ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Нема чому радіть - 2
Образ твору
Учора востаннє закрився райком,
Звільнились партійці, мої побратими.
Я двері підпер дерев'яним кілком,
Партійне життя залишивши за ними.

А скаржитись марно. Не мають суди
Свого інтересу до скарги моєї.
Я нині не знаю звертатись куди,
Аби захистити могутні ідеї.

Розбито релігію наших сердець -
Найкращу на світі. Вождями клянуся.
Якийсь алогічно ганебний кінець...
Пішли й помічниці - Улянка й Маруся.

Автівку забрали, звільнився водій,
У згадках тепер санаторії в Ялті.
Минає сезон історичних надій -
Вони відучора копійки не варті.

Навідавсь до церкви. Купивши свічок,
Заздравну молитву замовив попові.
- Приходьте на службу, - порадив дячок.
А я відповів: - Ми до неї готові.

І може так само спіткати і вас
Не гірша за нашу ідейна розруха.
Молились і ми, та ніхто нас не спас.
Господь не глухий, а народу не слуха.

(2017)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-19 15:07:06
Переглядів сторінки твору 6368
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 10:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-19 17:02:47 ]
найбільше жаль помічниць)
куди вони тепер?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-19 17:59:18 ]
Вони у свої 25 і 30 здобули такий досвід партійного виховання, що, т.б.м., знайдуть себе у будь-якій галузі суспільних наук. До підпільної діяльності, на жаль, не готові. А загалом - відмінниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-05-20 06:13:28 ]
Поменшало трохи в людей земних радощів...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-20 07:34:40 ]
Та нікуди не ділася життєдайна сила мистецтва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-05-21 11:12:37 ]
Халепа )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-22 15:59:15 ]
Пішли в підпілля і вичікуватимуть... плекатимуть легенди про минулий комрай... Ох, від якої точки відліку рахувати ті старозавітні 40 років?.. З 1991 чи тільки з 2015?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-25 22:01:39 ]
Зворотний відлік для України, напевне, вже почавсь з часів прийняття державних актів і про прапор, і про гімн, і про все таке инше.
А от для отих манкуртів коли почнеться? Може, дійсно з 2015-того?
Хай би вже з нього, аніж ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2015-05-22 20:44:06 ]
Дійсно, халепа. Пропала "малина".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-26 21:34:01 ]
Та вона набуває особливо приємної властивості - солодкого смаку забороненого плоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-27 00:02:35 ]
Цікаво та харизматично викладаєтесь..."Якийсь алогічно ганебний кінець..."....просто в яблочко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-29 21:55:51 ]
Усього потроху :) Я маю на увазі - бракує всього потроху. Та я ще працюю над віршем, і, можливо, з'являться і непересічні образи та висловлювання. Харизматичність корисна, та ми маєм справу з поезією, а не з патетикою закликів і розчарувань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 08:52:29 ]
Хай мені вибачать наші колеги ті зміни, які виникли внаслідок переосмислення деяких цінностей своєї римованої аматорської творчости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-24 17:49:45 ]
Різноманітні сюжети, слова і емоції, які вони народжують


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2017-01-07 09:30:01 ]
Вони є відлунням певних подій, і воно (відлуння) набуває деталізації - нехай навіть за рахунок певної втрати поетичности (поезія - це не лише версифікація).
Дякую за візит.