Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Долик (1965) /
Проза
Передноворічна казочка для тих, кому за...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передноворічна казочка для тих, кому за...
Скоро Новий рік. Ти знаєш? А я відчуваю. Тому що під Новий рік я стаю дуже чутливою. Не смійся, це не сантименти. Дитина... в мені оживає дитина – ота маленька дівчинка, яка чекала чуда... Яка в нього щиро вірила. Це все мабуть через сніг...
Якось я прочитала, що нинішні діти стали дуже меркантильними. Вчителька дала їм написати визначення – що таке щастя. І написали – кар’єра, гроші, машина... А одна дівчинка написала – щастя – це коли падає сніг...Так правда ж!
А телебачення починає показувати різні казки для дорослих – про чудеса, про жінку, яка перестала бути куркою. А стала зіркою. А стала жінкою. Знайшла свого принца... А зла колишня дружина гірко пила шампанське цілими бокалами... Казки для тих, кому за... Бо їх, отих, що за... так багато...так багато ... вгрузли у стару колію, не реалізували себе, діти виросли, чоловік звик до круглодобової опіки, а вона... має берегти сім’ю, традиції, мораль... Спаси Боже, яка закоханість, які романи, яке нове життя – ти вірний вартовий на власній кухні... А для кого її вартувати – для отого килимка на дивані – чоловік так гарно опанував цю роботу – працює увесь вільний від роботи час... килимком на дивані...
І ти, відстоявши вахту, як стійкий олов’яний солдатик, повертаєшся до кімнати... Де тебе не бачать. Ти надто непомітна в домашньому інтер’єрі...
- Мамо, - питаю - навіщо так жити?
- Доню, та всі так живуть... Подивися...
Дивлюся. Бачу. Господи, що стало з цим світом? Чи мені такі трапляються люди, чи я не вмію побачити інше ... а кожен у своїй колії, кожен плаче під новорічну казку, кожен біжить – бо треба... а не живе...
Смішно... Суцільна філософія і мудрість – бути щасливою від того, що тебе не бачать, що... тебе він не любить – отой уже прирослий до шкіри твоєї чоловік...чи любить так, що ти цього і не можеш помітити...
Господи, то чого ж я плачу під оті передноворічні фільми? чого так боляче і мулько мені на серці від казок про принців і принцес? Дівчинка, яка щиро вірить у чудо... Що воно таки станеться...
08.12.2008
Якось я прочитала, що нинішні діти стали дуже меркантильними. Вчителька дала їм написати визначення – що таке щастя. І написали – кар’єра, гроші, машина... А одна дівчинка написала – щастя – це коли падає сніг...Так правда ж!
А телебачення починає показувати різні казки для дорослих – про чудеса, про жінку, яка перестала бути куркою. А стала зіркою. А стала жінкою. Знайшла свого принца... А зла колишня дружина гірко пила шампанське цілими бокалами... Казки для тих, кому за... Бо їх, отих, що за... так багато...так багато ... вгрузли у стару колію, не реалізували себе, діти виросли, чоловік звик до круглодобової опіки, а вона... має берегти сім’ю, традиції, мораль... Спаси Боже, яка закоханість, які романи, яке нове життя – ти вірний вартовий на власній кухні... А для кого її вартувати – для отого килимка на дивані – чоловік так гарно опанував цю роботу – працює увесь вільний від роботи час... килимком на дивані...
І ти, відстоявши вахту, як стійкий олов’яний солдатик, повертаєшся до кімнати... Де тебе не бачать. Ти надто непомітна в домашньому інтер’єрі...
- Мамо, - питаю - навіщо так жити?
- Доню, та всі так живуть... Подивися...
Дивлюся. Бачу. Господи, що стало з цим світом? Чи мені такі трапляються люди, чи я не вмію побачити інше ... а кожен у своїй колії, кожен плаче під новорічну казку, кожен біжить – бо треба... а не живе...
Смішно... Суцільна філософія і мудрість – бути щасливою від того, що тебе не бачать, що... тебе він не любить – отой уже прирослий до шкіри твоєї чоловік...чи любить так, що ти цього і не можеш помітити...
Господи, то чого ж я плачу під оті передноворічні фільми? чого так боляче і мулько мені на серці від казок про принців і принцес? Дівчинка, яка щиро вірить у чудо... Що воно таки станеться...
08.12.2008
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
