Дуже справедливо підмічено. Ми всі - такі обізнані теоретики, а на практиці... я б навіть сказала, що не стільки его нами керує, скільки лінь.

Браво, Тетяно! Але, видається, що фінальні рядки - то вже "від практики"! Сподобалося!
ПС. Про КП взагалі мовчу!

Не звертай уваги на КП, Ваню, то я так, гралася з ним.:) А твоє «від практики» що означає?Бо мені здалось, що ти маєш на увазі, що мені цей камінець в перу чергу у свій город віднести треба… а я ж свої амбіції, як каракулевих ягнят… тобто живими залишаю тільки необхідну для подальшого життя кількість… І невже я, вперта, вредна, колюча злюка, але у душі’ така м’яка і пухнаста, справляю враження гоноровитої та пихатої? Пла’чу (жартую)… чи плачу’ по рахункам?
Чи ти про бажання бути без гріха? Ну таки так, то є, бо, як не старайся, а десь та помилишся, а отже, і нагрішиш… хоча, теоретично, завжди заднім умом розумна: )))

Ну звичайно я якраз про друге (бажання бути без гріха). Хоча про ягнята каракулеві ти дуже Образно - може тільки підстригати ліпше?
А про "задній ум" гарна вислів є: "Якби я був таким мудрим ТОДІ, як моя жінка ПОТІМ!" (то не моє авторство) Ще раз Браво - дуже мудро!

Але охоти бути без гріха
у нас, теоретично, не відняти…

Ще у шкільні роки у підручнику із суспільствознавства прочитав такі слова: Теорія, мій друже, сіра, а практика - то древо золоте.
Так що, теоретично, не відняти, а, практично, нема і потреби.