ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимарівна
2020.02.28 19:39
Лютневого вечора стались див`а:
в нудьгу дощову завітала гроза.
Не витівка Неба… та й зовсім не жарт:
такий передчасний весна бере старт!
Звичайно, від подиву, зникли слова!
Наразі помружилась вербна лоза.
Від спалаху скверик бадьоріший став!
Птах

Оксана Логоша
2020.02.28 18:34
Зими один лишився день-
Такий задовгий-
То хай для нордових пісень
І монологів.
А десь під серцем у верби
Гойднуться млостю
Несмілі поштовхи води,
Тугої брості.

Євген Федчук
2020.02.28 17:33
Скажи, дідуню, певно знаєш ти?
Ти скільки жив і скільки всього бачив,
Чого у жодній книжці не знайти
І що на жодній карті не позначить.
Народів скільки в цих краях пройшли.
Куди поділись? Де кінець знайшли?
Учитель нам оце розповідав
Про кіммерійц

Ігор Деркач
2020.02.28 14:01
Що кому дала норманська змова?
Шоумени українофіли
величали українофоба,
два на два у дурня грати сіли,
слухали написані промови.

***
Стратегія і тактика почуті.

Олександр Панін
2020.02.28 13:49
Кохання келих
був гіркотою налитий
ущерть,
ще не кінець: хоч мука,
та не смерть.

Кришталь потьмянів,
у складі скла – лише свинець;

Ніна Виноградська
2020.02.28 09:31
Та, що вмирала за оцей народ,
Йдучи у бій свідомо — українка,
Її Величність, Святість, Вічність — Жінка!
Не спала до зорі задля свобод.

Ота, що народила вас в свій час,
І колихала темними ночами.
Не плакала від горя до нестями,

Сергій Губерначук
2020.02.28 09:29
Уроки географії були мої улюблені.
З учителькою з Африки
ми грали в географію.
Підручники тоді були придумані,
і ми на картах ворожили і на глобусах,
у чорнім гримі і з пов’язками на стегнах
зі стрілами
довкола школи бігали.

Микола Соболь
2020.02.28 06:58
Це ніч була п’янких півоній
І найкоротша на землі.
Тебе узявши за долоню,
Ми загубились у зелі.
Спокусливо вдихали м’яти
У світі кращий аромат
І полину, який прим’ятим
Дороги не вказав назад…

Олександр Панін
2020.02.27 20:48
Нічний туман, як молоко,
Чаклунство чари колихало,
Звільніти мала я його,
А я кохаю і кохала.

Кохала, не вживала чар,
Дружина в нього, бач, і діти…
Він добровільно взяв тягар,

Євген Федчук
2020.02.27 20:07
«Цвіте терен, терен цвіте,
Та й цвіт опадає…»
Лине пісня понад світом,
В серце западає.
Слухав я та все питався,
Хто би поділився?
Що той терен? Звідки взявся?
На світ появився?

Мессір Лукас
2020.02.27 19:14
Давно не п’ю, підшився, зав’язав
Тебе як хальстух на червоній шиї.
І туго так, що котиться сльоза,
І психіятр мені сорочку шиє.

Нам добре вдвох. Мабуть. Колись було.
Тепер тупик, де вчора був провулок.
Останній зуб віддав на твій кулон

Микола Дудар
2020.02.27 18:00
А провожали по утру.
Встречали, правда, как-то странно:
Глаза в глаза, и точка ru -
И звук сродни фортепиано…

Слова какие-то… - Не сметь!
Подумать только, испугали?!..
Я трижды за день видел смерть

Тетяна Левицька
2020.02.27 14:23
В сповиточку, люлі доню,
люлі немовлятко.
До матусі очка сонні,
туляться курчатком.

Тиша бродить попід тином,
матінка тихенько
заколисує дитину...

Вікторія Лимарівна
2020.02.27 12:43
Зрілі стосунки , які напрочуд
зіткані пружністю сильної нитки.
Крила зміцніли, рішуче несуть!
Цінні, довершені мудрістю, злитки.

Сталося так, заблукали вони:
довго, стежками тернистими в полі.
Вже одружились їх доньки й сини.

Сергій Губерначук
2020.02.27 10:33
Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
Ти стояла біля розкладу електропоїздів
і хотіла їхати у північному напрямку.

Я присів коло ніг твоїх, потім ліг,
нагло лестячись з ними хвостом і гривою.
Ти не зразу поб

Матвій Смірнов
2020.02.27 08:52
Варто писати про різні дурниці й дріб‘язок,
Адже усе складається саме з них.
Патосні тексти давно на шматки порізані,
Ті, що не спалені - кинуті у смітник.

Ось подивись: Гора, під горою - крокуси.
Що важливіше - крокуси чи гора?
Це є питання ракур
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оля Кміт
2020.02.28

Маріанна Галич
2020.02.26

Алла Даниленко
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зачаття неба

 Діалог
Образ твору - Це тільки ілюзія раю...
- Я знаю...
- ...та й то ненадовго. Отож...
- Що ж...
- ...дарма сподіватись на диво.
- Можливо...
- Це просто безхмар'я - дивись!
- ...вись!

15.11.2013





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-15 16:23:03
Переглядів сторінки твору 5756
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.015 / 5.25  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 4.988 / 5.25  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.25 20:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:18:52 ]
Ляпнути "все чудово", безвідповідально оцінювати - це наше минуле, в майбутньому на ПМ оцінювання буде більш строге, інакше розвитку авторів не буде. Оцінки можуть і мають бути, як високі, так і низькі - бо наші досягнення в різних тематиках різні.
Добре, що є у світі, в т.ч. і нашому, ці емоції, але на одних емоціях ми всі залишимося там, де є нині. Можливо це багатьох влаштовує, але не адміністрацію ПМ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-16 19:44:46 ]
Отож...Нам, Любо, просто штучно "опускають" рейтинги:)Ці віртуозні рядки важко назвати просто замальовкою...Глибина і переливи слів...Музика слова...Не змогла стриматись. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 13:40:32 ]
Та, все воно відносне, Світлано, і десь "штучне"... Хтозна, може, той рейтинг досі був завищеним? Тільки я про це не знала ) Тепер знаю, і тішуся, бо переді мною відкрився такий простір для руху вперед! Аж легше дихається.
Зрештою, все - про рейтинги більше ні слова. Не мені їх визначати і сушити над ними голову.
На цьому крапка.

П.С. Дуже дякую, Світлано, за спів_відчуття! Це дає мені надію, що я ще не зовсім з'їхала з глузду )))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:23:08 ]
Світлано Костюк, не намовляйте на інших, не гарно з вашого боку. Краще шукайте раціональне і намагання адміністрації допомогти кожному авторові, а не навпаки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:14:43 ]
Проблема не в рейтингах, проблема в кожному конкретному творі. Ми або закриваємо очі на те, що бачимо, чи просто не бачимо...
У нас є 5 рейтингів. Початковий - це рейтинг авторського потенціалу, він і найбільш динамічний - коливається найбільш помітно. На думку адміністрації - це цілком нормально. І, дорога Любо, - ви маєте в деяких випадках, якщо є сумніви, чи з інших причин, обирати - "не оцінювати".
" Ото((ж... - Що ж))..." - це вже питання рівня поетичного мислення, ваше особисте звучить як "що ж" - маєте в таких випадках відмовлятися від особистого на користь поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 14:22:54 ]
Отож...
- То, що ж... ?
(тільки не впевнена, чи конче в моєму варіанті потрібна кома).
Даруйте, якщо щось не так
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 14:26:14 ]
Там є варіанти, вони дуже тонкі, але для мініатюр важливий кожен звук.
Це питання витонченості сприйняття і передачі - на жаль, з роками у більшості це зникає, у шановної Люби - ще не зникло, а в читачів, переважно, бачу - з кінцями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:59:24 ]
Мені справді подобається варіант саме Люби Бенедишин, тому що в укр.мові дзвінкі приголосні вимовляються дзвінко і не треба їх штучно оглушувати, немов рибу динамітом.
Отож...
- Що ж...
але аж ніяк, не отош шош)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 12:57:34 ]
Ви, Ксеню, далеко не все бачите, що варто навчитись бачити. Маю надію, що зможете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-20 20:04:53 ]
Володю, я не проти побачити більше, аніж бачу зараз... Проте в ході усього цього діалогу Ви аніскільки не підштовхнули мене далі_вище. Поки що за межі збігів розмова не просунулася.
..хотілося би почути Ваші аргументи на рахунок "Там є варіанти, вони дуже тонкі"..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-18 18:22:53 ]
Доброго вечора всім!

Володимире, насправді, я Вам вдячна за те, що зкернули увагу на цей вірш. І за особливе ставлення до иоєї творчості. Десь, може, навіть занадто лояльне. Зрештою, мушу віизнати, що ми тут на ПМ стали дещо балувані щодо оцінок, і "збалмошнні" (вибачте за такий словотвір) щодо оцінювання. Якщо задуматись - 5,25 - це більше ніж просто "Гарно". Це ж похвала. Тому у мене жодних претензій (про рейтинги я вже казала) - і до оцінки. Колись я вже Вам це говорила, повторюсь: моя справа писати і робити висновки, Ваша - оцінювати, чи ігнорувати (навіть не знаю, що краще). Ні, все ж "ігнорувати" - менш приємне.

Тому при всій повазі до Вас і до ПМ, дозвольте мені залишити так як є. Повірте, тут кожне слово вивірене і виважене від "макро-" до "мікровідчуття". Мініатюри, справді, як Ви зауважили, потребують особливих зусиль. Чим менше рядків - тим вища і важча вершина, яку треба здолати. Якщо Ви звернете увагу, шо це Діалог двох різних світосприймань, якщо прочитаєте монолог одного з них:

- Це тільки ілюзія раю,
та й то ненадовго. Отож
дарма сподіватись на диво.
Це просто безхмар'я - дивись!

То, можливо, Ви помітите, що ті короткі "вкраплення" другої сторони в цей монолог є дещо "потойбічними", несусвітніми, навіть дещо неуважними, замисленими, заглибленими у своє світовідчуття... Тому - інакшими вони просто не можуть бути.

Бо таке - нині моє сприйняття, і для мене воно витончене.

Підкреслюю - саме нині і саме для мене. Я нікому не нав'язую цю думку. Можливо, колись переді мною відкриються інші глибини і далі.

Дякую за розуміння.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 00:46:50 ]
Звуки, звуки… А хто б сказав, коли збіг вже можна вважати обов’язковим, а коли ні. Адже геть усе можна сказати по-іншому, уникнути тих нещасних збігів, досягти мелодійності і краси звукового ряду, але … геть втратити при цьому яскравість емоційної палітри, точність подачі емоції і витонченість думки. І що важливіше? Як на мене, то маємо намагатись досягти максимальної гармонії між філігранністю думки, точністю емоційної палітри і красою звучання. А у нас першість надається звуку. І при цьому «під роздачу» попадуть твори, де збіги приголосних просто необхідні для досягнення певної мети, а це вже нонсенс, так дійдемо до того, що гуркіт грому почнемо голосними передавати…
Зауваги мають бути обґрунтованими, і якщо немає що запропонувати як достойну альтернативу , щоб автор наочно побачив інші можливості і впевнився у власному недогляді чи помилці і справедливості зауваження, не бачу сенсу ламати списи і авторську ідею і псувати творчу атмосферу, а будь-яка заувага без конструктивного підходу виглядає надуманою і сприяє накручуванню негативних емоцій і абсолютно не сприяє вирішенню виникаючих проблем. Я своєму мозку звивини до головного болю викручувала, намагаючись змінити те коротке «що ж» так, аби зберегти ту безшабашно покірну приреченість, котру воно передає. Не знайшла. Отже, вважаю бачення автора єдино можливим, оскільки ніхто інший теж не запропонував достойного варіанту заміни. Любо, з огляду на один не такий вже й давній коментар про дружні стосунки на сторінках ПМ, змушена підкреслити, що це не спроба дружньої підтримки, а просто констатація факту і спроба знайти хоч щось раціональне у тому, що тут відбувається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 08:16:38 ]
Погоджуюсь з Вами, Тетяно, щодо "полювання за збігами". Хоч і підтримую прагнення РМ до досконалості, не все мусить і може звучати, як "Мама мила раму, раму мила мама" )
Дякую Вам за тверезий аналіз. Зрештою, якщо ця ситуація кожному з нас зокрема і всій спільноті ПМ допоможе піднятись на якийсь вищий щабель, чи то рівень розвитку, то такій ситуації можна лише подякувати.

Успіхів нам усім!