ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зачаття неба

 Діалог
Образ твору - Це тільки ілюзія раю...
- Я знаю...
- ...та й то ненадовго. Отож...
- Що ж...
- ...дарма сподіватись на диво.
- Можливо...
- Це просто безхмар'я - дивись!
- ...вись!

15.11.2013



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-15 16:23:03
Переглядів сторінки твору 11534
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:18:52 ]
Ляпнути "все чудово", безвідповідально оцінювати - це наше минуле, в майбутньому на ПМ оцінювання буде більш строге, інакше розвитку авторів не буде. Оцінки можуть і мають бути, як високі, так і низькі - бо наші досягнення в різних тематиках різні.
Добре, що є у світі, в т.ч. і нашому, ці емоції, але на одних емоціях ми всі залишимося там, де є нині. Можливо це багатьох влаштовує, але не адміністрацію ПМ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-16 19:44:46 ]
Отож...Нам, Любо, просто штучно "опускають" рейтинги:)Ці віртуозні рядки важко назвати просто замальовкою...Глибина і переливи слів...Музика слова...Не змогла стриматись. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 13:40:32 ]
Та, все воно відносне, Світлано, і десь "штучне"... Хтозна, може, той рейтинг досі був завищеним? Тільки я про це не знала ) Тепер знаю, і тішуся, бо переді мною відкрився такий простір для руху вперед! Аж легше дихається.
Зрештою, все - про рейтинги більше ні слова. Не мені їх визначати і сушити над ними голову.
На цьому крапка.

П.С. Дуже дякую, Світлано, за спів_відчуття! Це дає мені надію, що я ще не зовсім з'їхала з глузду )))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:23:08 ]
Світлано Костюк, не намовляйте на інших, не гарно з вашого боку. Краще шукайте раціональне і намагання адміністрації допомогти кожному авторові, а не навпаки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:14:43 ]
Проблема не в рейтингах, проблема в кожному конкретному творі. Ми або закриваємо очі на те, що бачимо, чи просто не бачимо...
У нас є 5 рейтингів. Початковий - це рейтинг авторського потенціалу, він і найбільш динамічний - коливається найбільш помітно. На думку адміністрації - це цілком нормально. І, дорога Любо, - ви маєте в деяких випадках, якщо є сумніви, чи з інших причин, обирати - "не оцінювати".
" Ото((ж... - Що ж))..." - це вже питання рівня поетичного мислення, ваше особисте звучить як "що ж" - маєте в таких випадках відмовлятися від особистого на користь поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 14:22:54 ]
Отож...
- То, що ж... ?
(тільки не впевнена, чи конче в моєму варіанті потрібна кома).
Даруйте, якщо щось не так
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:26:14 ]
Там є варіанти, вони дуже тонкі, але для мініатюр важливий кожен звук.
Це питання витонченості сприйняття і передачі - на жаль, з роками у більшості це зникає, у шановної Люби - ще не зникло, а в читачів, переважно, бачу - з кінцями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:59:24 ]
Мені справді подобається варіант саме Люби Бенедишин, тому що в укр.мові дзвінкі приголосні вимовляються дзвінко і не треба їх штучно оглушувати, немов рибу динамітом.
Отож...
- Що ж...
але аж ніяк, не отош шош)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 12:57:34 ]
Ви, Ксеню, далеко не все бачите, що варто навчитись бачити. Маю надію, що зможете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-20 20:04:53 ]
Володю, я не проти побачити більше, аніж бачу зараз... Проте в ході усього цього діалогу Ви аніскільки не підштовхнули мене далі_вище. Поки що за межі збігів розмова не просунулася.
..хотілося би почути Ваші аргументи на рахунок "Там є варіанти, вони дуже тонкі"..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 18:22:53 ]
Доброго вечора всім!

Володимире, насправді, я Вам вдячна за те, що зкернули увагу на цей вірш. І за особливе ставлення до иоєї творчості. Десь, може, навіть занадто лояльне. Зрештою, мушу віизнати, що ми тут на ПМ стали дещо балувані щодо оцінок, і "збалмошнні" (вибачте за такий словотвір) щодо оцінювання. Якщо задуматись - 5,25 - це більше ніж просто "Гарно". Це ж похвала. Тому у мене жодних претензій (про рейтинги я вже казала) - і до оцінки. Колись я вже Вам це говорила, повторюсь: моя справа писати і робити висновки, Ваша - оцінювати, чи ігнорувати (навіть не знаю, що краще). Ні, все ж "ігнорувати" - менш приємне.

Тому при всій повазі до Вас і до ПМ, дозвольте мені залишити так як є. Повірте, тут кожне слово вивірене і виважене від "макро-" до "мікровідчуття". Мініатюри, справді, як Ви зауважили, потребують особливих зусиль. Чим менше рядків - тим вища і важча вершина, яку треба здолати. Якщо Ви звернете увагу, шо це Діалог двох різних світосприймань, якщо прочитаєте монолог одного з них:

- Це тільки ілюзія раю,
та й то ненадовго. Отож
дарма сподіватись на диво.
Це просто безхмар'я - дивись!

То, можливо, Ви помітите, що ті короткі "вкраплення" другої сторони в цей монолог є дещо "потойбічними", несусвітніми, навіть дещо неуважними, замисленими, заглибленими у своє світовідчуття... Тому - інакшими вони просто не можуть бути.

Бо таке - нині моє сприйняття, і для мене воно витончене.

Підкреслюю - саме нині і саме для мене. Я нікому не нав'язую цю думку. Можливо, колись переді мною відкриються інші глибини і далі.

Дякую за розуміння.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 00:46:50 ]
Звуки, звуки… А хто б сказав, коли збіг вже можна вважати обов’язковим, а коли ні. Адже геть усе можна сказати по-іншому, уникнути тих нещасних збігів, досягти мелодійності і краси звукового ряду, але … геть втратити при цьому яскравість емоційної палітри, точність подачі емоції і витонченість думки. І що важливіше? Як на мене, то маємо намагатись досягти максимальної гармонії між філігранністю думки, точністю емоційної палітри і красою звучання. А у нас першість надається звуку. І при цьому «під роздачу» попадуть твори, де збіги приголосних просто необхідні для досягнення певної мети, а це вже нонсенс, так дійдемо до того, що гуркіт грому почнемо голосними передавати…
Зауваги мають бути обґрунтованими, і якщо немає що запропонувати як достойну альтернативу , щоб автор наочно побачив інші можливості і впевнився у власному недогляді чи помилці і справедливості зауваження, не бачу сенсу ламати списи і авторську ідею і псувати творчу атмосферу, а будь-яка заувага без конструктивного підходу виглядає надуманою і сприяє накручуванню негативних емоцій і абсолютно не сприяє вирішенню виникаючих проблем. Я своєму мозку звивини до головного болю викручувала, намагаючись змінити те коротке «що ж» так, аби зберегти ту безшабашно покірну приреченість, котру воно передає. Не знайшла. Отже, вважаю бачення автора єдино можливим, оскільки ніхто інший теж не запропонував достойного варіанту заміни. Любо, з огляду на один не такий вже й давній коментар про дружні стосунки на сторінках ПМ, змушена підкреслити, що це не спроба дружньої підтримки, а просто констатація факту і спроба знайти хоч щось раціональне у тому, що тут відбувається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 08:16:38 ]
Погоджуюсь з Вами, Тетяно, щодо "полювання за збігами". Хоч і підтримую прагнення РМ до досконалості, не все мусить і може звучати, як "Мама мила раму, раму мила мама" )
Дякую Вам за тверезий аналіз. Зрештою, якщо ця ситуація кожному з нас зокрема і всій спільноті ПМ допоможе піднятись на якийсь вищий щабель, чи то рівень розвитку, то такій ситуації можна лише подякувати.

Успіхів нам усім!