ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Юрій Лазірко - [ 2026.11.06 17:26 ]
    He Is One of Those Warlocks
    Текст:
    -------
    1.
    He’s one of those warlocks,
    who rummages through souls
    in temples.

    How many strange souls
    weigh the heart on a scale
    in grams…

    He’s a master of change,
    of transforming
    from fish into bird.

    He plays with a sea
    full of words,
    drinks his fill of fear
    in the dark.

    When he gets to your core,
    he won’t ask you
    for permission.

    Boredom? Jules Verne.
    Kusturica?
    Chicken feed in the yard.

    Pre-Chorus:
    And the loser of losers
    still worships himself
    and goes strutting

    through Wi-Fi worlds,
    through smoke-filled bars,
    begging:

    “Give me more likes,
    one more time” —
    and thoughts
    that burn the sacred down…

    Chorus:
    You would know him
    by his soggy,
    tear-stained manners —

    there’s a soul inside him,
    wild as war,
    a white panther.

    A white panther…
    A white panther…

    2.
    He would live inside you,
    baptize his whole life
    in Cain’s name.

    He would make himself sleep
    with the night
    as a collar.

    He would pour out the wine
    and talk down
    every winged thing
    that flew by.

    Pre-Chorus:
    And the loser of losers
    still worships himself
    and goes strutting

    through Wi-Fi worlds,
    through smoke-filled bars,
    begging:

    “Give me more likes,
    one more time” —
    and thoughts
    that burn the sacred down…

    Chorus:
    You would know him
    by his soggy,
    tear-stained manners —

    there’s a soul inside him,
    wild as war,
    a white panther.

    A white panther…
    A white panther…
    His essence grows smaller…

    And the black
    meets the black
    that is darker…

    And he holds up his scythe
    over a crime
    not yet done —
    Silence.

    Chorus:
    You would know him
    by his soggy,
    tear-stained manners —

    there’s a soul inside him,
    wild as war,
    a white panther.

    His essence grows small,
    and the black
    meets the black
    that is darker…

    And he holds up his scythe
    over a crime
    not yet done —
    Silence.

    A white panther…
    A white…
    Panther…
    Silence.

    Переклад тут:
    https://maysterni.com/publication.php?id=184175


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  2. Вікторія Лимар - [ 2026.11.05 21:54 ]
    Дивовижна пані
    Пісня

    Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
    Пензель у руці.
    Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
    Всесвіту творці.

    Приспів:
    Гармонійна музика сонця і дощу.
    Треба зосередитись, ні, не допущу!
    Знищу негатив.
    Тільки позитив.
    Надпотужний вплив.
    ...Осінь чарівниця.... Постать мальовнича.
    Краєвиди гарні, просто бездоганні.


    Жовтий у зеленому, у відтінках барв
    Рідкісний каштан..
    Вітру змінний напрямок, швидкісний до вправ.
    Невгамовний пан.

    Приспів:
    Гармонійна музика сонця і дощу.
    Треба зосередитись, ні, не допущу!
    Знищу негатив.
    Тільки позитив.
    Надпотужний вплив.
    ...Осінь чарівниця.... Постать мальовнича.
    Краєвиди гарні, просто бездоганні.

    Таня Яковенко
    15.10.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  3. Юрій Лазірко - [ 2026.10.30 16:01 ]
    Він Із Тих Відьмаків -- альтернативний рок
    1.
    Він із тих відьмакі́в,
    перетру́шує ду́ші
    у хра́мах.
    Скі́льки є дивакі́в,
    що вимі́рюють се́рце
    у гра́мах...
    Він вели́кий знаве́ць
    перевті́лення
    з ри́би у пта́ха.
    Гра́є мо́рем сліве́ць,
    уночі́
    напива́ється стра́хом.
    Як бере́ за живе́ —
    не пита́ється до́зволу
    зо́всім.
    Нудь у ньо́го — Жуль Верн,
    а Кусту́риця —
    ку́ряче про́со.

    Приспів:
    І невда́ха з невда́х
    сам себе́ поважа́є
    і но́сить
    по вай-фа́й-них світа́х,
    по проку́рених кна́йпах,
    і про́сить:
    вподоба́йок на біс —
    і думо́к,
    що святе́ спопеля́ють...

    Ти його́ би впізна́в
    по розки́слих,
    сльози́стих мане́рах —
    в нім страшна́, як війна́,
    та душа́ —
    побілі́ла панте́ра.
    Побілі́ла панте́ра...
    Побілі́ла панте́ра...

    2.
    Він зажи́в би в тобі́,
    охрести́вши свій по́бут
    на Ка́їн.
    Обзаві́вся би сном,
    що ходи́в би
    в наши́йнику но́чі.
    Налива́в би вино́
    і про все,
    що літа́є,
    пісо́чив.

    Приспів:
    І невда́ха з невда́х
    сам себе́ пова́жає
    і но́сить
    по вай-фа́й-них світа́х,
    по проку́рених кна́йпах,
    і про́сить:
    вподоба́йок на біс —
    і думо́к,
    що святе́ спопеля́ють...

    Ти його́ би впізна́в
    по розки́слих,
    сльози́стих мане́рах —
    в нім страшна́, як війна́,
    та душа́ —
    побілі́ла панте́ра.
    Побілі́ла панте́ра...
    Побілі́ла панте́ра...

    В нім малі́шає суть...
    І збіга́ються
    чо́рне
    з чо́рнішим...
    І трима́є косу́
    над неско́єним зло́чином —
    Ти́ша.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  4. Юрій Лазірко - [ 2026.10.23 17:31 ]
    Се-Ля-Ві -- у іспанських ритмах
    1.
    Із очима як пусті вокзали,
    Наше місто ожива.
    Світлом дихають благі квартали,
    Пісня рветься на слова.

    Приспів:
    У мелодіях давно забутих,
    Нам хотілося усе збагнути,
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.
    Ти такий яких на світі мало,
    Не на місці голова.
    Як могла таки переписала
    Пісні вирвані слова.

    У мелодіях давно забутих,
    Нам хотілося усе збагнути,
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.
    Хотіла я збагнути!
    Хотіла я збагнути!
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.

    2.
    Ніби серце остигає кава,
    Вікна дивляться у двір.
    Усміхаюся собі лукаво,
    Се ля ві так Се ля ві.

    Приспів:
    У мелодіях давно забутих,
    Нам хотілося усе збагнути,
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив,
    Тільки в них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)