ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Пролетіла весна (пісня)
Образ твору Ще недавно зима - завірюха сяйна -
Кружеляла пухнасті сніжини.
А уже, наче мить, промайнула весна,
Пролетіла, як пух тополиний.

Одцвітають каштани, бузок одцвіта,
Час черемсі печально зітхнути.
І кульбаба на луках - ну зовсім не та –
Сіє пухом свої парашути.

Вилітають із серця печальні слова
І летять між дерева і віти.
Лиш один соловейко бадьоро співа,
Зустрічає, закоханий, літо!

24.05.7525 р. (Від Трипілля) (2017)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 23:35:08
Переглядів сторінки твору 7412
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.611 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.611 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:52:40 ]
Уявив цю пісню у Вашому виконанні. Гадаю, що успіх їй гарантовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:54:41 ]
Щиро дякую, Богдане! Вже є музика. Будемо сподіватися!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 23:55:59 ]
Прекрасна пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 00:43:37 ]
Пам"ятаю нашу зустріч в будинку Кіно на якійсь тусівці, здається Оксана Яблонська організовувала років 8 тому. І відтоді не пересікалися, здається! Радий Вам, мила і талановита рівненчанко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 07:35:12 ]
Настроєве. Але як же хочеться продовжити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 13:58:31 ]
Продовж, якщо є натхнення. Чому б і ні?! Напиши свою пісню!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-26 10:59:35 ]
Ця рiч i без мелодii чуэться пiснею. Гарно.
Ярославе, эдине, що на мить спинило, це чекання римування всерединi рядкiв, спровоковане першим: "Нещодавно зима, нам здавалось вона"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 14:03:32 ]
Дякую, Ларисо! Там нема внутрішньої рими, якби я хотів це зробити, то в мене було б щось типу на кшталт: вона-весна або зима-нема. А зима-вона - так приблизно римують лише дилетанти, тому такого, як Вам здалося, внутрішнього римування немає і в наступних строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-26 14:20:33 ]
Придивилась, згодна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 15:02:27 ]
Я дуже радий!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 12:54:39 ]
Як антонім, Ярославе)))

Осіння ніч
Срібні стебла верби
Хтиво тягнуться
З ночі до мене.
Клич лелечий луна
Над містичною гладдю води.

Осінь править розбіг
Своїх коней
Барвисто-шалених,
І минула весна
Через літо летить в холоди.

По вітрах шарудить
Очерет,
І вдивляються в тебе
Зорі неба рясні-
Цей Богів споконвічний шатер,

І летить, і летить
Через ніч,
Закликаючи в небо,
Клин лелек в вишині,
Наче душі померлих дітей.

Серго Сокольник


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 14:10:56 ]
Гарний і такий же печально-суголосний антонім! Дякую, Серго!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 14:20:56 ]
Красиво! Ну, за парашутистів! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 23:05:46 ]
Будьмо, друже!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 17:39:11 ]
Безперечно, при гарному аранжуванні і поставленому голосі виконавця пісня буде чудова. Але спіткнувшись на граматичній побудові першого речення і віддаючи належне Вашій майстерності, насмілююсь все таки запропонувати Вам дещо поправити не на шкоду змісту. Я передбачаю вибухову реакцію, але обіцяю поставити заслужену Вами "шоху", якщо пісня буде звучати у такому варіанті:

Даленіє зима. Та, здається, вона
Кружеляє і досі сніжини
Як оця несподівана наша весна,
Що розтрушує пух тополиний.

Одцвітають каштани, як наші літа,
Час черемусі сумно зітхнути.
І кульбаба на луках - ну зовсім не та –
Висіває свої парашути.

І від серця до серця злітають слова
Між зелені дерева і віти.
Лиш у лузі, де скошена в’яне трава,
соловейко заспівує літо.

Це означає, що анонс цієї пісні мене теж зачепив і якщо хочете – це тест на зрілість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 23:06:57 ]
гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 23:29:23 ]
Дякую Вам!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-26 23:25:22 ]
Ігоре, якщо у мене неправильна граматична побудова і це помітили і Ви - вже другий - отут дякую за заувагу, я виправлю сам, я не настільки самозакоханий дурень щоб це не відчути - справді перший рядок важкуватий і є ще деякі - бачу. Я попрацюю. І не треба мені Ваших "шохзаманух".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-05-27 08:27:49 ]
Текст гарний, мелодійний. І нема межі вдосконаленню:)
Як на мене, можна б одне "пролетіла" замінити на "промайнула" і позбутися "ці" в останній строфі.
Хай процвітає, як весна, пейзажна лірика:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-27 17:27:53 ]
Щиро дякую, Мирославе, за відгук і зауваги. Дещо замінив.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-05-27 13:18:55 ]
Ярославе, ніжна, зворушлива пісня, чуйні слова, образи, ніби тополиний пух! Буде цікаво цю пісню послухати у Вашому виконанні, чекатиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-27 17:29:33 ]
Щиро дякую, Таню, радий Вам знову бачити на моїй сторінці. Працюємо над музикою і словами. Сподіваюсь, зробиться!))