ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Задоволення
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Передзимове
Зелений сон брунатного листка
в передзимовій тиші передгір’я…
Дріма ріка, холодна і в’язка,
поміж галактик кам’яних сузір’їв.

М’яка отава вилягла в мороз,
ранковим інеєм - ні сліду, ані звуку -
іде зима нечутно… Вже ось-ось -
з припону спустить хугу-завірюху,

із пагілля зірве отой листок,
ріку загатить чорним буреломом…
Та раптом вловить комина димок,
заскавулить і вляжеться за домом…

Веселощів насипле дітворі,
закоханим – сніжинок до цілунків…
Дванадцять страв зготують матері
опісля Миколаєвих дарунків.

Покотиться ізнову Коляда
дітвацьким гомоном від хати і до хати,
а там – ріку розбудять на Йордан
Небесним Духом, принесуть освяти

у кожен закуток оселі повен дзбан...
І до весни – діткнутися рукою…
Зелений сон брунатного листка
нуртує в тиші брунькою новою…

01.12.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-01 13:16:07
Переглядів сторінки твору 7678
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.457 / 5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 13:25:13 ]
Трохи є збігів,сама бачу :) Але так вже хотілось поділитись відчуттям неприреченості зимової у перший зимовий день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 17:38:04 ]
Гарно.
"Радосте, гряди!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:43:42 ]
Дякую! Кажуть, що кожен сам моделює своє майбутнє. Тож моделюю позитив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:17:14 ]
Онтологія зими....гарно, багато, насичено, все як я люблю!)) Натхнення веееееличеееезного!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:59:51 ]
Дякую, і Вам того ж, Марисечко! :) Зима, як природнє явище - сувора і немилосердна, але зимовий період народного календаря - такий насичено святковий!!! Все так продумано народом за віки, щоб жодна особа, як часточка соціуму, не потерпала взимку... Інша річ, що все те було поламано... Але наш український соціум відроджується!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:55:31 ]
ось-ось - і почнемо. шкода, що снігу немає. і не обіцяють.
натомість надійдуть свята у супроводі такого чудовий гіда як Ваш вірш.
здається, "отава" не має множини. цікавий іменник. "трава" вживається, бо трав багато, і всі вони різні: лікувальні, жувальні, для паління тощо.
а от отава - ні. за що їй так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:20:37 ]
Певно, то незаслужено, щодо отави. Бо як подає вікісловник: "Отава — трава, що виросла на місці скошеної або після випасання худоби.
Вважають, що отава соковитіша і м'якша за первинну траву, що була до неї." Тому, якщо скошені трави можуть бути різні, то й різні будуть отави :)) 12-томний словник справді подає тільки однину, але мені й множина зовсім не ріже вухо, і, начебто, у поетичних і пісенних текстах теж чула це слово у множині. Але спасибі, що звернули на це увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:27:12 ]
отава колись устилала нашу Землю. не було ні ісландій, ні лапландій. а була лише одна практично суха поверхня - єдине, що залишилось після глобальної пожежі, яка панувала сотні тисяч років.
така от, якщо стисло, історія цього слова, яке зі страшного перетворилось а обнадійливе. трави зросли, Земля розверзлась. а далі - за Святим письмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:33:05 ]
водночас у росіян є.
ота́ва /ота́вы
прибічники та прихильники імперії можуть радіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:14:26 ]
Переконали!:) не хочу навіть близько стояти з прибічниками імперії, тому змінила множину на однину. ) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:42:12 ]
В моєму дусі, але все одно я ще правив би. Крім останніх двох рядків, хоч немає межі досконалості. Всипле дітворі - досить двозначно щодо дітвори. Може щось подібне до і подарує гірки дітворі, якщо не жалкувати за тим, що вони веселі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:15:35 ]
Спасибі за міркування! врахувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:48:39 ]
Пробачте, заспів у перших строфах теж чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:16:55 ]
З нього все й почалося :) декілька днів нуртувала ота перша строфа, а учора вилилася у цілий вірш... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:51:18 ]
Майбутня збірка розбухає!:)
Я б назвав вірша "Передвесняне"("І до весни – діткнутися рукою…"):))
Щодо "всипле" Ігор має рацію, тим більше, що дві сусідні строфи "веселі".
А ще "дріма_й ріка..." та "й_ріка" можуть спокійно обійтися без "й".
Але загальне враження гарне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:18:12 ]
Зауваги врахувала - дякую! Тішуся, що отримали гарне враження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:57:41 ]
Дуже! Тема близька і люба серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:20:12 ]
Спасибі, Лесю! Видно, такий вже я невиправний оптиміст - взялася писати щось таке суворе передзимове, а те святкове переважило )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:15:15 ]
наспівано густо й соковито, Галино. Свята якби невеселі, цьогоріч, ну що ж, і таке треба колись було прожити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:13 ]
Так хочеться, щоби свята цьогоріч були мирними і веселими...
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:29:45 ]
гарне передзимове мереживо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:56 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 06:20:05 ]
Так "отава" тут гарно лягла б і в однині... Як пахне, дихає зимою і святами цей чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:31:13 ]
Однина у рядку з отавою задає у звукописі багато звуку "а"(я.а.о.а.а.и.я.а...), множина - багатоманітніша і легкоплинніша: я, і, о, а, и, и, я, и... Але, що ж поробиш - правило є правило :) змінила на однину. Спасибі, що поділились враженнями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 23:47:04 ]
Цей вірш -спокій на душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:11:28 ]
Дякую, Світланочко, за враження і коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:20:45 ]
Візуально і концептуально миротворна картина, позитивна світлина.
"Сонячний листок має деякі шанси бути кращим за "сонний той листок".

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:43:41 ]
Брунатний (коричневий, сухий)... сонний листок, Ви пропонуєте подати ще як сонячний (жовтий, золотий...)? Гм... Візьму до уваги.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2014-12-19 12:25:31 ]
Так лірично-настроєво... передчуття свята... Дякую за світло, якого так бракує нині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 20:42:36 ]
Спасибі за відгук! Тішуся, що знайшли для себе приємне.)