершению преступления».

Федорко полагал, что, прочитав этот текст, судебные приставы осознают абсурд ситуации и прекратят заниматься ерундой. Но те юмора не поняли. Заместитель начальника Петропавловск-Камчатского городского отдела судебных приставов И. Ли на полном серьезе принял это заявление, зарегистрировал, присвоил ему номер и приобщил к материалам уголовного дела. В отношении Достоевского натурально проведена проверка по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду).

В возбуждении уголовного дела против классика русской литературы все же было отказано по той причине, что он уже с лишком сто лет пребывает на Тихвинском кладбище.

Цитирую постановление Петропавловск-Камчатского городского отдела судебных приставов:

«Учитывая, что Достоевский Ф. М. скончался 28.01.1881, а Федорко Е. Н. родился 19.11.1960 года, Достоевский Ф. М. не имел реальной возможности склонить Федорко Е. Н. к совершению преступления путем уговора, подкупа, угрозы или другим способом…»

Чтобы сделать этот вывод, судебным приставам потребовалось 9 месяцев.

Кстати, в свете Федерального закона от 5 апреля 2013 года N 34-ФЗ, который предусматривает ответственность за распространение печатной продукции, содержащей нецензурную брань, у судебных приставов появился еще один повод проверить творчество Достоевского. Ведь если в их понимании слово «идиот» является неприличным и нецензурным, то издание и продажа романа «Идиот» может считаться административным правонарушением.

Перевернулся бы Федор Михайлович в гробу, если бы узнал про эти земные дела? Впрочем, он ведь бывалый каторжанин, все бы стерпел.

А что же с уголовным делом Федорко? После двух лет «активных» следственных действий оно прекращено за давностью сроков. Федорко с таким решением не согласился, так как давность сроков – не реабилитирующее основание. Так что ждем продолжения истории.

Все это было бы смешно, если бы не было грустно. Есть немало примеров того, как блюстители закона имели на руках достоверные сведения о преступлении (по-настоящему опасном для общества), но не возбуждали дело и вообще не принимали никаких мер. Зато, если вы скажете вслух слово, которое не понравится судебному приставу, то репрессивный механизм государства заводится с пол-оборота. Вам за это так изнасилуют мозг и психику, что вы навсегда потеряете покой и сон. Только вдумайтесь, на какую дребень судебные приставы потратили столько рабочего времени и сил. Чуть Федора Михайловича не достали из могилы! Ну и кем их после этого считать? Глупыми людьми. Если не сказать хуже.



Контекст : Радиостанция «Эхо Москвы»



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-02 11:38:06
Переглядів сторінки твору 1828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.04 10:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 11:48:52 ]
Утім, вся справа можливо в ефекті Даннінга? Який, думається, поширений і в поетичних колах? (

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"

(З коментарів до статті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 20:30:19 ]
...о.... ТАК! дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 12:05:53 ]
Чим більше знаєш, тим більше запитань; чим менше знаєш, тим більше відповідей - приблизно така реальність була завжди, не виключення вона і сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 14:12:07 ]
Яка справді ідіотська історія! Як колись писав мій батько в романі "Аристократ з Вапнярки": "Нічого не вигадуйте. Пригляньтесь до людей, що вас оточують, і ви побачите, скільки в них дивацтв".
Дуже часто спостерігаю і на "Майстернях" і на інших сайтах комплекс Даннінга. Не лише в літературі таке буває, в музиці теж багато таких випадків, певно в усіх сферах таке трапляється! Головне, як на мене, - починати оцінку будь-яких діянь із себе, і судити себе якнайсуворіше, а потім уже дивитися на інших, а не навпаки. Тоді цього можна уникнути.
Цікавий, пізнавальний матеріал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 16:39:54 ]
Я знаю, що нічого не знаю - сказав мудрець (чи то Сократ, чи то Демокріт).
Ситуація ідіотична. І все ж... навряд чи хтось, почувши "ідіот(ка)" на свою адресу, не вважав би це слово образливим для себе... Це трохи інше, ніж читати про "ідіота" - літературного героя.
Про комплекс - цікаво і пізнавально. Дякую. В тому щось є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 16:41:16 ]
В якому абсурді ми варимось!!!
Спасибі, цікаво було прочитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 19:36:44 ]
про статтю - тю!) та це ж не невігластво і не ідіотизм - це використання закону у власних цілях шляхом доведеня ситуації до абсурду ))

за комент Редакції - респект. хоча навряд чи ті, коому вона адресована зрозуміють - адже ж самовпевнені подумають на всіх, крім них самих))