ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Реконструкція парку
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Досить може?
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
Вітер
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Сама
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Як угри сусідами нашими стали
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Бородаті карлики
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Болюча байка
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ***
Є пропозиція писати досконало:
Про українців – то не згадуй сало,
Про мову – не пиши, що „солов’їна”,
В наступному рядочку – „Україна”.
Це все було і ще, напевно, буде,
Та твій Пегас ці штампи хай забуде,
Хай буде рима свіжа і цікава,
Ще й ароматна, як ця львівська кава!
Тоді складеться доля рим щасливо
І смакуватимуть вони, як львівське пиво!
Чого це я змінив тональність вірша?
Хіба серйозність чимось була гірша?!
Пояснюю, шановний мій читачу,
Чому гріха у цьому я не бачу:
Для СЕБЕ я пишу цю настанову,
І тон змінивши, не змінив основу!
Амінь. Багатослів’я не пристало
Тому, хто хоче віршувати досконало.

20.02.2008




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-20 20:29:26
Переглядів сторінки твору 12008
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.165 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 20:32:28 ]
Це на продвження дискусії щодо сорому не знати теорії поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-20 20:39:34 ]
Володимире, ми всі практики і це чудово. Не має нудної тягомотини взаємних переконань. :(
Вірш прочитав із приємністю.
І закінчення прекрасне.

Пане Володимире, десь пропало ваше фото, з ним було, як на мене, живіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-02-20 20:40:24 ]
Ой, і мені соромно - я теж не знаю. Ой, але ж і Тарас Григорович не дуже нею переймався... Ой, а хто це проти сала? Ой-ой-ой... А це вже взагалі неподобство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-20 20:41:43 ]
:) Та в тому суть глибинна є! Щоби дозволяти собі віршувати і висловлютатись щодо поезії, треба:
або/і
1. мати добрий інформативний фактаж, досвід і обернений частотний словник...
або/і
2. мати світле натхнення і гарний настрій:) Думаю в обох випадках спілкування нестиме приємність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 20:43:56 ]
Амінь і Алілуя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 20:47:15 ]
Дякую за коментарі. Сало сам люблю, але ЇСТИ! Слухати (читати) про сало як "візитну картку українця" - це мене дратує, скільки ж можна!
Стосовно фото - сам не знаю, де поділося. Може, дівчата поцупили?:)) Постараюсь відновити, але завтра.
Дякую вам, п.п. Володимире і Максе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 20:52:35 ]
О! Фотографія з'явилася! Ніко, Ваші пустощі?:))
Пану Юрію: погоджуюсь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-02-20 20:54:18 ]
Сало то святе... а слів з пісні не викиниш...(Не звертайте уваги - в мене просто гарний настрій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 21:12:37 ]
Пану Максу. Точно: святе, а як із цибулькою, чорним хлібом та й під чарку з гарним співрозмовником... Будь в кого настрій покращає!:)
А за Ваш гарний настрій не вибачайтесь: це ж так добре, та й гумором в мене нормально. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 21:18:56 ]
Валентине, Ви якраз третій! Настрою не капець, порозуміємось буквально після шостої чарки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-20 21:19:55 ]
Пан Валентин... дін-дон, дін-дон!
Якийсь то дивний в нас закон:
Приходить він, і наче чемно,
А настрою капець чиємусь :(

Та не чіпайте чоловіка!
Для настрою існує Ніка!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 21:24:43 ]
Ніка - поза конкуренцією! Відставити випивку! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 21:25:19 ]
Третій тост за жінок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-02-20 21:27:16 ]
Ніка Самофракійська усіх перемагає і мирить. Троє чоловіків сідають за стіл переговорів і дістають шматок сала, за ним - пляшку самогону. Переговори закінчуються успішно. Але Р.М. за засмічення простору і відхилення від суті справи дає усім прочухана, показуючи червоні картки. Кінець вистави. Оплески глядачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-20 21:27:38 ]
Ура Ніці! Вероніці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 21:30:33 ]
Ну, не дадуть замочити редакторство пана Володимира!.. Ваше здоровя, пане редакторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 21:30:56 ]
Червоні картки - це з комуністичного минулого. Тому я особисто - зав'язую з посиденьками. Пане Валентине, сьомий і дванадцятий - теж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-02-20 21:34:32 ]
Червоні картки - хвутбольні... При чому ж тут комунізм. Знову сумно(а в цей час голос за кадром: Р.М., я не розчув. Повторіть голосніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-20 21:48:12 ]
:)))
А хоча... Глибинне те питання!
Посиденьки мають і плюси:
Крім розумних бесід, ковбаси
І звичайно, попри привітання,
З часом і веселощів побільша
Від бокалів хмільного вина
(Хай картинка буде й не ясна)
Та й Нікусь з одної - стане більше;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-21 11:12:45 ]
Ефектні кінцівки нагадують байки, яких ми вже начиталися ой-ой-ой скільки. Невже то я на таке надихнув? Козаки турецькі, які султану листом відповідали ото б рожевою заздрістю розродилися б...
Вітаю Вас, пане Володимире. Успіхів Вам - великих-великих, віршів - нових-нових. Як завжди, я щирий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 11:18:07 ]
Хіх, Володимире, просто чудово! Мені припало до душі і прочиталося дуже легко.
З любов"ю, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-21 11:26:42 ]
Невже, пані Варцю? Ой же невже? Я тільки що від Ваших віршів повернувся. В них - сама лірика. З елегіями, з сумом. Як на мене, цей вірш не кращий за чийсь позавчорашній - бо це декларація якась, преамбула до чогось. Художніх образів я не знайшов.
Про львіську каву та пиво вже начувся навіть я. Не можу сказати, що вони в папері свіжіші за оригінальні - в кав"ярнях та генделиках


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 11:29:31 ]
Тут така іронія і оповідна манера викладення. Мені часто закидають бідну та скупу метафорику, образність, я відмахуюсь, бо ж різні стилі. Тим більше кінцівка вірша все пояснює;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 10:23:03 ]
Сало ыжа кожного украiнця. Тай чи завжди воно у нього е. Так що писати можна про все. Головне як. З серйозною людиною спiлкуватися - задоволення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-26 20:01:39 ]
Дотепний і добрий поет Ви.