ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою...
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
Дощ осінній
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
За лаштунками політики
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
Креатура без коректури
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
По міндічгейту
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Ревнулька
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Краплі горобинового меду
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Мініода пішохода
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
Почути
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Хворіє час
Хворіє час і аура мутна.
Немовби тіні устають із хлані
(смердючої, разючої, без дна)
і чорні руки тягнуть до гортані.

І схлипує безсилля сліпоти,
і хлюпає багно, лякає молох.
Але... дорога і потрібно йти.
І куриться услід до неба порох.

Не осягнули вічності буття,
та осягнули вміння убивати.
Німіє час і навіть сам Суддя
не відає, як лихо вгамувати.

У зоряних очах ми – куца мить.
До нас і після нас – безодня віку.
Та тисне на курок безумна гидь
(нещадних пішаків будь-де без ліку).

У світі, де щоденно ллється кров,
Грааля не знайти. А чи шукають?
Ламаючи гуманності остов,
бери АКа, добродію… Чекають…

05.02.2015




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-02-05 22:49:30
Переглядів сторінки твору 6768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.466 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.847
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-05 23:39:22 ]
Німіє час і навіть сам Суддя
не відає, як лихо вгамувати.

Дуже жорсткі присуди, але й об"єктивні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 19:52:26 ]
Дякую, Ірино. Час, не корегований зверху, веде нас до біди. Знову численні жертви, в ім'я чого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 14:20:52 ]
Пане Олександре, я вже не вперше помічаю, що розкриття теми існування людини у часі дуже добре Вам вдається.
"Але дорога і потрібно йти" - як на мій погляд, речення досить дивне, чогось тут не вистачає. Загалом, як для поета Вашого рівня, пора уже працювати над уникненням дієслівних рим. (Вибачте за вредність!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:14:03 ]
Олено, щиро дякую. Відносно дороги, по якій треба іти. Попередні рядки окреслюють сьогоднішню небезпеку, але попри усе життя(дорога) існує і треба жити(іти)і в умовах небезпеки. Я такий смисл вклав. Може, трохи незрозуміло. Дієслівні рими - це дійсно мінус, варто уникати, але хто знає, а раптом концепція віршування зміниться на користь дієслів, то й мені перевчатися не треба(жарт). Ви не вредна, а благодійна в смислі побажань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 16:50:42 ]
і чорні руки вже біля гортані...
і чорні п"ястуки біля гортані.

тягнуть - там не може бути.

Крута дорога, тяжка дорога, грузька дорога...

речення, де ниць:

жорстоких пішаків завжди без ліку.

таке моє бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:22:29 ]
Дякую, Світлано. Ви так рідко щось радити, що варто уважно до цих порад прислухатися. Але чому "тягнуть" не підходить? Забагато дієслів чи щось інше? "жорстоких пішаків завжди без ліку" - краще за моє, хіба що вставлю замість жорстоких безумних. Там, де дорога, я уже пояснив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:23:45 ]
Але безумних вже є. Щось інше або ваше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:24:13 ]
Хто його знає, що таке ото АКа?
Може, краще було б (не обов'язково саме так) "бери ружжо"?
Можливо, краще було б
"Та є дорога - і потрібно йти."
Сурядні та підрядні речення вимагають свого.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:34:55 ]
АК - хто його не знає в наш мілітаризований час? Хіба що супер пацифістські жіночки. От та дорога. Всім в очі впадає. Може й по вашому. Подивлюся. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:40:38 ]
http://sum.in.ua/s/ghortanj
гортань дих. орган.
Як же можна тягти до гортані?
Якщо Ви мали на увазі тягнуться - простягаються, то так і треба писати. Шукати слово потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:00:10 ]
У словнику є синоніми "тягти" - простягати, протягати. Тому я так і ужив. А гортань - це частина горла. То чому руки не можна простягнути(тягти) до нього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:48:04 ]
Я - за зримість тексту, тому не вельми зрозуміла-уявила ті руки тіней... Чи вони тягнуть чи тягнуться). Увиразити б там...
Якщо Вас влаштовує так, то я не наполягаю. Я за те, щоб автор сам працював.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:51:41 ]
Я також за зримість. Тому і запитав за "довжини".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:51:35 ]
Увиразнити). отак.

Хворіє час і аура мутна.
Немовби тіні устають із хлані -
Смердючої, разючої, без дна -
І простягають руки до гортані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:56:35 ]
Не осягнули вічності буття,
Навчилися штудерно убивати.

якби писала я, то було б так).
не було б повтору осягнули.
Все, лишаю Вас у майстерні спочивати, працювати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:03:55 ]
Світлано, я - це не ви. Ви бачите глибше слово. Якби я писав вашими словами, то мабуть був би більш авторитетним і шляхетним у віршуванні. На жаль так високо не літаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 21:06:58 ]
Тому що за дужками тими вже не розумієш, що до чого чиє і навіщо тягнеться.
Повторюю, варто увиразнювати вірш, уникати і повторів, і, по можливості, дієслівних рим. а ще таке: якщо я рідко щось коментую, то це ж добре. Тіштеся.
Тому й не коментую, що автори мають своє бачення тексту, і марна праця доводити їм щось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:09:38 ]
Тішуся, аякже. А що у мене є вибір?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 21:16:04 ]
А ще отам дородій не зрозуміла. То сарказм чи серйозно так вважаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 21:18:20 ]
Бери АКа, добродію.
Жаско між добродіями та лихими. Хто є хто - зрозуміти б за машкарою.
Полетіла).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:30:43 ]
Якщо є барикада, то мають бути антагоністи - лиходії і добродії. Хто яку машкару на себе одягає, то його вибір, хоча зі стороннє враження із цим вибором часто не співпадає. Хто себе хоче рахувати лиходієм? Ніхто! Тому усі добродії.