ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 prost, сплінe
Образ твору  
 непідступні лункі світи
  неміч слів у сонеті зимовім
    манівці котрим згублено лік
      декларована безцінь любові

 & на згаслому небосклі
    мить палаюча за очима
     що її заклинаєш ти
       всі твої сутінкові личини

 & ненатлі нетлі нетлінь
    прокидання довічна відмова
     сестри марень праматері сліз
      забуття в невагомих альковах
        під покровами німоти




 


 
2013



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-02-12 01:52:15
Переглядів сторінки твору 13220
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 08:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 04:00:42 ]
Чомусь так боляче читати ці рядки, ніби відгук на мій роман у віршах. Ну що ж, певно заслужив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 04:05:08 ]
якби ми всі пишемо один і той самий роман у віршах, Ярославе
і безперечно, нам усім є боляче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 08:08:20 ]
Так що це просто перегуки сердечні... Відрадно, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:24:18 ]
та ми самі у цьому віртуалі і є мабуть перегуки й відлуння,
і провідчуття іноді, теж

о, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 04:26:21 ]
Сильний твір. Просто вразило......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 05:28:15 ]
дякую, о Шоне
тринадцятирядники ~ окремий такий вимір


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 07:25:36 ]
"Неміч слів у сонеті зимовім". Не тільки у сонеті, друже. Не тільки. Гадаю усім нам не вистачає мудрості перевершити свого Творця, або, принаймні, обрадувати його своїми "шедеврами" От якби ж то хоча б тисячу років мати у запасі. Як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:06:16 ]
щиро дякую за розмисли, Олександре
ніщотність як вища ідея, це якби законна антитеза XXст.
від модерну і далі скрізь
насправді, творіння, осмислюючи себе і середовище,
підсумковуючи знання & домисли, зіткається
із грандіозною порожнечею, і не здатна прийняти її
в себе

цікаві були думки, здається у Прішвіна, десь у 1920х
щодо того, що у світі все більше віддзеркалюється
у малих його створіннях,
за винятком тих, котрі звуть себе ’прості люди’
котрі про цілий світ й усесвіт неодмінно судять по собі
бо нема для них нічого іншого, окрім них самих

тоді всі ті недобиті інтелігенти сильно боялися того,
що ось такий продукт системи (тоталітарної)
і заселить собою все суціль...

а щодо часу, оскільки ми з Вами все-таки знаємо
що душа безсмертна ~
що нам тих тисяча років, насправді
час немає значення саме тому, що існує вічність

а ’шедеври’ мабуть всі завершилися ще на переході від ренесансу до бароко
це продукт світоглядний,
теперішній світ потребує зовсім інших речей
автоматизоване виробництво, маскульт, телепропаганда
реальна віртуальність в дії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:15:24 ]
– Не питай, защемить бува
Так, що зовсім немає спасу.
Фарби, музика і слова, –
Неміч слова і плинність часу.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:31:08 ]
плин такий:
беремо по нульп’ять
& гайда ~ поетично гулять
а закінчаться фарби й слова
є іще лікувальна трава....


* хтось уже набирає 102..... *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 09:00:18 ]
Доза не смертельна!

Ящик пива, абсенту відро.
Гренуіль, Чорногуза і Чорі.
За любов, за, за, за і добро!
Шо?
Перепили? Ні?
Тягне мангал, дрівця яблуневі. Кайф!
Це не марнотратство слів,
це єднання матеріального і духовного (по Дідро)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 09:20:41 ]


було давно тепер неправда
зірки у мареві спливали
всміхалася суєтна слава
заводила пісень....

кружляли від & до мангала
горлали привидів навали
& листя розкіш драпувала
єднальну карусель.....


PS: а за вікном проспект латають все
& молотки відбійні кулемети
автівки істеричні, лід конкретний
& лютий люд лютнево десь повзе...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-12 14:32:44 ]
На Донбасі, мабуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 15:01:24 ]
ну, він тут недалік


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 15:55:45 ]
Пришвін, мабуть, даремно боявся - відсоток тих, хто прагне бачити далі власного носа (наскільки їм це вдається - то вже інше питання), здається, у всі часи був однаковим.
"Декларована безцінь любові" - цікаво підібрані слова, і як хочеш, так і розумій: чи то тобі віддають її задарма, чи то твою любов мають за ніщо, чи взагалі я щось "не в ту степь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 16:27:15 ]
...та сам Пришвін не боявся, дєдушка старий, єму всьо равно
а от інші - таки було діло. сіра маса їх і чавкнула,
так чи інакше. є і тепер ще якісь останки розкошів
але Пришвинів нових катма, і не очікується більш


а слова про любов це скоріше високі слова -
хоча є момент непонятки, мабуть, тому і сплін


*радо підтягує стільчика & якби
натякає...*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 01:39:49 ]
Ото ніби старим не страшно )) Та й не завжди ж Пришвін стареньким був. Я он його "Фацелію" весною як перечитала, то аж пішла та купила насіння тої самої фацелії - захотілося глянути, що ж за краса така )) Правда, до сіяння діло не дійшло - здоровлячка не хватило, щоб ділянку скопати. Але цеї весни, як доживу, то обов'язково посію ))
Ну і нові Пришвіни є, тільки ж не потрібні нікому, як і співаки-музиканти путні etc... та що я розказую, і так все ясно.
(Наливає з бутля):
- Ну, будьмо! А то "прозіт", "прозт" - ну не Штірліц же я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:08:02 ]
*такий весь радий, о*


дуже до речі всякі оці непонятки які сплітаються мов і нізвідки
а потім стають подеколи ідефіксами

ну за весну & фацелії, авжеж


прост!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 17:10:32 ]
монотонно-молитовно-дивно захоплюють рядки, текст закінчується, а мелодія продовжує вести за собою і щось виспівується невловиме, відлунням у небо йде, та язик стримує і не випускає на волю((
от.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:36:25 ]
зачарувавсь і собі*

о Ларисо

і літери, і склади можуть бути притихшеними, тихішими
тоді трохи чутніше що там, за ними, у відлуннях

коли музика просто оглушує & давить
тоді простіше жити, згоден

але


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-12 17:41:11 ]
Цікавущий, Сонце-Місяцю, цей
сплін у тропах знакомитих,
як вдих і видих....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:23:27 ]
надзвичайно Вам радий тут, Петре

сплін такий стабільний стан поецький
що хоч не хоч приходиться якось обживати його
і він віддячує, у свій спосіб -
головне, мислити оптимізм & надто не
самоїдствувати, але то вже практичне мистецтво...


* за найсвітліші чуття *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 21:33:31 ]
я знаю про неміч слів...

о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:12:17 ]
о, велкам до альковів, До...


*не біле, але помічне ~
трішки так, за символізм...

& безпорадність святечну*