ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Навіженим бурхливим поштовхом
Накотилася зваба хвилею.
Заколисав чуттєвою розкішшю,
Заповив нетривкими обіймами.

А на скронях смолисті кучері –
То мій біль, принесений здалеку.
Моє прагнення тебе змучене,
Світобачення з розмаху вдарене.

Над будинками тихо принишклими
В’ється пристрасть тремтливим стогоном.
Ти – вимога моя завищена,
Ти – прохання з пересторогою.

Завмирає повітря сонячно,
Стигне час дощовими хмарами.
Відчуваєш чекання агонію
Перед злетом новим Ікаровим?

06.03.07




Найвища оцінка Фешак Адріана 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-06 14:14:11
Переглядів сторінки твору 9431
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.925 / 5.67  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.778 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 16:17:10 ]
Привіт Юліє,
Це мабуть щось під впливом шведської лірики... :-)
***
"Моє прагнення тебе змучило" - цей рядок мусів 3 рази перечитати - досить не однозначно читається - чи то "прагнення тебе" вже "змучило" чи то "Моє прагнення" вже "тебе змучило"???
***
"Відчуваєш чекання агонію" - тут малось на увазі, що в нетерпець, бо так хочеться взлетіти???

Цікавим є і стиль написання, ось наприклад, останній стовпчик:
***
"Завмирає повітря сонячно,
Стигне час дощовими хмарами.
Відчуваєш чекання агонію
Перед злетом новим Ікаровим?"

Я би то написав по-простому:

"Завмирає сонячно повітря
Стигне час у хмарах дощових.
І нанизаний чекання вістрям
Передліт для крил Ікарових."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:23:47 ]
Привіт Нью-Йоркові! :)
Шведської лірики стосується хіба що натхнення :)

По-перше, Ви невірно прочитали рядок: "Моє прагнення тебе змучене", де "змучене" - то є означення. Просто непрямий порядок слів, людською мовою, себто не поетичною :) мало б звучати "моє змучене прагнення тебе".

"Відчуваєш чекання агонію" - то значить кінець чекання, можна злітати :) Починаємо обратний отщьот :)))

Ваш варіант останнього стовпчика гарний, але віршовий розмір зовсім інший. тому залишу свій.

Дякую за коментар, Юріє! Було б приємно побачити ще й оціночку ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:25:44 ]
Не все зрозумів, а можливо взагалі нічого не зрозумів, але я в захопленні від третьої строфи:

Над будинками тихо принишклими
В’ється пристрасть тремтливим стогоном.
Ти – вимога моя завищена,
Ти – прохання з пересторогою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:44:54 ]
Жорже, а що саме незрозуміло? можливо, надто заплутане висловлювання і варто щось спростити? Але, чесно кажучи, мені все подобається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:50:14 ]
Не треба чіпати вірша! Хай буде таким, яким написався. Головне, щоб автор міг пояснити принаймні собі, що він хотів висловити.
Особисто мені шкода "Світобачення з розмаху вдарене" - за що його так жорстоко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:59:04 ]
Дякую, Жорже! Я дуже добре розумію, що ховається під тими метафорами та образами. :)
"Світобачення з розмаху вдарене" - це називається "дах знесло" :) а за що?... дайте подумати-пригадати... за надмірні надії, мабуть... за відвертість перед усіх світом :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 21:08:37 ]
Мені вірш сподобався, і все тут зрозуміло... за винятком другого куплета. Я б його просто - фіть і ма... Що, власне, він НЕСЕ? :) Юлю, вибачте за хірургічні мотиви у переддень Вашого свята! Вже каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:28:53 ]
Ви ніяк не можете його забути, Юліє? Хочете сказати Йому щось оцим віршем? Але ж чому тоді не пошлете його йому безпосередньо?

А вірш дуже сильний, і цілком зрозумілий. Жорж правий, не змінюйте нічого. Гарного вечора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 21:41:17 ]
Ярославе, не треба нічого фітькати :) він багато чого несе!
Олесю, справа не в тому, можу чи не можу забути, а в тому, чи хочу :) Бо НЕ ХОЧУ!!! надто приємно пам"ятати :)))) ням-ням!
Я не можу послати вірш безпосередньо... на то є свої причини, відомі лише нам з Ним... чи може не відомі нікому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:49:55 ]
Справа Ваша звичайно. Навряд чи я здатен збагнути настрій (шо тепер значить ням-ням?) сучасної молоді, хоч і онука маю. Теж кучерявого між іншим. От йому б таку дівчину в пару.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 00:18:07 ]
:))) Я - як мала дитина - багато почуттів сприймаю на смак, от ті почуття були солодкими, п"янкими, терпкими та з відчутною гірчинкою. Загалом - смакота!!!
Олесю, якщо ви хоч трохи схожий на того чоловіка, що на фото на Вашій сторінці - Ваш онук просто зобов"язаний успадкувати Вашу вроду! :)
Вибачте, але не втрималась від компліменту :)
А ще... не можу я сказати Йому безпосередньо... Надто багато слів стоїть між нами, тому вважаю мовчання наразі доцільнішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-08 19:33:04 ]
Я і є тим чоловіком на фото. І дивлюся на онука. Дуже дякую за комплімент, Юліє. Ваше фото теж чудове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:58:09 ]
То Ви аватар називаєте фотографією? :))) Тоді ми обоє знаємо, про що мова ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:11:18 ]
Дійсно, Юліє - час побачити Вас - такою якою Ви є... цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:53:58 ]
І що ж Ви пропонуєте? ;)
Можу намалювати автопортрет. Кажуть, у мене то непогано виходить... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 22:23:44 ]
Файно - чекатимемо на автопортрет. :-)
Тіко справжній, а не Мами Римської, чи квітки Мати-Мачухи прикладово :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:58:57 ]
вірш сильний, та це вже сказали

я зараз так відчуваю, саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:06:43 ]
Сподіваюся, Ви відчуваєте саме останні рядки: напруження перед новим злетом! :)
Минуле повинно шануватись, знати своє місце і не рипатись. (Валер’ян Підмогильний, «Місто»)
Тож тіштеся майбутнім!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:08:48 ]
так напруження перед злетом.... і розуміння нового попелу
не потрібно до мене на "Ви"... я маленька, худенька і...... так Юлю, Твоя поезія мене вражає, пиши ще!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:13:55 ]
Добренько, домовились! Будьмо знайомі (ось тобі дружній дівчачий цьомик у щічку :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:21:23 ]
то якось так малюється :)*
во
і тобі його ж дружнього
де навчилася так писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:44:19 ]
Адріанко, я не вірю в те, що можна навчитися писати вірші - надто поважаю справжню поезію! :)
Завжди мала до того схильність. Трошки допомогла філологічна освіта. А так... пишу, коли маю в тому потребу чи втіху. Поезія додає життю фарб :)