Укотре бʼюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка!
По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це обличчя кожного з нас! Але я не хочу, щоб моє обличчя затьмарювали таким цинічним чином.
По-друге, те, що пан Сушко щодня буквально окуповує 5-8(!) позицій у Вибраному, перекриває можливість знайомити читачів із справді яскравими творами молодих обдарованих авторів.
До речі, спробував було знайти хоч один рядок пана Сушка на інших літературних сайтах. Як ви здогадалися, це абсолютно марна справа, адже його твори - це суто внутрішній, так би мовити, духовний продукт!
Помітив, що цими днями шедеври цього корононосного (за його ж визначенням) автора (поета, письменника, сатирика, члена, але, слава Богові, не Спілки письменників, і ще когось) - майже зникли з Вибраного, допоки, як то кажуть, не вгамуються хвилі…

Принагідно хотів би повідомити, що розпочав публікацію у провідних українських виданнях (до речі, є вже схвалення редакції «Української літературної газети»), а також у поважному прогресивному американському журналі (вже опубліковано матеріал про Валерʼяна Підмогильного) мого Читацького денника. Там поруч із відомими іменами будуть представлені й кращі, справді вибрані Даром, колеги по порталу: Володимир Каразуб, Іван Потьомкін, Юлія Щербатюк, Юрій Лазірко, Борис Костиря, Андрій Мирохович, Катерина Савельєва та інші.
Кажуть, що крапля камінь точить. Є можливість це перевірити.

2026 рік