Від Вас, шановна Майє, я бачу лише - я, Я, я... А мені просто цікаво 19 травня чи буде у "графомана" Сушка таке дійство, як у Вас, що на вечері "майстрині слова" був порожній зал чи навпаки не буде переаншлаг. Ось і все. Заздрість погана річ.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1623714757762986&set=pcb.1623717054429423&type=3&theater

Ось фото із презентації. Дивилася.......Напівпорожній зал.....
Десятки осіб.
Пане Миколо, все як у всіх.
Нема аншлагу. Є небайдужі. Та ж кількість, що й на моєму вечорі.
Але я не мала у столиці знайомих, не запрошувала активно...
Не та тепер увага до поетів та авторів, що 30 років тому...

То хіба ж я Вас першим зачинив? Скільки вже від Вас лунало: я більше коментувати не буду, робіть, як знаєте, це не мій рівень... І всерівно прийдете на сторінку, наляпаєте по ділу чи без... Угомоніться врешті. Особисто мені не хочеться лаятися з Вами, бо сенсу з того, як з козла молока. Будь ласка вважаєте себе великою хай буде по-Вашому, одним Наполеоном більше одним менше на швидкість руху планети це не вплине. І ще одне: є люди, які реально допомагають, вчать і пояснюють і про це не кричать. А Ваше тавро - пихатість і гординя. Йдіть собі з Богом.

Ідіть собі з Богом...

Весело, бо знайомі зустрінуться зі старими друзями та знайомими, а незнайомі з новими знайомими та з незнайомими.
І ансамбль буде не з духовими інструментами, а з струнними. Не знаю, як можна буде сумувати. Це ж не панахида, а свято першої книжки. Це все практично те ж саме, що для першокласника буквар.
Подивлюся, як там з недільними електричками. Може, приїду.
З подякою,
Ю. С.

Пане Ігоре, тобто Шохо......Деркачу...
колись давно приватно сказав голова спілки літераторів: Маючи словника, можна писати, але нічого вартісного не зможеш створити, якещо нема хисту і досвіду життєвого.
У багатьох є бажання писати вірші, поезія це інше.
нахапався слів маловживаних не лише Сушко, мою книгу списав олівцем чи ручкою. примітки робив, таке не приховував.
Тому вкраплення слів у його віршах мусить бути органічним. Хист явити у всій спромозі.
не зацікавлюють мене вірші автора... бо маю інші естетичні уподобання.
Було промайнуло кілька небанальних. Та гармонії, виколиханості не помітила.
Читачі різні, комусь і сяк-так написане ловке, тема злободенна...А виконання?
Мені не імпонують кричалки, кон'юнктурне, швидконаписане і не шліфоване.
За 25 років творчості я виросла, навчилася писати відразу прозоро, виразно.
Тому додивлятися звикла до чужих віршових спроб. Дивуюся, що дехто за два роки не підріс. Слебезувати на тему слів можна, та чи варто? Знахідка...чи таки підхоплене слово? Українська мова нині як покритка, дехто сприйматиме україномовних віршарів на ура вже лише тому, що послуговуються словами....яких більшість не знає. Я за розділення: автор і поет......
Необхідно опанувати всі поетичні інструментарії, щоб називатися зрілим, сформованим поетом.
А ще багато читати сучасних, щоб творити свої полотна , враховуючи новітні технології.

Я не проти бути Ігорем Шохою, але і так шокований... Вашою зверхньою фамільярністю щодо жонглювання прізвищами. Якщо автор Деркач, якого Ви заблокували напевне тому, що він для Вас любитель нижчого сорту, то навіщо ототожнювати автора з поетом? Напевне причинно-наслідкові зв’язки інші?:)
Відомий борець із графоманами пліткує, а Вам навіщо ці крайнощі? Адже Ви тут не єдина із майстрів, яких може стосуватись моя репліка, адресована поету О. Сушку.
Я тчкож не проти поетес і авторів, але ліпити малозрозумілу мозаїку із архаїки вміли ще поети срібної доби.

Так, пане Ігоре, Ви праві. Слова у нас зараз приватизуються активно. Це така невиліковна хвороба, пандемія глупства у самозакоханих авторів. Треба дозволу питати: чи можна отаке чи отаке слово вжити аби не образити чиюсь високість.
Та й обрубані діслова також під забороною. Хоча вони й уноромивані. Прикро, що мова розвивається не так як нам цього хочеться, а всупереч. І це дуже дивує.

Хекавка то доре. Додає експресії виснаженню. Наче. Тут якраз про утому ідеться.