ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Пісок
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
* 111 *
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літенько
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Музика
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую...
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Дилема
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
* * *
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Невипадково
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
* 110 *
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
1934. Марш веселих хлоп’ят
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Імла
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
Майже сонет
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Образ твору У дощ зайду, у дзвін його журби,
У дзеркала прелюдій та елегій,
Де первоцвіти і пташиний легіт
Гірчать весною, мов кора верби,

Де щастя наше схоже на полин,
М"який полин, безвусий, зовсім юний,
Де світлотіні райдужних краплин
Тихцем торкають струни світлосуму:

Вода - верба - вода - верба - вода...
Весна - як Бог - завжди приходить звище.
А я в руках її - вербовий свищик,
Що ненароком випав із гнізда.

2015

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-05 12:36:32
Переглядів сторінки твору 12278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-05 13:18:57 ]
Гарно. Але, здається, одна рима згубилася - "дім" і "верби".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:29:28 ]
ПРивіт, Валерик. А рими всякі різні бувають. І не рими також :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:30:59 ]
Краса яка )) Піти й собі спробувати свищика вирізати, чи що - верб он у долині повно, ти тільки ще розкажи, як його ото робити ))
"Звище" (наскільки я розумію, це ти так переклала рос. "свыше") шукала по всіх словниках - не знайшла, хіба що у Грінченка є "звиш" ("свыше") і "звишки" ("высотой").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:55:07 ]
Краще попросити, щоб вирізав чоловік, - свистітиме гучніше :)) Ціла морока того свищика майструвати - треба мати дуже гострого ножа ( не язика, а жаль :) і свіжу вербову гілку. Зумієш зняти кору ( і знову ж - не стружку :), не пошкодивши її - засвище. "Звище" не перекладала, - звідти зійшла весна..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:35:30 ]
О, а щодо рими "дім" і "верби" ідея появилась: а якщо "вербі"? Ну тобто її власна кора їй же самій і гірка (кора як уособлення всього прожитого-пережитого, що наросло за все життя)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:56:37 ]
Хороша думка. Будемо нарощувати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 13:58:32 ]
Читається як рондо попри те, що це не рондо. Прекрасно читається, лірично сприймається.
І пам'ятні знаки, які чомусь знайшлись тут, у Вашому вірші. І для мене - вони наче про мене. Був у мене і двоюрідний дід (чоловік материної тітки). Він мою молодшу сестру називав свищиком. Малою ще було, а як гарно говорила. І як іноді комічно... А я, напевно, для діда був, відповідно, свистуном. Бо старший за сестру, і тому який з мене свищик? Київський свистун. Любили мене там слухати. Я ж був тоді російськомовним і мріяв про МГУ, а не про граблі та сапки. Насправді вийшло ні те, ні се, але все одно дивовижно цікаве.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 18:31:58 ]
Можливо, він називав її пищиком. Давненько це було.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:01:08 ]
Такий рід ваш, чоловічий, - свистуни :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 15:55:40 ]
дуже і дуже.

єдине, в чому сумніваюся і аж тепер побачила, чи є таке слово "звище".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:42:37 ]
Не сумнівайся, нема :)) Але хотілось би, щоб було..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 10:25:21 ]
ну то тепер буде))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 20:53:41 ]
Війнуло теплом... Весна у вірші така, яку вже так хочеться, а не так холодна, як є нині...
І плюскіт води під вербою майже реальний, і світлотіні у її молодих листочках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:00:14 ]
Вона вже йде, пані Галю - саме така. Дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 21:29:08 ]
світлотіні світлосуму.... Теплий дощик.

навіть у свищиків є гніздо)
Трішки кумедний свищик... але щасливий - його сама Весна знайшла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:05:06 ]
Хотіла сказати, мабуть, не кумедний, а трохи завеликий :)) Була асоціація із іншим свищиком - глиняним, якого роблять, зазвичай, у вигляді пташати. А чого, усе, що свистить, має право на гніздо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 09:08:16 ]
Весняно... По-справжньому...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-15 23:58:51 ]
Все по-справжньому, Мирославе. По-сурйозному :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 13:52:01 ]
"Де щастя їхнє схоже на полин,
М"який полин, безвусий, зовсім юний" - дуже цікавий і нестандартний образ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-16 00:00:56 ]
Дякую, Оленко :)) Нехай Ваше щастя буде схожим на первоцвіти, бо полин, хоч і юний, все одно гірчить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 18:17:03 ]
Ніжнотрепетний вірш!
Але свищик і гніздо.... Якась глибока таїна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-16 00:07:07 ]
А "справжня поезія - це містерія, тайна". Не я сказала, а Дмитро Донцов :)) Так що нехай залишаються у ній і птах із червоним оком, і свищик-пташа :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-04-16 09:05:22 ]
".....птах із червоним оком"???????????Не бачу я у Вашому творі такого птаха...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-16 23:04:12 ]
Дійсно, нема ( не з червоним, а із вишневим, перепрошую :)). Йдеться про вірш іншого автора, де Вас також дуже дивували і той птах, і шум березового соку. Узагалі, жінкам притаманно дивувати колег-чоловіків :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-04-16 23:10:54 ]
Так, так! Мене тут дивували ще не так! Наприклад, пацифістка-імперіалістка Світлана Залізняк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2015-07-12 12:33:02 ]
от мені, скотиняці (як любить повторювати Ляшко), читається "Таких старих, що їхній блиск і череп..."
(жартую, звісно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-13 05:48:14 ]
щось сентиментальний я ці хвилини може тому що перечитую Луцкову Світлану а може її вербовий свищик розчулив але все це правда

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-08-22 19:11:12 ]
Ой, Саню, не свистів би ти :))