ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
* * *
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
* 231 *
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Сьогоніч бистрина зірок
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Лімерики F-12
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
Мій друг (Jimi Hendrix)
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Гойдає осінь
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
***
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Провидіння
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
* 230 *
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Критичний аналіз вірша "Кукувала зозуленька"
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч
Вказівка посмикує - здвигами очі,
недоспана ніч заховалась у крані,
трамвай на вібраціях шиби проскоче,
думки заколочені у порцеляні.

Напився натхнення - заповнився ранок,
скарбничка порожня - нема що розбити...
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"

Спадає нелюбом щодруга пелюстка.
Чого тут гадати?.. як серце не слуха.
Недоспана ніч у краплинових згустках -
тремтить в павутинні приречено муха.

24 Квітня 2007




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 14055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.820 / 5.57  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:10:43 ]
Привіт, Юрочко!
Вірш цікавий і все було б гарно, але я щось не зрозуміла першого рядочка:( Поясніть мені:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:12:16 ]
Юріє, файний віршик! Чомусь змусив мене посміхнутися :)
А що це за образ: "розігнути на пальцях коханок"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:14:07 ]
Я думаю, що це Юрій так рахує своїх коханок :-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:20:30 ]
"
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"
"
- гарно сказано,.. але чи не егоїстично?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:25:07 ]
Цей віршик був написаний 2 місяці тому.
Ось так мені думалось тоді. :-)
***
Пояснюю:
Вказівка (це по іншому стрілка годинника) вона коли пильно вдивитись, то
посмикує (перескакує секунди). Але очі стараються зробити це за неї, ніби то вони власне пересуваються...
Коли час вставати - то все недоспане змиється холодною водою з крану...
Ви чули коли-небуть як трамвай зранку проїзджає коло вікна - шиба вібрує.
А коли кава готова, то ми її заколочуємо у порцеляновій філіжанці, разом з цим думки починають свій рух у такт заколочення...
Гадаю, що тепер трішки зрозуміліше!
***
"розігнути на пальцях коханок" - Оксанка добре це знає - мабуть із власного досвіду. ;-) Хіх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:27:50 ]
Пане Олесь,
А Ви ніколи не задавали собі це запитання???
Думаю, що не один раз! Бо справді любити, це не лише
кохати, хіба ні???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:36:02 ]
Ой, Юрасю, я не зрозуміла тільки перший рядочок, а не строфу :), але дякую за таке детальне пояснення, відверто кажучи ніколи б не здогадалася, що мова йшла про годинник:)
А от про коханок...мо' Ви коханців мали на увазі :-)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:38:09 ]
Ну само собою Оксанко,
Але світ такий дивний... ніколи не вгадаєш :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 17:38:40 ]
Юрію, гарний вірш... тільки в мене чомусь посміхнутись не вийшло... навіть навпаки - приречена муха, думки заколочені у порцеляні, і запитатання: "Котру все ж любив Ти?" - сумно... напршується ще питаннячко: а хоч одну з них любив? Чи та, котра в серці надто далека?... Чи мо' то мені тільки сумно... хай би краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:39:13 ]
Вам моїх пальчиків не потрібно позичити для підрахунку? ;-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:42:51 ]
"...два місяці тому" - чому ж дата внизу свіжа?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:46:41 ]
А чому Вам тоді, не спалось, Юрію? Сумління мучило чи пальці не розгинались? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:47:51 ]
Раз розгинали, отже, подумки їх вже відпускали. Прощались?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:53:30 ]
Наталочко,
Нехай Вам не буде сумно.
Павучок вже тою мушкою пообідав...:-)
Ви знаєте Любив все ж...
І... :-)
Про решту - цікава штука ця Любов - ніколи не знати, як приходить.
Але покидає, як правдива мама дитину, так важко, часом здається, щоби краще не приходила, але як без неї. Тому краще най приходить - знатиму що жив, принаймі. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:55:23 ]
Пане Олесь,
Я робив певні корективи нині, але думка 2місячної свіжості. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:05:14 ]
Добре Вам, якщо спроможні на нього (те 7ме небо) видряпатись!
Більшість намагються залишитись десь на проміжку між коханням і щирим (без жодних поганих чи нечесних помислів), але егоїзмом. Так жити значно... простіше, але чомусь зовсім не легше.:(
Мені таких людей часом шкода, часом - ні, але практика російсько-японської війни доводить, жи так воно і є. До того ж, для декотрих - протягом цілого життя.
А Вам, повторююсь, добре. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 18:07:35 ]
Я пожартував, Юріє. Але тоді треба написати - лютий-квітень 2007! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:15:21 ]
Мені добре, бо я забрав усі комплекси, нашарування, негатив, страх.
А залишив Світло і Віру. Коли людина хибить..., воно усе те згодом вилазить...
А коли усе, як на долоні - то і залишиться усе те, що правдиве - решта вітер поздуває.
Найгірше затримати осад десь по глибше - це як після здрібки піску в оці - уже нічого нема, а гложе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:03:00 ]
Юрію, мені дже сподобалось "Спадає нелюбом щодруга пелюстка" - сумно, але ж не забувайте про щопершу - де якраз слово "любить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:14:24 ]
Пам`ятаю Оленко,
Коли "любить" - то хочеться тією пелюсткою впасти до ніг. Але, нажаль, частіше трапляється, що хтось витре об... ноги.
Але нічого не вдієш - такий світ - хтось бачить у пелюстці Ніжність, а хтось витирачку для ніх - кожному своє, чи не так? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 21:53:02 ]
То дивлячись, хто чого прагне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:01:09 ]
Прагнути мо` багато.
Осягнути і мати навколо себе усіх щасливими з цього осянення - не завжди.
Бути щасливим - знати, що людина, яку прагнеш... прагне Тебе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:02:23 ]
Меї неповної дитсадкової освіти не вистача, аби “ляпнути” тутки щось троха розумно-інтуаліктизоване, – захоплено промовчу... та всьо жи маю єдно питаня... Пане-добродію-містере Лазірко, коли ми нарешті матимемо змогу гортати забруднені типограхвією папірці, яки мінімуми, однодужетомної Вашуї збірочки? Особисто я вже почав обмежувати се у льодяниках і вженьки накопичив 2,5 гривні, 1 паперовий дуляр і сще 24,5 евросентиків. Але маю пляни у найближчу п’ятирічку збільшити ці показники у 4-9 разів. Як замислюєте, Юрко Незнаюякпобатькові, сього вистачить? (тільки для мене просю з ахтограхом). Як аванс насмілюсі поставити Вамки 6 балів (радо поставив би і 7, але моя дитсадкова програмка закінчилися на цихрі 6, а далі я рахувати не навчивсі :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:07:55 ]
Забув попросити. Не став мені, просю, 7 балів, бо маю сі таке ураження - чи шосі я не розумію, чи у мене шосі із зором....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:13:05 ]
Грицько,
(Богданович я - але краще просто Юрко:-)
Як тіко вотово знайду грошей для друку то дам до публікації, а як нє то убікації.
Файні дєкую за воцінку. Буде збірочка то власнов руков кшижика вліплю і вишлю - тіко скажіть, де...
Во. А ше я бувший зєнітчік, так шо шось з та з повітряними силами мав до діла теж.
Ласкаво прошу на мої теревені - це на моїй сторінці у відділі етюди - "Теревені від Зеня"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:38:55 ]
Як бувший майже контррозвідник (навіті намагаюсі виходити у ехвір з динамічних IP адрес (хоч пару разів , думаю, засвітивсі), шоби "звірята" не запеленгували і не надавали по моїй пишній пиці) скажу, що із твоїм Зенем ми вже давно приятелюємо, а коли саме - не скажу... Проте, дякую за приголошення ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:18:53 ]
Мені теж дуже сподобалось, особливо про розігнутих на пальцях коханок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 10:04:04 ]
Не текст, а фільм АВТОРСЬКИЙ!
Юрцю мій Тобі незмінний РЕСПЕКТ!!!
Є одна заковика - не второпаю значення цього рядка

"трамвай на вібраціях шиби проскоче"

Твій Славцьо :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 12:52:43 ]
Тільки вчора залогінився. Серфую сайт. Дуже кльово. Автор пиши ще. Респект!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:41:56 ]
Не знаю, де Ви жили в центрі, але можу запевнити - всі шиби і досі шанобливо вібрують. А часом - навіть і стіни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 13:05:08 ]
Вірш настроєвий, настрій - трохи "підупалий", але красиво: "недоспана ніч заховалась у крані..."! Але перший рядок складний для розуміння змісту ("здвигами очі"?), а друга строфа надто "тривіально-по-чоловічому", так би мовити: оті "коханки", яких чомусь треба "на пальцях...розігнути" - може, для того, аби "розігнати" смуток? Сподіваюсь, хоч котрусь із них таки "любив". Чого (себто любові) бажаю у теперішньому і майбутньому. З повагою, Вікторія Осташ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 16:32:35 ]
Дякую Юліє,
Ну, значить рядок є актуальним.
***
Дякую Вікторіє,
Звичайно, що тривіально... - але зате щиро - так як відчував.Було би дивним, коли би по жіночому...:-)
P.S.
А цікаво, як це би звучало по жіночому, міг би дізнатися, Вікторіє???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 22:42:39 ]
Привіт, Юрцю! Добрався я і до того "твурєнія"! Вірш відверто перемудрований, тяжко сприймається - ніби з бодуна - коли думки троха тугенько шурупають :) Крім троха переданого настрою, власне і почуттів ніяких більше не викликають ті куплети. Перший з них своїми здвигами завалив усю справу на корню :) Так що краще капусту витягуй, або загортайся у біле простирадло і повзи на Личаківське повільно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-27 14:10:11 ]
розгинати на пальцях коханок - то ІМХО наймоцніший тут образ і від нього треба ся відштовхувати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-27 16:28:42 ]
Славцю, Микольцю,
Данкішет же вотово завітали!
Та біг з тим першим рядком - я ше нашкробаю, коли воду витягну за вуха з крану. :-)