ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
Ллється світло недіяння
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 6)
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
* * *
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Депресивний
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Кока Черкаський
2026.05.19 13:38
Ілюзії
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.

Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня епоха
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Епічне
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Пелюстки надій
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Пробач мені, любий!
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
А ось іще випадок у селі!
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Нетривіальні думки –7
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч
Вказівка посмикує - здвигами очі,
недоспана ніч заховалась у крані,
трамвай на вібраціях шиби проскоче,
думки заколочені у порцеляні.

Напився натхнення - заповнився ранок,
скарбничка порожня - нема що розбити...
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"

Спадає нелюбом щодруга пелюстка.
Чого тут гадати?.. як серце не слуха.
Недоспана ніч у краплинових згустках -
тремтить в павутинні приречено муха.

24 Квітня 2007




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 13572
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.820 / 5.57  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.05.17 01:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:10:43 ]
Привіт, Юрочко!
Вірш цікавий і все було б гарно, але я щось не зрозуміла першого рядочка:( Поясніть мені:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:12:16 ]
Юріє, файний віршик! Чомусь змусив мене посміхнутися :)
А що це за образ: "розігнути на пальцях коханок"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:14:07 ]
Я думаю, що це Юрій так рахує своїх коханок :-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:20:30 ]
"
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"
"
- гарно сказано,.. але чи не егоїстично?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:25:07 ]
Цей віршик був написаний 2 місяці тому.
Ось так мені думалось тоді. :-)
***
Пояснюю:
Вказівка (це по іншому стрілка годинника) вона коли пильно вдивитись, то
посмикує (перескакує секунди). Але очі стараються зробити це за неї, ніби то вони власне пересуваються...
Коли час вставати - то все недоспане змиється холодною водою з крану...
Ви чули коли-небуть як трамвай зранку проїзджає коло вікна - шиба вібрує.
А коли кава готова, то ми її заколочуємо у порцеляновій філіжанці, разом з цим думки починають свій рух у такт заколочення...
Гадаю, що тепер трішки зрозуміліше!
***
"розігнути на пальцях коханок" - Оксанка добре це знає - мабуть із власного досвіду. ;-) Хіх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:27:50 ]
Пане Олесь,
А Ви ніколи не задавали собі це запитання???
Думаю, що не один раз! Бо справді любити, це не лише
кохати, хіба ні???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:36:02 ]
Ой, Юрасю, я не зрозуміла тільки перший рядочок, а не строфу :), але дякую за таке детальне пояснення, відверто кажучи ніколи б не здогадалася, що мова йшла про годинник:)
А от про коханок...мо' Ви коханців мали на увазі :-)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:38:09 ]
Ну само собою Оксанко,
Але світ такий дивний... ніколи не вгадаєш :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 17:38:40 ]
Юрію, гарний вірш... тільки в мене чомусь посміхнутись не вийшло... навіть навпаки - приречена муха, думки заколочені у порцеляні, і запитатання: "Котру все ж любив Ти?" - сумно... напршується ще питаннячко: а хоч одну з них любив? Чи та, котра в серці надто далека?... Чи мо' то мені тільки сумно... хай би краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:39:13 ]
Вам моїх пальчиків не потрібно позичити для підрахунку? ;-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:42:51 ]
"...два місяці тому" - чому ж дата внизу свіжа?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:46:41 ]
А чому Вам тоді, не спалось, Юрію? Сумління мучило чи пальці не розгинались? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:47:51 ]
Раз розгинали, отже, подумки їх вже відпускали. Прощались?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:53:30 ]
Наталочко,
Нехай Вам не буде сумно.
Павучок вже тою мушкою пообідав...:-)
Ви знаєте Любив все ж...
І... :-)
Про решту - цікава штука ця Любов - ніколи не знати, як приходить.
Але покидає, як правдива мама дитину, так важко, часом здається, щоби краще не приходила, але як без неї. Тому краще най приходить - знатиму що жив, принаймі. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:55:23 ]
Пане Олесь,
Я робив певні корективи нині, але думка 2місячної свіжості. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:05:14 ]
Добре Вам, якщо спроможні на нього (те 7ме небо) видряпатись!
Більшість намагються залишитись десь на проміжку між коханням і щирим (без жодних поганих чи нечесних помислів), але егоїзмом. Так жити значно... простіше, але чомусь зовсім не легше.:(
Мені таких людей часом шкода, часом - ні, але практика російсько-японської війни доводить, жи так воно і є. До того ж, для декотрих - протягом цілого життя.
А Вам, повторююсь, добре. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 18:07:35 ]
Я пожартував, Юріє. Але тоді треба написати - лютий-квітень 2007! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:15:21 ]
Мені добре, бо я забрав усі комплекси, нашарування, негатив, страх.
А залишив Світло і Віру. Коли людина хибить..., воно усе те згодом вилазить...
А коли усе, як на долоні - то і залишиться усе те, що правдиве - решта вітер поздуває.
Найгірше затримати осад десь по глибше - це як після здрібки піску в оці - уже нічого нема, а гложе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:03:00 ]
Юрію, мені дже сподобалось "Спадає нелюбом щодруга пелюстка" - сумно, але ж не забувайте про щопершу - де якраз слово "любить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:14:24 ]
Пам`ятаю Оленко,
Коли "любить" - то хочеться тією пелюсткою впасти до ніг. Але, нажаль, частіше трапляється, що хтось витре об... ноги.
Але нічого не вдієш - такий світ - хтось бачить у пелюстці Ніжність, а хтось витирачку для ніх - кожному своє, чи не так? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 21:53:02 ]
То дивлячись, хто чого прагне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:01:09 ]
Прагнути мо` багато.
Осягнути і мати навколо себе усіх щасливими з цього осянення - не завжди.
Бути щасливим - знати, що людина, яку прагнеш... прагне Тебе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:02:23 ]
Меї неповної дитсадкової освіти не вистача, аби “ляпнути” тутки щось троха розумно-інтуаліктизоване, – захоплено промовчу... та всьо жи маю єдно питаня... Пане-добродію-містере Лазірко, коли ми нарешті матимемо змогу гортати забруднені типограхвією папірці, яки мінімуми, однодужетомної Вашуї збірочки? Особисто я вже почав обмежувати се у льодяниках і вженьки накопичив 2,5 гривні, 1 паперовий дуляр і сще 24,5 евросентиків. Але маю пляни у найближчу п’ятирічку збільшити ці показники у 4-9 разів. Як замислюєте, Юрко Незнаюякпобатькові, сього вистачить? (тільки для мене просю з ахтограхом). Як аванс насмілюсі поставити Вамки 6 балів (радо поставив би і 7, але моя дитсадкова програмка закінчилися на цихрі 6, а далі я рахувати не навчивсі :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:07:55 ]
Забув попросити. Не став мені, просю, 7 балів, бо маю сі таке ураження - чи шосі я не розумію, чи у мене шосі із зором....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:13:05 ]
Грицько,
(Богданович я - але краще просто Юрко:-)
Як тіко вотово знайду грошей для друку то дам до публікації, а як нє то убікації.
Файні дєкую за воцінку. Буде збірочка то власнов руков кшижика вліплю і вишлю - тіко скажіть, де...
Во. А ше я бувший зєнітчік, так шо шось з та з повітряними силами мав до діла теж.
Ласкаво прошу на мої теревені - це на моїй сторінці у відділі етюди - "Теревені від Зеня"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:38:55 ]
Як бувший майже контррозвідник (навіті намагаюсі виходити у ехвір з динамічних IP адрес (хоч пару разів , думаю, засвітивсі), шоби "звірята" не запеленгували і не надавали по моїй пишній пиці) скажу, що із твоїм Зенем ми вже давно приятелюємо, а коли саме - не скажу... Проте, дякую за приголошення ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:18:53 ]
Мені теж дуже сподобалось, особливо про розігнутих на пальцях коханок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 10:04:04 ]
Не текст, а фільм АВТОРСЬКИЙ!
Юрцю мій Тобі незмінний РЕСПЕКТ!!!
Є одна заковика - не второпаю значення цього рядка

"трамвай на вібраціях шиби проскоче"

Твій Славцьо :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 12:52:43 ]
Тільки вчора залогінився. Серфую сайт. Дуже кльово. Автор пиши ще. Респект!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:41:56 ]
Не знаю, де Ви жили в центрі, але можу запевнити - всі шиби і досі шанобливо вібрують. А часом - навіть і стіни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 13:05:08 ]
Вірш настроєвий, настрій - трохи "підупалий", але красиво: "недоспана ніч заховалась у крані..."! Але перший рядок складний для розуміння змісту ("здвигами очі"?), а друга строфа надто "тривіально-по-чоловічому", так би мовити: оті "коханки", яких чомусь треба "на пальцях...розігнути" - може, для того, аби "розігнати" смуток? Сподіваюсь, хоч котрусь із них таки "любив". Чого (себто любові) бажаю у теперішньому і майбутньому. З повагою, Вікторія Осташ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 16:32:35 ]
Дякую Юліє,
Ну, значить рядок є актуальним.
***
Дякую Вікторіє,
Звичайно, що тривіально... - але зате щиро - так як відчував.Було би дивним, коли би по жіночому...:-)
P.S.
А цікаво, як це би звучало по жіночому, міг би дізнатися, Вікторіє???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 22:42:39 ]
Привіт, Юрцю! Добрався я і до того "твурєнія"! Вірш відверто перемудрований, тяжко сприймається - ніби з бодуна - коли думки троха тугенько шурупають :) Крім троха переданого настрою, власне і почуттів ніяких більше не викликають ті куплети. Перший з них своїми здвигами завалив усю справу на корню :) Так що краще капусту витягуй, або загортайся у біле простирадло і повзи на Личаківське повільно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-27 14:10:11 ]
розгинати на пальцях коханок - то ІМХО наймоцніший тут образ і від нього треба ся відштовхувати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-27 16:28:42 ]
Славцю, Микольцю,
Данкішет же вотово завітали!
Та біг з тим першим рядком - я ше нашкробаю, коли воду витягну за вуха з крану. :-)