ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 незабутнє
Образ твору кінець
'2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-07 15:13:46
Переглядів сторінки твору 6935
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-07 17:17:35 ]
от і дідусь мороз...
новітні "вивихи" потужної народної свідомості...
допоки смерть
не самозабуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-07 17:22:58 ]
чесно про все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-07 17:59:25 ]
сню про "ню"... клас, як для ветерана)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-07 18:39:09 ]
ветеран безхліб'я доповідає, що "ню" залишилось сьогодні о третій ранку там, де я його знову бачитиму о восьмій вечора. вже збираюсь. окуляри, гоління, краватка та все таке. дякую за допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 15:03:31 ]
ага!
"но тот, кто на ночь глядя, брєєтся, на что-то всьо-такі ...." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-08 02:54:48 ]
попередній образ твору був цікавіший:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 06:59:48 ]
я не знаю, як тут з авторським правом. була світлина конкретної танцівниці. не доведи, Господь, вона чи її адвокати якось дізнаються про передрук. одне діло - роздрукувати на принтері та повісити на дверцятах шафи, а друге - на печатному виробі.
вивчатиму законодавство, бо тут не дикий Схід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 10:22:44 ]
Забувається потроху... Дякую, Опанасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 10:32:16 ]
нема за що.
старе не забувається, окрім деяких прізвищ (таки забуваються), яким далеко як не за сімдесят, а значно менше. забуваються і деякі, можна сказати, з позавчорашніх дрібниць (довгі назви усіляких штрассе) або наземних маршрутів, не кажучи про метро. і назва цьому явищу, кажуть, старечий склероз. чув я цю назву ще від бабусі, і тому не забуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 12:40:55 ]
Мусять бути зацікавлення, хобі - хоча б і таке, як у ЛГ, бо інакше нудно... Як є хліб, хочеться видовищ... Українським пенсіонерам з другого доступне хіба що ТБ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 14:26:46 ]
о, як нудно на пенсії, коли і сам - нуда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:25:05 ]
коли нема й що згадати )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 16:36:39 ]
та є що згадувати. не було б - і літературної діяльності не було б. я своїми згадками підживлюю свою пам'ять. сьогоднішню пам'ять. а пам'ять серця у порядку. батьки-діди-бабусі-розбудова-перша вечеря, коли вже було досить-ковбаса без хліба, але досхочу і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:48:34 ]
Опанасе, та я ж не автора мав на увазі, а ліргера)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:24:30 ]
А перформанс де був?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 16:38:09 ]
для Вас знайшов. приїздіть - сподобається.
http://bochum.solid-gold.de/#


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 17:00:04 ]
ого! та мені вже подобається!) залишилось отримати шенгенську візу - і вперед!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 17:04:48 ]
високий клас виконання. іноді все бачене раніше, за межами ЄС, здається якщо не ляльковим, то гротескним. десь так, як мені, українцю, російський Пєтрушка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 09:12:20 ]
Опанасе, невже Ви справді там були? Мені здалося, що це просто поетична фантазія.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 11:28:39 ]
фантазія - це коли, наприклад, про вовків римують. а я їх, до речі, зблизька бачив. нас розділяла лише звичайнісінька сітка - приблизно така, яка встановлюється у якості огорожі для підприємств, але вища. вовки дійсно схожі на собак, капловухі, міцна шия, скляний або якийсь олов'яний погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-10 15:59:20 ]
та я вовків теж бачив за сіткою в зоопарку - на собак зовсім не схожі, і погляд у них вовчий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-10 16:48:05 ]
там де клітки, немає чого ловити.
от уявіть. присіли відпочити. прилетів папуга, сів поряд на кущик. можеш пригостити. маленькі папуги їстимуть, а цей подивиться. у жодного відвідувача не виникає бажання впіймати. рефлекси інші.
між вовками можна йти. гравійна алея. огорожі ліворуч і праворуч. можна сказати, чисто номінальні. на обрії слони та жирафи. а вовки не по вольєрах, а на свіжому повітрі. іноді здається, що за огорожею не вовки, а ти і всі інші відвідувачі. про рибне царство окрема розмова. та ж сама форма спілкування з природою. але там скло - над тобою та поряд. аж голова кругами йде. акула дивиться на тебе, а ти на неї.
хіба що не торкається.
щасти.