ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано і кольористо тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею т

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві з'яви)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний о

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Юрій Лазірко - [ 2026.11.06 17:26 ]
    He Is One of Those Warlocks
    Текст:
    -------
    1.
    He’s one of those warlocks,
    who rummages through souls
    in temples.

    How many strange souls
    weigh the heart on a scale
    in grams…

    He’s a master of change,
    of transforming
    from fish into bird.

    He plays with a sea
    full of words,
    drinks his fill of fear
    in the dark.

    When he gets to your core,
    he won’t ask you
    for permission.

    Boredom? Jules Verne.
    Kusturica?
    Chicken feed in the yard.

    Pre-Chorus:
    And the loser of losers
    still worships himself
    and goes strutting

    through Wi-Fi worlds,
    through smoke-filled bars,
    begging:

    “Give me more likes,
    one more time” —
    and thoughts
    that burn the sacred down…

    Chorus:
    You would know him
    by his soggy,
    tear-stained manners —

    there’s a soul inside him,
    wild as war,
    a white panther.

    A white panther…
    A white panther…

    2.
    He would live inside you,
    baptize his whole life
    in Cain’s name.

    He would make himself sleep
    with the night
    as a collar.

    He would pour out the wine
    and talk down
    every winged thing
    that flew by.

    Pre-Chorus:
    And the loser of losers
    still worships himself
    and goes strutting

    through Wi-Fi worlds,
    through smoke-filled bars,
    begging:

    “Give me more likes,
    one more time” —
    and thoughts
    that burn the sacred down…

    Chorus:
    You would know him
    by his soggy,
    tear-stained manners —

    there’s a soul inside him,
    wild as war,
    a white panther.

    A white panther…
    A white panther…
    His essence grows smaller…

    And the black
    meets the black
    that is darker…

    And he holds up his scythe
    over a crime
    not yet done —
    Silence.

    Chorus:
    You would know him
    by his soggy,
    tear-stained manners —

    there’s a soul inside him,
    wild as war,
    a white panther.

    His essence grows small,
    and the black
    meets the black
    that is darker…

    And he holds up his scythe
    over a crime
    not yet done —
    Silence.

    A white panther…
    A white…
    Panther…
    Silence.

    Переклад тут:
    https://maysterni.com/publication.php?id=184175


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  2. Вікторія Лимар - [ 2026.11.05 21:54 ]
    Дивовижна пані
    Пісня

    Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
    Пензель у руці.
    Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
    Всесвіту творці.

    Приспів:
    Гармонійна музика сонця і дощу.
    Треба зосередитись, ні, не допущу!
    Знищу негатив.
    Тільки позитив.
    Надпотужний вплив.
    ...Осінь чарівниця.... Постать мальовнича.
    Краєвиди гарні, просто бездоганні.


    Жовтий у зеленому, у відтінках барв
    Рідкісний каштан..
    Вітру змінний напрямок, швидкісний до вправ.
    Невгамовний пан.

    Приспів:
    Гармонійна музика сонця і дощу.
    Треба зосередитись, ні, не допущу!
    Знищу негатив.
    Тільки позитив.
    Надпотужний вплив.
    ...Осінь чарівниця.... Постать мальовнича.
    Краєвиди гарні, просто бездоганні.

    Таня Яковенко
    15.10.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  3. Юрій Лазірко - [ 2026.10.30 16:01 ]
    Він Із Тих Відьмаків -- альтернативний рок
    1.
    Він із тих відьмакі́в,
    перетру́шує ду́ші
    у хра́мах.
    Скі́льки є дивакі́в,
    що вимі́рюють се́рце
    у гра́мах...
    Він вели́кий знаве́ць
    перевті́лення
    з ри́би у пта́ха.
    Гра́є мо́рем сліве́ць,
    уночі́
    напива́ється стра́хом.
    Як бере́ за живе́ —
    не пита́ється до́зволу
    зо́всім.
    Нудь у ньо́го — Жуль Верн,
    а Кусту́риця —
    ку́ряче про́со.

    Приспів:
    І невда́ха з невда́х
    сам себе́ поважа́є
    і но́сить
    по вай-фа́й-них світа́х,
    по проку́рених кна́йпах,
    і про́сить:
    вподоба́йок на біс —
    і думо́к,
    що святе́ спопеля́ють...

    Ти його́ би впізна́в
    по розки́слих,
    сльози́стих мане́рах —
    в нім страшна́, як війна́,
    та душа́ —
    побілі́ла панте́ра.
    Побілі́ла панте́ра...
    Побілі́ла панте́ра...

    2.
    Він зажи́в би в тобі́,
    охрести́вши свій по́бут
    на Ка́їн.
    Обзаві́вся би сном,
    що ходи́в би
    в наши́йнику но́чі.
    Налива́в би вино́
    і про все,
    що літа́є,
    пісо́чив.

    Приспів:
    І невда́ха з невда́х
    сам себе́ пова́жає
    і но́сить
    по вай-фа́й-них світа́х,
    по проку́рених кна́йпах,
    і про́сить:
    вподоба́йок на біс —
    і думо́к,
    що святе́ спопеля́ють...

    Ти його́ би впізна́в
    по розки́слих,
    сльози́стих мане́рах —
    в нім страшна́, як війна́,
    та душа́ —
    побілі́ла панте́ра.
    Побілі́ла панте́ра...
    Побілі́ла панте́ра...

    В нім малі́шає суть...
    І збіга́ються
    чо́рне
    з чо́рнішим...
    І трима́є косу́
    над неско́єним зло́чином —
    Ти́ша.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  4. Юрій Лазірко - [ 2026.10.23 17:31 ]
    Се-Ля-Ві -- у іспанських ритмах
    1.
    Із очима як пусті вокзали,
    Наше місто ожива.
    Світлом дихають благі квартали,
    Пісня рветься на слова.

    Приспів:
    У мелодіях давно забутих,
    Нам хотілося усе збагнути,
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.
    Ти такий яких на світі мало,
    Не на місці голова.
    Як могла таки переписала
    Пісні вирвані слова.

    У мелодіях давно забутих,
    Нам хотілося усе збагнути,
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.
    Хотіла я збагнути!
    Хотіла я збагнути!
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.

    2.
    Ніби серце остигає кава,
    Вікна дивляться у двір.
    Усміхаюся собі лукаво,
    Се ля ві так Се ля ві.

    Приспів:
    У мелодіях давно забутих,
    Нам хотілося усе збагнути,
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.
    Я у них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив,
    Тільки в них тебе могла відчути,
    Кожну ноту і мотив.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)