ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Идиот-2. Неожиданное продолжение известного романа

Від часів Салтикова-Щедріна мало що змінилося в менталітеті адміністративного апарату, що віддано прислужує тому чи тому режиму...
_______________________________________

"Петропавловск-Камчатский городской отдел судебных приставов провел проверку в отношении автора романа «Идиот» Ф. М. Достоевского по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду). В возбуждении уголовного дела отказано в связи с кончиной писателя. И это вовсе не скверный анекдот, а вполне реальная история..."

Кирилл Маренин, журналист

Петропавловск-Камчатский городской отдел судебных приставов провел проверку в отношении автора романа «Идиот» Ф. М. Достоевского по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду). В возбуждении уголовного дела отказано в связи с кончиной писателя. И это вовсе не скверный анекдот, а вполне реальная история.

Все началось в апреле 2011 года. В мировом суде житель Камчатского края Евгений Федорко, отвечая на вопрос своего оппонента, произнес слово «идиот». Судья Светлана Бобкова, на заседании у которой это случилось, сделала Федорко замечание. Могла сделать и больше: указать ему на дверь, оштрафовать или подвергнуть административному аресту. На этом инцидент (по большому счету пустяковый) был бы исчерпан. Однако дальнейшие события приняли просто вселенские масштабы.

Судебный пристав Е. Иванов, который охранял порядок на судебном заседании, написал рапорт о том, что в действиях Федорко обнаружены признаки преступления, предусмотренные ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду, выразившееся в оскорблении участников судебного разбирательства).

Сразу разберемся, что есть оскорбление с точки зрения уголовного права. Это унижение чести и достоинства другого лица, выраженное в неприличной форме (статья 130 УК РФ). Как пишет член российской Гильдии лингвистов – экспертов, профессор И. Стернин в статье «О понятии «неприличная форма высказывания» в лингвистической экспертизе», неприличная языковая форма в юридическом понимании - это негативная характеристика лица с использованием нецензурных слов и выражений. «Идиот» в число нецензурных слов не входит. Стало быть, состава уголовного преступления в действиях Федорко нет.

Однако есть и другие «специалисты», такие как А. Скорик, доцент кафедры русского языка Камчатского госуниверситета, которая по заданию службы судебных приставов делала экспертизу слова «идиот». Вывод А. Скорик вполне тянет на открытие в области русского языка. По ее мнению, слово «идиот» является неприличным, но может использоваться как медицинский термин.

В итоге из рапорта пристава Е. Иванова родилось целое уголовное дело, которое расследовалось два года и выросло в два с половиной тома! На раскрытие этого «преступления» были брошены немалые силы. Во-первых, шесть дознавателей службы судебных приставов. Во-вторых, их начальники, которые усердно проверяли дело и требовали направить его в суд. В-третьих, сотрудники прокуратуры, которые сначала указали на необходимость возбуждения самого дела, а потом требовали законности при его расследовании. Кроме того, в эту кипучую деятельность был вовлечен суд, который рассматривал жалобы Федорко на незаконные действия приставов (всего было проведено минимум 14 судебных заседаний).

В рамках уголовного дела допрошены свидетели (включая судью С. Бобкову), оформлено шесть принудительных приводов.

Привод - это когда бригада здоровых лбов на служебной машине едет за свидетелем или подозреваемым, чтобы доставить его на следственное действие, если тот сам явиться не хочет. В нашем случае выезжали за Федорко, хотя он мог прийти добровольно.

Три постановления о приводе были изданы еще до того, как уголовное дело появилось. Четвертый привод был оформлен через час после возбуждения дела. В тот день Федорко улетал в командировку и не подозревал, что за ним устроили погоню. Судебные приставы нагрянули в аэропорт, ворвались в самолет, напугали пассажиров. Но Федорко не нашли, потому что он улетел на вертолете. И его объявили во всероссийский розыск!

Суд признал все шесть постановлений о приводе незаконными, поскольку Федорко ни разу не был уведомлен о том, что его хотят видеть дознаватели.

После этого Федорко стал каждый день находить в своем почтовом ящике повестки о вызове на допрос. Так, в декабре 2011-го и январе 2012-го он был вызван к дознавателю более 20 раз.

Федорко был, мягко говоря, удивлен этими явно неадекватными действиями судебных приставов. И он написал в их службу такое заявление:

«О существовании слова «Идиот» я узнал из курса школьной программы, в частности, романа Ф. М. Достоевского «Идиот».

По мнению дознавателя Кошмана, совпадающему с мнением заместителя прокурора Петропавловска-Камчатского Дудина, слово «идиот» является бранным, оскорбительным, следовательно, содержащим неприличную форму. По их мнению, употребление в общественном месте слова «идиот» недопустимо и считается преступлением, которое они мне вменили.

Причиной, способствовавшей совершению мной этого преступления, явилось тлетворное влияние на меня романа Ф. М. Достоевского.

Поэтому считаю своим долгом, как гражданина РФ, сообщить нашим доблестным защитникам правопорядка о лицах, способствовавших совершению мной этого преступления. Это уже указанный мной выше, ныне покойный Достоевский, царствие ему небесное.

На основании изложенного прошу возбудить уголовное дело в отношении Достоевского Ф. М., как подстрекателя к совершению преступления».

Федорко полагал, что, прочитав этот текст, судебные приставы осознают абсурд ситуации и прекратят заниматься ерундой. Но те юмора не поняли. Заместитель начальника Петропавловск-Камчатского городского отдела судебных приставов И. Ли на полном серьезе принял это заявление, зарегистрировал, присвоил ему номер и приобщил к материалам уголовного дела. В отношении Достоевского натурально проведена проверка по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду).

В возбуждении уголовного дела против классика русской литературы все же было отказано по той причине, что он уже с лишком сто лет пребывает на Тихвинском кладбище.

Цитирую постановление Петропавловск-Камчатского городского отдела судебных приставов:

«Учитывая, что Достоевский Ф. М. скончался 28.01.1881, а Федорко Е. Н. родился 19.11.1960 года, Достоевский Ф. М. не имел реальной возможности склонить Федорко Е. Н. к совершению преступления путем уговора, подкупа, угрозы или другим способом…»

Чтобы сделать этот вывод, судебным приставам потребовалось 9 месяцев.

Кстати, в свете Федерального закона от 5 апреля 2013 года N 34-ФЗ, который предусматривает ответственность за распространение печатной продукции, содержащей нецензурную брань, у судебных приставов появился еще один повод проверить творчество Достоевского. Ведь если в их понимании слово «идиот» является неприличным и нецензурным, то издание и продажа романа «Идиот» может считаться административным правонарушением.

Перевернулся бы Федор Михайлович в гробу, если бы узнал про эти земные дела? Впрочем, он ведь бывалый каторжанин, все бы стерпел.

А что же с уголовным делом Федорко? После двух лет «активных» следственных действий оно прекращено за давностью сроков. Федорко с таким решением не согласился, так как давность сроков – не реабилитирующее основание. Так что ждем продолжения истории.

Все это было бы смешно, если бы не было грустно. Есть немало примеров того, как блюстители закона имели на руках достоверные сведения о преступлении (по-настоящему опасном для общества), но не возбуждали дело и вообще не принимали никаких мер. Зато, если вы скажете вслух слово, которое не понравится судебному приставу, то репрессивный механизм государства заводится с пол-оборота. Вам за это так изнасилуют мозг и психику, что вы навсегда потеряете покой и сон. Только вдумайтесь, на какую дребень судебные приставы потратили столько рабочего времени и сил. Чуть Федора Михайловича не достали из могилы! Ну и кем их после этого считать? Глупыми людьми. Если не сказать хуже.



Контекст : Радиостанция «Эхо Москвы»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-02 11:38:06
Переглядів сторінки твору 3228
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 16:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 11:48:52 ]
Утім, вся справа можливо в ефекті Даннінга? Який, думається, поширений і в поетичних колах? (

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"

(З коментарів до статті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 20:30:19 ]
...о.... ТАК! дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 12:05:53 ]
Чим більше знаєш, тим більше запитань; чим менше знаєш, тим більше відповідей - приблизно така реальність була завжди, не виключення вона і сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 14:12:07 ]
Яка справді ідіотська історія! Як колись писав мій батько в романі "Аристократ з Вапнярки": "Нічого не вигадуйте. Пригляньтесь до людей, що вас оточують, і ви побачите, скільки в них дивацтв".
Дуже часто спостерігаю і на "Майстернях" і на інших сайтах комплекс Даннінга. Не лише в літературі таке буває, в музиці теж багато таких випадків, певно в усіх сферах таке трапляється! Головне, як на мене, - починати оцінку будь-яких діянь із себе, і судити себе якнайсуворіше, а потім уже дивитися на інших, а не навпаки. Тоді цього можна уникнути.
Цікавий, пізнавальний матеріал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 16:39:54 ]
Я знаю, що нічого не знаю - сказав мудрець (чи то Сократ, чи то Демокріт).
Ситуація ідіотична. І все ж... навряд чи хтось, почувши "ідіот(ка)" на свою адресу, не вважав би це слово образливим для себе... Це трохи інше, ніж читати про "ідіота" - літературного героя.
Про комплекс - цікаво і пізнавально. Дякую. В тому щось є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 16:41:16 ]
В якому абсурді ми варимось!!!
Спасибі, цікаво було прочитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 19:36:44 ]
про статтю - тю!) та це ж не невігластво і не ідіотизм - це використання закону у власних цілях шляхом доведеня ситуації до абсурду ))

за комент Редакції - респект. хоча навряд чи ті, коому вона адресована зрозуміють - адже ж самовпевнені подумають на всіх, крім них самих))