ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Мірлан Байимбєков - [ 2026.07.13 01:24 ]
    Щоночі
    Щоночі бачу я сни з Тобою в головній ролі.
    Щоночі щасливий я уві сні, та це — марення долі.
    Щоночі я дивлюсь в Твої очі,
    З тобою я провів свої ночі.
    Щоночі цілую твої уста,
    Щоночі зникає мій внутрішній страх,
    Що Ти мене ніколи не приймеш,
    Не покохаєш і не обіймеш.
    Щоночі чую Твій янгольський спів,
    Якого не чую в реальності днів,
    Я засинаю, щоб просто втекти
    У сни, де разом я і Ти.
    Щоночі Тебе обіймаю,
    Щоночі Тебе я кохаю,
    Щоночі з Тобою ми разом,
    Щоночі кохання ті фрази,
    Що надихають боротись і жити,
    Бо я…не можу тебе не любити.
    Щоночі цілую я твоє тіло,
    Насолоджуюсь твоїм співом,
    Щоночі дивлюсь в твої очі,
    Які…насправді мене лиш другом бачити хочуть…
    Я засинаю і не хочу назад прокидатись,
    Залишусь у снах, щоб не повертатись
    В реальність жорстоких тих днів,
    Де я… навіки Твоїм бути хотів.
    Най я навіки залишусь у снах,
    Бо в реальності все є не так,
    Най там залишиться навіки мій дух,
    Бо в житті для Тебе я лише друг…

    08.03.2025




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Мар'ян Кіхно - [ 2026.07.02 04:44 ]
    Хімікати (1-6)
    1.
    Меркаптофос усіх од нього
    комах виводить -
    Одарка.

    Не працює телефон.

    Уявляєте якби клямку
    зі мною відкупорити
    на засіданні
    парламенту (Верховної ради).

    Засіданні чого?

    Складаний меч.

    Ви меча складіть
    і в кишеню заховай -
    (назад)
    - те.

    2.
    Я пропоную значно
    простіший вихід - (said)
    я вийняв кишеньковий
    ніж

    труснув (махнув) і
    з нього став меч.

    Мій меч - твоя голова з...
    е-е-е... плєч.

    Були такі розумні.
    Не варто цього робити, -
    погодився Дід Панас. - Не
    пам"ятаю (знаю) чому, але
    не варто.

    Хто-небудь пам"ятає
    як рубати, щоб не відрос-
    тало?

    А якщо просто зали-
    шити? Викликати нех-
    ай дустом попшикають?..

    3.
    меч-складанець

    Давайте викличемо
    дух Григорія Петровича
    дуже зручно і з гарантією.
    Григорій Петрович ви з нами.
    Аякже, каже Григорій Петрович.
    Ато.

    Синдром Римського-Корсакова
    стосується прямих за-
    питань (прямої мови),
    тоді непрямою тра питати, звер-
    таючись безпосередньо
    до підсвідомості.

    Отак - Іванов-Осадчук
    спитав Діда Панаса.

    4.
    Два таксисти лаються
    арабською серед...
    Передній дивиться назад і
    ЇДЕ, не дивлячися куди...

    На подвір"ї поет і ком-
    позитор розставивши руки
    заганяли (зайву) голову
    в корпус. Голова басу-
    вала на кривих лапках
    і пирхала синім вогнем.

    Несміяна:
    праве око
    плакало скупими чол. сльозами
    ліве щирими жіночими, -
    рясними,
    було червонішим.

    Політ проблеми в майбутнє.

    5.
    Чи не стане з цього
    чогось поганого.

    - Дід Панас відповів, що не
    станеться, - відповів Дід Панас.

    Гіпнотизувати, показуючи,
    дивлячись на годинник. - Ви вже
    15 хвилин талдичите, а я
    все не гіпнотизуюся
    за вашим годинником...

    Де в ньому три тисячі літ?

    Ноги полоскав, а ми тепер
    маємо (це) пити?
    Це ж спирт - вишкірився
    змій -
    усе стерильно.

    "Ембріон" (відрубана голова).

    6.
    Злочинно-слідчий
    зв"язок
    зв"язок між причиною та
    слідством

    вступили у причинно-наслід-
    ковий зв"язок.
    Причинний зв"язок, і наслід-
    ковий зв"язок.

    Безпричинно-н-
    аслідковий зв"язок.
    "Причинна".

    До першого пункту - з широкою душею
    залишайте, будьте ласкаві,
    (а то) від великих тереве-
    нів у мене голова болить.

    І психопата свого з ножем
    забирайте. -
    Беріть.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  3. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:50 ]
    Лепра кохання
    Кохаю тебе, але я прокажений,
    Якого ти уникаєш.
    Чекаю на тебе і свій лепрозорій,
    Бо ти все одно не кохаєш.
    Як лепра кохання мучить мене
    Навіть не хочеться жити.
    Я знаю, воно вже не мине,
    Воно хоче мене просто вбити.
    Ну, що ж, я готовий, життя я прожив!
    Я готовий лягти у могилу…
    Може б там, я вже відпочив,
    Бо я не маю вже сили…+
    18.09.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:01 ]
    Я вічно житиму в Тобі
    Я вічно житиму в Тобі,
    В твоєму співі, в твоїх рухах,
    І най хоч спів той не мені,
    Він все одно є в моїх вухах.
    Я вічно житиму в Тобі
    І най би що у світі сталось,
    Я вічно житиму в Тобі,
    Пробач, що так у мене склалось.
    Я вічно житиму в Тобі,
    Як привид дикий, як примара.
    Я вічно житиму в Тобі,
    Хоч мене ти й не кохала. +
    17.11.2024.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:40 ]
    Не набридатиму Тобі
    Не набридатиму Тобі,
    Піду, лиш книгу залишивши,
    Я згину у війні, в пітьмі
    На місяць вовком скавуливши.
    Не набридатиму Тобі,
    Пробач мені моє кохання,
    Я піду в один з світів,
    Де ми є разом без мовчання.
    Ніхто не вічний, а проте,
    Мене б ти вічно окриляла,
    Вогонь би ніс, як Прометей…
    Та це лиш мрія, і вона зав’яла.
    Пробач, що боляче мені…
    Тобі кричу крізь кілометри,
    Я б краще згинув у війні,
    Ніж почуттів просив пожертви.
    Я почуваюсь, як жебрак,
    Поламаний вщент власним горем
    Не знаю чи могло бути не так,
    Заллю папір солоним морем.
    Солоне море — то із сліз,
    Що пролилось й мене всушило,
    І найстрашнішою із криз
    Є ця… й мене вона зчавила..+
    17.11.2024.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:45 ]
    Якщо...
    Якщо буду я птахом,
    Будь моєю землею…
    Якщо я буду оралом,
    Будь моєю ріллею…
    Якщо будеш Ти рибою,
    Дозволь бути морем?
    Стань мені рідною,
    Як ірбісу гори.
    Буду я землетрусом,
    А Ти — амплітуда.
    Ти будеш пустелею —
    Дозволь бути верблюдом?
    Я хочу до Тебе,
    Як джмелик до кашки.
    Будь моїм медом,
    Бо без Тебе все важче. +
    17.11.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:52 ]
    Скандинавіка
    Я тобі настрочив
    Два десятки віршів,
    З мене пре віршопад,
    Неначе я скальд.
    Мені ти скажи:
    Чим мене напоїла,
    Що така кількість віршів
    З мене лізе щосили?
    Може ти вельва?
    Чому б не зізнатись?
    Скористалася сейдом?
    Як правду дізнатись?
    Яке зілля дала
    В руки та Фрея?
    Щоб мене ти звела
    Чи тебе щоб лелеяв?+
    17.11.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:47 ]
    Пишу вірші

    Пишу вірші призначені Тобі
    І в них душі моєї сила,
    А також біль і цей набір:
    Терпіння і кохання брила.
    Ту брилу вивергнув вулкан,
    Що вибухнув, коли мене зустріла
    В метро і породив він сотні ран,
    Та все одно я маю крила.
    Заради Тебе я віддам усе,
    Аби лиш Ти була здорова
    І пройду пекла я кільце
    Хоч сотні раз і знов і знову.
    І де б Ти в світі не була
    Думками я завжди з Тобою.
    Я подарую 2 крила…
    Будь ласка, їх візьми з собою.+
    17.11.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:36 ]
    Пропозиція
    Вдягни мої крила,
    Відчуй моє серце.
    Кохання там сила
    Пташкою б’ється.
    Ходімо зі мною
    І відчуєш Ти спокій,
    Що стоїш за стіною,
    І нестрашний Тобі злодій.
    Я протягну Тобі руку,
    Та не знаю чи візьмеш…
    Бережу я обручку,
    І може покличеш…
    Лиш з Тобою навіки
    Хочу я бути.
    Стекли часу повні ріки,
    Та Тебе не можу забути.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: