ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зачаття неба

 Діалог
Образ твору - Це тільки ілюзія раю...
- Я знаю...
- ...та й то ненадовго. Отож...
- Що ж...
- ...дарма сподіватись на диво.
- Можливо...
- Це просто безхмар'я - дивись!
- ...вись!

15.11.2013



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-15 16:23:03
Переглядів сторінки твору 10404
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:18:52 ]
Ляпнути "все чудово", безвідповідально оцінювати - це наше минуле, в майбутньому на ПМ оцінювання буде більш строге, інакше розвитку авторів не буде. Оцінки можуть і мають бути, як високі, так і низькі - бо наші досягнення в різних тематиках різні.
Добре, що є у світі, в т.ч. і нашому, ці емоції, але на одних емоціях ми всі залишимося там, де є нині. Можливо це багатьох влаштовує, але не адміністрацію ПМ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-16 19:44:46 ]
Отож...Нам, Любо, просто штучно "опускають" рейтинги:)Ці віртуозні рядки важко назвати просто замальовкою...Глибина і переливи слів...Музика слова...Не змогла стриматись. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 13:40:32 ]
Та, все воно відносне, Світлано, і десь "штучне"... Хтозна, може, той рейтинг досі був завищеним? Тільки я про це не знала ) Тепер знаю, і тішуся, бо переді мною відкрився такий простір для руху вперед! Аж легше дихається.
Зрештою, все - про рейтинги більше ні слова. Не мені їх визначати і сушити над ними голову.
На цьому крапка.

П.С. Дуже дякую, Світлано, за спів_відчуття! Це дає мені надію, що я ще не зовсім з'їхала з глузду )))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:23:08 ]
Світлано Костюк, не намовляйте на інших, не гарно з вашого боку. Краще шукайте раціональне і намагання адміністрації допомогти кожному авторові, а не навпаки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:14:43 ]
Проблема не в рейтингах, проблема в кожному конкретному творі. Ми або закриваємо очі на те, що бачимо, чи просто не бачимо...
У нас є 5 рейтингів. Початковий - це рейтинг авторського потенціалу, він і найбільш динамічний - коливається найбільш помітно. На думку адміністрації - це цілком нормально. І, дорога Любо, - ви маєте в деяких випадках, якщо є сумніви, чи з інших причин, обирати - "не оцінювати".
" Ото((ж... - Що ж))..." - це вже питання рівня поетичного мислення, ваше особисте звучить як "що ж" - маєте в таких випадках відмовлятися від особистого на користь поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 14:22:54 ]
Отож...
- То, що ж... ?
(тільки не впевнена, чи конче в моєму варіанті потрібна кома).
Даруйте, якщо щось не так
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:26:14 ]
Там є варіанти, вони дуже тонкі, але для мініатюр важливий кожен звук.
Це питання витонченості сприйняття і передачі - на жаль, з роками у більшості це зникає, у шановної Люби - ще не зникло, а в читачів, переважно, бачу - з кінцями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:59:24 ]
Мені справді подобається варіант саме Люби Бенедишин, тому що в укр.мові дзвінкі приголосні вимовляються дзвінко і не треба їх штучно оглушувати, немов рибу динамітом.
Отож...
- Що ж...
але аж ніяк, не отош шош)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 12:57:34 ]
Ви, Ксеню, далеко не все бачите, що варто навчитись бачити. Маю надію, що зможете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-20 20:04:53 ]
Володю, я не проти побачити більше, аніж бачу зараз... Проте в ході усього цього діалогу Ви аніскільки не підштовхнули мене далі_вище. Поки що за межі збігів розмова не просунулася.
..хотілося би почути Ваші аргументи на рахунок "Там є варіанти, вони дуже тонкі"..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 18:22:53 ]
Доброго вечора всім!

Володимире, насправді, я Вам вдячна за те, що зкернули увагу на цей вірш. І за особливе ставлення до иоєї творчості. Десь, може, навіть занадто лояльне. Зрештою, мушу віизнати, що ми тут на ПМ стали дещо балувані щодо оцінок, і "збалмошнні" (вибачте за такий словотвір) щодо оцінювання. Якщо задуматись - 5,25 - це більше ніж просто "Гарно". Це ж похвала. Тому у мене жодних претензій (про рейтинги я вже казала) - і до оцінки. Колись я вже Вам це говорила, повторюсь: моя справа писати і робити висновки, Ваша - оцінювати, чи ігнорувати (навіть не знаю, що краще). Ні, все ж "ігнорувати" - менш приємне.

Тому при всій повазі до Вас і до ПМ, дозвольте мені залишити так як є. Повірте, тут кожне слово вивірене і виважене від "макро-" до "мікровідчуття". Мініатюри, справді, як Ви зауважили, потребують особливих зусиль. Чим менше рядків - тим вища і важча вершина, яку треба здолати. Якщо Ви звернете увагу, шо це Діалог двох різних світосприймань, якщо прочитаєте монолог одного з них:

- Це тільки ілюзія раю,
та й то ненадовго. Отож
дарма сподіватись на диво.
Це просто безхмар'я - дивись!

То, можливо, Ви помітите, що ті короткі "вкраплення" другої сторони в цей монолог є дещо "потойбічними", несусвітніми, навіть дещо неуважними, замисленими, заглибленими у своє світовідчуття... Тому - інакшими вони просто не можуть бути.

Бо таке - нині моє сприйняття, і для мене воно витончене.

Підкреслюю - саме нині і саме для мене. Я нікому не нав'язую цю думку. Можливо, колись переді мною відкриються інші глибини і далі.

Дякую за розуміння.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 00:46:50 ]
Звуки, звуки… А хто б сказав, коли збіг вже можна вважати обов’язковим, а коли ні. Адже геть усе можна сказати по-іншому, уникнути тих нещасних збігів, досягти мелодійності і краси звукового ряду, але … геть втратити при цьому яскравість емоційної палітри, точність подачі емоції і витонченість думки. І що важливіше? Як на мене, то маємо намагатись досягти максимальної гармонії між філігранністю думки, точністю емоційної палітри і красою звучання. А у нас першість надається звуку. І при цьому «під роздачу» попадуть твори, де збіги приголосних просто необхідні для досягнення певної мети, а це вже нонсенс, так дійдемо до того, що гуркіт грому почнемо голосними передавати…
Зауваги мають бути обґрунтованими, і якщо немає що запропонувати як достойну альтернативу , щоб автор наочно побачив інші можливості і впевнився у власному недогляді чи помилці і справедливості зауваження, не бачу сенсу ламати списи і авторську ідею і псувати творчу атмосферу, а будь-яка заувага без конструктивного підходу виглядає надуманою і сприяє накручуванню негативних емоцій і абсолютно не сприяє вирішенню виникаючих проблем. Я своєму мозку звивини до головного болю викручувала, намагаючись змінити те коротке «що ж» так, аби зберегти ту безшабашно покірну приреченість, котру воно передає. Не знайшла. Отже, вважаю бачення автора єдино можливим, оскільки ніхто інший теж не запропонував достойного варіанту заміни. Любо, з огляду на один не такий вже й давній коментар про дружні стосунки на сторінках ПМ, змушена підкреслити, що це не спроба дружньої підтримки, а просто констатація факту і спроба знайти хоч щось раціональне у тому, що тут відбувається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 08:16:38 ]
Погоджуюсь з Вами, Тетяно, щодо "полювання за збігами". Хоч і підтримую прагнення РМ до досконалості, не все мусить і може звучати, як "Мама мила раму, раму мила мама" )
Дякую Вам за тверезий аналіз. Зрештою, якщо ця ситуація кожному з нас зокрема і всій спільноті ПМ допоможе піднятись на якийсь вищий щабель, чи то рівень розвитку, то такій ситуації можна лише подякувати.

Успіхів нам усім!