ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Шкіндер
2019.11.14 15:15
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.

Минулий день втікає від спокуси
Земних принад - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.

Юрій Сидорів
2019.11.14 12:45
Змінності не збороти.
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.

Скриються "габарити" -
Парних вогнів сигнали.
Марно себе корити:

Олександр Сушко
2019.11.14 06:18
Хоч у венах голки - обманув таки я лікарів,
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.

Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че

Віктор Кучерук
2019.11.14 05:52
Г. С...
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони

Микола Соболь
2019.11.14 05:33
Це шелест опалого листя

Зцілив мою душу сьогодні,
Здається, дістав із безодні…

Ось небо всміхається чисте,

Біжать у блакиті високій,

Іван Потьомкін
2019.11.13 22:01
Прости мені, Боже, дитячу провину.
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи

Юлія Радченко
2019.11.13 20:49
Та перша зустріч із ним, як і остання, здається була спонтанна.
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду

Олександр Сушко
2019.11.13 19:34
Я таки, панянки, пришелепа,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.

Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,

Сонячна Принцеса
2019.11.13 17:04
На твоєму березі вже осінь...
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.

На моєму березі -
тумани,

Сергій Губерначук
2019.11.13 15:48
На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.

Чому я не вірю у смерть ніколи?

Тетяна Левицька
2019.11.13 14:39
А чи варто з тим дружити,
хто ножа стромляє в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.

Не дратуйся, май терпіння,
не суди щоразу інших.
Нащо кидатись камінням,

Микола Дудар
2019.11.13 12:25
Ти вибираєш "не плакати"
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…

Петро Скоропис
2019.11.13 11:06
О, радосте моя, кільчастий дим!
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.

Західне сонце пестить піч, ослін,
недопалок, затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці

Тамара Шкіндер
2019.11.13 10:44
Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне

Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.

Олександр Сушко
2019.11.13 09:54
Я воюю за Неньку, черпаючи ложкою борщ,
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.

Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою

Віктор Кучерук
2019.11.13 08:38
Уже б давно забув про самоту

І жур на муку крадькома не множив,

Якби не був закоханим в оту,

Котра на мрію нездійсненну схожа.

Микола Соболь
2019.11.13 05:32
Мо, написати оду про любов?
Бо про єврейців божевільне діло.
Останнім часом наламали дров,
А деякі ще й цапа подоїли.

Тому: лямур, коханнячко, жага…
Усупереч подумувати всує!
Як сепар свої ноги протяга,

Ярослав Чорногуз
2019.11.13 02:33
До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.

Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів

Сонце Місяць
2019.11.13 00:36
ось & танці що яничари
їхні чари ~ твої божі квіти
незвичайне & надзвичайне
доломіти початку літ

& огнів попелиста приязнь
прояв здогадів & відтінку
клеопатро моя провинносте

Наталя Мазур
2019.11.12 23:40
В кав'ярні людно. Вийду в листопад,
У сутінки вечірніх меланхолій.
Невипитий гарячий шоколад
Залишу десь біля трамвайних колій.

І хай трамвай позаду дзеленчить,
Мені із ним тепер не по дорозі.
Побачити б ту елегійну мить,

Микола Дудар
2019.11.12 22:41
Били байдики… Груші цупили
День на виворіт - в самий раз
Серед зелені - ми як руккало
Поміж кольору - бурий наш…

Поцілунками зав’язь вечора
Забинтовані... сонним рай
Із кастрюлі щось… щось із глечика

Іван Потьомкін
2019.11.12 22:11
І знов валізи пакувать...
Здається, пройдено півсвіта,
Та серце, невгамовністю зігріте,
Нізащо не хоче спочивать.
Уже відкрито всі материки,
Та їх він самотужки відкрива для себе:
Поміж реліктових секвой шукає просинь неба,
Змагається із норовом св

Серго Сокольник
2019.11.12 20:53
пам"яті Іловайського оточення*
***роздум. алегоричний складноструктурований вірш***

Йшла химерою ніч.
А розвиднілось- Боже святий...
Артилерії клінч
Охопив і нещадно гатив
Поле болем оте

Сергій Губерначук
2019.11.12 15:48
Симфонію життя присвячено коханню!
На цій найвищій ноті я завис
у вашій партії фортепіанній
і час тягну, не падаючи вниз!

Тепер я соло мрію в обертнах,
позбавлений музичної канви!
Невже кінець?! Ще домінанта стогне!

Тамара Шкіндер
2019.11.12 14:26
Зірвався вітер, мов оскаженів.
Всією міццю тузає дерева.
У кронах кленів вимістив свій гнів.
Нуртує світом буря-королева.

Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,

Олександр Сушко
2019.11.12 11:45
Агов, колеги! Є рецепт для вас!
Відкрию тайну, щоб були у курсі:
Я анапестом вилікував сказ,
Гекзаметром - два пролежня на гузні.

Викачує навроки лиш пеон,
Забудькуватість - до снаги хорею.
Від геморою - дактиль. Ой', пардон!

Ігор Деркач
2019.11.12 10:34
Кацапа видає не сила духу,
а п’яна неупевнена хода
і перегар, коли воно під муху
і язикате, і туге на вухо
не чує, що Росія – це орда.

Це видає і дика поведінка.
Але існує нація така,

Тетяна Левицька
2019.11.12 09:37
Сьогодні я ще більше, ніж учора,
тебе люблю, моє життя, люблю.
Поглянь, коханий, ліхтаря опора
з туману  ліпить бабу снігову.

У Маріїнськім парку надвечір'ям
гуляєм поміж стомлених алей.
Сховала далеч золоте  сузір'я -

Любов Бенедишин
2019.11.12 08:21
Знов надія у серці гасне
І нуртує тривоги гребінь…
…Він приходить до мене вчасно,
Й не з’являється без потреби.

Я не знаю, якого Він рангу
І чи жде похвали від Бога.
Кажуть, в кожного є свій ангел,

Олександр Сушко
2019.11.12 06:55
Мій брат по крові каже: - Напиши
Про безпринципну зраду чорнороту.
Бо знову хочуть миру торгаші
З Росією, із сатаною, з чортом.

Кацап однині вже не тать, а ксен,
Ріднею стала лексика обсценна.
Цей мир війну у Київ принесе

Микола Соболь
2019.11.12 05:22
Мудрість іде не зі сходу,
М’яко ступаючи в душу
Світоч, що ллється з народу
Визнати мудрістю мушу.
Хто не вбиває дитину,
Старість вітає привітно,
Бачить у жінці – людину,
Що біля донечки квітне.

Віктор Кучерук
2019.11.12 05:11
Г. С...
Пригадаю коли-небудь
І коханій розповім
Про хмаринок рух у небі
Несподівано блідім.
Без надуманих колізій,
Також любій розкажу,
Як дощу густа завіса

Тата Рівна
2019.11.11 21:16
Дерева похилились у поклоні -
Рвав вітер. Він нагадував хто пан
Остання качка Чіо-чіо-сан
Крилами затуляє очі сонні
Своєму сину. Завтра відлетить
Вона — навік. У нього все ще буде
На протягах риплять хребти хвіртки
Рипкий той голос плещеться в

Ігор Деркач
2019.11.11 20:45
Жалі і сум людей не надихають.
Коли сльозава настає пора,
а душі переповнює жура,
усі вони поезію чекають.

І хай дощі ідуть як із відра,
а сиві хмари небо укривають –
зійде зоря і сльози висихають,

Олена Побийголод
2019.11.11 18:44
Володимир Висоцький. «Аліса»

Знайте: всі колись втекли,
наче заїнько-вухань,
від стрибальної шкали
для уцінки їхніх знань.

У когось в зубах - лосось,

Олександр Сушко
2019.11.11 17:37
На дубі за вікном усівся крук
І каркає на розпашілу жінку.
Начаклувала відьма, що помру
У триста років з нею ув обнімку.

І став за мить одну немилим світ,
Затемнений печальною габою.
Бо й тисячі із нею мало літ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Юра Ясінський
2019.11.13

Станіслав Н
2019.11.12

Писака Писав
2019.11.07

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Ганка Хрін - [ 2019.11.13 22:06 ]
    Падал пьяный гей
    *Моему идейному вдохновителю


    Падал пьяный гей на руки боксёру,
    А маршрутка не пришла, да и черт с ней!
    Тут уже не до смеха мне было,
    Придется бежать до работы без туфлей!

    Зубы летели вправо и влево,
    Кровавые сопли, брань, матюки.
    Рваные джинсы на попе, колготки все в стрелках,
    А рядом – невозмутимые полицейские.

    Люди сбежались со смартфонами,
    Кто видео пишет, кто селфится,
    Даже птицы на лету какают
    В знак богатства и денежной прибыли.

    Был солнечный день,
    Воробьи чирикали,
    Лежал окровавленный боксёр
    Ровненько одинёхенький.

    г. Киев, 13.11.2019






    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Ганка Хрін - [ 2019.11.13 21:39 ]
    Я видела всякое
    Я видела всякое:
    Нищих увальней, пьяниц гламурных
    И маменькиных сынков,
    Вымытых детским шампунем.

    Пришлось повидать и ударников-передовиков
    Интернетных сетей, кабелей метровых и
    Многожильных шнуров.
    Нынче - сменил пол, в Европе на ПМЖ.

    Встречались мне и бабники разношерстные,
    И холостяки кастрюлеголовые,
    И даже козлы, которые кроме «Бе-е-е!»
    Ничего не могли говорить.

    И все господа перечисленные
    Обещали золотые горы и звезды с небес,
    Но на самом деле,
    Одни – не хотели, другие – не могли.

    г. Киев, 12.11.2019




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Ганка Хрін - [ 2019.11.06 21:50 ]
    Кобиляча срака
    Філософське віршування



    Йду собі рівненько і думаю собі тихенько
    Про вислів «кобиляча срака»,
    Де б його застосувати, як використати влучно,
    Щоб без образ і одразу пойнятно було.
    Йду собі гадаю, думки, як карасі, вудкою тягаю.
    Аж раптом бачу свинопас йде,
    Із сторони в сторону гойдається,
    Так напився, що безбожно матюкається.
    (От безбожник!)
    Чим тобі не ідеальний випадок для кобилячої сраки,
    Якраз до ладу застосувати, еге ж!?

    м. Київ, 06.11.2019



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Анатолій Філософ - [ 2019.11.03 20:35 ]
    Цитати
    пішов по граба,врізав дуба.

    собака квакнула на жабу,а жаба гавкнула на пса.

    така собі прелюдія,коли лежу на Люді я.

    хлопи до неї ходять на екскурсії,що роблять з нею,ще не вкурсі я.

    в коханок свої переваги,якщо витрат не брати до уваги.

    на людях голий він лежав,точніше він лежав на Люді.

    вона тулилася до мене,його стискала міцно в жмени.

    шерше ляфам,Знайшов! не годен збутись.

    чим більші миски,тим грубіші писки.

    в Палюбія пльоста льобота,з тлєбуни відклєвати льота.

    чиї курчата? курча мама.

    дурних багато,мудрих мало.

    хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.

    думки глибокі,помисли мілкі.

    її любов така гаряча,я навіть в грубці не палив.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Артур Сіренко - [ 2019.11.02 18:38 ]
    Прядиво
    Та це не буття – це прядиво:
    Плетиво ниток Порожнечі.
    Я думав, що це заметіль листя –
    Золотого, як мої спогади
    Про кожне дерево недоречне,
    А це лише забутий апокриф
    Італійської дощавої осені,
    Неаполітанського падолисту,
    Нетутешнього, наче Данте,
    Що заблукав у степах Сарматії,
    Замість подорожі зі свічкою
    У Тартар негостинний.
    Я думав, що це осінній вітер
    Холодний як і все навколо,
    А це єретик з постолами дірявими –
    Втікач з країни теплої
    Гаїв олеандрових та помаранчевих
    До країни вічного холоду.
    А я собі гортаю й гортаю
    Сторінки сього апокрифу,
    Читаю фрази давно заборонені,
    Вдивляюсь у літери готичні осені
    І думаю – та то ж не життя,
    А прядиво ниток Порожнечі…


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  6. Шон Маклех - [ 2019.11.02 00:46 ]
    Бажання
    (Крик у порожнечу 1798 року)

    Хотів приїхати в місто
    А приїхав на торжище,
    Де за два ірландських пенні
    Продають і купують скорботу.
    Хотів пройти крізь ворота
    Між минулий й майбутнім,
    А мені відчинили браму
    У місто людського страждання,
    У місто, де навіть бруківка
    Стогне від спогадів болю:
    Волання каменів сірих,
    Які так довго топтали
    Чобітьми волячими окупанти.
    Хотів із вікон ратуші
    Громадянам кинути слово
    Про одвічну свободу духу:
    Вість, що королів скинуто,
    Що прапор зелений з лірою –
    Золотою лірою Дагди
    Майорить над смарагдовим островом,
    А голос лунав над порожнім полем –
    Пустищем вересовим:
    Над яким літають круки
    І співають понуру пісню
    Пісню крила чорного
    Провісників – птахів Коннахту:
    Про вбиту примарну мрію –
    Марево конюшинове –
    Видиво зникле трилисника…


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (2)


  7. Анатолій Філософ - [ 2019.10.26 20:11 ]
    Цитати
    ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.

    лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.

    злі язики шматують наші душі.

    я залишаюсь сам на сам з собою.

    як є гріхи,той грішники знайдуться.

    до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.

    життя також втрачає смак з роками.

    зі світу зводять також і свої.

    боюсь тому,що перестав боятись.

    я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.

    завжди волію бути вільним.

    тепер людина,-дивна ,дивина.

    тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.

    по що любов,коли пустий пулярес.

    закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.

    любов пройде,залишиться лиш спомин.

    в чужих навчився бути своїм.

    насамперед підозрюють своїх.

    алкоголь збуджує,а похмілля зближує.

    втікав останім,прибіг першим.

    якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.

    чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.

    взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.

    тепер мами,-срав мамі вашій.

    по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.

    стабільна зараз тільки нестабільність.

    не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.

    інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.

    секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.

    є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.

    не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.

    тримай труси в руках,а не руки в трусах.

    коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.

    нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.

    паршиві вади у цієї влади.

    як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.

    така мов кобра жінка добра.

    їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.

    коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.

    на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.

    із персиків виходять гарні перса.

    назад проктолога покличте.

    хотілось чуда,вийшло цудо.

    на світі світ світав світанком.

    шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.

    якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.

    він сам блажений в намірах благих.

    а хто з талантом,той не безталаний.

    шануй життя,бо підеш в небуття.

    не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.

    куди тепер? ні кладки ні містка.

    ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.

    є язики загострені під дупу.

    самолюбство,-салолюбство.

    зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.

    буревії тимчасові,а зорепади вічні.

    самі вірні в своїх намірах,-це вороги.

    поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.

    душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.

    не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.

    от затуманились тумани,й мені пустили тумана.

    мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.

    ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.

    гріхи солодкі,каяття гірке.

    у гарнім тілі,дух поганий.

    я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.

    скінчились гроші,щезли друзі.

    ми по закону чиним беззаконня.

    на папір наклав словами,слів я тих не добирав.

    когут тільки зрання піє,а потім співає.

    ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.

    зелені мухи,гості незвані.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Шон Маклех - [ 2019.10.25 23:51 ]
    Острів ліщини
    Острів ліщини нагадує парасольку,
    Під якою ховаються вусаті форелі
    Від червоних променів зірки
    На ймення Соль чи то Гріан.
    На цьому острові тверді горіхи
    Падають просто в пащеку
    Сомам-ненажерам,
    До хвостів яких
    Чіпляється дивак Кромм Круах –
    Необачний плавець,
    Пірнальник у рідке Небо води.
    Острів ліщини
    Неохайний притулок
    Для кудлатих хвостатих хрумів
    (Хрум-хрум),
    Що шукають руді горіхи
    Серед торішнього снігу.
    Острів ліщини…
    До нього плисти-тонути
    Під вітрилами-зливами
    На човні без якоря:
    Бо навіщо…
    На острові ліщини
    Витешу собі костур
    Бородатого схимника,
    Вирізьблю на нім знаки
    Огамом – письмом забутим
    Таки нашим, таки для мертвих,
    Та й помандрую пагорбами,
    Туди, де пісні для живих не співають
    А лише тоскно голосять
    Жінки нечесані –
    Банші.


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  9. Шон Маклех - [ 2019.10.25 23:10 ]
    Довершено: кожне місто
    Кожне місто – це кам’яний острів
    Волохатого схибленого Робінзона
    На прізвище гучне О’Флахерті.
    Кожне місто – це селище розбійників,
    Стійбище волоцюг клишоногих,
    Клаповухих голодранців клошарів,
    Водовозів ріки на ймення Лета.
    У кожному місті
    Черевики з підошвами ґуми
    (Щоб бруківці не було боляче,
    Щоб каміння доріг не плакало),
    Досить вже того,
    Що підковами по ній лискучій
    Століттями цокали
    Лошата чорної ночі.
    А вершники то всі з косами,
    А ковалі то всі шульги одноокі,
    А гриви то на досвітках заплетені
    В коси чорні та стрічками білими.
    І плели ті коси діви бліді
    З очима синіми – всі на одне лице
    З бровами вицвілими.
    Кожне місто
    То зміїне кубло вулиць лускатих,
    Трамваїв скрипучих – старих ревматиків,
    Що більмами електричними
    Глипають на злу жінку Електру.
    У кожному місті Юнона Монета
    Шукає свою калитку шовкову
    Під брамою –
    Воротами Святої Агапе.


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (3)


  10. Анатолій Філософ - [ 2019.10.24 15:41 ]
    Цитати
    ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.

    я вільний Боже,божевільний може.

    які пісні,коли харчі пісні.

    тобі доляри там не треба.

    і через комін видко небо.

    древня слава покрита мохом епох.

    краще бути зніченим,ніж пригніченим.

    краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.

    не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.

    їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.

    життя пісне,як молоко квасне.

    ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.

    його мета,це самота.

    з ним розминувся інтелект.

    спитай у цапа, може родич часом?

    найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.

    які надої від худої.

    незнанна істина дорожча.

    ше тягну,доки ноги не протягну.

    роки твого життя,належать вічності.

    вночі думки завжди густіші.

    великі полководці,-великі душогуби.

    в дівчат труси лиш для краси.

    у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.

    не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.

    життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.

    за роком рік,скінчиться вік.

    в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.

    така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.

    то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.

    мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.

    без горівок не хочеться дівок.

    всі ср...ки на лице їднакі.

    просила квочка кугута,її змінити на св*ята.

    вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.

    якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.

    маніпуляції доводять до полюції.

    всі олігархи мають пархи.

    всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.

    сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.

    не хвали дня зранку,а жінку замолоду.

    не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.

    смерть завжди послідовна.

    взявши меча в руки,забудь про справедливість.

    хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.

    боржник собі неналежить.

    ми нині так живемо,як востаннє.

    в твоїх очах мій погляд розчинився.

    а твоя лють тебе і спопелить.

    його торти нехай їдять чорти.

    годиники служать часу.

    мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.

    не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.

    я віч на віч,з думками цілу ніч.

    від радості зубами не скрегочуть.

    пулярес мій не вірить у кохання.

    кохання без грошей,то є химера.

    Бог ніколи не сумнівається.

    насоливши,пізно цукрувати.

    серед своїх я бачу і чужих доволі.

    хоч сам не свій,зате нічий.

    головне бути не першим і не крайнім.

    жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.

    віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.

    підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.

    сліпі бачать серцем.

    сліпим в очі не дивляться.

    ми там не здибемось ніколи.

    моя мрія належить тільки мені.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Анатолій Філософ - [ 2019.10.24 15:18 ]
    Цитати
    ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.

    я вільний Боже,божевільний може.

    які пісні,коли харчі пісні.

    тобі доляри там не треба.

    і через комін видко небо.

    древня слава покрита мохом епох.

    краще бути зніченим,ніж пригніченим.

    краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.

    не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.

    їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.

    життя пісне,як молоко квасне.

    ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.

    його мета,це самота.

    з ним розминувся інтелект.

    спитай у цапа, може родич часом?

    найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.

    які надої від худої.

    незнанна істина дорожча.

    ше тягну,доки ноги не протягну.

    роки твого життя,належать вічності.

    вночі думки завжди густіші.

    великі полководці,-великі душогуби.

    в дівчат труси лиш для краси.

    у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.

    не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.

    життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.

    за роком рік,скінчиться вік.

    в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.

    така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.

    то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.

    мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.

    без горівок не хочеться дівок.

    всі ср...ки на лице їднакі.

    просила квочка кугута,її змінити на св*ята.

    вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.

    якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.

    маніпуляції доводять до полюції.

    всі олігархи мають пархи.

    всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.

    сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.

    не хвали дня зранку,а жінку замолоду.

    не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.

    смерть завжди послідовна.

    взявши меча в руки,забудь про справедливість.

    хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.

    боржник собі неналежить.

    ми нині так живемо,як востаннє.

    в твоїх очах мій погляд розчинився.

    а твоя лють тебе і спопелить.

    його торти нехай їдять чорти.

    годиники служать часу.

    мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.

    не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.

    я віч на віч,з думками цілу ніч.

    від радості зубами не скрегочуть.

    пулярес мій не вірить у кохання.

    кохання без грошей,то є химера.

    Бог ніколи не сумнівається.

    насоливши,пізно цукрувати.

    серед своїх я бачу і чужих доволі.

    хоч сам не свій,зате нічий.

    головне бути не першим і не крайнім.

    жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.

    віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.

    підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.

    сліпі бачать серцем.

    сліпим в очі не дивляться.

    ми там не здибемось ніколи.

    моя мрія належить тільки мені.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Артур Сіренко - [ 2019.10.21 02:29 ]
    Сон серця
    Моє серце горнулось
    До білих зимових метеликів
    Які прилітали
    На червону відмітину
    Серед білої порожнечі,
    Яких приносив до теплого поштовху
    Холодний грудневий вітер.
    Моє серце шукало
    Хоч трохи тепла серед холоду
    Серед квітів морозу
    І подихів сивих хмар.
    Моє серце безхатьком-собакою
    Блукало манівцями міста чужого
    Кам’яного – з вікнами-більмами
    І бачило сни: такі ж кольорові,
    Такі ж теплі і вітряні
    (Легкий бриз океану)
    Як острів загублений в порожнечі
    Порожнечі нашого світу:
    Моє серце бачило сни.
    Серед безодні самотності,
    Серед Ніщо майбутнього,
    Серед ночі вічної й нетутешньої
    Моє серце бачило сни:
    Наповнених світлом сумного Сонця,
    Наповнених квітами дивними,
    Наповнених синявою –
    Бачило сни…


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  13. Артур Сіренко - [ 2019.10.21 01:04 ]
    Дорога: нічого не втрачено
    У сірому світі хворих ілюзій
    Губаті люди торгують дірявими душами
    Від обіду до загуслого вечора:
    Три крейцери за оцю – заштопану,
    Яку везли на панцирі сталевої черепахи
    Від міста ляпасів до селища митників
    (Одна хата Матвія, але порожня,
    Назавжди кинута, як сліпа ящірка).
    А ви збираєте у телячу калитку
    Кавалки потріпаних слів-ілюзій:
    Порізаних ножицями сліпого часу
    На дрібненькі кавалки буття прозорого –
    Того – данського, про яке принц марив.
    А вздовж дороги постаті – якщо не тіні,
    То вигадки – продажні кволі ілюзії,
    Які так навіювали, про які так щебетали
    Маги в кудлатих хітонах і кольорових шатах.
    У когось лишається
    Лише вона – продажна повія ілюзія
    Замість кухарки та музи,
    Замість гімнастики і надії на вічність
    Замість
    Просто нікчемна ілюзія…
    І лише вітер – холодний осінній вітер
    Шепоче всім і кожному:
    «Нічого не втрачено!»


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  14. Анатолій Філософ - [ 2019.10.16 19:42 ]
    Цитати
    не дозволяй сумнівам ганьбитись над своїми мріями.

    призупинись аби відчути час.

    не знаєш броду,не пали мости.

    свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.

    усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.

    чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.

    в світлих головах,чорні думки.

    мрії народжують бажання.

    спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.

    ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.

    хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.

    всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.

    віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.

    не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.

    ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.

    п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.

    ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.

    людей міль*ярди,нас лиш двоє.

    не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.

    ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.

    всі в шоколаді,хто при владі.

    на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.

    десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.

    то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.

    людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.

    на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.

    є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.

    в комині всі коти чорні.

    для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.

    ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.

    москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.

    співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.

    те слово депутаче,як лайно собаче.

    в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.

    велике має значення,якщо помите начення.

    серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.

    крадуть свої,а на чужих спирають.

    в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.

    запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.

    вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.

    дають субсидії,бо ледве снидієм.

    забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.

    і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.

    якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.

    жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.

    ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.

    там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.

    хіба не похир те що нахир?

    дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.

    дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.

    проводять тендери,Остапи Бендери.

    ця наша влада,-кінь троянський.

    три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.

    мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.

    таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.

    їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.

    якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.

    мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.

    давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.

    якщо нема мети,нема куди іти.

    тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.

    всіх благ,собі не наблагаєш.

    то гарне хобі,бути в тобі.

    бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.

    тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.

    ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.

    дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.

    нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.

    а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.

    по суті суть,завжди відсутня.

    не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.

    така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.

    грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.

    я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.

    дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.

    не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.

    прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...

    самому нудно,а з жінками трудно.

    і на Петра кондитера знайдемо аудитора.

    серед апостолів були і остолопи.

    та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.

    живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.

    господь зі мною ,дідько з нею.

    вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.

    мене лякали,а самі боялись.

    думки глибокі,помисли мілкі.

    хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.

    чим добріше добро,тим підступніше зло.

    за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.

    чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.

    морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: