На жаль, не можу погодитися з тобою. Про те, що увечорі роса лягає на трави, цю банальщину і школяр знає, а поезія - це завжди неповторність і непотворность - як для мене, по-друге, ти забув, що таке інфінитив - неозначена форма дієслова і тут мало б бути: пестити, йти, наростати - у мене нема жодного дієслова у такій формі, там, де їх три підряд. Те, що важко сприймається - це тобі, а я намалював картину - неповторну в її розвитку, такою, як побачив - і в образній дії, зрозумів і в кого є бодай якась уява - сприйме це, певен.

І справді, переплутав дієприслівник "пестячи" з інфінітивом "пестити". Але "...пестячи, йде, наростає." навіть моя збіднена уява сприймає як штамповку. Вибач, друже, тут наші смаки різняться. Але це не біда.

Ніколи ні в кого не зустрічав подібної, як ти кажеш, "штамповки". Штамповкою воно може стати тільки тоді, коли хтось його повторить... Десь так, Це - аби до чогось придертися, сказано. Чомусь я так сприймаю. Не турбуйся, друже, я достатньо самокритичний...))