ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 непрозорість
Образ твору чи можливо забути себе призабути і час і місце
магістраллю іти вперед не торкнувшись розлитого місяця
там у небі сакральний пил а тут на земній дорозі ми майже справжні
я і мої слова і ніч у чотири сажні

чи можливо навстріч снігам стрепенутися від утоми
роздробити себе теплом навмання залишившись у споминах
ото як у віршах шукають слова вирію віск виливає осінь
щоб не згубились щоб забули страхи назовсім

неупіймано-вільно йшли зазираючи вглиб озерам
скільки треба складали казки ув'язнивши журбу химерами
що не крок то окраєць люстерка збитого й така невимовна невідь
чи то сім літ отак іти чи то усі дев'ять

03.09.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-10-03 03:00:38
Переглядів сторінки твору 8239
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:57:45 ]
філософські рядки...
і оцей розлитий місяць ... гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 13:09:27 ]
Дякую, Оленко! Рада віртуальній зустрічі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 10:15:23 ]
спочатку зацікавила гармонія рим і образів. новизна причарувала.
то дрібниці, що я призупинився на "зазираючи вглиб озерам". моє мислення може бути і стереотипним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 13:21:10 ]
так, зупинитися на озерах, то найкращий варіант. погоджуюсь. але наступні рядки змушують задуматися, принаймі мене, і в них закладено саме той основний зміст буття лг(автора). не без іронії над собою)
дякую за відгук. рада бачити на своїй сторінці.

p.s. взагалі то у мене є задум вирівняти ритм даного мого творіння, дещо перекроїти, але поки що після тривалого поетичного мовчання мені до вподоби і цей варіант)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 10:26:29 ]
Озерній про прозорі озера вдалося чудово!
Прозорі глибини. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 13:28:44 ]
Головне, що Озерна не потонула в тих озерах)
Дякую!!! Рада бачитися.
Щодо "прозорі", то замисел не зовсім стосувався в початковому варіанті "озер", і так воно й буде пізніше, думаю, я поверну втрачений початковий зміст, а поки що так.. щоб обдумати потрібен час, а його, як завше, обмаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 13:53:03 ]
вглиб (кого?чого?) - озер...
Мовчання - золото, але поетичне немовчання - діаманти )))
Вітаю з поверненням! і з професійним святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 14:29:13 ]
в даному випадку - зазираючи вглиб (кому? чому?) озерам, ніби правильно, на мій погляд, та й наче так воно природніше, як на мене, і глибше за змістом, а проте у кожного своє відчуття мови...
Дякую, Галинко, рада читати твій відгук і задумуватися над заувагами. Вітання приймаються! Щиро вдячна!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 14:43:49 ]
Не задля дискусії, а виключно з метою самоосвіти заглянула в словник: ВГЛИБ (УГЛИБ), присл. У глибину, в середину чогось.( um.in.ua/s/vghlyb ) отож: чоГОСЬ, а не чоМУСЬ :))) Але то таке... справді відчуття мови у кожного - індивідуальне.
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:07:27 ]
це щось на кшталт, зазирати в душу (кому?чому?) озерам, степам, лісам... уявіть озера живими істотами, і тоді "зазираючи вглиб (кому?) озерам" постане зовсім по іншому, і чомусь перестане бути чомусиком)

дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 20:38:52 ]
Не раз питав себе у нервах:
"Куди поділася Озерна?
Невже пірнула - і на дно? -
Ні! Їй це не дано!":)))
Вітаю з відродженням жанру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-04 14:16:39 ]
Дістати дна? Так це ж прекрасно!
Тут головне - піднятись вчасно)

Дякую, Мирославе, бережіть нерви)
Усе гаразд! Натхнення і гарного настрою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-04 08:17:33 ]
прозорість - про_зорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-04 14:08:15 ]
майже)
дякую за відгук

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 21:07:40 ]
Ох, Ксеню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-09 20:11:07 ]
Ой, дякую!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 19:03:57 ]
Гарно, Ксеню. І "розлитий місяць", і "ми майже справжні". Не зникайте надовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-09 20:14:56 ]
Дякую, Тетяно, я (не)навмисне зникаю...
...побачимо)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 13:28:17 ]
З потужним поетичним розмахом! Класні образи! А разом із тим є у вірші якась тендітна, сокровенна грань, яку відчуваєш інтуїтивно, підсвідомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-13 21:56:02 ]
Дякую! Перебільшуєш, як завше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-20 07:19:43 ]
невідь, справді, невідь, Ксеніє. влучено

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-25 19:40:38 ]
о так, Брате Ліо. дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-20 19:59:04 ]
Такий магнетичний образ Ви намалювали, Ксеню. Зачаровує. Декілька разів перечитала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-06-24 19:34:41 ]
Дякую за прочитання і відгук.