ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.30 07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш

Віктор Кучерук
2026.05.30 06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.

Федір Паламар
2026.05.30 00:11
   1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!    Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв

М Менянин
2026.05.29 23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Зимові штучки"

 * * *

Оленці Ляшкевич

Образ твору На очах твоїх березнем п’яним
позбуваюся розсуду горя,
я люблю тебе вітром весняним,
я люблю тебе хвилею моря.

Збожеволів під латами криги,
витік розумом до потепління.
Полюбив тебе небом відлиги,
полюбив тебе сяйвом проміння.

Посвіжів, запалав-загорівся
найбезглуздішими речами.
Закохався, чи то залюбився -
не вернути минулої тями.

А куди повертати? у зиму?
у пору, що на тяму і ловить?
Я люблю в тобі погляду риму.
Я люблю в тобі подиху сповідь.

Це надовго? – надовго, напевно -
доки сила в обіймах тримати.
Я люблю. Так люблю, що не сумно
по краплині тебе відпускати.

2005


© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2005


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-06 23:37:10
Переглядів сторінки твору 6310
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.187 / 5.5  (5.200 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.184 / 5.5  (5.211 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 19:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 07:25:31 ]
Вітаю, Володимире.
Нарешті я відважився дати свій суд і Вашим творам.
Давати якісь поради людині, що є майстром своєї
справи - не берусь. Просто - загальні враження.
А вони такі:
досягнувши певного рівня Ви наче соромитесь писати
щось більш просте. У водах майстерності, не так густо,
зблискують перлини щирості крізь які проступає Ваша
душа (такі як цей вірш).
Це не докір. Можливо так воно й треба, щоб не розпорошувати
ту душу кожного разу. Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 10:45:08 ]
Дякую, Володимире, за увагу. Ви частково праві, частково тому, що деякі теми, які виглядають не надто щирими, і ніби неоправдано ускладненими, для мене нині є важливими і намагаюся в них бути відкритим, - тобто мої життєві протиріччя сьогодні тимчасово за межами простих тем. Сьогодні в мене все добре і з жінками :) і з дітьми, і з грошима, і здоров'ям. Зрозуміло, що це не надовго, але такий ось "не простий" період. Тому можу собі дозволити займатись чорт знає чим і Господь знає чим :)
Згідний із вами, що загалом найкращі вірші народжуються в умовах глибоких переживань. Але для всього свій час :) "Збирати" і "розкидувати".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 13:00:52 ]
Ну й слава Богу, що все так.
Ви на мене не зважайте.
Головне бути в злагоді з самим собою.
А як те є, то й найскладнішше здається простим.
Буду сподіватися що колись до того рівня дострибну і я.
Стрінемось.
В.З


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 13:41:18 ]
Володимире, дорогу осилимо йдучи. Головне з напрямком не наплутати. Тому маємо один одному, подекуди, на перехрестях, підказувати - де Схід, де Захід. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 05:52:42 ]
До речі...
Як буде час, то загляньте на цю сторіночку:

http://maysterni.com/publication.php?id=10961

Щось я тут таке "завернув"...
Хочу почути Вашу думку щодо того, чи правильно
вживані мовні обороти. Навмисне хотілось "сплести"
щось таке... ("витьеватое"- по росийськи)
Скажіть, чи вдало?
Наперед вдячний В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 20:49:46 ]
а які пояснення Ви назвете поясненнями високої якості? ті, за які Вам ставлять високі бали? Вірш не найкращий, в золоту антологію укр.поезії він не увійде. Мені шкода.Він - не глибокий і нагадує гру в метафори, не більше, до того ж мертві метафори....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:51:05 ]
Дивно резонують останні коментарі із моїм враженням від вірша... Мені ті метафори видались аж через край живими, як і вірш загалом. Та й глибина прочувається добре, правда лише тоді, коли на те стає душі і серця.
Дякую за прекрасний вірш.
З повагою, НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 23:02:32 ]
Я люблю в тобі погляду риму.
Перекажіть, будь ласка, прозою. Колиб було: Я люблю твого погляду риму, то я ще щось там домислював, що у неї дуже схожі між собою обоє очей - однакового кольору, з однаковими синцями, що очі не розкосі чи ще щось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:07:08 ]
"Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму, твоїх меж і кордонів у поглядах на життя - моїм" - якось так, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:18:36 ]
Вибачте, що втручаюсь у Ваші пояснення, Володимире. Здається, все це поєднує слово "співзвучність". Може, це позбавить іронії в оцінках :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 00:25:51 ]
Так, так... І прозою щось тугувато мені доходить. Видно, не ваш я читач ("Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму..."), пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-21 23:11:12 ]
Ну осечки! Як же ж гарнюсько! Аж серденько тане-плине кудись весняними струмочками і губиться, губиться... Поверніть його, Володеньку, коли здибаєте. Бо геть похолону:(