Пане Валентине, ще раз повторю, що на першому місці Поезія, а оцінки, і коментарі її тільки "обслуговують". В жодному разі коментатор чи оцінювач не є головною фігурою на сторінці вірша.
"Ваш" вірш - читайте, підказуйте, оцінюйте.
Не "ваш" вірш - краще його не чіпати.
Бо інколи розбіжність - про що вірш і розуміння коментатора - настільки очевидна, що виникають негарні підозри - чи коментатор прочитав вірша, чи ж бо є елементарні для цього напрямку поетичного мислення речі, якими коментатор не володіє.
Саме про цю небезпеку я й кажу, коли ми говоримо про оцінювання авторів, які мають рівні відмінні від "Любителя Поезії"

Ах Лесю, навколомистецька критика - це смертельний полігон. :)
Які в нас тут колись були битви на різні теми :)
Зараз така тиша і спокій :)
Але рівень поезії став значно вищим. Це приємно. :)

Щодо помилок: вірш може бути бездоганний з точки зору грамотності, всі коми, крапки, тире на місці, а казати про нього нема що. То ж оцінюється, врешті решт, не наявність чи відсутність помилок (які завжди можна виправити).
Щодо рівні "ЛП" чи "МК" дуже спірно, бо їх, як відомо, автор виставляє собі сам при реєстрації. А це, як ми бачимо, не завжди відповідає дійсності.
Хоча в цілому я згодна з тим, що як не до душі тобі, скажімо, андерграунд, то й не коментуй його. Це окремий стиль, в якого є свої поцінювачі. Те ж саме з модерном...

Пані Лесю, ви мене помилково назвали Володимиром (трапляється), але я зрозумів, що пється до мене, то й поясню суть своїх намірів. Я просто не матиму часу (матиму його дуже мало), аби просто розважатися. Мені приємно було познайомитися з багатьма непересічними людьми, поговорити з ними, посперечатися, пожартувуати, дещо почути про себе та свої вірші й прозу, історичні розвідки. Інтернет у мене зявився зовсім недавно, а тому корисним було й оволодіння цим інструментом. Але період навчання та знайомства завершився, оцінку своїм творам я отримав (десь така ж у мене й самооцінка була і залишається), а я втягнувся (азартний дуже) у "громадську" роботу. Це для мене поки що розкіш, якої я не маю права собі дозволяти. Я не забираю своїх матеріалів, може буду ще щось іноді публікувати, але з активної фази виходжу. Щасти всім!!! Пані Трахтенберг особливий привіт у її інтервю.

Так, Любо, автори виставляють собі тільки оці "Любитель" (всі ми, сподіваюсь Любителі), чи ж бо "Майстер-клас" - це заявка щодо намірів - сигнал усім, мовляв шліфуйте мене до золотого блиску, колеги :)

Адміністрація за згоди (мовчазної чи після обсудження) кваліфікованої більшості редакторів надає авторам відповідні рівні.

Погоджуюсь Любо, що правильно написаний текст - не завжди вірш.
Додам тільки ще осб одну свою думку, що, як на мене, Поезія - не менше, аніж Наука.
І вважати, що ось, наприклад, Ботанік чи Хімік, може повчати Математика предмету Математики - це ж химерно?
Так і в Поезії. І, як на мене, те, що різниця між Хіміком і Математиком, сьогодні більш суттєва, аніж, наприклад, поміж класичним Реалістом і Постмодерністом, - говорить лише про те, що весь розвиток Поезії і Мистецтва ще попереду?

Тут, мені здається, є один нюанс. Повчати, безумовно, не може. Але оскільки в Математиці присутня гармонія, її може відчути і Хімік. І ось про цю гармонію, що поєдную ці науки, тільки і може йти мова. Сподіваюсь, Ви розумієте, про що я. Головне - СПРОМОЖНІСТЬ відчувати цю гармонію.

Пане Валентине, вибачте за помилку. Ваш намір мене не тішить із жодної точки зору. Хоч і спокушає. Справді, нехай панує тиша, спокій, мовчазна згода.

Лесю, не переживай, не з нашим темпераментом побоюватися мовчазної згоди :)))

Мені Бендюга жаль! Що ми без нього будемо робити? Я без нього сайту не уявляю. У кожного своя функція - у нього народного контролю за словом. і це важливо. А нашої згоди, Чорнявенька, тут ніхто не питає.

Але ж ми є, значить, доведеться питати :)) Ось твій "підшефний" Макс вночі на всіх образився, всіх пообзивав і пішов незрозумілий... То ж маєш тепер клопіт :))

А Бендюгу до одного місця, жаль нам його чи ні. :) Він послідовний і неупереджений у своїх думках. І це змушує мене "скидати перед ним капелюха". Багато чого з його життєвої позиції викликає в мене різкий супротив, але його щирість не викликає ніяких сумнівів. Я часто пропускаю не читаючи його розлогі коментарі і етюди, але часто буває дуже цікава і влучна критика. І цікаві вірші. Ті, в яких не надто багато ідеології і якихось особистих нашарувань.

Чорі, а таки доведеться!
Іване, я поважаю сильних людей, а якщо особистість настільки самодостатня, що їй до лампади інші - то й тим паче. Але ніколи не зустрічала людей із "писючої братії" зі шкірою бегемота. І Валентин не бегемот, це абсолютно. То нехай знає, що писав не всує.
Чорі, а що там мій Максик начудив? Піду-но почитаю. Може, також ображуся і піду незрозуміла...

Нащо таке було робити?
Півтора десятка редакторів своїми справами займаються, а тут людину (пана Володимира - тезку Головного Редактора) на амбразуру останній кидає.
Хай би їх турбувала ця пані Редакція.
Ставлю п"ятірку не від зла, а від сприймання поетичного рівня вірша. Приплюсувати б інше - за наругу над авторами сайту. Була б четвірка. Але автор в ній не винен. Музикант грає, як вміє.
Як кожен з нас, до речі.
Вибачайте мені, депутате.

Ми майже нічого не знаємо одне про одного.
Мабуть, і не знатимемо.
Я перечитав деякі з Ваших творів сьогодні. Я б сказав би, не стільки твори, скільки коментарі.
Пробачте мене, пане Володимире. До цієї пори я бачив тільки твори.
Я не про все знав.
Творчих Вам успіхів, настрою гарного, наскільки це можливо.

ото натупали й накришили...
продовжу Вас читати