ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ілахім Поет
2024.04.15

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Ті, що голосували за Порошенка
1. Так нам і треба, пора розумнішати
 
  30 % (7)
2. Просто вчергове обмануті маси
 
  26 % (6)
3. Справжні патріоти
 
  22 % (5)
4. Хитромудрі і дальньовидні виборці
 
  13 % (3)
5. Дурний їх піп хрестив
 
  9 % (2)
6. Вороги України
 
  0 % (0)
Всього голосів: 23   | 2014-09-13

Інші рейтингові голосування:
Критика авторського твору на «Майстернях» повинна бути:

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 22:53:01 ]
Трохи про героїв і про щурів при владі

Юлія Латиніна "Ехо Москви"

".. Насколько я понимаю, между негласному соглашению между Путиным и Порошенко Мариуполь должен был отойти Путину. И мы видим, что гигантское было реальное наступление на Мариуполь, и что это было абсолютно необходимо, чтобы пробить коридор в Крым – я потом поговорю, что будет с Крымом без Мариуполя и без коридора. И украинская армия из Мариуполя отошла. И в этот момент – это был последний день до перемирия – украинская армия от Мариуполя отошла, батальон «Азов», который должен был защищать Мариуполь, сказал: «Нас 200 человек боеспособных, как мы будем защищать против не просто армии, - там была не просто плотность огня…, там просто все выжигалось перед наступающими танками «Градом», - как мы против этого можем противостоять?» И дальше, с моей точки зрения, героем обороны Мариуполя, в общем оказался губернатор Тарута, который сделал две вещи. Во-первых, он навез в Мариуполь гигантское количество всяких знаменитостей, который за день до уже фактически свершившейся сдачи города плясали там на улицах и весь Фейсбук был заполонен словами: «Мариуполь наш!»

Второе, и самое важно, что Тарута сделал – он ведь металлург по образованию. У него там два завода в Мариуполе: «Азовсталь» и другой – оба изготавливают слябы. Сляб – это, кто читал мою книжку «Охота на Изюбря», там даже главного героя Сляб зовут – это такая здоровенная штуковина, стальная балка гигантская, широкая, из которой потом делают прокат и разные другие вещи. Вот они стали эти слябы варить и делать из них домики, которые выдерживают прямое попадание «Града», выдерживали до 17 прямых попаданий «Града». И они эти домики стали ставить в качестве обороны перед наступающими танками. И после плясок в Фейсбуке вернулся батальон «Азов», потому что ему стало стыдно, залез в эти домики. И выяснилась такая ситуация: фактически уже сдан город Мариуполь, наступают танки, которые, конечно, российские танки. Перед ними все выжигается градом. Танк наступает по выжженной земле – вдруг из этого домика вылезает человек и начинает стрелять из гранатомета – подбивает танк. Один раз, другой, третий раз – наступление остановилось. Мариуполь был спасен, вернее Мариуполь бы не сдал наступающим, будем говорить честно, русским войскам и, насколько я понимаю, это был бонус, потому что Порошенко, скорей всего, Мариуполь сдал. Перерыв на новости..."

http://www.echo.msk.ru/programs/code/1407298-echo/