ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
орфей
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
* * *
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Він любить
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 prost, сплінe
Образ твору  
 непідступні лункі світи
  неміч слів у сонеті зимовім
    манівці котрим згублено лік
      декларована безцінь любові

 & на згаслому небосклі
    мить палаюча за очима
     що її заклинаєш ти
       всі твої сутінкові личини

 & ненатлі нетлі нетлінь
    прокидання довічна відмова
     сестри марень праматері сліз
      забуття в невагомих альковах
        під покровами німоти




 


 
2013



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-02-12 01:52:15
Переглядів сторінки твору 11733
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 11:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 04:00:42 ]
Чомусь так боляче читати ці рядки, ніби відгук на мій роман у віршах. Ну що ж, певно заслужив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 04:05:08 ]
якби ми всі пишемо один і той самий роман у віршах, Ярославе
і безперечно, нам усім є боляче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 08:08:20 ]
Так що це просто перегуки сердечні... Відрадно, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:24:18 ]
та ми самі у цьому віртуалі і є мабуть перегуки й відлуння,
і провідчуття іноді, теж

о, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 04:26:21 ]
Сильний твір. Просто вразило......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 05:28:15 ]
дякую, о Шоне
тринадцятирядники ~ окремий такий вимір


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 07:25:36 ]
"Неміч слів у сонеті зимовім". Не тільки у сонеті, друже. Не тільки. Гадаю усім нам не вистачає мудрості перевершити свого Творця, або, принаймні, обрадувати його своїми "шедеврами" От якби ж то хоча б тисячу років мати у запасі. Як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:06:16 ]
щиро дякую за розмисли, Олександре
ніщотність як вища ідея, це якби законна антитеза XXст.
від модерну і далі скрізь
насправді, творіння, осмислюючи себе і середовище,
підсумковуючи знання & домисли, зіткається
із грандіозною порожнечею, і не здатна прийняти її
в себе

цікаві були думки, здається у Прішвіна, десь у 1920х
щодо того, що у світі все більше віддзеркалюється
у малих його створіннях,
за винятком тих, котрі звуть себе ’прості люди’
котрі про цілий світ й усесвіт неодмінно судять по собі
бо нема для них нічого іншого, окрім них самих

тоді всі ті недобиті інтелігенти сильно боялися того,
що ось такий продукт системи (тоталітарної)
і заселить собою все суціль...

а щодо часу, оскільки ми з Вами все-таки знаємо
що душа безсмертна ~
що нам тих тисяча років, насправді
час немає значення саме тому, що існує вічність

а ’шедеври’ мабуть всі завершилися ще на переході від ренесансу до бароко
це продукт світоглядний,
теперішній світ потребує зовсім інших речей
автоматизоване виробництво, маскульт, телепропаганда
реальна віртуальність в дії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:15:24 ]
– Не питай, защемить бува
Так, що зовсім немає спасу.
Фарби, музика і слова, –
Неміч слова і плинність часу.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:31:08 ]
плин такий:
беремо по нульп’ять
& гайда ~ поетично гулять
а закінчаться фарби й слова
є іще лікувальна трава....


* хтось уже набирає 102..... *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 09:00:18 ]
Доза не смертельна!

Ящик пива, абсенту відро.
Гренуіль, Чорногуза і Чорі.
За любов, за, за, за і добро!
Шо?
Перепили? Ні?
Тягне мангал, дрівця яблуневі. Кайф!
Це не марнотратство слів,
це єднання матеріального і духовного (по Дідро)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 09:20:41 ]


було давно тепер неправда
зірки у мареві спливали
всміхалася суєтна слава
заводила пісень....

кружляли від & до мангала
горлали привидів навали
& листя розкіш драпувала
єднальну карусель.....


PS: а за вікном проспект латають все
& молотки відбійні кулемети
автівки істеричні, лід конкретний
& лютий люд лютнево десь повзе...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-12 14:32:44 ]
На Донбасі, мабуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 15:01:24 ]
ну, він тут недалік


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 15:55:45 ]
Пришвін, мабуть, даремно боявся - відсоток тих, хто прагне бачити далі власного носа (наскільки їм це вдається - то вже інше питання), здається, у всі часи був однаковим.
"Декларована безцінь любові" - цікаво підібрані слова, і як хочеш, так і розумій: чи то тобі віддають її задарма, чи то твою любов мають за ніщо, чи взагалі я щось "не в ту степь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 16:27:15 ]
...та сам Пришвін не боявся, дєдушка старий, єму всьо равно
а от інші - таки було діло. сіра маса їх і чавкнула,
так чи інакше. є і тепер ще якісь останки розкошів
але Пришвинів нових катма, і не очікується більш


а слова про любов це скоріше високі слова -
хоча є момент непонятки, мабуть, тому і сплін


*радо підтягує стільчика & якби
натякає...*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 01:39:49 ]
Ото ніби старим не страшно )) Та й не завжди ж Пришвін стареньким був. Я он його "Фацелію" весною як перечитала, то аж пішла та купила насіння тої самої фацелії - захотілося глянути, що ж за краса така )) Правда, до сіяння діло не дійшло - здоровлячка не хватило, щоб ділянку скопати. Але цеї весни, як доживу, то обов'язково посію ))
Ну і нові Пришвіни є, тільки ж не потрібні нікому, як і співаки-музиканти путні etc... та що я розказую, і так все ясно.
(Наливає з бутля):
- Ну, будьмо! А то "прозіт", "прозт" - ну не Штірліц же я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:08:02 ]
*такий весь радий, о*


дуже до речі всякі оці непонятки які сплітаються мов і нізвідки
а потім стають подеколи ідефіксами

ну за весну & фацелії, авжеж


прост!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 17:10:32 ]
монотонно-молитовно-дивно захоплюють рядки, текст закінчується, а мелодія продовжує вести за собою і щось виспівується невловиме, відлунням у небо йде, та язик стримує і не випускає на волю((
от.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:36:25 ]
зачарувавсь і собі*

о Ларисо

і літери, і склади можуть бути притихшеними, тихішими
тоді трохи чутніше що там, за ними, у відлуннях

коли музика просто оглушує & давить
тоді простіше жити, згоден

але


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-12 17:41:11 ]
Цікавущий, Сонце-Місяцю, цей
сплін у тропах знакомитих,
як вдих і видих....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:23:27 ]
надзвичайно Вам радий тут, Петре

сплін такий стабільний стан поецький
що хоч не хоч приходиться якось обживати його
і він віддячує, у свій спосіб -
головне, мислити оптимізм & надто не
самоїдствувати, але то вже практичне мистецтво...


* за найсвітліші чуття *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 21:33:31 ]
я знаю про неміч слів...

о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:12:17 ]
о, велкам до альковів, До...


*не біле, але помічне ~
трішки так, за символізм...

& безпорадність святечну*