ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Передзимове
Зелений сон брунатного листка
в передзимовій тиші передгір’я…
Дріма ріка, холодна і в’язка,
поміж галактик кам’яних сузір’їв.

М’яка отава вилягла в мороз,
ранковим інеєм - ні сліду, ані звуку -
іде зима нечутно… Вже ось-ось -
з припону спустить хугу-завірюху,

із пагілля зірве отой листок,
ріку загатить чорним буреломом…
Та раптом вловить комина димок,
заскавулить і вляжеться за домом…

Веселощів насипле дітворі,
закоханим – сніжинок до цілунків…
Дванадцять страв зготують матері
опісля Миколаєвих дарунків.

Покотиться ізнову Коляда
дітвацьким гомоном від хати і до хати,
а там – ріку розбудять на Йордан
Небесним Духом, принесуть освяти

у кожен закуток оселі повен дзбан...
І до весни – діткнутися рукою…
Зелений сон брунатного листка
нуртує в тиші брунькою новою…

01.12.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-01 13:16:07
Переглядів сторінки твору 7151
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.457 / 5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 13:25:13 ]
Трохи є збігів,сама бачу :) Але так вже хотілось поділитись відчуттям неприреченості зимової у перший зимовий день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 17:38:04 ]
Гарно.
"Радосте, гряди!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:43:42 ]
Дякую! Кажуть, що кожен сам моделює своє майбутнє. Тож моделюю позитив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:17:14 ]
Онтологія зими....гарно, багато, насичено, все як я люблю!)) Натхнення веееееличеееезного!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:59:51 ]
Дякую, і Вам того ж, Марисечко! :) Зима, як природнє явище - сувора і немилосердна, але зимовий період народного календаря - такий насичено святковий!!! Все так продумано народом за віки, щоб жодна особа, як часточка соціуму, не потерпала взимку... Інша річ, що все те було поламано... Але наш український соціум відроджується!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:55:31 ]
ось-ось - і почнемо. шкода, що снігу немає. і не обіцяють.
натомість надійдуть свята у супроводі такого чудовий гіда як Ваш вірш.
здається, "отава" не має множини. цікавий іменник. "трава" вживається, бо трав багато, і всі вони різні: лікувальні, жувальні, для паління тощо.
а от отава - ні. за що їй так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:20:37 ]
Певно, то незаслужено, щодо отави. Бо як подає вікісловник: "Отава — трава, що виросла на місці скошеної або після випасання худоби.
Вважають, що отава соковитіша і м'якша за первинну траву, що була до неї." Тому, якщо скошені трави можуть бути різні, то й різні будуть отави :)) 12-томний словник справді подає тільки однину, але мені й множина зовсім не ріже вухо, і, начебто, у поетичних і пісенних текстах теж чула це слово у множині. Але спасибі, що звернули на це увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:27:12 ]
отава колись устилала нашу Землю. не було ні ісландій, ні лапландій. а була лише одна практично суха поверхня - єдине, що залишилось після глобальної пожежі, яка панувала сотні тисяч років.
така от, якщо стисло, історія цього слова, яке зі страшного перетворилось а обнадійливе. трави зросли, Земля розверзлась. а далі - за Святим письмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:33:05 ]
водночас у росіян є.
ота́ва /ота́вы
прибічники та прихильники імперії можуть радіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:14:26 ]
Переконали!:) не хочу навіть близько стояти з прибічниками імперії, тому змінила множину на однину. ) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:42:12 ]
В моєму дусі, але все одно я ще правив би. Крім останніх двох рядків, хоч немає межі досконалості. Всипле дітворі - досить двозначно щодо дітвори. Може щось подібне до і подарує гірки дітворі, якщо не жалкувати за тим, що вони веселі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:15:35 ]
Спасибі за міркування! врахувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:48:39 ]
Пробачте, заспів у перших строфах теж чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:16:55 ]
З нього все й почалося :) декілька днів нуртувала ота перша строфа, а учора вилилася у цілий вірш... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:51:18 ]
Майбутня збірка розбухає!:)
Я б назвав вірша "Передвесняне"("І до весни – діткнутися рукою…"):))
Щодо "всипле" Ігор має рацію, тим більше, що дві сусідні строфи "веселі".
А ще "дріма_й ріка..." та "й_ріка" можуть спокійно обійтися без "й".
Але загальне враження гарне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:18:12 ]
Зауваги врахувала - дякую! Тішуся, що отримали гарне враження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:57:41 ]
Дуже! Тема близька і люба серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:20:12 ]
Спасибі, Лесю! Видно, такий вже я невиправний оптиміст - взялася писати щось таке суворе передзимове, а те святкове переважило )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:15:15 ]
наспівано густо й соковито, Галино. Свята якби невеселі, цьогоріч, ну що ж, і таке треба колись було прожити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:13 ]
Так хочеться, щоби свята цьогоріч були мирними і веселими...
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:29:45 ]
гарне передзимове мереживо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:56 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 06:20:05 ]
Так "отава" тут гарно лягла б і в однині... Як пахне, дихає зимою і святами цей чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:31:13 ]
Однина у рядку з отавою задає у звукописі багато звуку "а"(я.а.о.а.а.и.я.а...), множина - багатоманітніша і легкоплинніша: я, і, о, а, и, и, я, и... Але, що ж поробиш - правило є правило :) змінила на однину. Спасибі, що поділились враженнями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 23:47:04 ]
Цей вірш -спокій на душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:11:28 ]
Дякую, Світланочко, за враження і коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:20:45 ]
Візуально і концептуально миротворна картина, позитивна світлина.
"Сонячний листок має деякі шанси бути кращим за "сонний той листок".

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:43:41 ]
Брунатний (коричневий, сухий)... сонний листок, Ви пропонуєте подати ще як сонячний (жовтий, золотий...)? Гм... Візьму до уваги.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2014-12-19 12:25:31 ]
Так лірично-настроєво... передчуття свята... Дякую за світло, якого так бракує нині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 20:42:36 ]
Спасибі за відгук! Тішуся, що знайшли для себе приємне.)