ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гонта / Вірші

 Гонта - синам
Ці очі вже старі. Я їм не вірю.
Мої сини католики? Ніколи!
Зреклись? Мої сини - Іуди? Звірі?
Пустіть мене. Я сяду. Серце коле...
Так важко дихати, в очах темніє...
Нехай... Не хочу я води. Так краще -
Я так не бачу цих Іуд, цих зміїв
За що ж це, Боже? Бідний я, пропащий...
Та ж за які гріхи, які провини?
Не зрадив ні батьків, ні побратимів,
Ні Бога, ні меча, ні України.
То що ж за гріх такий вже непростимий?
І що тепер, сидіти склавши руки?
Та ж ні, ще не пора в могилу,
Це не за мною ще так крячуть круки,
Я ще живий, я все ще маю сили.
Я випрошу, я вимолю, я змушу!
Сини мої, якщо цього вам мало,
Я все продам - Вітчизну, віру, душу,
Аби лиш ви своїх не продавали.




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вадим Гаращук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-04 11:05:50
Переглядів сторінки твору 11432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.530 / 5.67  (4.853 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.675 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.845
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:28:30 ]
Зреклись? Мої сини - Іуди? Звірі?
Вітаю, пане Іване! Чи не треба тут тире?
цей – займенник

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цей ця це ці
родовий цього́ ціє́ї цього́ цих
давальний цьому́ цій цьому́ цим
знахідний цей, цього́ цю це ці, цих
орудний цим ціє́ю цим ци́ми
місцевий на/у цьо́му, цім на/у цій на/у цьому́, цім на/у цих
І ще з цим дати раду та й буде відмінно!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:35:49 ]
Дякую, Валентине. А тепер як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 11:38:19 ]
З захопленням прочитала, але кінець насторожив. Чому ви готові все продати? Діти беруть приклад з батьків, а за наші гріхи діти також відповідають.
"Я все продам - Вітчизну, віру, душу," - поганий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:42:15 ]
Можливо, Любо. Я не оцінюю "ліричного героя". Але я батько. Я його можу зрозуміти. Я справді не знаю, як його треба оцінити. І не хочу оцінювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:45:01 ]
Цікавий вірш, перечитала кілька разів, викликає суперечливі емоції, але однозначно подобається.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:48:36 ]
Чудово, пане Іване, чудово. Настрій - "один в один" переданий, я навіть відчув, як би його прочитав, приміром, Богдан Ступка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 12:02:54 ]
Не зважайте, Іване, я дійсно з захопленням прочитала Ваш вірш. Просто ті три поняття "Вітчизна, віра, душа" вважаю святими.
Можливо, такою дорогою ціною Ваш герой вимолює майбутнє своїм дітям? Мабуть в тому і полягає сила Вашого твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:04:11 ]
Варваро, дуже дякую тобі. :) За відгук і за тепло. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:07:17 ]
Дякую, Любо. Тут є ще один момент. Він полягає у відмінностях між католицизмом і православ'ям. Я не надто глибоко знаюсь на питаннях віри, але щось я таке чув, що для католиків вирішальною є турбота про власну душу, а для православних може бути більш важливою турбота про душу ближнього, а не власну. Але я можу й помилятись. Ще раз дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:08:30 ]
Володимире, а чий настрій переданий? :) Я свій передавав. Навіть не знаю, чи вдалось. Дякую Вам за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Гаращук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 14:56:35 ]
Бачу, що тут вже розвернулося листування. А я просто хотів залишити відгук. Чудовий, патріотичний вірш. Мені дуже подобаєтсья розмір рядка і те, що автор часто вдаєтсья до запитань(влучних і вмотивованих). Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:15:44 ]
Клас відчувається. Нічого не скажеш. Але продадуть і чужих також продадуть. Якщо сам продаси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:36:45 ]
Вадиме, дякую Вам. А що, вірш справді патріотичний? :) Бо якось я не про те писав. :) От, чорт візьми, знов не вийшло...
Олександре, не переймайтесь. Раз хочуть продати, значить, це чогось варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 18:55:04 ]
Іване, вибачте, що не відразу відповів. Відмінна робота. Нагадує Шевченкове: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 19:04:04 ]
Щиро дякую, Валентине. Насправді, я люблячий син України і люблячий батько своїх дітей. І часом доводиться чимось, хай у дрібницях, але зраджувати чи дітям, чи Україні, чи переконанням (вірі). Страшний вибір був у Гонти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 20:02:28 ]
Гоголю
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, може, й бог не побачить.

Кому ж її покажу я,
І хто тую мову
Привітає, угадає
Великеє слово?
Всі оглухли -- похилились
В кайданах... байдуже...
Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате...
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати.
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже -- викохає
Та й продасть і різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові-отечеству
Та німоті плата.
Нехай, брате. А ми будем
Сміяться та плакать.

Це, Іване, замість коментаря до останньої відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 15:40:34 ]
Я тут подивилася-у вас трапляються "посвяти".А "любов" до верлібру" ЗВІДКИ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:01:10 ]
Та... Якщо чесно, від неуцтва. От може Ви, Таню, мене навчите? От скажімо, покажіть мені поганий верлібр і гарний верлібр. Щоб я міг порівняти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:39:46 ]
Я у віршах ціную не форму,якій автор віддає перевагу,це вже його справа.Мені подобаються оригінальні образи,за допомогою яких глибоко відтворена тема,ідея.А що це-верлібр чи римований вірш не важливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 17:55:44 ]
Добре,але я зроблю це на volms@ukr.net .Це ж ваш е-mail?Тож зачекайте вже ,будь ласка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 17:57:01 ]
Мій. Чекаю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-25 16:11:46 ]
Тетяно, а де ж обіцяний лист? :(