ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 prost, сплінe
Образ твору  
 непідступні лункі світи
  неміч слів у сонеті зимовім
    манівці котрим згублено лік
      декларована безцінь любові

 & на згаслому небосклі
    мить палаюча за очима
     що її заклинаєш ти
       всі твої сутінкові личини

 & ненатлі нетлі нетлінь
    прокидання довічна відмова
     сестри марень праматері сліз
      забуття в невагомих альковах
        під покровами німоти




 


 
2013



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-02-12 01:52:15
Переглядів сторінки твору 10883
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 04:00:42 ]
Чомусь так боляче читати ці рядки, ніби відгук на мій роман у віршах. Ну що ж, певно заслужив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 04:05:08 ]
якби ми всі пишемо один і той самий роман у віршах, Ярославе
і безперечно, нам усім є боляче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 08:08:20 ]
Так що це просто перегуки сердечні... Відрадно, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:24:18 ]
та ми самі у цьому віртуалі і є мабуть перегуки й відлуння,
і провідчуття іноді, теж

о, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 04:26:21 ]
Сильний твір. Просто вразило......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 05:28:15 ]
дякую, о Шоне
тринадцятирядники ~ окремий такий вимір


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-12 07:25:36 ]
"Неміч слів у сонеті зимовім". Не тільки у сонеті, друже. Не тільки. Гадаю усім нам не вистачає мудрості перевершити свого Творця, або, принаймні, обрадувати його своїми "шедеврами" От якби ж то хоча б тисячу років мати у запасі. Як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:06:16 ]
щиро дякую за розмисли, Олександре
ніщотність як вища ідея, це якби законна антитеза XXст.
від модерну і далі скрізь
насправді, творіння, осмислюючи себе і середовище,
підсумковуючи знання & домисли, зіткається
із грандіозною порожнечею, і не здатна прийняти її
в себе

цікаві були думки, здається у Прішвіна, десь у 1920х
щодо того, що у світі все більше віддзеркалюється
у малих його створіннях,
за винятком тих, котрі звуть себе ’прості люди’
котрі про цілий світ й усесвіт неодмінно судять по собі
бо нема для них нічого іншого, окрім них самих

тоді всі ті недобиті інтелігенти сильно боялися того,
що ось такий продукт системи (тоталітарної)
і заселить собою все суціль...

а щодо часу, оскільки ми з Вами все-таки знаємо
що душа безсмертна ~
що нам тих тисяча років, насправді
час немає значення саме тому, що існує вічність

а ’шедеври’ мабуть всі завершилися ще на переході від ренесансу до бароко
це продукт світоглядний,
теперішній світ потребує зовсім інших речей
автоматизоване виробництво, маскульт, телепропаганда
реальна віртуальність в дії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:15:24 ]
– Не питай, защемить бува
Так, що зовсім немає спасу.
Фарби, музика і слова, –
Неміч слова і плинність часу.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 08:31:08 ]
плин такий:
беремо по нульп’ять
& гайда ~ поетично гулять
а закінчаться фарби й слова
є іще лікувальна трава....


* хтось уже набирає 102..... *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 09:00:18 ]
Доза не смертельна!

Ящик пива, абсенту відро.
Гренуіль, Чорногуза і Чорі.
За любов, за, за, за і добро!
Шо?
Перепили? Ні?
Тягне мангал, дрівця яблуневі. Кайф!
Це не марнотратство слів,
це єднання матеріального і духовного (по Дідро)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 09:20:41 ]


було давно тепер неправда
зірки у мареві спливали
всміхалася суєтна слава
заводила пісень....

кружляли від & до мангала
горлали привидів навали
& листя розкіш драпувала
єднальну карусель.....


PS: а за вікном проспект латають все
& молотки відбійні кулемети
автівки істеричні, лід конкретний
& лютий люд лютнево десь повзе...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-12 14:32:44 ]
На Донбасі, мабуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 15:01:24 ]
ну, він тут недалік


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 15:55:45 ]
Пришвін, мабуть, даремно боявся - відсоток тих, хто прагне бачити далі власного носа (наскільки їм це вдається - то вже інше питання), здається, у всі часи був однаковим.
"Декларована безцінь любові" - цікаво підібрані слова, і як хочеш, так і розумій: чи то тобі віддають її задарма, чи то твою любов мають за ніщо, чи взагалі я щось "не в ту степь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 16:27:15 ]
...та сам Пришвін не боявся, дєдушка старий, єму всьо равно
а от інші - таки було діло. сіра маса їх і чавкнула,
так чи інакше. є і тепер ще якісь останки розкошів
але Пришвинів нових катма, і не очікується більш


а слова про любов це скоріше високі слова -
хоча є момент непонятки, мабуть, тому і сплін


*радо підтягує стільчика & якби
натякає...*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 01:39:49 ]
Ото ніби старим не страшно )) Та й не завжди ж Пришвін стареньким був. Я он його "Фацелію" весною як перечитала, то аж пішла та купила насіння тої самої фацелії - захотілося глянути, що ж за краса така )) Правда, до сіяння діло не дійшло - здоровлячка не хватило, щоб ділянку скопати. Але цеї весни, як доживу, то обов'язково посію ))
Ну і нові Пришвіни є, тільки ж не потрібні нікому, як і співаки-музиканти путні etc... та що я розказую, і так все ясно.
(Наливає з бутля):
- Ну, будьмо! А то "прозіт", "прозт" - ну не Штірліц же я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:08:02 ]
*такий весь радий, о*


дуже до речі всякі оці непонятки які сплітаються мов і нізвідки
а потім стають подеколи ідефіксами

ну за весну & фацелії, авжеж


прост!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 17:10:32 ]
монотонно-молитовно-дивно захоплюють рядки, текст закінчується, а мелодія продовжує вести за собою і щось виспівується невловиме, відлунням у небо йде, та язик стримує і не випускає на волю((
от.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:36:25 ]
зачарувавсь і собі*

о Ларисо

і літери, і склади можуть бути притихшеними, тихішими
тоді трохи чутніше що там, за ними, у відлуннях

коли музика просто оглушує & давить
тоді простіше жити, згоден

але


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-12 17:41:11 ]
Цікавущий, Сонце-Місяцю, цей
сплін у тропах знакомитих,
як вдих і видих....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:23:27 ]
надзвичайно Вам радий тут, Петре

сплін такий стабільний стан поецький
що хоч не хоч приходиться якось обживати його
і він віддячує, у свій спосіб -
головне, мислити оптимізм & надто не
самоїдствувати, але то вже практичне мистецтво...


* за найсвітліші чуття *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 21:33:31 ]
я знаю про неміч слів...

о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-13 02:12:17 ]
о, велкам до альковів, До...


*не біле, але помічне ~
трішки так, за символізм...

& безпорадність святечну*