ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Проза

 Передноворічна казочка для тих, кому за...
Скоро Новий рік. Ти знаєш? А я відчуваю. Тому що під Новий рік я стаю дуже чутливою. Не смійся, це не сантименти. Дитина... в мені оживає дитина – ота маленька дівчинка, яка чекала чуда... Яка в нього щиро вірила. Це все мабуть через сніг...
Якось я прочитала, що нинішні діти стали дуже меркантильними. Вчителька дала їм написати визначення – що таке щастя. І написали – кар’єра, гроші, машина... А одна дівчинка написала – щастя – це коли падає сніг...Так правда ж!
А телебачення починає показувати різні казки для дорослих – про чудеса, про жінку, яка перестала бути куркою. А стала зіркою. А стала жінкою. Знайшла свого принца... А зла колишня дружина гірко пила шампанське цілими бокалами... Казки для тих, кому за... Бо їх, отих, що за... так багато...так багато ... вгрузли у стару колію, не реалізували себе, діти виросли, чоловік звик до круглодобової опіки, а вона... має берегти сім’ю, традиції, мораль... Спаси Боже, яка закоханість, які романи, яке нове життя – ти вірний вартовий на власній кухні... А для кого її вартувати – для отого килимка на дивані – чоловік так гарно опанував цю роботу – працює увесь вільний від роботи час... килимком на дивані...
І ти, відстоявши вахту, як стійкий олов’яний солдатик, повертаєшся до кімнати... Де тебе не бачать. Ти надто непомітна в домашньому інтер’єрі...
- Мамо, - питаю - навіщо так жити?
- Доню, та всі так живуть... Подивися...
Дивлюся. Бачу. Господи, що стало з цим світом? Чи мені такі трапляються люди, чи я не вмію побачити інше ... а кожен у своїй колії, кожен плаче під новорічну казку, кожен біжить – бо треба... а не живе...
Смішно... Суцільна філософія і мудрість – бути щасливою від того, що тебе не бачать, що... тебе він не любить – отой уже прирослий до шкіри твоєї чоловік...чи любить так, що ти цього і не можеш помітити...
Господи, то чого ж я плачу під оті передноворічні фільми? чого так боляче і мулько мені на серці від казок про принців і принцес? Дівчинка, яка щиро вірить у чудо... Що воно таки станеться...


08.12.2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-23 17:18:21
Переглядів сторінки твору 3229
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:40:55 ]
Казка, де принц на білому коні - це чарівна сила мистецтва, що нагадує людині про свою нереалізованість(це стосується практично усіх без винятку) в деяких життєвих аспектах. Який вихід? Трохи посумувати, помріяти і далі на вахту. Життя продовжується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 09:18:07 ]
Саме так - життя триває! Але казка всеодно прийде - тому що в неї віриться! Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 07:42:25 ]
філософія і мудрість )

!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 09:18:18 ]
Дякую, Любцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 10:44:15 ]
Вірити варто - чудеса трапляються!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 11:20:51 ]
Стільки питань піднято - відразу й не осмислиш і не відповіси... Але найголовніша у цьому нарисі нмсд фраза про відсутність любові, чи відсутність відчуття її... Бо коли є навпаки: коли вона відчувається, вона є - то і вахта не є тягарем, і чоловік не є "килимком", або сприймається той "килимок" позитивно, як уособлення затишку і домашнього і соціального... Здебільшого особа так вже є влаштована, що хоче того, чого не має на цей момент: коли самотня - хоче сім'ю, має сім'ю - хоче відпочити в самоті - єдність і боротьба протилежностей, як колись нас вчили :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-01-17 15:08:56 ]
Ваша правда, Галю, так хочеться того, що нема) Дякую за чудовий розмисел... Я так глибоко свого твору не аналізувала, Ви мені по-іншому його відкрили!