ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо б то акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Редакція Майстерень
2026.07.03 18:35
Просто відеофіксація подвигів Ступки старшого.

Іван Гаврилюк про невідомі загалу гріхи деяких "нацгероїв" - діячів совкульту.

З дописів коментаторів.

"Лисенко на Вавілова, ступка на Миколайчука
Яка страшна природа заздрості"

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Мар'ян Кіхно - [ 2026.07.02 04:44 ]
    Хімікати (1-6)
    1.
    Меркаптофос усіх од нього
    комах виводить -
    Одарка.

    Не працює телефон.

    Уявляєте якби клямку
    зі мною відкупорити
    на засіданні
    парламенту (Верховної ради).

    Засіданні чого?

    Складаний меч.

    Ви меча складіть
    і в кишеню заховай -
    (назад)
    - те.

    2.
    Я пропоную значно
    простіший вихід - (said)
    я вийняв кишеньковий
    ніж

    труснув (махнув) і
    з нього став меч.

    Мій меч - твоя голова з...
    е-е-е... плєч.

    Були такі розумні.
    Не варто цього робити, -
    погодився Дід Панас. - Не
    пам"ятаю (знаю) чому, але
    не варто.

    Хто-небудь пам"ятає
    як рубати, щоб не відрос-
    тало?

    А якщо просто зали-
    шити? Викликати нех-
    ай дустом попшикають?..

    3.
    меч-складанець

    Давайте викличемо
    дух Григорія Петровича
    дуже зручно і з гарантією.
    Григорій Петрович ви з нами.
    Аякже, каже Григорій Петрович.
    Ато.

    Синдром Римського-Корсакова
    стосується прямих за-
    питань (прямої мови),
    тоді непрямою тра питати, звер-
    таючись безпосередньо
    до підсвідомості.

    Отак - Іванов-Осадчук
    спитав Діда Панаса.

    4.
    Два таксисти лаються
    арабською серед...
    Передній дивиться назад і
    ЇДЕ, не дивлячися куди...

    На подвір"ї поет і ком-
    позитор розставивши руки
    заганяли (зайву) голову
    в корпус. Голова басу-
    вала на кривих лапках
    і пирхала синім вогнем.

    Несміяна:
    праве око
    плакало скупими чол. сльозами
    ліве щирими жіночими, -
    рясними,
    було червонішим.

    Політ проблеми в майбутнє.

    5.
    Чи не стане з цього
    чогось поганого.

    - Дід Панас відповів, що не
    станеться, - відповів Дід Панас.

    Гіпнотизувати, показуючи,
    дивлячись на годинник. - Ви вже
    15 хвилин талдичите, а я
    все не гіпнотизуюся
    за вашим годинником...

    Де в ньому три тисячі літ?

    Ноги полоскав, а ми тепер
    маємо (це) пити?
    Це ж спирт - вишкірився
    змій -
    усе стерильно.

    "Ембріон" (відрубана голова).

    6.
    Злочинно-слідчий
    зв"язок
    зв"язок між причиною та
    слідством

    вступили у причинно-наслід-
    ковий зв"язок.
    Причинний зв"язок, і наслід-
    ковий зв"язок.

    Безпричинно-н-
    аслідковий зв"язок.
    "Причинна".

    До першого пункту - з широкою душею
    залишайте, будьте ласкаві,
    (а то) від великих тереве-
    нів у мене голова болить.

    І психопата свого з ножем
    забирайте. -
    Беріть.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  2. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:50 ]
    Лепра кохання
    Кохаю тебе, але я прокажений,
    Якого ти уникаєш.
    Чекаю на тебе і свій лепрозорій,
    Бо ти все одно не кохаєш.
    Як лепра кохання мучить мене
    Навіть не хочеться жити.
    Я знаю, воно вже не мине,
    Воно хоче мене просто вбити.
    Ну, що ж, я готовий, життя я прожив!
    Я готовий лягти у могилу…
    Може б там, я вже відпочив,
    Бо я не маю вже сили…+
    18.09.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:01 ]
    Я вічно житиму в Тобі
    Я вічно житиму в Тобі,
    В твоєму співі, в твоїх рухах,
    І най хоч спів той не мені,
    Він все одно є в моїх вухах.
    Я вічно житиму в Тобі
    І най би що у світі сталось,
    Я вічно житиму в Тобі,
    Пробач, що так у мене склалось.
    Я вічно житиму в Тобі,
    Як привид дикий, як примара.
    Я вічно житиму в Тобі,
    Хоч мене ти й не кохала. +
    17.11.2024.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:40 ]
    Не набридатиму Тобі
    Не набридатиму Тобі,
    Піду, лиш книгу залишивши,
    Я згину у війні, в пітьмі
    На місяць вовком скавуливши.
    Не набридатиму Тобі,
    Пробач мені моє кохання,
    Я піду в один з світів,
    Де ми є разом без мовчання.
    Ніхто не вічний, а проте,
    Мене б ти вічно окриляла,
    Вогонь би ніс, як Прометей…
    Та це лиш мрія, і вона зав’яла.
    Пробач, що боляче мені…
    Тобі кричу крізь кілометри,
    Я б краще згинув у війні,
    Ніж почуттів просив пожертви.
    Я почуваюсь, як жебрак,
    Поламаний вщент власним горем
    Не знаю чи могло бути не так,
    Заллю папір солоним морем.
    Солоне море — то із сліз,
    Що пролилось й мене всушило,
    І найстрашнішою із криз
    Є ця… й мене вона зчавила..+
    17.11.2024.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:45 ]
    Якщо...
    Якщо буду я птахом,
    Будь моєю землею…
    Якщо я буду оралом,
    Будь моєю ріллею…
    Якщо будеш Ти рибою,
    Дозволь бути морем?
    Стань мені рідною,
    Як ірбісу гори.
    Буду я землетрусом,
    А Ти — амплітуда.
    Ти будеш пустелею —
    Дозволь бути верблюдом?
    Я хочу до Тебе,
    Як джмелик до кашки.
    Будь моїм медом,
    Бо без Тебе все важче. +
    17.11.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:52 ]
    Скандинавіка
    Я тобі настрочив
    Два десятки віршів,
    З мене пре віршопад,
    Неначе я скальд.
    Мені ти скажи:
    Чим мене напоїла,
    Що така кількість віршів
    З мене лізе щосили?
    Може ти вельва?
    Чому б не зізнатись?
    Скористалася сейдом?
    Як правду дізнатись?
    Яке зілля дала
    В руки та Фрея?
    Щоб мене ти звела
    Чи тебе щоб лелеяв?+
    17.11.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:47 ]
    Пишу вірші

    Пишу вірші призначені Тобі
    І в них душі моєї сила,
    А також біль і цей набір:
    Терпіння і кохання брила.
    Ту брилу вивергнув вулкан,
    Що вибухнув, коли мене зустріла
    В метро і породив він сотні ран,
    Та все одно я маю крила.
    Заради Тебе я віддам усе,
    Аби лиш Ти була здорова
    І пройду пекла я кільце
    Хоч сотні раз і знов і знову.
    І де б Ти в світі не була
    Думками я завжди з Тобою.
    Я подарую 2 крила…
    Будь ласка, їх візьми з собою.+
    17.11.2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Мірлан Байимбєков - [ 2026.06.22 17:36 ]
    Пропозиція
    Вдягни мої крила,
    Відчуй моє серце.
    Кохання там сила
    Пташкою б’ється.
    Ходімо зі мною
    І відчуєш Ти спокій,
    Що стоїш за стіною,
    І нестрашний Тобі злодій.
    Я протягну Тобі руку,
    Та не знаю чи візьмеш…
    Бережу я обручку,
    І може покличеш…
    Лиш з Тобою навіки
    Хочу я бути.
    Стекли часу повні ріки,
    Та Тебе не можу забути.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: