ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Такий туман буває тільки вранці,
Коли іще дрімає Чорний ліс,
І сни, неначе хижі сіроманці,
Яким мене у жертву ти приніс,

Вже майже розчинилися у мряці,
Ховаючи носи холодні в мох,
Мене не відпускають… Знаєш як це,
Коли ти просинаєшся удвох?

Вкотилось сонце у густий туман,
Промінням вже лоскоче босі п’яти,
Сміється ранок… А тебе нема…
Аби мене ще раз отак приспати…





Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-06 21:13:25
Переглядів сторінки твору 12155
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.027 / 5.38  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 21:26:09 ]
АААА... вірш повністю відповідає моєму настрою! Як таке можливо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 21:28:32 ]
Ой, Лисичко, і не таке буває:) Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 10:56:11 ]
Оксанко, отак чудово вийшло, журливо і по-осінньому...

Лише рядочок:

"Знаєш як це,
Коли ти просинаєшся удвох?", "ти" - однина, тому із "удвох" не дуже звучить...

Може, "знаєш, як це, уранці просинатися удвох"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 11:09:42 ]
Привіт, Вандо. Дякую:)
Щодо цього рядочка, то в тому і увесь прикол, що можна прокидатися "удвох" самому, якщо тобі є про кого думати, коли є дуже сильне бажання, щоб близька людина була поруч. Це не фізично, це на духовному рівні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 11:23:53 ]
Після пояснення все стало на свої місця :) Іще раз - чудово, глибоко і навіть трохи містично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 18:18:35 ]
Напросилася на комплімент:)))))) Дякую, Варю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:21:00 ]
Та ні, що ти, я спочатку написала тобі, а потім прочитала твій комент, чесно-чесно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:57:29 ]
Дякую, Юрцю!:) Може й так... Тішуся, що сподобалося, шкода, що оцінки файної не заробила:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-11-10 18:26:03 ]
Дякую, за вірш, сподобалось))) Чудовий останній рядок, все до ладу і зливається в цілісну гармонію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-11-15 13:45:56 ]
Тільки сьогодні дістався Вашого нового шедевра, Оксано. Як завжди, велику насолоду отримав від Вашої поезії. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 13:51:08 ]
Це ж треба, а я щойно і Вам коментаря писала:) Несторе, Ви мене прямо змушуєте червоніти:)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 13:53:10 ]
Знайома ситуація, у нас з тобою теж так було)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 13:55:11 ]
:)))))))))) Телепати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 13:56:35 ]
Ох ці вже відьми;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 13:57:59 ]
Може, то вірш трохи містичний, тому така чудасія твориться?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 13:59:11 ]
Хіх, може бути))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 22:07:24 ]
Спробую, Оксано, розглянути вашу композицію із тих самих дзвіниць, з яких щойно коментував вірш Ванди Н. - ось ці, зрозуміло, що суто мої, дзвіниці http://maysterni.com/publication.php?id=14594
Ясно, що і ви, і Ванда не ставите собі на меті обов'язково написати щось шедевральне. Ви просто пишете, і це добре. Бо так чи інакше ви працюєте над собою, а значить - прибуваєте людяністю, і додаєте людяності цьому світу. Інструментарій - ваші відчуття, ваш досвід, ваша віра, ваше розуміння і знання + все те, що розуміється під Поезією, субоб'єкт прикладання зусиль - ви самі. Проблема в тому, хто цим усім займається. Однієї вас замало. Самостійно писати справжні вірші - неможливо. Одні це називають невловимим натхненням, інші - власне поетичним обсягом за межами власного я. Має бути співпраця із цим обсягом. Бо навіть, якщо більш мелодійніше скласти докупи всі ті слова, які ви використали,
справжнього вірша не вийде, бо немає ось цього паритету між вами і божественною сутністю природи речей, що проявляється саме в подробицях.

Густі тумани, наче хвилі вранці,
що ними лине у світанок Чорний Ліс,
та сни мої, примарні сіроманці,
яким у жертву ти мене приніс,
геть розчинились у досвітній мряці,
ховаючи носи холодні в мох,
мене не відпускають… Знаєш як це,
Коли ми з них виходимо удвох?
...........................
Словом, подробиці, які доповнюють ваш сюжет, повинні були би бути більш-менш правдивими, і бажано, мали би жити своїм, відстороненим від буття вашої героїні життям. Ось на що я хотів би звернути вашу увагу.
Сподіваюсь, Оксано, що надмірно не обтяжив таким, суто своїм, баченням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 22:43:32 ]
Шановна Редакціє, дякую за увагу! Звичайно на геніальність я не претендую, але з чого Ви взяли, що я пишу вірші сама? Час від часу я спілкуюся з шанованими членами НСПУ, і, якщо вірити Василеві Герасим"юку (а я йому не можу не вірити), то в мене все гаразд. Звісно без промахів не буває, як казав мені Іван Андрусяк, але все ж... Я, звичайно, попрацюю, але на таку жорсткість я не очікувала:( Вчитися, вчитися і ще раз вчитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 22:52:55 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 22:45:09]
Щасливим має бути той, кому так поетично й романтично дорікає босонога Діана. Таку мавку гріх не приспати що звечора, що зранку. Вибачте, але як не старався поставити вам "прекрасно" у коментарях і подати цей текст - нічого не вийшло. Тут, бачу, не обходиться без якогось нечистого, що по десятку разів змушує реєструватися і не дає сказати кілька хороших слів. В.Бендюг. Цей текст з вашого "інтервю"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 22:56:36 ]
Валентине, дякую за підримку, але мій вечір - коту під хвіст:( Я постійно борюся за справедливість, тому "за шо боролись - на те і напоролись:)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 23:13:35 ]
Ні Герасим'юк, ні Андрусяк, ніхто Оксано не замінить у співпраці ті речі, про які я говорив. Ваше право дослухатися до тих чи інших поглядів. Ви можете, як на мене, писати щиріше і глибше, тому така динамічна оцінка.
Чи може писати глибше авторка інших рядків, на які ви звертаєте увагу - не знаю, але

Ти знаєш, милий, я тебе люблю,
Тобі одному вірна я довіку;
Чола твого похилену маківку
Я до грудей дбайливо притулю.

Але тут максимальна щирість, і вельми багато нюансів, як неймовірно цікава противага фундаментальних для українства речей: "Тобі одному вірна я довіку" (жіноча покора і відданість) - і "Чола твого похилену маківку
Я до грудей дбайливо притулю" - основоположний для нашої української культури матріархат.

Це все виникає власне від співпраці з тим, що над головою.
Оксано, не переживайте надмірно, у нас ж-бо майстерні, і ми колеги по цеху, перекидуємося порадами час від часу, баченням, а так у кожного свій шлях широкий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:19:01 ]
Не можу не переживати:( Бо дуже вразлива. Нещиро не пишу, а якщо так здається, значить пишу не так:( Повірте, така динаміка мене не надихає, така в мене дурновата натура. Усі Ваші слова без оцінки дійшли б до мене швидше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:20:18 ]
В мене якесь викривлене сприйняття справедливості:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:21:15 ]
сни, неначе хижі сіроманці - найулюбленіший мій момент. вже декілька раз перечитала. і дуже кайфово "яким у жертву ти мене приніс". принести в жертву страшним, самотнім снам. дуже мені близьке. сни паршиві маю.. з дитинства. засинати інколи страшно. дякую за вірш! щасти вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:29:18 ]
І мені все подобається. Заспокойтеся, відкладіть цього вірша на два тижні, опісля перечитайте ще раз, а тоді вже визнайте, що я мав рацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-24 18:59:53 ]
Як я Вас розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-24 19:00:14 ]
Як я Вас розумію.