ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.07.08 15:02
Лабіринти Сновидінь

Душа померлої дружини
Розмовляє із коханою
Колишнього чоловіка

***

Ігор Шоха
2020.07.08 14:29
І винайти нічого я не міг,
і навичок ученого не маю,
та висуваю носа за поріг
і день новий,буває, відкриваю.

***
І бозна-чим забита голова,
і вітер виє і війною віє,

Ігор Деркач
2020.07.08 13:23
Ідуть поети. Їхня роль така –
у пору смути суще освітити,
аби платили інші менше мито,
коли життя не варте п’ятака.

Їх проводжають авгури-піїти,
у кого доля не така тяжка
на фоні оглашенного совка,

Галина Сливка
2020.07.08 13:10
Леготом, леготом... Ниткою променя
В голчине вушко щасливе і зболене
Вперто всиляю - шитво ж бо не скінчене...
Крила журавчині долею мічені...
Ритмом пульсуючим - серцю не байдуже -
Помисли з діями зв'язую в райдугу.
Шляху мелодію зросять сльозинам

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.

Сергій Губерначук
2020.07.08 08:14
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.

На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,

Володимир Бойко
2020.07.07 11:24
Я частував своєю кров`ю комарів,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.

Дума Козак
2020.07.07 09:44
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...

Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,

Сергій Губерначук
2020.07.07 08:26
Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –

Добром.

Олександр Сушко
2020.07.07 01:32
Літній дощик


Шкандибаю, у руках ковінька

Став старим, а був - прехтивий фавн.

А спекотне літо, наче жінка,-

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955) / Вірші

 Скажи-но, бузьку

"Скажи-ка, дядя" (рос.).
Автор відомий, слова крилаті.

Образ твору (чистої води чотиристопний амфібрахій)

Покинув хазяїн садибу сільську,
Завгосп у минулому з райвиконкому.
Чому заманулось якомусь бузьку
На ній літувать - невідомо нікому.

Вдовиця лишилась, не дуже стара -
На ній і тримається видна садиба.
Та тільки минула щаслива пора -
В сільмазі ні краму, ні солі, ні хліба.

Поволі всихає колгоспний ставок,
На ньому рибалить - даремне заняття.
Хіба що ловить не вугрів, то п'явок -
Та й тут заважають саргаси латаття.

Зачинено клуб на іржавий замок,
Забуто аншлаги - так само й базарні.
Закрився місцевий генделик "Струмок",
Звалились останні руїни лікарні.

Узимку не їдуть купці до села -
Воно у заметах стоїть, як фортеця.
Зима і безсніжною навіть була,
Та мріяти марно - ніхто не проб'ється.

Автобус не ходить, не видно підвод,
І жодних весіль, а лише панахиди.
Отак на селі виживає народ -
Неначе нащадок синів Атлантиди.

Розкішна місцина. Колгоспу нема,
Безлюддя таке, що сказитися можна.
І тиша в обіймах настільки трима,
Що й годі пручатись - вона переможна.

Дороги виводять лише до калюж,
А тільки підсохне – ховаються в ямах.
Тікають селяни до міста чимдуж,
Лякають щодня як не вбивство, то замах…

А скільки на небі зірок і планет
Мигтливими зграями суне за обрій,
А як уночі шамотить очерет,
І Місяць пливе по стежиноньці мокрій…

А жовтень який… Це осіння весна,
І літо, яке заблукало у часі.
А далі що буде - й ворожка не зна.
Напевне, корисно довіритись птасі.

Чи справді родинне гніздо виклика
Бажання вертати, скажи-но, будь ласка,
Додому з далекого материка?
...З Європи дітей зачекалась Параска.

(2016)

(Про партійну та вчительську династію родини, в якій колись народилась і досягла пенсійного віку героїня цього вірша Параска, багато кому відомо, а багато хто чує вперше. Виправляю цю історичну несправедливість.
Останнього з патріархів цієї родини одні односельчани вважали партійним функціонером, другі - скромним керівником "ленінського гарту". Треті - звичайною собі людиною.
А яким був його син...
І його поряд нема. Лишилась практично на самоті п'ятидесятирічна Параска. Вона теж була прикладом, гідним наслідування, хто б і як до неї не ставивсь. На пенсії, природно, зв'язок з державною установою увірвавсь. Про неї стали забувать. Діти перебрались до міста, а згодом - і за кордон.
Щоправда, бузьки не забували, щовесни оселяючись у неї на обійсті - і не лише на сухому телеграфному стовбі. Вони вже були майже як члени родини разом з котиком Мурчиком і собакою Гавчиком. Прилітали й залітні бузьки - і їх можна було відрізнить від своїх. Вони не йшли до Параски Корніївни, вчительки рідної мови та літератури, в минулому і секретаря партійного осередку школи та пенсіонерки обласного значення. Їх не признавали ні котик, ні собачка. Така от історія).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-18 20:13:17
Переглядів сторінки твору 5750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.957 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.413 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.02.23 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 12:49:59 ]
"Веселий" вірш.
"Безлюддя таке, що сказитися можна" - і це ще не край. Боюся навіть думати, що буде з селами років через 20. Скільки їх лишиться? У моєму рідному селі цього року смертність найвища по району...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 17:35:14 ]
Поетично...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 22:57:02 ]
Справжньої, на мою думку, поезії обмаль, а мають місце деякі спалахи незаймистої речовини у четвертій і п'ятій строфах. Може, ще десь - у темі чи відгуках.

Дякую за увагу. Щасти :)