I. Перша мить

У цю мить я дивився на тебе й бачив твоє оранжеве волосся, твої круглі окуляри та ці каштанові очі.

Звичайна дівчина, навіть трохи дивна. Нічого особливого, принаймні на перший погляд. Я й подумати не міг, що мене почне до тебе притягувати.

Уже дуже скоро ми проводили багато часу разом, і я почав прив’язуватися до тебе.

II. Троянда

Згодом… хоча, точніше, це сталося досить швидко: ти подарувала мені троянду. Хоча це й сталося випадково, я її запам’ятав.

Для тебе це була просто випадкова маленька цікава історія, але мені було приємно.

Ця троянда була ніби звичайною квіткою, про яку я спочатку навіть забув, а вже потім згадав. Але було пізно.

Троянда пам’яті.

III. Шторми

Усе було добре, але всі ми припускаємося помилок.

Деякі з них можна швидко виправити, залишити позаду й більше не згадувати. Але інші стають справжніми штормами.

Людина пам’ятатиме ці шторми. Коли ти зробиш ще одну помилку, вона пригадає попередній шторм. Він залишиться в серці людини назавжди або принаймні надовго.

На жаль, ця історія не стала винятком. Але не я перший, не я останній.

IV. Завершення

Було багато помилок і багато штормів. І під час одного з них у тебе згасли сили.

Я, зі свого боку, припустився великої помилки, яка стала останньою.

Тепер я, звісно, розумію, але якби я через це не пройшов, то не зрозумів би.

V. Пам’ять

Я намагався знайти ту троянду, але минуло вже надто багато часу. Та й, мабуть, вона давно б зів’яла.

Я не забуду цей досвід і свої помилки. У майбутньому я не повторюватиму їх. Я не створю ще однієї історії з таким самим поганим кінцем.

Можливо, сама троянда вже давно зникла, але спогад про неї — ні. І не зникне.