ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 Колискова для прокурора
У маленьких діточок горе -
Хто заробить їм на харчі?
Лейтенантику-прокуроре,
Ти спокійно спиш уночі?

І за що посадив їх тата,
Записавшись у слуги зла?
Де ті докази-компромати?
В тебе совість колись була???

Спи, прислужнику-сраколизе,
В сновидіннях побачиш ти,
Як у пеклі наклали хмизу
Для твого казана чорти.

Хай насниться тобі дружина
Того хлопця, що посадив.
А удосвіта - крах режиму
І руїни старих судів.

Спи спокійно, якщо удасться,
І сумління хай не шкребе,
Тільки знай: ти в глибокій пастці,
І загнав туди сам себе...





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-02-10 16:55:34
Переглядів сторінки твору 2756
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-02-10 21:29:27 ]
Вони матеріалісти - вони в пекло не вірять... І сумління навряд "шкребе".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 07:54:13 ]
Але Гаагський суд - це дуже матеріально!
І цілком реально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-10 21:53:31 ]
...систему тре міняти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 07:55:42 ]
Та ото й сантехнік один таке на людях бовкнув, тепер сидить під домашнім арештом..., перевели туди після реанімації... :(
(на жаль, на часі чорний гумор, дуже чорний...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-02-10 22:00:19 ]
Отакі "лейтенантики-прокурори", вигодувані на пшонці,думають, що уже вхопили Бога за бороду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 07:56:42 ]
Сумніваюся, що вони взагалі зберегли здатність про щось думати. Керовані зомбі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 06:48:46 ]
Знаєте, Валю, от умієте Ви так написати легко і влучно, а тому що спережито дуже. На жаль...на жаль поки що такі рядки - та вірмо в перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 08:00:55 ]
Роксоланочко, віримо як ніколи!!! Ота віра і тримає людей на морозі, під кулями, в СІЗО...
Після повернення з Києва ми всією сім'єю щовечора молимося вервичку. Андрійко зазвичай читає таїнства перед кожною "десяткою". А учора напросився Теодорчик "читати". Ми йому дозволили. Тримаючи перед собою книжечку з вервичками, він імпровізував "Господи, забери беркут і дай шоколадку... І збережи людей". У мене були сльози на очах. Трирічна дитина, схоже, розуміє більше, ніж деякі наші дорослі співвітчизники...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 07:31:13 ]
Дякую, Валентино, за Вашу громадянську мужню позицію. Звідки тільки стільки аморальності у цієї системи - суддів, прокурорів, міліції, чиновників? Вони ж кров і плоть від народу. То що, народ ще не заслуговує на краще? Із його лона народжуються і герої, і іуди, причому останніх аж надто багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-12 09:03:54 ]
А мене ще іноді інше бентежить: звідки у багатьох пересічних громадян стільки люті до своїх вольнолюбних, небайдужих і мужніх співвітчизників, які і за їхню ж долю борються. За іронією долі, якраз оцей сюжет, що наштовхнув на написання даного вірша, може слугувати прикладом. Зі слів дружини засудженого в інтерв'ю на Громадському ТВ, той жодного разу не був на Майдані. Був затриманий при перевозці шин для розмітки траси на автоперегонах, які вони з друзями планували на найближчі вихідні, до того ж, віз їх у напрямку, протилежному Майдану. Але для озвірілих агонізуючих можновладців відсутність доказів причетності до "страшного злочину" не суттєва. А тепер, коли сталося лихо, сім'ю підсудного підтримує матеріально Майдан - автомайданівці зібрали кошти, інші матеріальні цінності, що знадобляться родині з двома маленькими дітками. Не залишили в біді людину, яка не мала відношення до протестів на Майдані.
Дуже повчальна історія для тих, у кого зараз " все в порядку", хто за власною благополучністю не бачить потреби у Майдані, кого дратує Майдан. Люди! В країні закони, правопорядок вивернуті навиворіт. Наївно сподіватися, що особисто вас це не стосується. Коли одного разу аморальна держава наступить на ваше благополуччя брудною підошвою, криків; "Я за Януковича! Я підтримую чинну владу!" ніхто не почує...
Олександре, дякую Вам за постійну підтримку, за розуміння і за ось ці роздуми "вголос"...