ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
І в душі хуртовина
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
Сон про білу тишу
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
***
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
* * *
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Пролетіла весна (пісня)
Образ твору Ще недавно зима - завірюха сяйна -
Кружеляла пухнасті сніжини.
А уже, наче мить, промайнула весна,
Пролетіла, як пух тополиний.

Одцвітають каштани, бузок одцвіта,
Час черемсі печально зітхнути.
І кульбаба на луках - ну зовсім не та –
Сіє пухом свої парашути.

Вилітають із серця печальні слова
І летять між дерева і віти.
Лиш один соловейко бадьоро співа,
Зустрічає, закоханий, літо!

24.05.7525 р. (Від Трипілля) (2017)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 23:35:08
Переглядів сторінки твору 6686
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.611 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.611 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.10 09:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:52:40 ]
Уявив цю пісню у Вашому виконанні. Гадаю, що успіх їй гарантовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:54:41 ]
Щиро дякую, Богдане! Вже є музика. Будемо сподіватися!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 23:55:59 ]
Прекрасна пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 00:43:37 ]
Пам"ятаю нашу зустріч в будинку Кіно на якійсь тусівці, здається Оксана Яблонська організовувала років 8 тому. І відтоді не пересікалися, здається! Радий Вам, мила і талановита рівненчанко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 07:35:12 ]
Настроєве. Але як же хочеться продовжити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 13:58:31 ]
Продовж, якщо є натхнення. Чому б і ні?! Напиши свою пісню!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-26 10:59:35 ]
Ця рiч i без мелодii чуэться пiснею. Гарно.
Ярославе, эдине, що на мить спинило, це чекання римування всерединi рядкiв, спровоковане першим: "Нещодавно зима, нам здавалось вона"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 14:03:32 ]
Дякую, Ларисо! Там нема внутрішньої рими, якби я хотів це зробити, то в мене було б щось типу на кшталт: вона-весна або зима-нема. А зима-вона - так приблизно римують лише дилетанти, тому такого, як Вам здалося, внутрішнього римування немає і в наступних строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-26 14:20:33 ]
Придивилась, згодна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 15:02:27 ]
Я дуже радий!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 12:54:39 ]
Як антонім, Ярославе)))

Осіння ніч
Срібні стебла верби
Хтиво тягнуться
З ночі до мене.
Клич лелечий луна
Над містичною гладдю води.

Осінь править розбіг
Своїх коней
Барвисто-шалених,
І минула весна
Через літо летить в холоди.

По вітрах шарудить
Очерет,
І вдивляються в тебе
Зорі неба рясні-
Цей Богів споконвічний шатер,

І летить, і летить
Через ніч,
Закликаючи в небо,
Клин лелек в вишині,
Наче душі померлих дітей.

Серго Сокольник


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 14:10:56 ]
Гарний і такий же печально-суголосний антонім! Дякую, Серго!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 14:20:56 ]
Красиво! Ну, за парашутистів! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 23:05:46 ]
Будьмо, друже!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 17:39:11 ]
Безперечно, при гарному аранжуванні і поставленому голосі виконавця пісня буде чудова. Але спіткнувшись на граматичній побудові першого речення і віддаючи належне Вашій майстерності, насмілююсь все таки запропонувати Вам дещо поправити не на шкоду змісту. Я передбачаю вибухову реакцію, але обіцяю поставити заслужену Вами "шоху", якщо пісня буде звучати у такому варіанті:

Даленіє зима. Та, здається, вона
Кружеляє і досі сніжини
Як оця несподівана наша весна,
Що розтрушує пух тополиний.

Одцвітають каштани, як наші літа,
Час черемусі сумно зітхнути.
І кульбаба на луках - ну зовсім не та –
Висіває свої парашути.

І від серця до серця злітають слова
Між зелені дерева і віти.
Лиш у лузі, де скошена в’яне трава,
соловейко заспівує літо.

Це означає, що анонс цієї пісні мене теж зачепив і якщо хочете – це тест на зрілість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 23:06:57 ]
гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 23:29:23 ]
Дякую Вам!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 23:25:22 ]
Ігоре, якщо у мене неправильна граматична побудова і це помітили і Ви - вже другий - отут дякую за заувагу, я виправлю сам, я не настільки самозакоханий дурень щоб це не відчути - справді перший рядок важкуватий і є ще деякі - бачу. Я попрацюю. І не треба мені Ваших "шохзаманух".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-05-27 08:27:49 ]
Текст гарний, мелодійний. І нема межі вдосконаленню:)
Як на мене, можна б одне "пролетіла" замінити на "промайнула" і позбутися "ці" в останній строфі.
Хай процвітає, як весна, пейзажна лірика:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-27 17:27:53 ]
Щиро дякую, Мирославе, за відгук і зауваги. Дещо замінив.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-05-27 13:18:55 ]
Ярославе, ніжна, зворушлива пісня, чуйні слова, образи, ніби тополиний пух! Буде цікаво цю пісню послухати у Вашому виконанні, чекатиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-27 17:29:33 ]
Щиро дякую, Таню, радий Вам знову бачити на моїй сторінці. Працюємо над музикою і словами. Сподіваюсь, зробиться!))