бачили очі... прозріння)

Чутливу душу легко так вразити...
То ж, краще пізно, але все ж прозріти!

З повагою і співчуттям

Ого, Ярославе, Ви чи не Петрарку або Шекспіра зібралися переплюнути? ) Яскрава і сильна емоція! Сподобалось.

Ой, якби ж бачили, Михайле! Купували кота в мішку чи то пак пантеру і давно... Аж тепер мішок розв"язався...

Спасибі, дорога Нінеле, за розуміння і співчуття, певно Ви маєте рацію!)))

Спасибі, друже Валерію! Люблю їх обох - і Шекспіра і Петрарку. І не тільки... З Петраркою навіть мав честь народитися в один день. Може тому - сонет - мій жанр. Але ж далеко куцому... Пишу, як умію.)

о... містерія прозріння незбагненна...

Ярославе...

Зойк душі...
А ситуації дійсно бувають такі, що і прозрівати не хочеться.

Будемо сподіватися, що ЛГ знайде усі відповідді на свої запитання. А автор напише ще багато гарних, добрих, теплих сонетів.

О Домініку, таємничий Ваш відгук, але в чомусь мені здається, близький до істини.))

Так, Іване, друже, істинно так! Дякую, ти розумієш...)))

Наталю, дуже дякую Вам за відгук і доброзичливість!))

Анно, якщо Ви маєте на увазі східняків Донбасу, які були за Росію і натерпілися від путінських найманців і тепер прозрівають, то, певно, що комусь і гірко, і соромно, що він росіянин чи прихильник Росії і не хочеться прозрівати, але, думаю більшості прозрівати радісно і розуміти тепер, щО таке Раша, і яка - наша матір Україна. А в ситуації мого ЛГ прозріння веде до того, що хочеться приєднатися до сил АТО і шукати розради в бою з ворогами, а може і полегшення від кулі. Тому прозрівати не хочеться.
А щодо роздумів про Петрарку, дякую. Мені вже не раз здавалося, що мій шлях подібний до його. Хоч і подумки не ставлю себе на його рівень.))

Анно, дуже Вам дякую за цей коментар, за моральну підтримку. Вони дають надію знайти щось добре у цьому житті.
Смертельне кохання породжує смертельні вірші, які мають магічний вплив на читачів. Дивина така ось відкрилася. Може, в такому стані писали класики...
І справжнє глибоке почуття робить нас кращими. Оце теж прийшло, як одкровення.
Ще раз дякую, Ви - козачка, Анно, щось у Вас є від Семена Палія - нашого славного лицаря, якого так любив Тарас Шевченко і співав про нього пісню під супровід бандури.)))

"полюбив мегеру" :) - ну кажуть же: любов сліпа, полюбиш....можна під таким натемпературенням і не розгледіти :) цікавська- іронічно-тужна замальовка :)

Мою любов сяйну оборони
І подаруй їй милосердя квіти... Зболено...

Любов сліпа - полюбиш і... клопа (довго підбирав риму! Бо ж приказка є: любов зла - полюбиш і козла!) або мегеру в янголовій подобі! І сміх, і гріх, і біль... Але скільки віршів і пісень і не найгірших написано в стані засліплення!
За все - треба дякувати вищим силам! То ж дякую і Вам, Роксолано! Любові Вам прозірливої зичу і натхнення!)))

Інночко, певно наші ЛГ - побратим і посестра по нещастю! Співчуваю взаємно і хай усе поверне для на них на краще! Дякую за відгук!))

Крик душі, болісний вірш, дуже цінний, емоційний, цікавий! Душа безшкіра у ньому світиться любов'ю!